Справа № 202/469/20
Провадження № 2-з/202/97/2020
ІНДУСТРІАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. ДНІПРОПЕТРОВСЬКА
УХВАЛА
12 серпня 2020 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі: головуючого судді Бєсєди Г.В., за участю секретаря: Голобородько О.М., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на 1/2 частку квартири по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Огнева Юлія Євгенівна, друга Дніпровська державна нотаріальна контора, ОСОБА_3 про визнання договору дарування недійсним, скасування державної реєстрації права власності та визнання права власності, -
ВСТАНОВИВ:
До Індустріального районного суду м. Дніпропетровська звернулася ОСОБА_1 із заявою про забезпечення позову шляхом накладення арешту на 1/2 частку квартири та заборони вчиняти певні дії по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Огнева Юлія Євгенівна, друга Дніпровська державна нотаріальна контора, ОСОБА_3 про визнання договору дарування недійсним, скасування державної реєстрації права власності та визнання права власності.
10.08.2020 року ОСОБА_1 подано заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на 1/2 частку квартири АДРЕСА_1 та заборонити ОСОБА_2 та будь-яким іншим особам провадити будь-які дії, пов`язані з відчуженням вказаної частини квартири.
В обґрунтування заяви зазначає, що за ОСОБА_2 зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_2 , якою відповідач незаконно володіє.
Підставою забезпечення позову позивачем зазначено те, що відповідач буде вчиняти дії, щодо продажу квартири, що призведе до неможливості виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Ознайомившись із змістом заяви про забезпечення позову та доданими до заяви документами, суд приходить до такого.
Статтею 149 ЦПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи, може вжити, передбачені ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову.
Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
Відповідно до ст. 150 ЦПК України позов забезпечується шляхом накладення арешту на майно, що належить або підлягає передачі відповідачеві і знаходиться у нього чи в інших осіб, а також забороною вчиняти певні дії.
За ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Відповідно до ч. 1 ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.
Згідно з роз`ясненнями Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову , розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивачів, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
При вжитті заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем заявлено вимогу про визнання права власності на 1/2 частину кв. АДРЕСА_2 .
Наявною в матеріалах справи копією інформацєю з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта підтверджується, що відповідач ОСОБА_1 має у власності квартиру за адресою: АДРЕСА_3 .
З сукупного аналізу ст.ст. 149-150 ЦПК України вбачається, що застосування у справі заходів забезпечення позову є виправданим, якщо з обставин справи встановлено об`єктивну можливість вчинення відповідачем дій, які можуть утруднити чи унеможливити виконання рішення суду в разі задоволенні позову, або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся.
При цьому варто враховувати, що підтвердити за допомогою реально існуючих доказів подію, яка ймовірно настане або може настати в майбутньому, фактично неможливо, а тому наявність чи відсутність підстав для забезпечення позову оцінюються судом в залежності від кожного конкретного випадку, з урахуванням фактичних обставин справи і змісту позовних вимог.
Враховуючи, що зазначена квартира є предметом позову, застосування заходу забезпечення позову шляхом накладення арешту є саме тим заходом, який унеможливить ускладнення чи невиконання рішення суду, у разі задоволення або часткового задоволення позову, та забезпечить можливість ефективного захисту прав та інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, у разі визнання судом прав та інтересів позивача дійсно порушеними, у зв`язку із чим заява в частині накладення арешту на квартиру підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 81, 149-153 ЦПК України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову шляхом накладення арешту на 1/2 частку квартири по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Огнева Юлія Євгенівна, друга Дніпровська державна нотаріальна контора, ОСОБА_3 про визнання договору дарування недійсним, скасування державної реєстрації права власності та визнання права власності - задовольнити.
Накласти арешт на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 , яка належить ОСОБА_2 до набрання законної сили рішення у цивільній справі № 202/469/20.
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.
Суддя Г.В. Бєсєда
Суд | Індустріальний районний суд м.Дніпропетровська |
Дата ухвалення рішення | 12.08.2020 |
Оприлюднено | 17.08.2020 |
Номер документу | 90987188 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Індустріальний районний суд м.Дніпропетровська
Бєсєда Г. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні