Ухвала

від 19.10.2022 по справі 420/4413/22

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

19 жовтня 2022 р. Справа № 420/4413/22Головуючий І інстанції суддя Катаєва Е.В.

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду

у складі:

головуючого Ступакової І.Г.

суддів Бітова А.І.

Лук`янчук О.В.

розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 червня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БУРЕВІЙ КАРГО ЛОГІСТИК» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И Л А :

Одеським окружним адміністративним судом від 29 червня 2022 року прийнято рішення по даній справі, не погодившись з яким Одеська митниця повторно подала апеляційну скаргу, яка не відповідає вимогам ст. 296 КАС України, а саме по справі не сплачено судовий збір за подачу апеляційної скарги та пропущено строк на апеляційне оскарження.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 03.10.2022 року апеляційну скаргу залишено без руху з підстав несплати судового збору та пропущення строку на апеляційне оскарження.

14 жовтня 2022 року до П`ятого апеляційного адміністративного суду надійшло клопотання Одеської митниці про відстрочення сплати судового збору повторно.

Вивчивши доводи, заявлені у клопотанні, колегія суддів дійшла висновку, що воно задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Відповідно до ч.1 ст.133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з ч.2 ст.132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України «Про судовий збір» (далі Закон № 3674-VI).

Відповідно до положень частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" суд, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Наведений перелік умов, за яких суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору (так само звільнити від сплати судового збору чи зменшити розмір судового збору) є вичерпним. Встановлюючи ці умови, законодавець у такий спосіб одночасно визначає, які причини можуть бути визнані судом поважними при вирішенні питань, пов`язаних із сплатою судового збору.

З матеріалів справи не вбачається та апелянтом не надано доказів існування умов, визначених ст. 8 Закону України "Про судовий збір", що були б підставою для відстрочення сплати судового збору, а також доказів неможливості сплатити судовий збір.

Зазначені відповідачем підстави для відстрочення сплати судового збору не підпадають під критерій поважних, оскільки стосуються адміністративно-організаційної діяльності суб`єкта владних повноважень.

Водночас, на виконання вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху в частині пропуску строку, апелянтом подано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, вказуючи на військовий стан.

Статтею 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).

Отже, наведеними нормами чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема, щодо дотримання строку апеляційного оскарження.

Для цього учасник справи як особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені чинним законодавством.

Окрім цього, пунктом другим частини третьої статті 2 КАС України рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом віднесено до основних засад (принципів) адміністративного судочинства, зміст якого розкриває стаття 8 цього Кодексу, й визначає, що усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Такі положення наведених правових норм процесуального права знайшли своє відображення і у статті 44 КАС України, частина перша якої вказує, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки.

Отже, органи державної влади, маючи однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, мають діяти вчасно та в належний спосіб, дотримуватися своїх власних внутрішніх правил та процедур, встановлених в тому числі нормами процесуального закону, не можуть і не повинні отримувати вигоду від їх порушення, уникати або шляхом допущення зайвих затримок та невиправданих зволікань відтерміновувати виконання своїх процесуальних обов`язків.

Законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Установлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» Європейський суд з прав людини зазначив, по заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Крім того, пропущений апелянтом строк є значним та не співмірним із процесуальним строком, визначеним КАС України, щодо оскарження рішення суду.

Обґрунтованих перешкод у апелянта в реалізації права на оскарження рішення суду з моменту одержання повного судового рішення колегія суддів не вбачає.

Апелянтом не доведено та апеляційним судом не встановлено ґрунтовних обставин, що об`єктивно та непереборно вплинули на вчинення учасником певних процесуальних дій у визначений порядок та протягом розумного строку.

Згідно з п.4 ч.1 ст.299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Відповідно до ч. 3 ст. 299 КАС України питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Таким чином, зважаючи на те, що апеляційну скаргу вперше подано 01.08.2022 року і станом на теперішній час недоліки апеляційної скарги не усунуто, причини пропуску строку, зазначені апелянтом, визнано судом неповажними, строк встановлений судом для усунення недоліків апеляційної скарги закінчився, колегія суддів приходить до висновку, що є всі підстави для відмови у відкритті апеляційного провадження.

Керуючись ст. ст. 299, 325 КАС України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Одеської митниці на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29 червня 2022 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БУРЕВІЙ КАРГО ЛОГІСТИК» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту до Верховного Суду.

Головуючий: І.Г. Ступакова

Судді: А.І. Бітов

О.В. Лук`янчук