Ухвала

від 26.04.2022 по справі 420/4413/22

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/4413/22

УХВАЛА

27 квітня 2022 року м. Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Катаєва Е.В., вивчивши адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БУРЕВІЙ КАРГО ЛОГІСТИК» (вул. Іоанна Павла ІІ, буд. 4/6, корп.В, каб. 713, м. Київ, 01042) до Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, 21 А, м. Одеса, 65078) про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БУРЕВІЙ КАРГО ЛОГІСТИК» до Одеської митниці , в якому позивач просить визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № UА500500/2022/200036/2 від 27.01.2022 р. та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення за № UА500500/2022/000063 від 27.01.2022 р., прийняті Одеською митницею як відокремленим підрозділом Державної митної служби України.

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, крім іншого, відповідає заява вимогам, встановленим ст.ст.160, 161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до вимог ч.5 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначаються: 1) найменування суду першої інстанції, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України); реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв`язку, офіційна електронна адреса або адреса електронної пошти; 3) зазначення ціни позову, обґрунтований розрахунок суми, що стягується, - якщо у позовній заяві містяться вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної оскаржуваним рішенням, діями, бездіяльністю суб`єкта владних повноважень; 4) зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; 5) виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; 6) відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; 7) відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися;8) перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності), зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви;9) у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача; 10) у справах щодо оскарження нормативно-правових актів - відомості про застосування оскаржуваного нормативно-правового акта до позивача або належність позивача до суб`єктів правовідносин, у яких застосовується або буде застосовано цей акт; 11) власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Згідно з ч.6 ст.160 КАС України якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п`ятої цієї статті стосовно представника. Позивачем не виконані вимоги ч.6 ст.160 КАС України.

Частиною 3 ст.161 КАС України встановлено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Статтею 1 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі ст.4 Закону України «Про судовий збір» юридичні особи сплачують за подання до адміністративного суду позову: - майнового характеру 1,5 відсотка ціни позову, але не менш 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; - не майнового характеру 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менш 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб та надати до суду документ про сплату судового збору.

Відповідно до ч. 4 ст.161 КАС України, позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Статтею 94 КАС України встановлено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Відповідно до п.8 ч.2 ст.160 КАС України в позовній заяві зазначається перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви, що передбачає зазначення вказаних документів та кількість аркушів кожного доданого документа.

Позивачем у позові зазначена назва документів, проте не зазначено на скільки аркушах вони додані до позову.

Згідно зі ст.15 КАС України судочинство і діловодство в адміністративних судах провадиться державною мовою.

Позивачем надані до позову копії документів, які позивачем зазначені як докази по справі, проте частина вказаних доказів викладена не на мові судочинства, не має перекладу на мову судочинства (копії інвойсів та інші).

Згідно зі ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, якій не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали.

Ухвалою суду від 09.03.2022 року позов залишений без руху та позивачу наданий строк на усунення недоліків позову.

До суду надійшла заява представника позивача про продовження строку на усунення недоліків позову на час воєнного стану, але не менш ніж ще на десятиденний строк, з посиланням на введення воєнного стану в Україні та відсутність працівників Позивача на робочому місці.

Вивчивши матеріали позову та надану заяву суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви представника позивача.

Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 з 5:30 24 лютого 2022 року в Україні у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації введений воєнний стан, який по стану на сьогодні продовжено до 25 травня 2022 року.

Закон України «Про правовий режим воєнного стану» визначає зміст правового режиму воєнного стану, порядок його введення та скасування, правові засади діяльності органів державної влади, військового командування, військових адміністрацій, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій в умовах воєнного стану, гарантії прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб.

Згідно зі ст.1 Закону воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Верховна Рада прийняла Закон про внесення змін в Податковий Кодекс України, а також Закон від 15.03.2022 року №2136-IX «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану».

Статтею 34 КЗпПУ передбачено, що простій - це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.

Згідно з п.5 ч.1 ст.236 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції. З урахуванням аналогії закону підставою для продовження строку на час воєнного стану може бути лише вказані обставини або прийняття в установленому законом порядку рішення про простій підприємства.

З урахуванням викладеного суд вважає, що відсутні підстави для задоволення клопотання відповідача про продовження строку для продовження строку на час воєнного стану з посилання на відсутність працівників підприємства, оскільки не надано будь-яких належних та допустимих доказів наявності передбачених законодавством для цього підстав. У той же час суд вважає можливим продовжити строк на усунення недоліків позову, або вказати відомості с відповідними доказами щодо наявності підстав для продовження строку на час воєнного стану.

Керуючись ст. 121,160, 161, 169, 248 КАС України, суддя

У Х В А Л И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БУРЕВІЙ КАРГО ЛОГІСТИК» (вул. Іоанна Павла ІІ, буд. 4/6, корп.В, каб. 713, м. Київ, 01042) до Одеської митниці (вул. Лип Івана та Юрія, 21 А, м. Одеса, 65078) про визнання протиправним та скасування рішення залишити без руху, продовживши строк на усунення недоліків позову до 20.05.2022 року.

Повідомити позивача про необхідність усунути недоліки позову та роз`яснити, що в іншому випадку позов буде повернутий позивачу.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя Е.В. Катаєва