Постанова

від 22.02.2022 по справі 910/7029/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" лютого 2022 р. Справа№ 910/7029/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Буравльова С.І.

Шапрана В.В.

секретар судового засідання - Добрицька В.С.

учасники справи:

від позивача: Різник О.О.

від відповідача: не з`явився

від третьої особи: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Міттел"

на рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2021 (повне рішення складено 23.11.2021)

у справі №910/7029/21 (суддя Сівакова В.В.)

за позовом Фізичної особи - підприємця Коломойця Миколи Івановича

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міттел"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Моноліт-Будсіті"

про стягнення 5 816 904,48 грн

УСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Коломойця Миколи Івановича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міттел" про стягнення 5.816.904,48 грн заборгованості за договором будівельного субпідряду № 19/08 від 18.08.2020.

В обґрунтування вимог позивач зазначав, що на підставі укладеного між відповідачем та ТОВ "Моноліт-Будсіті" договору будівельного субпідряду № 19/08 від 18.08.2020, останнім було виконано будівельні роботи на загальну суму 7.863.184,71 грн, що підтверджується актами приймання виконаних будівельних робіт. Проте відповідачем було лише частково сплачено вказану заборгованість, а саме 2.043.280,23 грн 10.02.2021 між ФОП Коломойцем Миколою Івановичем та ТОВ "Моноліт-Будсіті" було укладено договір про відступлення права вимоги, відповідно до якого позивачу передано право вимоги за договором будівельного субпідряду № 19/08 від 18.08.2020. Враховуючи викладене та неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за договором № 19/08 від 18.08.2020, позивач звернувся до суду з вимогою стягнути з відповідача 5.816.904,48 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.09.2021 у справі №910/7029/21 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Міттел" на користь Фізичної особи - підприємця Коломойця Миколи Івановича 5 816 904 (п`ять мільйонів вісімсот шістнадцять тисяч дев`ятсот чотири) грн 48 коп. основного боргу, 87 253 (вісімдесят сім тисяч двісті п`ятдесят три) грн 57 коп. витрат по сплаті судового збору.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що доказів того, що відповідачем виконано зобов`язання по сплаті виконаних робіт в повному обсязі не подано.

Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Міттел" 20.12.2021 засобами поштового зв`язку подало апеляційну скаргу, в якій просило суд поновити строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2021 у справі №910/7029/21. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2021 у справі №910/7029/21 скасувати. Ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Стягнути з Фізичної особи - підприємця Коломойця Миколи Івановича на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Міттел" судові витрати. Також в апеляційній скарзі заявлено клопотання про проведення комплексної судової будівельно-технічної та економічної експертизи та клопотання про призначення почеркознавчої експертизи та технічної експертизи друкарських форм.

В обґрунтування своєї скарги відповідач зазначав, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню, у зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав установленими, невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, установленим обставинам справи, порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

На переконання відповідача, судом першої інстанції помилково установлено, що позивачем були виконані роботи за Договором субпідряду, в установленому законом і договором порядку, заборгованість за виконання яких просить стягнути позивач на підставі Договору субпідряду.

Крім того відповідачем були заявленні клопотання про проведення у справі комплексної судової будівельно-технічної експертизи для установлення об`єму, часу та вартості виконання будівельних робіт ТОВ «МОНОЛІТ-БУДСІТІ» за Договором №19/08 будівельного субпідряду.

Згідно протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 22.12.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Міттел" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2021 у справі №910/7029/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: Андрієнко В.В. (головуючий суддя), судді Буравльов С.І., Шапран В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2021 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Міттел" про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2021 у справі №910/7029/21 - задоволено. Поновлено пропущений строк на апеляційне оскарження. Зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2021 у справі №910/7029/21. Відкрито апеляційне провадження у справі №910/7029/21 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Міттел". Розгляд справи призначено на 02.02.2022.

02.02.2022 на електронну адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Міттел" надійшла заява про відкладення розгляду справи.

У судове засідання, яке відбулось 02.02.2022 з`явився представник позивача, представники відповідача (апелянта) та третьої особи не з`явилися. Розгляд справи відкладено на 21.02.2022.

21.02.2022 у розгляді справи оголошено перерву до 23.02.2022.

23.02.2022 на адресу суду від відповідача надійшла заява про відкладення розгляду справи.

Розглянувши заявлене клопотання, колегія суддів дійшла висновку про його необґрунтованість та вирішила відхилити заявлене клопотання.

Позивач у своєму відзиві на апеляційну скаргу просив суд, залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а оскаржуване рішення суду без змін.

В обґрунтування свого відзиву позивач зазначав, що рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Позивач також заперечував стосовно задоволення клопотання відповідача про проведення у даній справі експертизи, на якій наполягав відповідач, оскільки матеріали справи містять докази, які спростовують всі посилання відповідача у апеляційній скарзі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 ГПК України).

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ст. 76 ГПК України).

Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч. 8 ст. 80 ГПК України).

З матеріалів господарської справи убачається наступне. 18.08.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Міттел" (генпідрядник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Моноліт-Будсіті" (субпідрядник, третя особа) було укладено договір будівельного субпідряду № 19/08 (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1 договору субпідрядник зобов`язувався надати генпідряднику роботи, а генпідрядник - прийняти та оплатити такі роботи.

У п. 1.2 договору зазначено найменування робіт: "Реконструкція приміщень для розміщення відділення невідкладної (екстреної) медичної допомоги КП "Лікарня № 1" за адресою: м. Житомир, вул. В.Бердичівська, 70" відповідно до чинних нормативних документів в межах віділених фінансових ресурсів.

Отже, звертаючись із позовом Коломоєць М.І. зазначав, що відповідач в порушення умов договору виконані третьою особою роботи у повному обсязі не сплатив, унаслідок чого виникла заборгованість в розмірі 5.816.904,48 грн.

Перевіривши матеріали справи колегія суддів зазначає наступне.

Згідно зі ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов`язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов`язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Майнові зобов`язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з п. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ч. 1 ст. 838 Цивільного кодексу України підрядник має право, якщо інше не установлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

Статтею 628 Цивільного кодексу України установлено, що зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погодженні ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Відповідно до п. 10.1 договору він набирає чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2020, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за цим договором.

Згідно з ч. 1 ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Відповідно до умов п. 3.1 договору ціна цього договору становить 9.042.251,57 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Відповідно до умов п. 5.1 договору строк виконання робіт установлено до 31.12.2020.

У додатку № 2 до договору викладено календарний графік виконання робіт, згідно якого початком робіт визначено 18.08.2020, закінченням - 31.11.2020.

Згідно з п. 11.1 договору всі зміни і доповнення до цього договору оформлюються шляхом укладання додаткових угод. Зміни і доповнення до договору є його невід`ємною частиною і мають силу, якщо вони підписані уповноваженими на те особами сторін.

Додатковою угодою № 1 від 30.12.2020 у зв`язку з неповним виконання сторонами взятих на себе зобов`язань, сторони дійшли згоди продовжити строк виконання робіт до 15.03.2021 та термін дії договору до 31.12.2021.

У відповідності до ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно з п. 4.1 договору розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати генпідрядником за виконані роботи при надходженні коштів з місцевого та/або державного бюджету та в межах бюджетних асигнувань.

Генпідрядник здійснює щомісячні та проміжні платежі за виконані роботи виключно субпідряднику на підставі "акту приймання виконаних робіт" (примірна форма № КБ-2в), і "довідки про вартість виконаних робіт та витрат" (примірна форма № КБ-3), складених у відповідності з положеннями чинних ДСТУ та СОУ, підписаних уповноваженими представниками сторін.

Субпідрядник сплачує генпідряднику за роботи генерального виконавця 2,4% від суми актів виконаних робіт, у т.ч. ПДВ.

Відповідно до п. 4.2 договору акти примірної форми № КБ-2в та довідки примірної форми № КБ-3 з розрахунками готує підрядник і передає для підписання уповноваженому представнику генпідрядника у строк не пізніше ніж за п`ять днів до закінчення звітного періоду. Уповноважений представник генпідрядника протягом трьох днів перевіряє акти і підписує їх в частині фактично виконаних обсягів робіт.

Згідно з п. 4.3 договору взаєморозрахунки проводяться на підставі виконаних обсягів робіт.

Стаття 853 Цивільного кодексу України установлює, що замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Частиною 4 статті 882 Цивільного кодексу України установлено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Відповідно, посилання відповідача на те, що роботи за договором не виконано не приймаються судом до уваги з огляду на наступне.

З матеріалів справи убачається, що генпідрядником та субпідрядником складено (підписано та скріплено печатками) наступні акти приймання виконаних будівельних робіт:

№ 1 від 19.11.2020 на суму 76.621,64 грн,

№ 1 від 19.11.2020 на суму 169.176,13 грн,

№ 1 від 19.11.2020 на суму 3.300.520,46 грн,

№ 3 від 26.12.2020 на суму 3.315.987,29 грн,

№ 4 від 26.12.2020 на суму 251.097,92 грн,

№ 5 від 26.12.2020 на суму 317.258,65 грн

Крім того у матеріалах наявні підписані та скріплені печатками обох сторін договору наступні довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати на загальну суму 7.863.184,71 грн:

за листопад 2020 року на суму 3.646.407,18 грн,

за грудень 2020 року на суму 4.216.777,53 грн.

Крім цього, згідно з п. 5.2.1 договору генпідрядник здійснює контроль за якістю та обсягами виконаних робіт та їх відповідністю будівельним нормам і правилам.

При виявленні відхилень, генпідрядник надає субпідряднику розпорядження або (припис) про їх усунення, а при значних порушеннях приймає рішення про призупинення виконаних робіт (п. 5.2.2 договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 849 Цивільного кодексу України замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника.

Згідно з ч. 2 ст. 849 Цивільного кодексу України якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до ч. 4 ст. 849 Цивільного кодексу України замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Згідно з ч. 3 ст. 612 Цивільного кодексу України, якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Таким чином, замовнику законом надано право відмовитись в односторонньому порядку від договору у будь-який час до закінчення роботи, і визначене цією нормою право не може бути обмежене. Одностороння відмова від договору тягне за собою припинення зобов`язань його сторін.

Проте, відповідач не скористався наданим йому правом на відмову від договору, а навпаки після частково виконання сторонами зобов`язань за договором 30.12.2020 укладено додаткову угоду № 1 та внесено зміни до договору.

Крім того, у матеріалах справи відсутнє будь-яке листування з приводу повного невиконання субпідрядником своїх зобов`язань за договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 6.1.1 договору генпідрядник зобов`язався в повному обсязі сплачувати субпідряднику виконані роботи по мірі та за умови надходження коштів на розрахунковий рахунок генпідрядника.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Отже, матеріали справи свідчать, що відповідач не виконав зобов`язання по сплаті виконаних робіт у повному обсязі, в результаті чого виникла заборгованість, розмір якої складає 5.816.904,48 грн.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не установлено договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не установлено договором або законом.

З матеріалів справи убачається, що 10.02.2020 між Фізичною особою-підприємцем Коломоєць Миколаєм Івановичем (новий кредитор, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Моноліт-Будсіті" (первісний кредитор, відповідач) було укладено договір відступлення права вимоги № б/н (далі - договір відступлення), відповідно до п. 1.1 якого первісний кредитор відступає новому кредитору в повному обсязі право вимоги виконання зобов`язань у грошовій формі до Товариства з обмеженою відповідальністю "Міттел" (далі - боржник) на загальну суму 6.116.904,48 грн.

У відповідності до п. 1.2 договору відступлення на момент відступлення права вимоги за цим договором загальна сума грошових вимог, права на які передаються новому кредитору складається з 6.116.904,48 грн.

Згідно з п. 1.3 договору відступлення право вимоги, яке передається новому кредитору належить первісному кредитору на підставі договору № 19/08 будівельного субпідряду "Реконструкція приміщень для розміщення відділення невідкладної (екстреної) медичної допомоги КП "Лікарня № 1" за адресою: м. Житомир, вул. Бердичівська, 70", укладеного між первісним кредитором як субпідрядником і боржником як генпідрядником 18.08.2020 (з усіма додатками, змінами та доповненнями до нього).

У відповідності до п. 1.3 договору первісний кредитор передав. а новий кредитор отримав за актом передавання приймання від 10.02.2021 документи, що підтверджують зобов`язання боржника перед новим кредитором цього договору.

Відповідно до п. 1.6 договору відступлення первісний кредитор набуває право вимагати від боржника належного виконання всіх зобов`язань за договором будівельного субпідряду № 19/08 від 18.08.2020.

Слід відзначити, що відповідно до ч. 2 ст. 516 Цивільного кодексу України якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

З матеріалів справи убачається, що відповідачем 15.02.2021 здійснено часткову оплату боргу за договором будівельного субпідряду № 19/08 від 18.08.2020 у розмірі 300.000,00 грн первісному кредитору (ТОВ "Моноліт-Будсіті"), у зв`язку з чим дану суму позивачем виключено з розміру пред`явлених вимог.

Крім того наявний у матеріалах справи акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2020 - 26.02.2021 між ТОВ "Міттел" та ТОВ "Моноліт-Будсіті" не приймається судом до уваги, оскільки

У постанові Верховного Суду від 19.04.2018 у справі № 905/1198/17 та від 05.03.2019 у справі № 910/1389/18 викладено правову позицію, згідно з якою відповідно до вимог чинного законодавства акт звірки розрахунків у сфері бухгалтерського обліку та фінансової звітності не є зведеним обліковим документом, а є лише технічним (фіксуючим) документом, за яким бухгалтерії підприємств звіряють бухгалтерський облік операцій. Акт відображає стан заборгованості та в окремих випадках - рух коштів у бухгалтерському обліку підприємств та має інформаційний характер, тобто має статус документа, який підтверджує тотожність ведення бухгалтерського обліку спірних господарських операцій обома сторонами спірних правовідносин. Сам по собі акт звірки розрахунків не є належним доказом факту здійснення будь-яких господарських операцій: поставки, надання послуг тощо, оскільки не є первинним бухгалтерським обліковим документом.

Разом з цим, акт звірки може вважатися доказом у справі в підтвердження певних обставин, зокрема в підтвердження наявності заборгованості суб`єкта господарювання, її розміру, визнання боржником такої заборгованості тощо. Однак, за умови, що інформація, відображена в акті підтверджена первинними документами та акт містить підписи уповноважених на його підписання сторонами осіб. Як правило, акти звірок розрахунків (чи заборгованості) складаються та підписуються бухгалтерами контрагентів і підтверджують остаточні розрахунки сторін на певну дату.

Відсутність в акті звірки підписів перших керівників сторін або інших уповноважених осіб, які мають право представляти інтереси сторін, у тому числі здійснювати дії, направлені на визнання заборгованості підприємства перед іншими суб`єктами господарювання, означає відсутність в акті звірки юридичної сили документа, яким суб`єкт господарської діяльності визнає суму заборгованості.

Поданий акт звірки взаєморозрахунків станом на 26.02.2021 з боку ТОВ "Моноліт-Будсервіс" не підписаний; не містить посилання саме на договір будівельного субпідряду № 19/08 від 18.08.2020; відображена в акті інформація про здійснення 28.08.2020 та 14.09.2020 оплат на загальну суму 3.506.961,00 грн не підтверджена первинними документами.

Суд зазначає, що подані ж копії платіжних доручень №№ 25, 26, 27, 28, 29, 30, 31, 32, 33, 34, 35, 36, 37, 38, 39, 40, 41 від 26.08.2020, № 42 від 14.09.2020 на загальну суму 3.506.961,00 грн свідчать, що кошти сплачені ТОВ "Міттел" на користь ТОВ "Моноліт-Будсіті" на виконання іншого договору, а саме договору купівлі-продажу № 21/08 від 21.08.2020, що не є предметом спору у даній справі.

Статтею 629 Цивільного кодексу України установлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У відповідності до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не установлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Абзацом 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Колегія суддів зазначає, що доказів того, що відповідачем виконано зобов`язання по сплаті виконаних робіт в повному обсязі не подано.

Ураховуючи вищенаведене суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором в розмірі 5.816.904,48 грн обґрунтовані та підлягають задоволенню. Крім того колегія суддів зазначає, що належить відмовити у задоволенні клопотання відповідача про призначення у справі судової експертизи, оскільки у матеріалах справи наявні докази, відповідно до норм ГПК України для об`єктивного розгляду справи, суд не убачає підстав для застосування спеціальних знань.

Щодо доводів Товариства з обмеженою відповідальністю "Міттел", наведених у апеляційній скарзі, про невмотивованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції, слід зазначити наступне.

Європейський суд з прав людини у справах "Руїс Торіха проти Іспанії", "Суомінен проти Фінляндії", "Гірвісаарі проти Фінляндії" неодноразово наголошував на тому, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень. Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Зміст оскаржуваного судового рішення містить підстави та нормативне обґрунтування, з яких виходив суд, дійшовши висновків про задоволення позову, тому твердження скаржника про їх невмотивованість є безпідставними.

Ураховуючи наведене, рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2021 у справі №910/7029/21 відповідає матеріалам справи, є законним та обґрунтованим, підстави, передбачені ст.ст. 277-278 ГПК України для його скасування, відсутні.

У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на скаржника.

Керуючись ст. 129, 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Міттел" на рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2021 у справі №910/7029/21 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2021 у справі №910/7029/21 залишити без змін.

3. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 11.11.2021 у справі №910/7029/21.

4. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Міттел".

5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 26.04.2022.

Головуючий суддя В.В.Андрієнко

Судді С.І. Буравльов

В.В. Шапран