Рішення

від 24.03.2022 по справі 399/318/20

ОНУФРІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 399/318/20

Провадження № 2/399/2/2022

РІШЕННЯ

Іменем України

25 березня 2022 року селище Онуфріївка

Онуфріївський районний суд Кіровоградської області у складі: головуючого судді Лях М.М., за участю секретаря судового засідання Гриценко Т.М., позивача ОСОБА_1 , відповідача ОСОБА_2 , представника відповідача ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Онуфріївка в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , що діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 , про визнання заповіту недійсним,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до Онуфріївського районного суду Кіровоградської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 , про визнання заповіту недійсним, а саме, просить суд визнати недійсним заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Онуфріївського нотаріального округу Малолітком П.І. 16.05.2018 року, складений від імені ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер при невідомих обставинах 06 жовтня 2018 року.

Свої вимоги мотивує тим, що вона є єдиною дитиною ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 при невідомих обставинах. Після його смерті залишилась спадщина, до складу якої входить земельна ділянка площею 5, 20 га, передана для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Мар`ївської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3524684200:02:000:0104.

Зазначила, що за життя батько завжди зазначав, що після його смерті земельна ділянка залишиться виключно їй як єдиній дитині, але після його смерті дізналася про те, що заяву нотаріусу про прийняття спадщини подала також ОСОБА_2 в інтересах своєї малолітньої дочки ОСОБА_4 , оскільки померлим за кілька місяців до смерті був оформлений заповіт на її ім`я. Ознайомившись з даним заповітом, вона побачила, що власноручний почерк та підпис у заповіті не належить її батькові. Крім того, «другий примірник заповіту видається мені, ОСОБА_6 », що дає підстави вважати, що заповіт був складений зовсім іншою особою, вголос прочитаний не був, або, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Ухвалою Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 14 травня 2020 року справу прийнято до провадження, визначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено до підготовчого засідання.

Ухвалою Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 30.11.2020 року зупинено провадження в справі та призначено судовупочеркознавчу експертизу.

20.01.2021 року на адресу суду з Полтавського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру надійшло клопотання експерта про надання додаткових матеріалів.

Ухвалою суду від 20 січня 2021 року провадження у справі поновлено та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 01лютого 2021рокув задоволенні клопотання експерта відмовлено, справу направлено до Полтавського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України для продовження проведення судової почеркознавчої експертизи, яка призначена ухвалою Онуфріївського районного суду Кіровоградської області від 30.11.2020 року. На час проведення експертизи провадження по справі зупинено.

23.02.2021 на адресу суду з Полтавського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру надійшло повідомлення експерта про неможливість проведення експертизи № СЕ-19/117-21/4-ПЧ від 17.02.2021 року.

Ухвалою суду від 24 лютого 2021 року поновлено провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 27 квітня 2021 року клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Старікової Н.О. задоволено та призначеносудовупочеркознавчу експертизу.

Ухвалою суду від 02 серпня 2021 року поновлено провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 17 вересня 2021 року клопотання представника позивача ОСОБА_1 адвоката Старікової Н.О. задоволено та призначено судову технічну експертизу. На час проведення експертизи провадження по справі зупинено.

Ухвалою суду від 13 грудня 2021 року справу прийнято до свого провадження суддею Лях М.М. та призначено справудо розглядув підготовчомузасіданні.

10 грудня 2021 року матеріали справи повернуті до суду разом із клопотаннями експертів Посільського О. та Звягіної О. про надання додаткових матеріалів та призупинення проведення експертизи.

Ухвалою суду від 13 січня 2022 року підготовче провадження у справі закрито та справу призначено до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

Ухвалою суду від 09березня 2022року в задоволенні клопотання відповідача ОСОБА_2 та її представника адвоката Татарчука О.В. про залишення без розгляду позову відмовлено.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити з підстав, викладених в позові.

Представник позивача адвокат Старікова Н.О. в судове засідання не з`явилась у зв`язку з тим, що перебуває за межами України внаслідок воєнних дій на її території. Електронною поштою направила промову, згідно якої позовні вимоги підтримали та просили суд їх задовольнити. Додала, що виправлення в заповіті невірного прізвища заповідача здійснено вже після його смерті, що доводить той факт, що людина його не читала при оформленні. Також, просила звернути увагу на те, що нотаріальне посвідчення заповіту відбувалось за недійсним паспортом спадкодавця ОСОБА_5 , якому на час складання заповіту було майже 30 років, а в паспорті була відсутня фото по досягненні ним віку 25 років. Тож, зазначила, що заповіт, складений з порушенням його форми та посвідчення є нікчемним, тому відсутні підстави визнавати його недійсним, посилаючись на правовий висновок, викладений Великою Палатою Верховного Суду у пунктах 94, 95 постанови від 04 квітня 2019 року у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18), внаслідок неефективного способу захисту прав, оскільки це не призведе до реального відновлення порушених прав, адже нікчемний правочин є недійсним в силу закону, тому просила суд перевірити відповідні доводи та в мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтвердити обставини нікчемності правочину.

Відповідач та його представник адвокат Татарчук О.В. в судовому засіданні заперечили проти задоволення позовних вимог, посилаючись на їх безпідставність та повідомили суду, що спірний заповіт складений ОСОБА_5 у відповідності до чинних нормативних актів, що регулюють нотаріальні дії. Посилання на відсутність у паспорті заповідача відповідної фотокартки як на підставу визнання заповіту недійсним не може бути прийнято судом до уваги, оскільки нотаріусом дотримано всіх вимог Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, а саме, вказані місце, час складання заповіту, дата і місце народження ОСОБА_5 , заповіт відповідає формі, прочитаний вголос та підписаний заповідачем. Крім того, нотаріусом роз`яснено заповідачу зміст ст. 1241 ЦК України про право на обов`язкову частку у спадщині та зміст ст. 1307 ЦК України щодо нікчемності заповіту на майно, яке є предметом спадкового договору. Під час виготовлення тексту заповіту нотаріусом допущено технічну помилку, виправлення якої здійснено у відповідності до п. 6.13 розділу ІV Правил ведення нотаріального діловодства. Всі необхідні дані внесені до Спадкового реєстру. Додав, що в той же день 16 травня 2018 року, тим же приватним нотаріусом Малолітком П.І., разом з заповітом посвідчена довіреність від імені ОСОБА_5 на ім`я ОСОБА_2 стосовно вказаної земельної ділянки, що підтверджує волевиявлення заповідача. Разом з тим, згідно висновку експерта у заповіт від 16.05.2018 від імені ОСОБА_5 зміни шляхом підчистки, дописки, травлення, виправлення, додрукування, переробки не вносилися.

Заслухавши пояснення сторін, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Відповідно до положень ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних та юридичних осіб, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно вимог ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Заповіт, згідно ст. 1233 ЦК України, це особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Положеннями ст. 1234 ЦК України визначено, що право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається.

Законодавчо закріпленими вимогами до оформлення заповіту є складення у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення; особисте підписання заповідачем (ст.1247 ЦК України). Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 цього Кодексу.

Стаття 1257 ЦК України передбачає вичерпний перелік підстав для визнання заповіту недійсним, в якій передбачено, що заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним. За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі. Таке ж положення міститься і у частині третій статті 203 ЦК України.

Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

За правилами ч. 1 ст. 225 ЦК України правочин, який дієздатна фізична особа вчинила у момент, коли вона не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними, може бути визнаний судом недійсним за позовом цієї особи, а в разі її смерті - за позовом інших осіб, чиї цивільні права або інтереси порушені.

Відповідно до роз`яснень п. 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» передбачено, що заповіт є правочином, тому на нього поширюються загальні положення про правочини, якщо в книзі шостій ЦК України немає відповідного правила.

Положення ст. 202, ч. 3 ст. 203 ЦК України, які поширюються на заповіт як на односторонній правочин, дійсно передбачають, що дії заповідача, спрямовані на досягнення певного результату, мають об`єктивно відображати його внутрішню волю і що таке волевиявлення повинно бути вільним.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України в п.18 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо він був складений особою під впливом фізичного або психічного насильства, або особою, яка через стійкий розлад здоров`я не усвідомлювала значення своїх дій та (або) не могла керувати ними.

Відповідно до роз`яснення п.16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» правила статті 225 поширюються на ті випадки, коли фізичну особу не визнано недієздатною, однак у момент вчинення правочину особа перебувала в такому стані, коли вона не могла усвідомлювати значення своїх дій та (або) не могла керувати ними (тимчасовий психічний розлад, нервове потрясіння тощо).

Із змісту наведених норм права вбачається, що дійсним, тобто таким, що відповідає вимогам закону є заповіт, який посвідчений уповноваженою особою, яка мала на це право в силу закону, відсутні порушення його форми та посвідчення, волевиявлення заповідача було вільним і відповідало його волі.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України).

Заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті (ст.1233 ЦК України). Право на заповіт має фізична особа з повною цивільною дієздатністю; право на заповіт здійснюється особисто (ст.1234 ЦК України). Заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин (ч.1 ст.1235 ЦК України). Заповідач має право охопити заповітом права та обов`язки, які йому належать на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть йому належати у майбутньому (ч.1 ст.1236 ЦК України).

Загальні вимоги до форми заповіту передбачено статтею 1247 ЦК України, відповідно до яких заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складання (ч.1); заповіт має бути особисто підписаний заповідачем; якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 цього Кодексу (ч. 2); заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 цього Кодексу.

Позовні вимоги про визнання заповіту недійсним обґрунтовано тим, що підпис в заповіті вчинила інша особа та ним не підписаний.

Недійсність заповіту врегульовано статтею 1257 ЦК України, частиною 2 даної норми права передбачено, що за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_5 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Зибкове Онуфріївського району Кіровоградської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим виконавчим комітетом Мар`ївської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області /а.с. 9. Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого виконавчим комітетом Червонокам`янської сільської ради Олександрійського району Кіровоградської області померлий був батьком позивачки по справі ОСОБА_1 /а.с. 8/, яка після його смерті подала заяву про прийняття спадщини, посвідчену 26 лютого 2019 року секретарем Червонокам`янської сільської ради Теличко Л.М., зареєстровано в реєстрі за № 22 /т. 1 а.с. 10/.

За життя, а саме, 16 травня 2018 року ОСОБА_5 склав заповіт, яким належну йому на праві власності земельну ділянку площею 5, 20 га, передану для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка знаходиться на території Мар`ївської сільської ради Онуфріївського району Кіровоградської області, кадастровий номер 3524684200:02:000:0104, заповів ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 . Даний заповіт посвідчений приватним нотаріусом Онуфріївського районного нотаріального округу Малолітком П.І., зареєстровано в реєстрі за № 81 /т. 1 а.с. 80/.

Згідно копії спадкової справи № 35/2019 до майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 , заведеної Онуфріївською державною нотаріальною конторою 26 лютого 2019 року, крім позивачки ОСОБА_1 , заяву про прийняття спадщини за заповітом, посвідченим Малолітком П.І., приватним нотаріусом Онуфріївського районного нотаріального округу, 03 квітня 2019 року подала ОСОБА_2 в інтересах своєї малолітньої дочки ОСОБА_4 . Вказана інформація внесена до Спадкового реєстру /т. 1 а.с. 31-38/.

Згідно повідомлення КНП «Кіровоградський обласний протитуберкульозний диспансер Кіровоградської області» від 01.06.2020 громадянин ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом 2015-2016 років неодноразово проходив лікування у відділенні легеневого туберкульозу № 1 та у відділенні позалегеневого туберкульозу лікувально-діагностичного комплексу 2 вказаного закладу, діагноз: НЛТБ (01.07.16) верхньої частки лівої легені (фіброзно-кавернозний) Дестр+МБТ+М+МГ+Риф-К-ГІСТо кат 2 ког 3 (2016). Пневмофіброз, емфізема легень. ЛН І. ППРВВ алкоголю, с-м залежності /т. 1 а.с. 81/.

Згідно повідомлення Кіровоградської місцевої прокуратури ОСОБА_5 був засуджений вироком Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 27.03.2018 за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. Із застосуванням положень ст.ст. 75, 76 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки (копія вироку додається) /т. 1 а.с. 154-158/.

Згідно довідки до акту огляду МСЕК серії 12 ААА № 177724 ОСОБА_5 08.12.2016 призначена ІІ група інвалідності. Інвалідність встановлена на строк до 01.01.2018 /т. 2 а.с. 22/.

Згідно висновку експерта № 12165 від 08.07.2021 за результатами проведення судово-технічної експертизи документів у наданий для дослідження документ заповіт від 16.05.2018 від імені ОСОБА_5 зміни шляхом підчистки, дописки, правлення, виправлення, додрукування, переробки не вносилися /т. 2 а.с. 45-51/. Інші експертизи в даній справі проведені не були.

ОСОБА_5 на час складання заповіту не був визнаний судом недієздатним, його дієздатність не була обмежена, тому він як фізична особа мав передбачене статтею 1234 ЦК України право на складання заповіту.

ОСОБА_5 як заповідач призначив своїм спадкоємцем ОСОБА_4 , заповітом охоплено права та обов`язки, які заповідачу належали на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які могли йому належати у майбутньому, що відповідає положенням частини 1 статті 1235, частини 1 статті 1236 ЦК України.

Заповіт ОСОБА_5 складений у письмовій формі, посвідчений нотаріусом, що відповідає вимогам частини 1 статті 1248 ЦК України.

Заповіт складений у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складання, заповіт підписаний відповідно до частини 4 статті 207 ЦК України.

Обставини, з якими частина 1 статті 1257 ЦК України пов`язує нікчемність заповіту, відсутні, оскільки заповіт є таким, що складений ОСОБА_5 як особою, яка мала на це право, заповіт є таким, що складений з дотриманням вимог щодо його форми та посвідчення.

Оцінюючи зібрані по справі докази в їх сукупності та взаємозв`язку, з врахуванням вимог ст. 89 ЦПК України, що жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення, судом встановлено, що заповіт ОСОБА_5 вчинив у момент, коли він міг в повному обсязі розуміти значення своїх дій та керувати ними, оскільки досліджені в судовому засіданні матеріали справи не спростовують дану обставину.

У спірному заповіті вказано про те, що заповідачу роз`яснено зміст ст.ст. 1241, 1244, 1254, 1273, 1307 Цивільного кодексу України.

Заповіт складено і підписано у двох примірниках, один з яких залишається і зберігається у справах нотаріуса, а другий видається заповідачу.

У заповіті зазначено, що заповіт до підписання прочитаний уголос заповідачем ОСОБА_5 та власноручно підписаний в присутності нотаріуса о 10 годині 30 хвилин. Особу його встановлено, дієздатність перевірено.

Заповіт посвідчений 16 травня 2018 року ОСОБА_7 , приватним нотаріусом Онуфріївського районного нотаріального округу Кіровоградської області та зареєстровано в реєстрі за № 81.

Згідно з положеннями ст. 1247 ЦК України загальними вимогами до форми заповіту є складання заповіту в письмовій формі із зазначенням місця та часу його складання, заповіт повинен бути особисто підписаний заповідачем та посвідчений нотаріусом або іншими посадовими особами, службовими особами, визначеними в статтях 1251-1252 цього Кодексу, і зареєстрований у Спадковому реєстрі.

Зазначені вимоги закону при посвідченні заповіту дотримано.

У відповіді Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), за результатами проведеної перевірки встановлено, що паспорт громадянина ОСОБА_5 , за яким приватний нотаріус Малолітко П.І. здійснив встановлення особи та визначення обсягу цивільної дієздатності ОСОБА_8 при посвідченні від його імені заповіту вважається недійсним. Разом з тим, приватним нотаріусом дотримано всіх інших вимог, передбачених Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України. Допущена у тексті заповіту технічна помилка має технічний характер та жодним чином не впливає на зміст заповіту, а також на волевиявлення заповідача. Виправлення здійснено згідно з вимогами пункту 6.13 розділу IV Правил ведення нотаріального діловодства /т. 2 а.с. 1-6/.

Вказаний заповіт відповідає вимогам законодавства, оскільки було дотримано обов`язкову нотаріальну форму, а сам правочин відповідає волі заповідача та направлений на реалізацію його права власності в частині розпорядження належним йому майном, оскільки був підписаний з доброї волі за власним бажанням та з власної ініціативи власноручно спадкодавцем. Технічна помилка у тексті заповіту має технічний характер та жодним чином не впливає на зміст заповіту, а також на волевиявлення заповідача.

Стороною позивача належними та допустимими доказами не доведено ту обставину, що під час складання заповіту волевиявлення ОСОБА_5 не було вільним і не відповідало його внутрішній волі, що він не мав намір на складання заповіту та під час складання не було дотримано вимог до його форми та змісту.

Непогодження позивача з волевиявленням спадкодавця, при відсутності допустимих та достовірних доказів на підтвердження своїх тверджень, не є підставою для визнання заповіту недійсним.

Крім того, позовні вимоги не заявлено з підстав частини 1 статті 1257 ЦК України.

З врахуванням вищевикладених обставин, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 81, 89, 141, 223, 259, 263-265, 354 ЦПК України, суд -

вирішив:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , що діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 , про визнання заповіту недійсним відмовити.

Судові витрати по справі залишити за позивачем.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги. Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до Кропивницького апеляційного суду Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 1 квітня 2022 року.

Суддя М.М.Лях