Рішення

від 13.04.2022 по справі 914/2444/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.04.2022 Справа № 914/2444/21

За позовом: Фізичної особи-підприємця СІМПРАГИ ЗЕЛІМІРА ЖІВКО, м. Катеріні Н. Пієріас, Греція,

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАРТТОРГ», м. Львів,

до відповідача -2: Приватного підприємства «Вітамін Трейд», м. Хмельницький,

за участю у справі в якості третьої особи -1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Фізичної особи - підприємця Савенок Миколи Миколайовича, м. Бровари Київської обл.,

за участю у справі в якості третьої особи -2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «СТРІЛЬЧУК ТРАНС», м. Чернівці,

про стягнення 14 097 євро 27 центів

Суддя Н.Є. Березяк

Секретар судового засідання Р.Р. Волошин

За участю представників сторін:

від позивача: С.В. Плакущий представник;

від відповідача-1: не з`явився;

від відповідача-2: не з`явився;

від третьої особи-1: не з`явився;

від третьої особи-2: Т.В. Гордієнко представник.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Фізичної особи-підприємця СІМПРАГИ ЗЕЛІМІРА ЖІВКО, м. Катеріні Н. Пієріас, Греція, до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАРТТОРГ», м. Львів, про стягнення 14 097 євро 27 центів (що еквівалентно 449 652, 16 грн за офіційним курсом гривні щодо іноземних валют НБУ на 06.08.2021 року (на дату подання позовної заяви курс євро складає - 31.8964).

Ухвалою суду від 16.08.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено 13.09.2021.

Рух справи відображено в ухвалах суду та протоколах судових засідань.

Ухвалою суду від 04.10.2021 залучено Приватне підприємство «Вітамін Трейд» до участі у справі №914/2444/21 в якості співвідповідача.

На адресу суду, 22.11.2021 (вх. №27833/21) від відповідача 1 надійшло клопотання про закриття провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, до якого долучено копію листа адресованого позивачем на адресу відповідач 1 про відсутність претензій фінансового характеру.

Заперечуючи скерування вказаного вище листа на адресу відповідача 1, позивач у заяві про долучення доказів від 29.12.2021 (вх. №31204/21) просив відмовити в задоволенні клопотання відповідача 1 про закриття провадження у справі, в обґрунтування чого подав до суду оригінал заяви Сімпрага Зелімір Жівко від 17.12.2021 з офіційним перекладом завірену нотаріусом.

Через канцелярію суду 13.01.2022 представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог з огляду на те, що співвідповідачем у справі залучено ПП «Вітамін Трейд», в якій він просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАРТТОРГ» 5529 євро 85 центів та стягнути з Приватного підприємства «Вітамін Трейд» 8567 євро 43 центів. Подана представником заява прийнята до розгляду.

Ухвалою суду від 24.01.2022 закрито підготовче провадження у справі № 914/2444/21 та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.02.2022. В подальшому розгляд справи неодноразово відкладався з підстав наведених в протоколах судових засідань, в тому числі з підстав неявки представників відповідачів у судові засідання.

В судовому засіданні 14.04.2022 представник позивача (в режимі відеконференцзвязку) позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов з підстав і мотивів, викладених в позовній заяві та долучених до справи доказів. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на неповернення відповідачами коштів за безпідставно набутий товар. Представник позивача зробив усну заяву про відмову від позовних вимог в частині стягнення з відповідачів 195 євро 42 центи 3 % річних від простроченої суми.

Відповідачі в жодне судове засідання явку представників не забезпечили, відзиву на позовну заяву не подали, доказів повернення майна чи погашення заборгованості за набутим майном не надали, вимог ухвал суду не виконали. Виклики у судові засідання надсилалися на адреси відповідачів, вказані у позовній заяві та зазначені у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Також, в жодне судове засідання представник третьої особи -1 не з`явився, причини неявки не повідомив.

В судовому засіданні 14.04.2022 представник третьої особи-2 надав пояснення по суті спору.

Відповідно до вимог ст. 165 ГПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

В судовому засіданні 14.04.2022 оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Суд заслухавши представників позивача та третьої особи, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

Як встановлено судом, позивачем 30 грудня 2020 року відповідно до товарно-транспортної накладної (рахунок-фактура про продаж товару) № 28 від 30.12.2020 року, згідно з міжнародною товарно-транспортною накладною А № 1164874 від 30.12.2020 року, транспортним засобом з державною реєстрацією AI 0353 KI/ НОМЕР_1 , перевізника ФОП Савенок Микола Миколайович (РНОКПП: НОМЕР_2 ) відправив отримувачу ТОВ «СТАРТТОРГ» наступну продукцію: -мандарини «Клементина», 1 категорії, масою брутто: 20.065 кг, массою нетто: 18.755 кг загальною вартістю 8.064 євро, 65 центів.

Вказана операція підтверджується наступними копіями документів: міжнародна товарно-транспортна накладна А № 1164874 від 30.12.2020 року на одному аркуші; товарно-транспортна накладна (рахунок-фактура про продаж товару) № 28 від 30.12.2020 року на одному аркуші; повідомлення про експорт (СС599А) від 01.01.2021 року на одному аркуші; квитанція № 46922 про сплату митних брокерських послуг від 30.12.2020 року на одному аркуші; рахунок-фактура про надання митних брокерських послуг від 30.12.2020 року на одному аркуші; відомість професійних видатків митного брокера № 23406 від 30.12.2020 року на одному аркуші; експортна декларація 20GREX420100041958 від 30.12.2020 року на одному аркуші; комерційний рахунок-фактура №28 від 30.12.2020 року на одному аркуші; фітосанітарний сертифікат на експорт № EU/GR 01914/18 від 30.12.2020 року на одному аркуші; дані про упаковку- завантаження продукції від 30.12.2020 року на одному аркуші; бланк про сплату електронного мита на одному аркуші; квитанція про сплату електронного мита від 30.12.2020 року на одному аркуші.

01 січня 2021 року перевізником ФОП Савенок М.М. вантаж було розмитнено на Чернівецькій митниці ДФС України, та за вказівкою отримувача.

TOВ «CTAPTTOPГ» вантаж було вивантажено у місті Хмельницький на складі відповідача 2 приватного підприємства « Вітамін Трейд», про що є підтвердження у вигляді відтиску печатки ПП «Вітамін Трейд» на міжнародній товарно-транспортній накладній А №1164874 від 30.12.2020 року, копію якої надав ФОП Савенок М.М.

09 січня 2021 року відповідно до комерційного рахунка- фактури (комерційна фактура) № 39 від 09.01.2021 року, згідно з міжнародною товарно-транспортною накладною А № 741848 від 09.01.2021 року, ФОП СІМПРАГА ЗЕЛІМІР (SIMPRAGA ZELIMIR), (податковий номер НОМЕР_3 ), транспортним засобом з державною реєстрацією СЕ 1063 BK/ НОМЕР_4 , перевізника ТОВ «Стрільчук Транс» відправив отримувачу ТОВ «СТАРТТОРГ», наступну продукцію: -виноград «Crimson» вагою брутто: 2 468 кг, вагою нетто: 2 262 кг, загальною вартістю 904 євро, 80 центів; -мандарини «Nova СL:1» вагою брутто: 11 261 кг., вагою нетто: 10 417 кг., загальною вартістю 4 166 євро, 80 центів. Всього загальною вартістю 5.071 євро, 60 центів.

Вказана операція підтверджується наступними копіями документів: міжнародна товарно-транспортна накладна А № 741848 від 09.01.2021 року на одному аркуші; комерційний рахунок-фактура (комерційна - фактура) № 39 від 09.01.2021 року на одному аркуші; повідомлення про експорт (СС599А) від 09.01.2021 року на одному аркуші; квитанція № 46928 про сплату митних брокерських послуг від 11.01.2021 року на одному аркуші; рахунок-фактура про надання митних брокерських послуг від 11.01.2021 року на одному аркуші; відомість професійних видатків митного брокера № 23412 від 11.01.2021 року на одному аркуші; експортна декларація 2 1GREX42010000045 8 від 09.01.2021 року на одному аркуші; фітосанітарний сертифікат на експорт№ EU/GR 01914/18 від 09.01.2021 року на двох аркушах; дані про упаковку- завантаження продукції від 09.01.2021 року на одному аркуші; бланк про сплату електронного мита на трьох аркушах; квитанція про сплату електронного мита від 11.01.2021 року на одному аркуші.

Зазначений вантаж було вивантажено на складі отримувача.

Для забезпечення двох вищевказаних відправлень (поставок) у вигляді обов`язкових платежів для експорту зазначеного виду продукції як ствердждує ФОП СІМПРАГА ЗЕЛІМІР (SIMPRAGA ZELIMIR) ЖІВКО (ZIVKO) він поніс витрати (зазнав шкоди) на загальну суму 765 євро, 60 центів, що підтверджується платіжними документами в додатках.

Ні відповідач-1, TOB «CTAPTTOPГ», ні відповідач- 2 ПП «Вітамін Трейд», як зазначає позивач, договір (контракт) з ним не укладав, не підписував та не надсилав.

Загальна вартість, як зазначає позивач, безпідставно набутого майна складає 13 136 євро, 25 центів. Повернути майно в натурі Позивачеві не можливо у зв`язку із закінченням терміну його зберігання.

25 травня 2021 року Позивач, направив Відповідачеві - ТОВ «СТАРТТОРГ» цінним листом з описом вкладення претензію з вимогою негайного, але не пізніше 10 червня 2021 року, повернення боргу за поставлений товар в сумі 13 136 євро, 25 центів.

Згідно електронного відстеження, відправлення №1801507151830 було вручене Відповідачеві 28 травня 2021 року.

На день звернення з позовом до суду Відповідач на претензію відповіді не надав, залишив її без розгляду, заходи для погашення боргу не вжив, всупереч домовленостям договір-поставки (контракт) не склав та не направив його примірник позивачу. Кошти за безпідставно набутий товар відповідач не повернув, про причину несплати коштів не повідомив.

Відтак, позивач звернувся з даним позовом до суду про стягнення з Відповідача: 1- 5 071 євро, 60 центів-, та з Відповідача 2 Приватного підприємства «ВІТАМІН ТРЕИД» 8 064 євро, 65 центів- вартості поставленої продукції, а також 765 євро 60 центів витрат (шкоди).

Проаналізувавши всі обставини та матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково.

При прийнятті рішення, суд виходив з наступного:

Відповідно до частин 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Як установлено судом, між сторонами у справі на підставі укладеного договору виникли взаємні права та обов`язки (зобов`язання) з приводу газопостачання.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною 1 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України: суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:

1) повернення виконаного за недійсним правочином;

2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;

3) повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;

4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 ЦК України (пункти 28, 29, 30 постанови Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, пункт 27 постанови Верховного Суду від 29.01.2019 у справі №922/536/18).

Характерною особливістю кондиційних зобов`язань є те, що ці зобов`язання можуть виникати і з дій, і з подій, причому з дій як сторін зобов`язання, так і третіх осіб, як запланованих, так і випадкових, як правомірних, так і неправомірних.

Важливо те, що у кондиційному зобов`язанні не має правового значення, чи вибуло майно з володіння власника за його волею чи всупереч його волі, чи є набувач добросовісним чи недобросовісним.

Кондиційне зобов`язання виникає за наявності таких умов:

-набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої особи (потерпілого);

-таке набуття чи збереження відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов`язується повернути тільки майно, яке він безпідставно набув (зберіг), або вартість цього майна. Такий висновок викладено в постанові ВП ВС від20.11.2018 у справі № 922/3412/17.

Відповідно до ст. 1213 ЦК України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Сторонами кондикційного зобов`язання є власник майна (титульний володілець), який має право вимоги та виступає кредитором, а також набувач майна, який виступає боржником.

Недоведення позивачем факту безпідставного набуття відповідачем майна позивача унеможливлює покладення на відповідача обов`язку з відшкодування його вартості відповідно до статті 1213 ЦК України.

Відповідно до частини 2 ст. 74 ГПК України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Матеріали справи не містять оригіналу або копії договору укладеного між Фізичною особою-підприємцем СІМПРАГОЮ ЗЕЛІМІРОМ ЖІВКО та відповідачем-1: Товариством з обмеженою відповідальністю «СТАРТТОРГ» чи відповідачем -2: Приватним підприємством «Вітамін Трейд», так як і докази оплати коштів за набутий товар чи його повернення.

Відтак, за матеріалами справи доведеним є факт поставки позивачем товару на суму 13 136 євро, 25 центів; доказів існування між сторонами договору як правової підстави для отримання вказаного товару у будь-якій формі суду не подано.

Відповідно до частин 3 та 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Крім того, згідно із статтею 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Беручи до уваги наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Старторг» 5071 євро 60 центів вартості поставленої продукції та з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітамін Трейд» 8064 євро 65 центів вартості поставленої продукції є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідачів шкоди в розмірі 765 євро 60 центів, то суд встановив наступне.

Згідно зі статтею 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Статтею 1166 Цивільного кодексу України передбачено, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно із статтею 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Вирішуючи спір про відшкодування шкоди, суд повинен встановити наявність чи відсутність складу цивільного правопорушення, яке має містити такі складові:

- неправомірність поведінки особи, тобто її невідповідність вимогам, наведеним в актах цивільного законодавства;

- наявність шкоди, під якою слід розуміти втрату або пошкодження майна потерпілого та (або) позбавлення його особистого нематеріального права, взагалі будь-яке знецінення блага, що охороняється законом та її розмір;

- причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою, який виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком поведінки заподіювача шкоди, тобто протиправна поведінка конкретної особи (осіб), на яку покладається відповідальність, є тією безпосередньою причиною, що необхідно та невідворотно спричинила шкоду;

- вина заподіювача шкоди, як суб`єктивного елемента відповідальності, що полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності, за виключенням випадків, коли в силу прямої вказівки закону обов`язок відшкодування завданої шкоди покладається на відповідальну особу незалежно від вини.

За відсутності хоча б одного із цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 25.05.2021 у справі № 910/11027/18 зазначила, що за загальним правилом розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Розмір збитків визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна або робіт, необхідних для відновлення речі (стаття 1192 Цивільного кодексу України). Це узгоджується також із приписами частини другої статті 22 Цивільного кодексу України, відповідно до якої збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач не надав суду належні та допустимі докази (стягнення) понесення ним саме збитків у сумі 765 євро 60 центів. Сплата позивачем обов`язкових платежів для експорту продукції не доводить завдання відповідачами позивачу шкоди у сумі 765 євро 60 центів, а отже, матеріали справи не підтверджують реальність завдання позивачеві збитків у заявленому розмірі.

З огляду на наведене, судом встановлено відсутність повного складу цивільного правопорушення, зокрема, наявності реальних збитків у визначеному розмірі, відтак, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині стягнення шкоди.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно ст.78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

У відповідності до ст.79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідно до статті 129 судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відтак, з огляду на положення ст.129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача-1 в розмірі 2426,49 грн, та відповідача 2 в розмірі 3858,50 грн.

З огляду на викладене, виходячи з положень чинного законодавства України, матеріалів та обставин справи, враховуючи практику застосування законодавства вищими судовими інстанціями, керуючись статтями 10, 12, 20, 73, 74, 75, 76, 79, 123, 129, 231,232, 233, 236, 237, 238, 240 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Старторг» (79018, місто Львів, вулиця Залізнична, будинок 24; ідентифікаційний код: 43281741) на користь Фізичної особи-підприємця СІМПРАГИ ЗЕЛІМІРА ЖІВКО (АФМ. GR 168954012 (податковий номер), ТК 60100, м. Катеріні Н. Пієріас, Греція ) 5071 євро 60 центів вартості поставленої продукції та 2426,49 грн відшкодування витрат на оплату судового збору.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітамін Трейд» (29000, місто Хмельницький, вулиця Кошарського, будинок 56 квартира 1 А; ідентифікаційний код: 40521271) на користь Фізичної особи-підприємця СІМПРАГИ ЗЕЛІМІРА ЖІВКО (АФМ. GR 168954012 (податковий номер), ТК 60100, м. Катеріні Н. Пієріас, Греція ) 8064 євро 65 центів вартості поставленої продукції та 3858,50 грн відшкодування витрат на оплату судового збору.

4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Наказ видати за заявою стягувача після набрання рішенням законної сили.

Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом IV Господарського процесуального кодексу України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 25.04.2022.

Суддя Березяк Н.Є.