Ухвала

від 14.04.2022 по справі 308/2548/22

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/2548/22

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 квітня 2022 року м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді ОСОБА_1

при секретарі ОСОБА_2

за участю :

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника ОСОБА_5

розглянувши увідкритомусудовомузасіданні взалісудув м.Ужгородврежимі відеоконференціїкримінальнепровадження№ 308/2548/22,відомостіпрояке внесенодоЄдиногореєстру досудовихрозслідуваньза№12022071030000093від26.01.2022р. про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч. 2 ст. 185 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

17лютого2022рокудоУжгородського міськрайонногосудуЗакарпатськоїобласті зУжгородськоїокружноїпрокуратури Закарпатськоїобластінадійшовобвинувальний актукримінальному провадженні,відомості проякевнесенодо Єдиногореєструдосудових розслідуваньза №12022071030000093від26.01.2022р. про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченогоч. 2 ст. 185 КК України.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 23 лютого 2022 року призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 25 березня 2022 року призначено судовий розгляд у відкритому судовому засіданні.

13 квітня 2022 року прокурор подав до суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 .

В судовому засіданні прокурор клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 підтримав,зазначив пронаявність ризиків передбачених у п. п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України,а саме:переховуватися відсуду;незаконно впливатина свідків;вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення. Просив врахувати, дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який міцних соціальних зв`язків не має, офіційно ніде не працює, його майновий стан незадовільний, не має постійного джерела доходів, обвинувачений раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів проти власності, та вчинив кримінальне правопорушення у період іспитового строку. Прокурор зазначає, що останній скоїв нетяжкий злочин, а також наявність достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбаченіст. 177 КПК Українита недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначених у клопотанні.

Захисник обвинуваченого в судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання, вважає клопотання необгрунтованим, відсутні докази на підтвердження наявності ризиків, просив відмовити у задоволенні клопотання.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав доводи захисника, просив обрати йому інший запобіжний захід не пов`язаний з триманням під вартою.

Вислухавши думку прокурора, обвинуваченого, захисника, вивчивши матеріали обвинувального акту з додатками, суд приходить до наступного висновку.

Відповіднодо вимогп.9ч.2ст.131КПКУкраїнизапобіжний західє заходом забезпечення кримінальногопровадження.Однієюзпідставдлязастосування заходу забезпечення кримінального провадженняєнаявністьобґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення відповідного ступенютяжкості.

Вирішуючи клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 , суд враховує вимоги КПК України та п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. При цьому, ризик переховування від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового рішення, а це слід робити з урахуванням низки відповідних фактів, які можуть підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув`язнення.

Стаття 177 КПК України містить правові норми щодо мети та підстав застосовування запобіжних заходів.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Аналізуючи доцільністьобрання запобіжногозаходу відносно ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, суд враховує наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України взяття під варту як запобіжний захід може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Так, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 суд враховує наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185ККУкраїни.

Суд,виходячизположеньч.5ст.9КПКУкраїни,враховує, щопоняття «обґрунтована підозра» невизначенеунаціональномузаконодавствітабередоуваги позицію Європейського судуз прав людини,відображену упункті 175 рішення від 21 квітня 2011рокуу справі «Нечипорук іЙонкало протиУкраїни», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає,що існують фактиабоінформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігачав тому,щоособа,про якуйдеться, могла вчинити правопорушення (рішення усправі«Фокс, КемпбелліГартліпроти Сполученого Королівства» від30серпня 1990року, п.32, SeriesA, N182)

При цьому, суд звертає увагу сторони захисту на те, що такі об`єктивні дані не повинні бути достатніми для засудження особи, апріорі, останні повинні лише об`єктивно зв`язувати певну особу з певним злочином для можливості застосування заходу забезпечення кримінального провадження при наявності реальних ризиків, а у разі ж не доведеності вини особи за наслідками судового розгляду, останній може бути виправданий судом, у тому числі, з урахуванням положень ст. 62 Конституції України.

Також, суддя враховує тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185ККУкраїни.

Перевіряючи доводи клопотання прокурора на предмет наявності ризиків, передбчених ст. 177 КПК України, суд приходить до переконання, що прокурором під час розгляду клопотання доведено наявність ризиків, передбачених п. п. 1,3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Вказані ризики, на думку суду, доводяться вагомістю доказів про вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, а також тяжкістю покарання, яке йому загрожує у разі визнання його винуватим.

Вирішуючипитанняпроіснуванняпередбаченихкримінальнимпроцесуальнимзакономризиківнеправомірноїпроцесуальноїповедінкиобвинуваченого,судвідмічає,щоризикомнеможна вважати прогнозовану подію,настанняякоїрозглядаєтьсяякцілкомгарантоване.

Ризикомуконтекстікримінальногопровадження єпевнаступіньймовірностітого, що особа,у цьому випадкуобвинувачений, можутьвдатисядовчинків,які будуть перешкоджати судовомурозгляду абожстворятьзагрозусуспільству.

Такимчином,суд,оцінюючивірогідністьтакоїповедінкиобвинуваченого,має дійти обґрунтованого висновкупровисокуступіньймовірностіпозапроцесуальнихдійзазначеної особи. Позитивнавідповідь свідчить прореальноіснуючий ризикнеправомірноїповедінки обвинуваченого.

Надаючиоцінкуможливостіобвинуваченогопереховуватисявідсудуабо незаконно впливатина свідків, інших учасників провадження, судбередоуваги, щоіснує певнаймовірність того,що обвинуваченийз метою уникнення покарання,передбаченого завчиненняінкримінованого злочину можєвдатисядовідповіднихдій.

Накористьреальногоіснуваннявказанихризиківслідвіднеститіобставини,що ОСОБА_4 ,обвинувачуєтьсяувчиненнікримінального правопорушенняпередбаченого ч.2ст.185ККУкраїни,санкція статтіза якепередбачає покаранняувиглядіпозбавленнямволінастрок до п`яти років, відповідно до ст.12КК Україниє нетяжкимзлочином.

Окрім тогосуд враховує,що ОСОБА_4 неодноразовопритягався докримінальної відповідальності завчинення корисливихкримінальних правопорушень, щов поєднанні з наявними усуді данимипройогоособу,який офіційно не працює, йогомайновий станнезадовільний,не має постійногоджерела доходів, раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів проти власності, та вчинив вказане кримінальне правопорушення у період іспитового строку, тобтоне виправдав ступінь довіри виражениййомусудом, свідчить про обґрунтованість наявності таких ризиків тапро неможливістьїхуникненняпризастосуванні більш м`яких запобіжних заходів.

Накористьреальногоіснуваннявказанихризиківслідвіднеститакож тіобставини, що ОСОБА_4 ,не виконує покладені на нього процесуальні обов`язки, ухиляється від явки до суду у межах іншого кримінального провадження ,відомості прояке внесенодо Єдиногореєстру досудовихрозслідувань за№12020070030000160від15.01.2020р., зокрема згідно внутрішньої програми документообігу суду КП Д3 вбачається, що у межах кримінального провадження ,відомості прояке внесенодо Єдиногореєстру досудових розслідувань за№12020070030000160від15.01.2020р. ( справа № 308/1079/20) ухвалою суду від 03.02.2022 року оголошено розшук обвинуваченого ОСОБА_4 за ухилення від суду.

Співставленнянегативнихдляобвинуваченихнаслідків переховуванняувиглядійого покаранняу невизначеномумайбутньому,ззасудженням допокаранняуразі доведення прокурором йоговинуватостіу найближчійперспективідоводять, щоцейризикєдостатньо високим.

Судвважає,щонебезпекапереховуванняобвинуваченого здаєтьсяявнопереконливою.

Частиною5ст.9КПКУкраїнивизначено,щокримінальнепроцесуальне законодавство застосовується зурахуваннямпрактикиЄвропейськогосудузправлюдини.

ПрецедентнеправоЄвропейськоїконвенціїзправлюдинисформулювало підстави,за наявності яких допускаєтьсятриманняпідвартоюобвинувачених.

Доцихпідставвіднесені:наявністьризику,щообвинуваченийнез`явитьсядосуду;вчинитьдії,якіперешкоджаютьправосуддю;скоїтьіншекримінальнеправопорушення;станепричиноюгромадськихзаворушень(Tironv.Romania,§37;Smirnovav.Russia,§59;Piruzyanv.Armenia,§94).

Ризикпереховуванняобвинуваченоговідсуду,крімсуворостіпокарання,маєоцінюватисьтакожзврахуваннямнизкиіншихрелевантнихфакторів,якіможутьабопідтвердитицейризик,абопродемонструвати,щовіннастількинезначний,щоневиправдовуєпопереднєув`язненняособи.(Panchenkov.Russia,§106)

Європейськийсудзправлюдиниусправі«ІлійковпротиБолгарії»вказав,що«суворістьпередбаченогопокарання»єсуттєвимелементомприоцінюванні«ризиківпереховуванняабоповторно вчиненнязлочинів».Отже, судприймаєдоувагитяжкістьінкримінованого кримінального правопорушення тапокарання, щопідвищуєризик зникнення обвинуваченого відправосуддя.

УрішенніЄвропейськогосуду«ЛабітапротиІталії» від06.04.2000р. зазначено,що небезпека перешкоджаннявстановленню істиниусправітапереховуванняособивідправо суддяможе вимірюватися суворістюможливогопокарання всукупностізнаявністюданих про матеріальний, соціальнийстанособи,їїзв`язкамиздержавою,уякіййогопереслідують, та міжнароднимиконтактами.

При цьому судом при обранні запобіжного заходу лише перевіряється наявність вагомих доказів, що можуть свідчити про вчинення особою кримінального правопорушення. Питання щодо доведеності чи недоведеності вини підозрюваного не являється предметом розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу.

Окрім того, судом враховано дані про особу ОСОБА_4 : міцних соціальнихзв`язків немає,офіційно не працює, йогомайновий станнезадовільний,не має постійногоджерела доходів, раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів проти власності, та вчинив кримінальне правопорушення у період іспитового строку, у межах кримінального провадження ,відомості прояке внесенодо Єдиногореєстру досудових розслідувань за№12020070030000160від15.01.2020р. ( справа № 308/1079/20) ухвалою суду від 03.02.2022 року оголошено розшук обвинуваченого ОСОБА_4 за ухилення від суду, що у сукупності свідчить про відсутність тісних соціальних зв`язків на території України та підтверджує ризик переховування від суду з метою уникнення від кримінальної відповідальності.

Встановленийризикнезаконновпливатинасвідків, єактуальнимдо моменту їх допиту всудіприрозглядіобвинувальногоактупосуті, атому,неможе вважатись припиненим.

Щодоризикунезаконноговпливу насвідків, уцьомуж кримінальному провадженні, тосудвважаєйогообґрунтованим,оскільки обвинувачений перебуваючи на волі під час розгляду справи матиме можливість впливати на свідків. Окрімцього,при встановленні наявності ризику впливу насвідків, слідвраховувати встановлену КПК процедуру отримання показань відосіб,якіє свідками укримінальному провадженні, асаме спочатку настадії досудового розслідуванняпоказання отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, апіслянаправлення обвинувального актадо судуна стадіїсудового розгляду-усно шляхом допиту особи всудовому засіданні (частини 1,2статті23, стаття224 КПК). Судможе обґрунтовувати свої висновкилише на показаннях, яківін безпосередньо сприймав підчас судовогозасіданняабоотриманихупорядку, передбаченому статтею 225КПК,тобто допитаних настадіїдосудовогорозслідування слідчим суддею. Судневправі обґрунтовувати судові рішенняпоказаннями, наданими слідчому, прокурору, абопосилатисянаних (частина4статті95КПК). За такихобставин ризиквпливу насвідківіснує нелишенапочатковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів,айнастадії судовогорозгляду домоменту безпосереднього отримання судомпоказаньвідсвідківтадослідженняїхсудом.

Наданийчасіснуєреальнанеобхідністьдопитусвідків, проведення великого обсягу необхідних процедурних (процесуальних)дій,відтак, напереконання суду,існує об`єктивна реальність ризикуможливоговпливу обвинуваченого насвідків.

З урахуванням наведеного вище, суд вважає, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не можуть запобігти ризикам вчинити обвинуваченим спроби переховуватись від суду ; впливати на свідків; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Водночас суд вважає, що вік та стан здоров`я ОСОБА_4 дозволяють та не перешкоджають обранню відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Доказів про те, що стан здоров`я ОСОБА_4 перешкоджає обранню відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не надано.

Суд вважає, що обрання відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідає характеру та тяжкості діяння, яке йому інкримінується, тяжкістю покарання, яке йому загрожує у випадку визнання його винуватим, кореспондується з характером суспільного інтересу, тобто визначеними КПК України конкретними підставами і метою запобіжного заходу.

У відповідності до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Окрім наявної обґрунтованої підозри, застосований запобіжний захід відповідає характеру та тяжкості вчиненого, а встановлені ризики є дійсними та триваючими, і вони виключають, на даний час, можливість обрання іншого більш м`якого запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 .

Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого судом, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено, тож суд приходить до висновку про доцільність обрання відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.23,27, 177-178, 392, 395 КПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора Ужгородськоїокружноїпрокуратури ОСОБА_3 про обрання запобіжногозаходуувиглядітриманняпід вартоювідносно обвинуваченого ОСОБА_4 - задовольнити.

Обрати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ужгород, громадянина України з неповною середньою освітою, тимчасово не працюючою, зареєстрованого та фактично проживаючого АДРЕСА_1 , раніше судимого,обвинуваченого увчиненні кримінального правопорушення,передбаченого ч.2ст.185ККУкраїни - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів, а саме до09 червня 2022 року включно.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Копію ухвали надіслати начальнику Закарпатської УВП №9.

Повний текст ухвали оголошено 18.04.2022 року о 13- 35 год.

Cуддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1