Ухвала

від 24.04.2022 по справі 541/1512/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

25 квітня 2022 року

м. Київ

справа № 541/1512/21

провадження № 61-3067ск22

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Черняк Ю. В.

розглянув касаційну скаргу Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської області на ухвалу Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 09 вересня 2021 року, додаткову ухвалу Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 09 вересня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 11 січня 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської області про визнання незаконними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської області про визнання незаконними дій та зобов`язання вчинити певні дії.

У вересні 2021 року ОСОБА_1 подано до суду заяву про забезпечення позову у цій справі.

Ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від

09 вересня 2021 року заяву ОСОБА_1 задоволено. Звільнено

ОСОБА_1 від сплати судового збору за подання заяви.

Вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони Великосорочинській сільській раді Миргородського району Полтавської області вчиняти дії щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5323281000:00:011:0417 площею 12,2192 га, цільове призначення 16,00 землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам), яка згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно перебуває у комунальній власності Великосорочинської об`єднаної територіальної громади в особі Великосорочинської сільської ради (Великосорочинська об`єднана територіальна громада) а саме: надавати дозволи на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), проектів землеустрою та іншої землевпорядної документації, передавати в оренду, передавати в постійне користування, передавати у власність та інше до виконання рішення суду.

Додатковою ухвалою Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 09 вересня 2021 року доповнено третій пункт резолютивної частини ухвали Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 09 вересня

2021 року у цій справі другим абзацом такого змісту:

«Заборонити державному реєстратору вчинення будь-яких реєстраційних дій щодо земельної ділянки кадастровим номером 5323281000:00:011:0417 площею 12,2192 га, цільове призначення 16,00 землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам ), яка згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно перебуває у комунальній власності Великосорочинської об`єднаної територіальної громади в особі Великосорочинської сільської ради (Великосорочинська об`єднана територіальна громада )».

Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від

26 жовтня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.

Визнано незаконними дії Великосорочинської сільської ради Миргородського районуПолтавської області щодо відмови у задоволенні заяви ОСОБА_1 від 21 лютого 2021 року, яка отримана відповідачем 25 лютого 2021 року

вх. № 181 та зобов`язано Великосорочинську сільську раду Миргородського району Полтавської області виділити ОСОБА_1 у приватну власність земельну ділянку з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель комунальної власності, розташованих за межами населеного пункту в натурі, на місцевості відповідно до Сертифікату на право на земельну частку пай серії РН № 782631, виданого Миргородською районною державною адміністрацією Полтавської області

01 жовтня 2008 року та зареєстрованого в Книзі реєстрації сертифікатів на право на земельну частку пай 02 жовтня 2008 року за № 287, що підтверджує право на земельну частку (пай) розміром 3,8 в умовних кадастрових гектарах. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 11 січня 2022 року апеляційну скаргу Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської області залишено без задоволення. Ухвалу Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 09 вересня 2021 року та додаткову ухвалу Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 09 вересня

2021 року залишено без змін.

Постановою Полтавського апеляційного суду від 15 лютого 2022 року апеляційну скаргу Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської області залишено без задоволення. Рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 26 жовтня 2021 року залишено без змін.

31 березня 2022 року Великосорочинська сільська рада Миргородського району Полтавської області звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на ухвалу Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 09 вересня 2021 року, додаткову ухвалу Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 09 вересня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду

від 11 січня 2022 року.

Подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки касаційну скаргу подано поза межами строку, передбаченого процесуальним законом України.

У порушення пункту 8 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі не зазначено дату отримання копії рішення суду апеляційної інстанції, яке оскаржується Великосорочинською сільською радою Миргородського району Полтавської області.

Питання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень заявником не порушено.

Згідно відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень повний текст постанови Полтавського апеляційного суду від 11 січня 2022 року складено

11 січня 2022 року, а оприлюднено 24 січня 2022 року.

Згідно частини першої статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Положеннями частини другої статті 390 ЦПК України передбачено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Згідно з пунктом 2 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються докази, що підтверджують дату отримання копії оскаржуваного рішення суду апеляційної інстанції, за наявності.

Відповідно до частини третьої статті 393 ЦПК України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 390 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

У зв`язку з наведеним вище, заявнику слід направити на адресу суду заяву про поновлення строку на касаційне оскарження із наведеними причинами його пропуску та доказами на їх підтвердження, надати відповідну довідку суду про дату отримання судового рішення апеляційного суду або інші належні докази в оригіналах чи належним чином завірені їх копії, з приводу недотримання апеляційним судом вимог, встановлених статтею 272 ЦПК України, щодо порядку видачі або направлення копій судових рішень,оскільки безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Крім того, у порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги заявником не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених законом порядку і розмірі.

Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Порядок сплати та розмір судового збору визначено Законом України

від 8 липня 2011 року «Про судовий збір», який набрав чинності

01 листопада 2011 року, з подальшими змінами.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК

у м. Києві/Печерському районі, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт ІВАN): UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, найменування платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)», символ звітності банку: 207.

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України

«Про судовий збір».

Відповідно до розмірів ставок, судовий збір за подання касаційної скарги на ухвалу суду юридичною особою складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня

2022 року становив 2 481 грн.

Таким чином, розмір судового збору складає 2 481 грн.

На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.

Відповідно до вимог частин другої, третьої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею

392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Ураховуючи викладене, касаційну скаргу слід залишити без руху та надати заявнику строк для усунення їх недоліків.

Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Великосорочинської сільської ради Миргородського району Полтавської області на ухвалу Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 09 вересня 2021 року, додаткову ухвалу Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 09 вересня 2021 року та постанову Полтавського апеляційного суду від 11 січня 2022 року залишити без руху.

Надати для усунення зазначених вище недоліків строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настають наслідки, передбачені процесуальним законом.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Ю. В. Черняк