Рішення

від 04.04.2022 по справі 202/469/20

ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 202/469/20

Провадження № 2/202/48/2022

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

05 квітня 2022 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі:

головуючої судді Бєсєди Г.В.

за участю секретаря Кубишкіної К.С.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 , департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Огнева Юлія Євгенівна, друга Дніпровська державна нотаріальна контора, ОСОБА_5 , обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив № 397» про визнання договору дарування недійсним, скасування державної реєстрації права власності та визнання права власності, -

ВСТАНОВИВ:

До Індустріального районного суду м. Дніпропетровська звернулася ОСОБА_3 з позовом до ОСОБА_4 , департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Огнева Юлія Євгенівна, друга Дніпровська державна нотаріальна контора, ОСОБА_5 , обслуговуючий кооператив «Житлово-будівельний кооператив № 397» про визнання договору дарування недійсним, скасування державної реєстрації права власності та визнання права власності.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що її батьки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 уклали шлюб 24 грудня 1960 року. За життя її матері ОСОБА_7 , як члену ЖБК-397, була надана квартира АДРЕСА_1 . Протягом декількох років нею було сплачено пай за цю квартиру і вона фактично стала її власністю, але право власності на неї ОСОБА_7 за життя не оформила. ОСОБА_7 на випадок своєї смерті заповідала все майно їй та її сестрі ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 її мати померла, а батько ОСОБА_6 проживав на день смерті в іншому місці - АДРЕСА_2 та не прийняв спадщину у встановлений діючим законодавством строк. ІНФОРМАЦІЯ_2 батько помер. Їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки право власності на належну матері квартиру станом на 23.08.2019 року зареєстровано за іншою особою ОСОБА_4 . ОСОБА_7 виплатила повністю пай за свою квартиру і на день своєї смерті її прізвище та квартира не перебували в списках членів кооперативу, що не виплатили пайові внески. Її мати була власницею квартири, а тому договір дарування укладений незаконно та безпідставно, він порушує її права та законні інтереси, як спадкоємиці, тому його необхідно визнати недійсним. У зв`язку із тим, що вона на день смерті матері успадкувала згідно заповіту 1/2 частину квартири просила суд визнати недійсним договір дарування квартири, посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Огневою Ю.Є. 11 лютого 2019 року; скасувати запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ОСОБА_6 ; скасувати державну реєстрацію права власності за ОСОБА_4 ; визнати за нею право власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 .

ОСОБА_4 надала відзив на позовну заяву в якому зазначила, що позивачем не надано доказів того, що станом на 15.08.2018 року ОСОБА_7 мала у власності спірне майно, а твердження, що квартира входила до спадкової маси після померлої матері позивача є безпідставними. Наголошувала, що вона набула право власності на квартиру в результаті цивільно-правової угоди, посвідченої нотаріально та зареєстрованої відповідно до діючого законодавства. Окрім цього зазначала, що через психічну хворобу ОСОБА_7 членом кооперативу «ЖБК № 397» став ОСОБА_6 та саме ним були сплачені пайові внески в повному обсязі.

Ухвалою Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська від 12.08.2020 року накладено арешт на 1/2 частину квартири АДРЕСА_3 , яка належить ОСОБА_4 до набрання законної сили рішення у цивільній справі № 202/469/20.

Представник ОСОБА_3 позов підтримала та просила задовольнити.

Представник ОСОБА_4 просила відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представник департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради в судові засідання не з`являвся, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник другої Дніпровської державної нотаріальної контори в судові засідання не з`являвся, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

ОСОБА_5 в судові засідання не з`являлася, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Представник обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив № 397» в судові засідання не з`являвся, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Огнева Юлія Євгенівна надала заяву про розгляд справи без її участі.

Суд, з`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, приходить до висновку, що позов ОСОБА_3 не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу № 00024474334 між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 24.12.1960 року зареєстровано шлюб.

ОСОБА_3 є донькою ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим 27.02.1962 року.

Згідно рішення виконавчого комітету Амур-Нижньодніпровської районної ради народних депутатів м. Дніпропетровська № 122/2 від 13.02.1987 року ОСОБА_7 була надана квартира АДРЕСА_1 як члену ЖБК-397.

Відповідно до листа ОК «ЖБК № 397» № 34 від 09.09.2019 року квартира АДРЕСА_1 була надана по номерному ордеру, який видавався на підставі рішення загальний зборів ЖСК 30.01.1987 року №3, затвердженого рішенням виконавчого комітету Ради народних депутатів Амур-Нижньодніпровської району 13.02.1987 року №122/2. В розпорядженні правління ЖБК №397 копія ордеру на отримання житла не збереглася. Станом на 09.09.2019 року в списках членів кооперативу, що не виплатили пайові внески квартира АДРЕСА_1 не значиться.

Згідно листа ОК «ЖБК №397» вих. № 33 від 25.11.2020 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , була зареєстрована в АДРЕСА_4 зі своєю сім`єю: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що свідчить запис в домовій книзі ОК «ЖБК №397» № 118 від 22.05.1987 року. Відомості щодо членства в Обслуговуючому кооперативі «Житлово-будівельному кооперативі №397» ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 1987 року по день її смерті - ІНФОРМАЦІЯ_1 , відсутні, оскільки списки громадян, які вступили в ОК «ЖБК №397» та членів їх сімей, затверджені протоколом № 1 від 12 травня 1986 року в архівах ОК «ЖБК №397 не збереглися, діючому правлінню не передавалися.

ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 , виданим Індустріальним районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції, 17.08.2018 року.

Згідно заповіту від 18.10.2017 року ОСОБА_7 заповіла усе належне їй майно ОСОБА_3 та ОСОБА_5 .

Відповідно до довідки № 61 від 22.11.2018 року, яка видана ОК «Житлово-будівельний кооператив № 397», ОСОБА_6 фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_4 та є членом обслуговуючого кооперативу «Житлово-будівельний кооператив» № 397 згідно з протоколом загальних зборів № 1 від 13.05.1986 року пайовий внесок член кооперативу ОСОБА_6 сплатив в повному обсязі.

За ОСОБА_6 03.12.2018 року було зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 на підставі довідки про членство особи в кооперативі та внесення таким членом кооперативу пайового внеску в повному обсязі, серія та номер: 61, виданої 22.11.2018 року, видавник ОК «Житлово-будівельний кооператив № 397», що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 152225011 від 10.01.2019 року.

ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 , виданим Новокодацьким районним у місті Дніпрі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області, 21.11.2019 року.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; та ін.

Відповідно до частини першої ст. 137 Житлового кодексу України житлово-будівельні кооперативи організуються при виконавчих комітетах місцевих Рад народних депутатів при підприємствах, установах і організаціях.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Згідно ст. 384 ЦК України будинок, споруджений або придбаний житлово- будівельним (житловим) кооперативом, є його власністю. Член житлово-будівельного (житлового) кооперативу має право володіння і користування, а за згодою кооперативу - і розпоряджання квартирою, яку він займає в будинку кооперативу, якщо він не викупив її. У разі викупу квартири член житлово-будівельного (житлового) кооперативу стає її власником.

Згідно інформації вих. № 7 від 21.02.2022 року, наданої головою ОК «Житлово-будівельний кооператив № 397», на сьогоднішній день документи щодо дат та сум, сплачених пайових внесків членом кооперативу ОСОБА_6 та членом кооперативу ОСОБА_7 , які проживали і були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_4 , не збереглися.

Згідно зі ч. 1, 2 ст.1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою. Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (частина третя статті 46 цього Кодексу).

Статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об`єкти нерухомості, є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Якщо за життя спадкодавець не набув права власності на об`єкти нерухомого майна, то спадкоємець також не набуває права власності у порядку спадкування. До спадкоємця переходять лише визначені майнові права, які належали спадкодавцеві на час відкриття спадщини. Для набуття права власності у встановленому законодавством порядку спадкоємець повинен здійснити дії, які необхідні для набуття права власності на визначене нерухоме майно.

Згідно з абзацом 3 ч. 2 ст. 331 ЦК України якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до ст. 19-1 Закону України Про кооперацію член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного чи іншого відповідного кооперативу має право володіння, користування, а за згодою кооперативу - і розпоряджання квартирою, дачею, гаражем, іншою будівлею, спорудою або приміщенням кооперативу, якщо він не викупив це майно.

У разі викупу квартири, дачі, гаража, іншої будівлі, споруди або приміщення член житлово-будівельного, дачно-будівельного, гаражно-будівельного, житлового, дачного, гаражного кооперативу чи іншого відповідного кооперативу стає власником цього майна. Право власності на таке майно у члена кооперативу виникає з моменту державної реєстрації цього права відповідно до закону.

Пунктом 80постанови КМУ«Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень» №1127від 25.12.2015року,в редакціїчинній начас реєстраціїправа власностіза ОСОБА_8 ,визначено,що длядержавної реєстраціїправа власностіна окремеіндивідуально визначененерухоме майно(квартира,житлове,нежитлове приміщеннятощо),розміщене воб`єкті нерухомогомайна,будівництво якогоздійснювалося урезультаті діяльностікооперативу подаються: довідка кооперативу про членство особи в кооперативі та внесення таким членом кооперативу пайового внеску в повному обсязі.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності підставою для реєстрації права власності за ОСОБА_8 зазначено довідку про членство особи в кооперативі та внесення таким членом кооперативу пайового внеску в повному обсязі, видану 22.11.2018 року, видавник ОК «Житлово-будівельний кооператив №397», таким чином, державним реєстратором Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради проведено державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 на підставі документів, передбачених пунктом 80 постанови КМУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 1127 від 25.12.2015 року, а посилання представника позивача щодо порушень при державній реєстрації права власності на спірну квартиру є необґрунтованими.

Позивач, як сторона по справі, зобов`язаний довести ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог, відповідно дост.81 ЦПК України.

Нормамист. 77 ЦПК Українипередбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Подавши свої докази, сторони реалізували своє право на доказування і одночасно виконали обов`язок із доказування, оскількист. 81 ЦПКзакріплює правило, за яким кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Тобто, процесуальними нормами встановлено як право на участь у доказуванні, так і обов`язок із доказування обставини при невизнані них сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Доказів на підтвердження набуття права власності ОСОБА_7 на спірну квартиру, матеріали справи не містять, а навпаки в матеріалах цивільної справи міститься довідка про виплату пайових внесків в повному обсязі ОСОБА_8 , а тому квартира за адресою: АДРЕСА_4 , не є об`єктом спадкування, відповідно відсутні правові підстави для визнання за позивачем права власності на 1/2 частину квартири в порядку спадкування, та в задоволенні позовних вимог щодо визнання права власності та скасування державної реєстрації права власності за ОСОБА_8 необхідно відмовити.

Відповідно до договору дарування від 11.02.2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Огневою Ю.Є., ОСОБА_6 подарував ОСОБА_4 квартиру АДРЕСА_1 .

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно № 178538083 від 23.08.2019 року право власності на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано за ОСОБА_4 на підставі договору дарування від 11.02.2019 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Огневою Ю.Є.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою та шостою ст. 203 ЦК України.

Тобто, зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасників правочину має бути вільним і відповідати його волі.

Частиною першою статті 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Статтею 236 ЦК України визначено, що нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Якщо за недійсним правочином права та обов`язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх у майбутньому припиняється.

Отже, законодавець встановлює, що наявність підстав для визнання правочину недійсним має визначатися судом на момент його вчинення.

Відповідно до статті 236 ЦК України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та у разі задоволення позовних вимог зазначати у судовому рішенні, у чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин.

Вказані правові висновки узгоджуються з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 27 листопада 2018 року у справі № 905/1227/17.

Враховуючи, що позивачем не надано доказів на підтвердження набуття права власності ОСОБА_7 на спірну квартиру підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання недійсним договору дарування та скасування державної реєстрації права власності за ОСОБА_4 відсутні.

У зв`язку з відмовою у позові, судовий збір на підставі ч. 2ст. 141 ЦПК України, покладається на позивача.

Керуючись ст.ст.258-259,263-265,353ЦПК України,суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4 ,департаменту адміністративнихпослуг тадозвільних процедурДніпровської міськоїради,треті особи:приватний нотаріусДніпровського міськогонотаріального округуОгнева ЮліяЄвгенівна,друга Дніпровськадержавна нотаріальнаконтора, ОСОБА_5 ,обслуговуючий кооператив«Житлово-будівельнийкооператив №397»про визнаннядоговору даруваннянедійсним,скасування державноїреєстрації прававласності тавизнання прававласності відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції, а в разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду рішення в апеляційному порядку, якщо його не скасовано.

Суддя Г.В. Бєсєда