Рішення

від 24.04.2022 по справі 420/23462/21

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/23462/21

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове)

25 квітня 2022 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стефанова С.О., розглянувши у порядку письмового провадження заяву представника позивача адвоката Мойсеєнко Романа Миколайовича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АТС ТАРИМСАЛ» до Одеської митниці Держмитслужби, Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби України про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів №UA500150/2021/000005/1 від 05.09.2021 року, №UA500150/2021/000007/1 від 09.09.2021 року, №UA500150/2021/0000022/1 від 27.09.2021 року, №UA500150/2021/0000032/1 від 01.10.2021 року, №UA500150/2021/0000034/1 від 02.10.2021 року та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500150/2021/00084 від 27.09.2021 року, №UA500150/2021/00065 від 05.09.2021 року, №UA500150/2021/00069 від 09.09.2021 року, №UA500150/2021/00094 від 01.10.2021 року, №UA500150/2021/00096 від 02.10.2021 року, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду 25 листопада 2021 надійшов адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «АТС ТАРИМСАЛ» до Одеської митниці Державної митної служби України, Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби України, в якому позивач просить:

- визнати протиправними та скасувати повністю Рішення про коригування митної вартості товарів UА500159/2021/000005/1 від 05.09.2021 року та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні виписку чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UА500150/2021/00065 від 05.09.2021 року;

- визнати протиправними та скасувати повністю Рішення про коригування митної вартості товарів UА500150/2021/000007/1 від 09.09.2021 року та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні виписку чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UА500150/2021/00069 від 09.09.2021 року;

- визнати протиправними та скасувати повністю - Рішення про коригування митної вартості товарів UА500150/2021/0000022/1 від 27.09.2021 року та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні виписку чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UА500150/2021/00084 від 27.09.2021 року;

- визнати протиправними та скасувати повністю - Рішення про коригування митної вартості товарів UА500150/2021/0000032/1 від 01.10.2021 року та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні виписку чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UА500150/2021/00094 від 01.10.2021 року;

- визнати протиправними та скасувати повністю - Рішення про коригування митної вартості товарів UА500150/2021/0000034/1 від 02.10.2021 року та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні виписку чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UА500150/2021/00096 від 02.10.2021 року;

- стягнути на користь ТОВ «АТС ТАРИМСАЛ» з Одеської митниці Держмитслужби, судові витрати, що понесені ТОВ «АТС ТАРИМСАЛ» за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці Держмитслужби.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2022 року, адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «АТС ТАРИМСАЛ» до Одеської митниці Держмитслужби, Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби України про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів №UA500150/2021/000005/1 від 05.09.2021 року, №UA500150/2021/000007/1 від 09.09.2021 року, №UA500150/2021/0000022/1 від 27.09.2021 року, №UA500150/2021/0000032/1 від 01.10.2021 року, №UA500150/2021/0000034/1 від 02.10.2021 року та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500150/2021/00084 від 27.09.2021 року, №UA500150/2021/00065 від 05.09.2021 року, №UA500150/2021/00069 від 09.09.2021 року, №UA500150/2021/00094 від 01.10.2021 року, №UA500150/2021/00096 від 02.10.2021 року задоволено:

визнано протиправними та скасовано Рішення про коригування митної вартості товарів UА500159/2021/000005/1 від 05.09.2021 року та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні виписку чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UА500150/2021/00065 від 05.09.2021 року, прийняті Одеською митницею, як відокремленим підрозділом Державної митної служби України;

визнано протиправними та скасовано Рішення про коригування митної вартості товарів UА500150/2021/000007/1 від 09.09.2021 року та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні виписку чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UА500150/2021/00069 від 09.09.2021 року, прийняті Одеською митницею, як відокремленим підрозділом Державної митної служби України;

визнано протиправними та скасовано Рішення про коригування митної вартості товарів UА500150/2021/0000022/1 від 27.09.2021 року та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні виписку чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UА500150/2021/00084 від 27.09.2021 року, прийняті Одеською митницею, як відокремленим підрозділом Державної митної служби України;

визнано протиправними та скасовано Рішення про коригування митної вартості товарів UА500150/2021/0000032/1 від 01.10.2021 року та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні виписку чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UА500150/2021/00094 від 01.10.2021 року, прийняті Одеською митницею, як відокремленим підрозділом Державної митної служби України;

визнано протиправними та скасовано Рішення про коригування митної вартості товарів UА500150/2021/0000034/1 від 02.10.2021 року та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні виписку чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення UА500150/2021/00096 від 02.10.2021 року, прийняті Одеською митницею, як відокремленим підрозділом Державної митної служби України;

стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АТС ТАРИМСАЛ» суму сплаченого судового збору в розмірі 17 357 грн. 14 коп. (сімнадцять тисяч триста п`ятдесят сім гривень чотирнадцять копійок).

Питання розподілу судових витрат на правничу допомогу в рішенні суду від 11 квітня 2022 року не вирішено.

15 квітня 2022 року від представника позивача адвоката Мойсеєнко Романа Миколайовича надійшла заява про ухвалення додаткового рішення в порядку ст.252 КАС України (вхід. №14187/22), в якій заявник просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (код ЄДРПОУ ВП 44005631) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АТС ТАРИМСАЛ» (код ЄДРПОУ: 39418117), судові витрати, пов`язані з розглядом даної справи у суді І інстанції, у розмірі 56 000 гривень 00 коп.

Одеська митниця Держмитслужби будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надіслала. У відповідності до частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи.

Розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника позивача адвоката Мойсеєнко Романа Миколайовича про ухвалення додаткового судового рішення по справі №420/23462/21 суд зазначає наступне.

Положеннями ст.59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

У рішенні ЄСПЛ від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України» (заява №19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п.268).

У зазначеному рішенні ЄСПЛ також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (269).

Згідно з п.4 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05 липня 2012 року №5076-VI (далі - Закон №5076-VI), договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (п.9 ч.1 ст.1 Закону №5076-VI).

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (п.6 ч.1 ст.1 Закону №5076-VI).

Відповідно до ст.19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності є:

1) надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави;

2) складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру;

3) захист прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення;

4) надання правової допомоги свідку у кримінальному провадженні;

5) представництво інтересів потерпілого під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні;

6) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами;

7) представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України;

8) надання правової допомоги під час виконання та відбування кримінальних покарань;

9) захист прав, свобод і законних інтересів викривача у зв`язку з повідомленням ним інформації про корупційне або пов`язане з корупцією правопорушення.

Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Відповідно до положень п.1 ч.3 ст.132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.1-3 ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч.4 ст.134 КАС України).

Згідно з ч.5, 7 ст.134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно до ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись (ч.9 ст.139 КАС України).

Згідно з ч.1, 5 ст.143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Аналіз застосованих, у цьому додатковому рішенні, Судом правових норм свідчить про те, що стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень підлягають компенсації документально підтверджені судові витрати, до складу яких входять, у тому числі, витрати пов`язані з оплатою правової допомоги.

Водночас, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

При визначенні суми відшкодування інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, Суд має виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічна правова позиція викладена в додатковому рішенні Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 04 лютого 2020 року по справі №280/1765/19.

Судом встановлено, що 08 жовтня 2021 року між адвокатським об`єднанням «АДВОКАТСЬКА КОМПАНІЯ «АЛЬФА-ЛІГАЛ» та товариством з обмеженою відповідальністю «АТС ТАРИМСАЛ» укладено договір про надання правничої допомоги (надалі Договір).

Згідно п.1.1. Договору, предметом даного Договору є представлення і захист адвокатським об`єднанням інтересів Клієнта у судових, правоохоронних та інших органах державної влади і місцевого самоврядування, перед юридичними і фізичними особами. За надану правничу допомогу Клієнт зобов`язується сплатити адвокатському об`єднанню гонорар у строки і порядку передбачені чинним Договором.

Пунктом 4.1. Договору визначено, що гонорар адвокатського об`єднання, порядок та умови його сплати встановлюється згідно з положеннями Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та визначається сторонами у додатковій угоді.

Згідно Додаткової угоди №1 від 08 жовтня 2021 року до Договору про надання правничої допомоги від 08 жовтня 2021 року, що гонорар за надання правничої допомоги, яка передбачена п.1.1. Договору складає 2 000 грн. 00 коп. за годину витраченого робочого часу.

Згідно докладного опису наданих послуг від 13 квітня 2022 року та акту про надання правничої допомоги за Договором про надання правничої допомоги від 08.10.2021 року, адвокатським об`єднанням було надано клієнту наступні послуги:

зустрічі, консультації клієнта, узгодження правової позиці (4 години) 8 000,00 грн.;

збір доказів для подачі позовної заяви до суду (6 годин) 12 000,00 грн.;

підготовка та подача позовної заяви до суду (11 годин) 22 000,00 грн.;

підготовка відповідей на відзив (6 годин) 12 000,00 грн.;

підготовка заяв, клопотань до суду в інтересах клієнта (1 година) 2 000,00 грн.

Всього 28 годин 56 000 грн.

На підтвердження сплати клієнтом адвокатських послуг за надання правничої допомоги, представником позивача надано платіжне доручення №7091 від 14 квітня 2022 року на суму 56 000,00 грн.

Cуд зазначає, що витрати на збирання доказів для подання заяв до суду, підготовка заяв, клопотань до суду в інтересах клієнта, фактично охоплюються виконаною роботою щодо підготовки позову, а тому не є такими, що належать до стягнення. При цьому адвокатом у акті наданих послуг не конкретизовано кількість витраченого ним часу на складання тих чи інших процесуальних документів, а зазначено лише кількість наданих послуг.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Як вказала колегія суддів Верховного Суду у постанові від 07 листопада 2019 року по справі №905/1795/18, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Вищевказані висновки зазначені в постанові Верховного суду від 08 квітня 2020 року по справі № 922/2685/19.

Виходячи з наведеного, враховуючи додані до справи докази понесення позивачем судових витрат, їх співмірність із складністю справи, обсягом наданих до суду та досліджених матеріалів, а також обсягом виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на підготовку процесуальних документів, подання позову, враховуючи також інші критерії оцінки співмірності витрат на оплату послуг адвоката, встановлені ч. 5 ст. 134 КАС України, суд доходить висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви представника позивача адвоката Мойсеєнко Романа Миколайовича та стягнення з Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України за рахунок її бюджетних асигнувань на користь позивача судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000,00 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст.132, 134, 139, 252, 250, 255, 295 КАС України, -

В И Р І Ш И В:

Заяву представника позивача адвоката Мойсеєнко Романа Миколайовича про ухвалення додаткового рішення у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АТС ТАРИМСАЛ» до Одеської митниці Держмитслужби, Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Держмитслужби України про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів №UA500150/2021/000005/1 від 05.09.2021 року, №UA500150/2021/000007/1 від 09.09.2021 року, №UA500150/2021/0000022/1 від 27.09.2021 року, №UA500150/2021/0000032/1 від 01.10.2021 року, №UA500150/2021/0000034/1 від 02.10.2021 року та карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500150/2021/00084 від 27.09.2021 року, №UA500150/2021/00065 від 05.09.2021 року, №UA500150/2021/00069 від 09.09.2021 року, №UA500150/2021/00094 від 01.10.2021 року, №UA500150/2021/00096 від 02.10.2021 року задовольнити частково.

Прийняти по справі №420/23462/21 додаткове рішення, яким стягнути з Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (вул. Івана та Юрія Лип, буд.21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ ВП 44005631) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «АТС ТАРИМСАЛ» (вул. Каманіна, 2/2, м. Одеса, 65016, код ЄДРПОУ 39418117) понесені судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн. (п`ять тисяч гривень нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України.

Рішення набирає законної сили згідно ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 та п.15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення може бути оскаржено, згідно ст.295 КАС України, протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.О. Стефанов