Ухвала

від 25.04.2022 по справі 545/1102/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

26 квітня 2022 року

м. Київ

справа № 545/1102/20

провадження № 61-3520ск22

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Сердюка В. В.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 ,

в інтересах якого діє адвокат Расулов Каюм Тулкінович, на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 14 грудня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 14 березня 2022 року

у справі за позовом першого заступника керівника Полтавської місцевої прокуратури Полтавської області в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, ОСОБА_2 , треті особи: Регіональний офіс водних ресурсів в Полтавській області, Ковалівська сільська рада Полтавського району Полтавської області, про визнання незаконним та скасування наказу, припинення права приватної власності, повернення земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

У травні 2020 року перший заступник керівника Полтавської місцевої прокуратури Полтавської області в інтересах держави звернувся до суду з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (далі - ГУ Держгеокадастру у Полтавській області), ОСОБА_2 , треті особи: Регіональний офіс водних ресурсів в Полтавській області, Ковалівська сільська рада Полтавського району Полтавської області, про визнання незаконним та скасування наказу, припинення права приватної власності, повернення земельної ділянки.

Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 14 грудня 2021 року позов першого заступника керівника Полтавської місцевої прокуратури Полтавської області в інтересах держави задоволено.

Визнано незаконним та скасовано наказ ГУ Держгеокадастру

у Полтавській області від 12 січня 2017 року № 328-СГ «Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,12 га для індивідуального садівництва».

Скасовано запис від 28 лютого 2017 року № 19340409 про державну реєстрацію права приватної власності за ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,12 га, з цільовим призначенням - для ведення індивідуального садівництва, що розташована на території Ковалівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, за межами населеного пункту та припинено право приватної власності на неї.

Зобов`язано ОСОБА_2 повернути земельну ділянку площею 0,12 га,

з цільовим призначенням - для ведення індивідуального садівництва,

що розташована на території Ковалівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, за межами населеного пункту, у власність держави в особі ГУ Держгеокадастру у Полтавській області.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду першої інстанції,

ОСОБА_1 , особа, яка не брала участі у справі, оскаржив його в апеляційному порядку.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 14 березня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 14 грудня 2021 року залишено без змін.

У березні 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Расулов К. Т., на рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 14 грудня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 14 березня 2022 року.

Касаційна скарга подана в передбачений законом строк та з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України.

Підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення чи відмови

у відкритті касаційного провадження немає.

Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.

Згідно з частиною восьмою статті 394 ЦПК України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу. Якщо разом з касаційною скаргою подано заяви чи клопотання, суд в ухвалі про відкриття касаційного провадження встановлює строк, протягом якого учасники справи мають подати свої заперечення щодо поданих заяв чи клопотань, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

У касаційній скарзі заявник посилається на пункт 1 частини другої

статті 389 ЦПК України (суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку) як на підставу оскарження судових рішень.

Також у касаційній скарзі заявник посилається на пункт 4 частини другої

статті 389 ЦПК України (судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу),

а саме вказує на пункт 5 частини першої статті 411 ЦПК України (справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою) як на підставу оскарження судових рішень.

Отже, наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження.

Разом з тим, до касаційної скарги додано клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.

Клопотання мотивоване тим, що рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 14 грудня 2021 року, яке залишене без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 14 березня 2022 року, зокрема, зобов`язано ОСОБА_2 повернути земельну ділянку площею

0,12 га, з цільовим призначенням - для ведення індивідуального садівництва, що розташована на території Ковалівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, за межами населеного пункту,

у власність держави в особі ГУ Держгеокадастру у Полтавській області.

01 червня 2020 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладений нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,12 га, з цільовим призначенням - для ведення індивідуального садівництва, що розташована на території Ковалівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, за межами населеного пункту, у власність держави в особі ГУ Держгеокадастру у Полтавській області.

Отже, зупинення виконання рішень взаємопов`язано з принципом непорушності права власності, що гарантований Конституцією України, яке набуто заявником на законних підставах.

На ОСОБА_2 покладено обов`язок повернення земельної ділянки, власником якої вона не є, оскільки законним власником з 01 червня

2020 року є ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу. Виконати добровільно судові рішення у вказаній частині ОСОБА_2 фізично неможливо, а відкриття виконавчого провадження за вказаною позовною вимогою потягне за собою безпідставне стягнення з ОСОБА_2 виконавчого збору.

Відповідно до частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.

Згідно з частиною першою статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.

Вирішуючи клопотання про зупинення виконання судових рішень, суд виходить з того, що відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно зі статтею 18 ЦПК України та статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Клопотання про зупинення виконання судового рішення має бути мотивованим, містити достатні та обґрунтовані підстави для зупинення виконання судового рішення, підтверджені певними доказами (зокрема,

у разі відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду має бути надано копію такої постанови). У клопотанні особа повинна навести обґрунтування своїх вимог та довести, що захист її прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для відновлення порушених прав необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, або буде неможливим повернення виконання судових рішень у разі, якщо вони будуть скасовані. Вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення, суд касаційної інстанції враховує існування об`єктивної необхідності у цьому, зокрема у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення дотримання балансу інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов`язки.

Заявник повинен навести обґрунтування відповідної вимоги та довести, що захист його прав та інтересів стане об`єктивно неможливим без вжиття таких заходів; для відновлення порушених прав необхідно буде докласти надмірних зусиль та/або витрат.

Європейський суд з прав людини в рішенні від 20 липня 2004 року у справі «Шмалько проти України» вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду.

Право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін.

Також суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункт 55), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що у більшості правових систем існують процедури зупинення або відстрочення виконання рішення; зупинення або відстрочення є, безперечно, необхідними в деяких випадках.

Доводи клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат

Расулов К. Т., не свідчать про необхідність зупинення виконання рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 14 грудня 2021 року та постанови Полтавського апеляційного суду від 14 березня 2022 року, оскільки вони є лише припущенням про ймовірність настання певних наслідків у майбутньому.

Рішенням Полтавського районного суду Полтавської області від 14 грудня 2021 року, яке залишене без змін постановою Полтавського апеляційного суду від 14 березня 2022 року, зокрема, зобов`язано ОСОБА_2 повернути земельну ділянку площею 0,12 га, з цільовим призначенням - для ведення індивідуального садівництва, що розташована на території Ковалівської сільської ради Полтавського району Полтавської області, за межами населеного пункту, у власність держави в особі ГУ Держгеокадастру у Полтавській області, а не ОСОБА_1 .

Отже, заявником не доведено існування об`єктивної необхідності в такому зупиненні. Сама по собі незгода з оскаржуваними судовими рішеннями не є підставою для зупинення їх виконання на час перегляду справи в касаційному порядку.

Враховуючи, що зупинення виконання судових рішень в силу статті 436 ЦПК України є правом, а не обов`язком суду та, беручи до уваги, що однією із засад (принципів) цивільного судочинства є обов`язковість судового рішення, з огляду на відсутність у суду касаційної інстанції підстав для висновку про необхідність зупинення виконання рішення Полтавського районного суду Полтавської області від 14 грудня 2021 року та постанови Полтавського апеляційного суду від 14 березня 2022 року, оскільки на доведення таких підстав не наведено документально обґрунтованих обставин, у суду касаційної інстанції відсутні підстави для задоволення зазначеного клопотання. У таких висновках визначальними є правила

статей 12 та 13 ЦПК України.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

У разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень у справі.

Керуючись статтями 389, 394, 395, 402, 436 ЦПК України, Верховний Суд

у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відкрити касаційне провадження у даній справі.

Витребувати з Полтавського районного суду Полтавської області цивільну справу № 545/1102/20 за позовом першого заступника керівника Полтавської місцевої прокуратури Полтавської області в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області, ОСОБА_2 , треті особи: Регіональний офіс водних ресурсів в Полтавській області, Ковалівська сільська рада Полтавського району Полтавської області, про визнання незаконним та скасування наказу, припинення права приватної власності, повернення земельної ділянки.

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 ,

в інтересах якого діє адвокат Расулов Каюм Тулкінович, про зупинення виконання рішення Полтавського районного суду Полтавської області

від 14 грудня 2021 року та постанови Полтавського апеляційного суду

від 14 березня 2022 року до закінчення їх перегляду в касаційному порядку відмовити.

Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: І. М. Фаловська

С. Ю. Мартєв

В. В. Сердюк