Рішення

від 13.04.2022 по справі 925/1285/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 квітня 2022 року м. Черкаси справа № 925/1285/18

Господарський суд Черкаської області у складі: головуючого - судді Г.М.Скиби, за участю секретаря судового засідання А.М.Буднік, у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду переглянув за нововиявленими обставинами рішення від 06.03.2019 у справі за позовом селянського фермерського господарства "Час", Черкаська область, Маньківський район, с.Вікторівка

до Вікторівської сільської ради (Черкаська область, Маньківський район, с. Вікторівка, вул. Молодіжна, 1), правонаступником якої є Маньківська селищна рада (смт. Маньківка Уманського району, вул. Шевченка, 9)

про визнання рішення Вікторівської сільської ради недійсним та скасування його, зобов`язання поновити договір оренди землі та укласти додаткову угоду,

за участю представників сторін:

від позивача: Лавріненко І.А. адвокат за ордером;

від відповідача: участі не брав.

21.02.2022 господарським судом Черкаської області зареєстрована заява ФГ "Час" про перегляд рішення суду від 06.03.2019 за нововиявленими обставинами.

Заява була призначена для розгляду в судовому засіданні з викликом сторін.

Представник заявника вимоги підтримав та просить їх задовольнити. Вказує на відсутність кворуму в ради при прийнятті спірного рішення та дотримання заявником (орендарем) строку на звернення до орендодавця для поновлення договору оренди спірної земельної ділянки. Про існування обставини, що істотно впливають на правовідносини сторін заявник дізнався тільки після 25.01.2022 зі звернення депутата Вікторівської сільської ради А.І.Сироти (том 2 а.с. 64-65). Також подано нотаріально посвідчену заяву свідка (том 2 а.с. 68).

Маньківська селищна рада як правонаступник Вікторівської сільської ради письмово визнала вимоги позивача (заявника) та просить розглядати справу без їх участі у судовому засіданні заява від 15.03.2022. вих. №180/02-17.

Процесуальне правонаступництво застосовано судом на підставі вимог закону внаслідок проведення адміністративної реформи в Україні, утворення об`єднаних територіальних громад в межах певних районів, передачі активів та повноважень ліквідованих сільських рад об`єднаним територіальним громадам, що відображено в реєстраційних записах в ЄДРПОУ.

За результатами розгляду заяви та справи за нововиявленими обставинами 14.04.2022 судом прийнято нове рішення про часткове задоволення позовних вимог. У зв`язку з оголошеною повітряною тривогою в м. Черкаси та дією військового стану в Україні судом до справи приєднано вступну та резолютивну частину рішення без його проголошення відповідно до приписів ст.ст. 240, 325 ГПК України.

Короткий опис обставин та руху справи при прийнятті судового рішення від 06.03.2019:

В господарський суд Черкаської області звернулося СФГ "Час" з позовом до Вікторівської сільської ради, в якому просить суд:

- визнати недійсним та скасувати рішення 25 позачергової сесії Вікторівської сільської ради Маньківського району Черкаської області 7 скликання від 05.11.2018;

- зобов`язати Вікторівську сільську раду Маньківського району Черкаської області поновити договір оренди землі укладений 06.10.2008 між селянським фермерським господарством "Час" в особі голови СФГ та Вікторівською сільською радою в особі сільського голови с. Вікторівка Маньківського району Черкаської області б/н, який був зареєстрований в Маньківському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП "Центр ДЗК", про що в державному реєстрі земель вчинено запис 07.10.2008 за №040879000022;

- зобов`язати Вікторівську сільську раду Маньківського району Черкаської області укласти додаткову угоду з СФГ "Час";

- відшкодувати судові витрати.

Позовні вимоги були мотивовані тим, що Вікторівська сільська рада при прийнятті спірного рішення порушила земельне законодавство та законодавство про місцеве самоврядування в Україні. Позивач вказав, що у ради відсутні мотиви не приймати рішення про поновлення СФГ "Час" договору оренди землі. Вважає, що рішення прийнято з порушенням вимог ст.33 ЗУ "Про оренду землі" про переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

У відзив від 19.02.2019 відповідач просив відмовити в повному обсязі, оскільки спірна земельна ділянка в оренду не передається і не буде передаватися в оренду іншим суб`єктам господарювання для товарного сільськогосподарського виробництва. Першим питанням у спірному рішенні сесією сільської ради затверджений Генеральний план с. Вікторівка, а земельна ділянка відведена з цільовим призначенням для житлової забудови та в подальшому ділянка не буде використовуватися як земля сільськогосподарського призначення. Відповідач вказав, що спірна земельна ділянка не використовується позивачем більше трьох років, зменшилась по площі та має зовсім інший кадастровий номер, а тому не може договір оренди землі поновлятись на новий строк по земельній ділянці, яка не передавалась в оренду, яка фактично не використовувалась позивачем.

Суд встановив, що 06.10.2008 між Орендарем СФГ "Час" та Орендодавцем Вікторівською сільською радою було укладено типовий договір оренди землі (далі Договір, том 1 а.с. 22-23). Договір зареєстровано в Маньківському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП "Центр ДЗК", про що в державному реєстрі земель вчинено запис 07.10.2008 за №040879000022.

22.06.2010 між Орендарем та Орендодавцем було укладено додаткову угоду №1 до договору оренди землі від 06.10.2008 (том 1 а.с. 24), яка зареєстрована у районному відділі Черкаської регіональної філії Державного підприємства "Центр ДЗК при Держкомземі України", про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 14.07.2010 за №041079000046.

Відповідно до п. 8 Договору договір укладено на 10 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

09.08.2018 у зв`язку з закінченням строку дії договору оренди Орендар письмово звернувся до Орендодавця, як особа, яка має переважне право на поновлення договору оренди з заявою про поновлення даного договору, з проектом додаткової угоди (том 1 а.с. 38).

Проте 05.11.2018 25 позачергова сесія Вікторівської сільської ради 7 скликання рішення про поновлення договору оренди з СФГ "Час" не прийняла, що підтверджується витягом з протоколу (том 1 а.с. 25).

Відповідач стверджував про переведення спірної ділянки в категорію земель приватної забудови та неможливість використання в подальшому цієї ділянки для товарного сільськогосподарського виробництва з передачею її в оренду сільгоспвиробникам.

Позивач наполягав про переважне право на поновлення договору оренди землі, а Відповідач протягом місяця не надав заперечення на лист-повідомлення СФГ "Час" щодо поновлення договору оренди землі з дотриманням вимог Закону та урахуванням переважного права орендаря на укладення договору оренди землі, тому Позивач змушений звернутись в господарський суд за захистом своїх прав та інтересів, оскільки дії відповідача щодо поновлення договору оренди землі є неправомірними.

Судом було відмовлено в задоволенні позову, та в основу рішення були покладені такі правові обґрунтування:

Відповідач є органом місцевого самоврядування та відповідно до приписів ст. 19 Конституції України може діяти лише у встановлений Законом спосіб, і не інакше. Діяльність відповідача регламентована положеннями Конституції України (ст. 19), ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про оренду землі", приписами ЦК, ГК, ЗК України в частині укладення, продовження договорів, іншими нормативними документами в частині регулювання земельних орендних відносин.

Приписи ст. 13 Конституції України визначають, що від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.

Відповідно до ч.3 ст.24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Відповідно до ч.1 ст.21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку (ч.10 ст.24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Відповідно до ст. 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Статтею 12 Земельного кодексу України передбачено, що розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян і юридичних осіб, відноситься до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст.

У відповідності до ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

У відповідності до ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Згідно з приписами ч.1-3 ст. 124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Статтею 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено те, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі)

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. У разі смерті орендодавця до спливу строку дії договору оренди землі орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це спадкоємця земельної ділянки протягом місяця з дня, коли йому стало відомо про перехід права власності на земельну ділянку.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

В п. 8 Договору сторони погодили, що після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Отже, Позивач зобов`язаний був не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Позивач подав заяву до Вікторівської сільської ради заяву про намір поновити договір оренди землі на новий термін 09.08.2018, якою повідомив про намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі СФГ "Час" додало проект додаткової угоди.

05.11.2018 25 позачергова сесія Вікторівської сільської ради 7 скликання рішення про поновлення договору оренди СФГ "Час" не прийняла.

05.11.2018 Вікторівська сільська рада надіслала Позивачу лист-повідомлення №833 (том 1 а.с.29), в якому відповідно до умов договору та ст. 34 ЗУ "Про оренду землі" після припинення дії договору зобов`язує СФГ "Час" повернути орендодавцеві ділянку за актом приймання-передачі. Зазначено, що акт приймання-передачі повинен бути підписаний та переданий до Вікторівської сільської ради в десятиденний термін з дати отримання листа.

Згідно з ч. 3 ст. 152 ЗК України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:

а) визнання прав;

б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;

в) визнання угоди недійсною;

г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;

ґ) відшкодування заподіяних збитків;

д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Частиною 1 ст. 155 ЗК України передбачено, що у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

05.11.2018 Вікторівська сільська рада одночасно з спірним рішенням прийняла рішення №25-1/VII "Про затвердження Генерального плану села Вікторівка" (том 1 а.с. 118), в якому сільська рада вирішила затвердити містобудівну документацію "Генеральний план села Вікторівка Маньківського району Черкаської області". Зобов`язано підприємства, їх об`єднання, установи та організації, незалежно від форм власності, які здійснюють в тому числі окремі види господарської діяльності у будівництві та землекористуванні дотримуватись положень генерального плану села Вікторівка згідно діючого законодавства України.

Суд зазначив, що цільове призначення спірної земельної ділянки не змінено.

12.02.2019 Вікторівська сільська рада видала довідку №115 про те, що відповідного до генерального плану с. Вікторівка, затвердженого рішенням від 05.11.2018р. №25-1/VII, зазначені земельні ділянки згідно додатку - призначені для житлової забудови садибного типу (том 1 а.с. 115).

Відповідно до акту обстеження земельної ділянки від 05.12.2019 кадастровий номер 7123181000:02:001:0818 (том 1 а.с. 114) відповідачем проведено обстеження земельної ділянки кадастровий номер 7123181000:02:001:0818, яка була передана в оренду Вікторівською сільською радою для СФГ "Час"; комісією виявлено та зазначено, що земельна ділянка протягом останніх трьох років та на даний час використовується (с/г обробіток та вирощування с/г продукції) ТОВ "Чорна Кам`янка".

Відповідач зазначає, що в тому числі і з цих підстав у СФГ "Час" немає права на поновлення договору оренди.

Суд не враховує подані докази відповідача, оскільки останній не повідомив позивача про комісійну перевірку спірної ділянки, не запросив представників орендаря для спільного огляду, не витребував у позивача та ТОВ "Чорна Кам`янка" правових підстав використання спірної ділянки третіми особами. Довідка органу місцевого самоврядування не породжує ніяких прав та обов`язків для учасників господарських відносин.

Спірна ділянка знаходиться в користуванні позивача, у нього не вилучалась, акти приймання-передачі чи повернення ділянки власнику не оформлялись, позивач продовжує вносити орендну плату за неї. Відповідач приймав орендну плату від позивача за використання ділянки комунальної власності.

Судом встановлено, що при передачі в оренду спірної земельної ділянки СФГ "Час" за договором оренди її площа становила 13,8043 га та кадастровий номер в подальшому при виготовленні технічної документації в 2014 році присвоєний №7123181001:01:003:0018, що не заперечується позивачем.

27.11.2017р. у зв`язку з помилковим включенням у дану земельну ділянку земельного паю громадянина ПП Прохоренко В.В., дана земельна ділянка визначена новою площею 11,8260 га та їй присвоєно новий кадастровий номер 7123181000:02:001:0818, тобто за своєю класифікацією, групою та цільовим призначенням землі (а.с. 41).

Таким чином, земельна ділянка, яка використовується Позивачем, є сформованою та ідентифікованою.

В п. 2.17 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" №6 від 17.05.2011р. встановлено, що у вирішенні спорів, пов`язаних з поновленням (пролонгацією) договорів оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, судам слід враховувати положення статті 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", який набрав чинності з 12.03.2011).

Частиною шостою зазначеної статті передбачено, що договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою і за відсутності протягом місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі.

Відтак господарський суд з`ясував, орендар у встановленому порядку повідомив орендодавця про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк. Натомість орендодавець ухилився від своєчасного розгляду питання продовження оренди землі та взагалі не розглянув спірне питання позивача у форматі сесії, прикриваючи свою протиправну тривалу бездіяльність вимогами повернення ділянки та зміною призначення землі.

Суд враховує, що до спірних правовідносин має застосовуватися саме та редакція закону, яка була чинною на дату, з якої виникло переважне право на поновлення договору оренди земельної ділянки. При цьому, якщо відповідні правовідносини виникли між сторонами до внесення змін Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (набрав чинності з 12.03.2011) до статті 33 Закону України "Про оренду землі", судам слід брати до уваги, що попередня редакція зазначеної статті Закону України "Про оренду землі" не передбачала автоматичного поновлення договорів оренди землі. Реалізація переважного права на поновлення договору оренди земельної ділянки державної або комунальної власності пов`язувалася з наявністю відповідного рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

В 2.14. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" №6 від 17.05.2011р. закріплено, що за наслідками розгляду справ за позовами до органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування щодо оскарження (визнання незаконними) прийнятих ними актів з питань, пов`язаних з наданням земельних ділянок у власність чи в користування суб`єктам господарської діяльності (про відмову у передачі земельної ділянки у власність чи в користування, у продажу земельної ділянки, у наданні дозволу і вимог на розроблення проекту відведення земельної ділянки тощо) господарський суд залежно від характеру спору може зобов`язати названі органи виконати певні дії, як цього вимагають приписи чинного законодавства, зокрема розглянути в установленому для даного органу порядку питання, яке стосується предмета спору.

При цьому суд зазначає, що він не вправі втручатися в дискреційні повноваження ради як органу місцевого самоврядування та не вправі приймати рішення з питань, віднесених до виключної компетенції цих органів, наприклад, про надання земельних ділянок у власність або в користування, укладення договорів купівлі-продажу або оренди земельних ділянок, а також зазначати, яке конкретно рішення повинно бути прийнято радою.

В 2.16. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" №6 від 17.05.2011р. встановлено, що необхідною умовою укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або в комунальній власності, є наявність рішення відповідного органу про надання земельної ділянки. Водночас зобов`язання цього органу в судовому порядку укласти такий договір за відсутності зазначеного рішення є неможливим (крім випадку, передбаченого статтею 120 ЗК України та статтею 377 ЦК України), оскільки це порушувало б його передбачену Конституцією України виключну компетенцію.

Якщо на час звернення до суду з відповідним позовом не подано доказів прийняття відповідним органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування рішення про передачу в оренду спірної земельної ділянки, вимоги позивача про зобов`язання такого органу укласти договір оренди задоволенню не підлягають.

Пунктом 34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування" передбачено, що до виключної компетенції відповідної Ради належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, які розглядаються виключно на пленарному засіданні - сесії.

Суд враховує, що відповідно до приписів ст. 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини в суспільстві, але суд не вправі втручатися в дискреційні повноваження сільської ради, визначені спеціальним Законом "Про місцеве самоврядування в Україні".

Також суд звертає увагу, що відповідач не приймав рішення на сесії ради про відмову в наданні земельної ділянки позивачу.

В судовому засіданні 14.04.2022:

Представник позивача (заявника) у письмовій заяві (том 2 а.с. 55-63) зазначає, що спірна земельна ділянка не вилучалась Радою з користування позивача і подібні акти не підписувались.

Вікторівська сільська рада порушила право позивача як добросовісного користувача земельною ділянкою - на продовження строкових оплатних орендних відносин з використання земель комунальної власності, ухилившись від прийняття рішення по суті заяви.

З листа депутата сільської ради позивачеві стало відомо про відсутність кворуму та відсутність повноважень складу Вікторівської сільської ради на сесії 05.11.2018 на розгляд заяви позивача про продовження договору оренди землі, оскільки з 12 обраних депутатів на сесії були присутні всього 6 депутатів. При цьому голова ради протиправно голосував як депутат при прийнятті спірного рішення радою.

До суду подано нотаріально посвідчену заяву свідка гр. ОСОБА_1 (том 2 а.с. 68). Свідок попереджений про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиві свідчення. Свідок повідомив про відсутність кворуму на сесії для прийняття будь-яких рішень Вікторівською сільською радою 05.11.2018, хоча позивач (орендар) звернувся до орендодавця в межах встановленого 60 денного строку для продовження договору оренди землі.

В порушення приписів ст.12 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні" сільський голова не може бути депутатом будь-якої ради, але у випадку голосування на сесії ради 05.11.2018 він голосував як депутат, що підтверджено протоколом засідання сесії (том 2 а.с. 108).

Суд враховує, що при прийнятті судового рішення від 06.03.2019 не перевірялась правомочність рішення сільської ради від 05.11.2019, що істотно впливає на обставини та підстави перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

Застосування норм права судом:

Відповідно до ч.4 ст. 12 ЗУ "Про місцеве самоврядування" сільський,

селищний, міський голова не може бути депутатом будь-якої ради, суміщати свою службову діяльність з іншою посадою, в тому числі на громадських засадах, займатися іншою оплачуваною (крім викладацької, наукової і творчої діяльності, медичної практики, інструкторської та суддівської практики із спорту) або підприємницькою діяльністю.

Згідно з ч.12 ст. 46 ЗУ "Про місцеве самоврядування" сесія ради є повноважною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради.

За змістом ч. 1 ст. 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 320ГПК України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є, зокрема, істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.

Відповідно з п.1ч.1 ст. 321ГПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 320 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

За приписами п.1 ч.2 ст. 321 ГПК України з урахуванням приписів частини першої стаття 321 ГПК України заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 320 ГПК України - не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили.

Відповідно до положень ч.4 ст. 321 ГПК України заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 3 частини третьої статті 320 ГПК України, подається до суду, який ухвалив судове рішення.

Суд враховує та розділяє позицію Верхового Суду, який у п. 7.5 Постанови ВП ВС від 30.06.2020 у справі №19/028-10/13 (12-158гс19) зробив правовий висновок, що підставою такого перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.

Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 09.07.2019 у справі №910/14413/16 було зроблено наступні правові висновки (п.п. 23-26 постанови):

до нововиявлених обставин належать матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору;

необхідними ознаками нововиявлених обставин є одночасна відповідність таким трьом умовам: їх наявність на час розгляду справи; те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; істотність таких обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало би наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийнято);

нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою та обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінив господарський суд у процесі розгляду справи.

однією з умов перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами на підставі статті 320 ГПК України є істотність цих обставин для вирішення спору. Тому результат перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами залежить від того, чи спростовують ці обставини факти, покладені в основу судового рішення.

Судова практика стосовно прийменника "до" з календарною датою в українській мові вживають на позначення кінцевої календарної дати чинності включно або виконання чого-небудь (постанови Верховного Суду від 25.04.2018 у справі №803/350/17 та у справі №815/4720/16, від 13.06.2018 у справі №815/1298/17, від 14.08.2018 у справі №803/1387/17, від 28.08.2018 у справі №814/4170/15).

Згідно зі ст. 17 ЗУ "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини в ухвалі щодо прийнятності заяви №62608/00 "Агротехсервіс проти України" від 19.10.2004 зазначає, що на відміну від процедури перегляду рішення в порядку нагляду, яка в багатьох випадках визнана несумісною з гарантіями, передбаченими пунктом 1 статті 6 Конвенції, провадження, яке оскаржується в цій справі, стосується поновлення розгляду справи за нововиявленими обставинами. Суд зауважує, що поновлення розгляду справ за нововиявленими обставинами, за умови відсутності зловживання, не суперечить положенням Конвенції як таке. Більше того, для порівняння Суд зауважує, що стаття 4 Протоколу №7 до Конвенції передбачає надання дозволу державі виправляти судові помилки в кримінальному провадженні. Однак Суд повторює, що концепція правової певності, яка характерна для Конвенції, передбачає дотримання принципу остаточності судового рішення. Цей принцип полягає в тому, що жодна із сторін не має права домагатись перегляду остаточного і обов`язкового судового рішення лише з метою нового розгляду та нового рішення у справі (див. "Рябих проти Росії", №52854/99, п.п. 51 - 52, ЄСПЛ 2003-X).

У рішенні у справі "Праведная проти Росії" від 18.11.2004 зазначається, що процедура скасування остаточного судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним. Ця процедура виписана у Цивільно-процесуальному кодексі РФ і є спільною для правових систем багатьох держав-учасниць.

Суд зазначає, що дії відповідача при прийнятті радою спірного рішення від 05.11.2018 порушують права позивача на продовження строку вільного оплатного відкритого користування земельною ділянкою комунальної власності, тому порушене право підлягає захисту.

Позивач в установлений строк 60 днів звернувся до ради з заявою про продовження договору оренди землі, натомість рада позбавила орендаря справедливо очікуваної можливості продовжити орендні відносини. Однак Рада відповідальна за свої рішення. Цей принцип знайшов своє відображення у ст. 74 Закону №280/97-ВР, згідно з якою органи місцевого самоврядування є відповідальними за свою діяльність перед юридичними і фізичними особами.

Суд та заявник враховують, що обставини, встановлені в результаті звернення колишнього депутата Вікторівської сільської ради та наступного аналізу Регламенту Вікторівської сільської ради стосовно відсутності повноважень ради приймати оскаржуване судове рішення, є нововиявленими, оскільки не могли бути відомі Позивачеві під час первісного звернення до суду і стали відомі лише у результаті звернення колишнього депутата сільради. За умови обізнаності Господарського суду Черкаської області під час прийняття рішення від 06.03.2019 у справі №925/11285/18 з фактом відсутності кворуму сільради при голосуванні за оскаржуване рішення, у суду були б відсутні правові підстави для висновку щодо того, що саме спірне рішення ради є законним.

Строк подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами

За приписами п.1 ч.1 ст. 321 ГПК України заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 320 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або могла дізнатися про існування обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Положеннями п.1 ч.2 ст. 321 ГПК України встановлено, що з урахуванням приписів частини першої стаття 321 ГПК України заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подана з підстави, визначеної пунктом 1 частини другої статті 320 ГПК України - не пізніше трьох років з дня набрання таким судовим рішенням законної сили.

Заявник указує, що рішення Господарського суду Черкаської області від 06.03.2019 у справі №925/1285/19, яке було залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.09.2019, набуло чинності саме 24.09.2019. Тому з врахуванням норми п.1 ч.2 ст. 321 ГПК України заявник має право подати заяву про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами у строк до 24.09.2022.

Заявник вказує, що саме у результаті отриманого 25.01.2022 листа від колишнього депутата Вікторівської сільської ради Сироти Антона Ігоровича Заявник дізналося про існування обставин, що є підставою для перегляду судового рішення.

Суд зазначає, що Заявником не пропущено передбачений п.1 ч.1 ст. 321 ГПК України тридцятиденний строк для подачі заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.

Одночасно суд враховує безспірне визнання відповідачем заяви позивача та позовних вимог.

Суд враховує, що цільове призначення ділянки не змінене. Ділянка використовується СФГ "Час" за призначенням.

Однак суд враховує способи захисту порушеного права і вимоги позивача:

- зобов`язати Вікторівську сільську раду Маньківського району Черкаської області поновити договір оренди землі укладений 06.10.2008 між селянським фермерським господарством Час в особі голови СФГ та Вікторівською сільською радою в особі сільського голови с. Вікторівка Маньківського району Черкаської області б/н, який був зареєстрований в Маньківському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП "Центр ДЗК", про що в державному реєстрі земель вчинено запис 07.10.2008 за №040879000022;

- зобов`язати Вікторівську сільську раду Маньківського району Черкаської області укласти додаткову угоду з СФГ "Час".

Однак запропонований спосіб захисту не є ефективним в даному випадку і суд не вправі визначати органу місцевого самоврядування, яке рішення, в який спосіб має бути прийнято, та зобов`язувати укласти той чи інший договір. Тобто, позивачем некоректно використано спосіб захисту права, що не відповідає приписам ст.ст. 15-16 ЦК України, ст. 20 ГК України.

Суд вказує на протиправність поведінки відповідача та зловживання правом, хоча Позивач не звертався до суду з позовом про визнання бездіяльності відповідача протиправною.

Позивач на момент прийняття рішення від 06.03.2019 не надавав суду ніяких доказів, що могли слугувати підставою скасування спірного рішення 25 позачергової сесії Вікторівської сільської ради Маньківського району Черкаської області 7 скликання від 05.11.2018 в повному об`ємі, незважаючи на ухилення відповідача від прийняття рішення по суті за заявою ФГ "Час".

Відповідно до ст.ст. 74, 76-79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов`язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права.

За результатами перегляду рішення за нововиявленими обставинами суд має скасувати рішення від 06.03.2019 та прийняти нове рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Згідно ст. 129 ГПК України суд має вирішити питання розподілу судових витрат між сторонами. З матеріалів справи вбачається, що позивачем під час подання позову у справі №925/1285/19 за дві немайнові вимоги було сплачено судовий збір у розмірі 3524,00 грн. Окремо сплачений судовий збір за перегляд рішення за ново виявленими обставинами. Тобто сума судового збору за подання даної заяви становить 5286,00 грн. Суд вважає, що стягнення понесених судових втрат має бути вирішено шляхом прийняття додаткового судового рішення.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-241, 320, 328 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Заяву позивача селянського фермерського господарства "Час" про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами задовольнити частково.

Рішення суду про відмову в задоволенні позову селянського фермерського господарства "Час", Черкаська область, Маньківський район, с.Вікторівка, код ЄДРПОУ 31774830, номер рахунку в банку невідомий

до Вікторівської сільської ради, Черкаська область, Маньківський район, с. Вікторівка, вул. Молодіжна, 1, код ЄДРПОУ 25659964, номер рахунку в банку невідомий

про визнання рішення Вікторівської сільської ради недійсним та скасування його, зобов`язання поновити договір оренди землі та укласти додаткову угоду скасувати та прийняти нове рішення.

Позов задовольнити частково.

Визнати порушеним право позивача СФГ "Час" на продовження договору оренди земельної ділянки в межах села Вікторівка від 06.10.2008 (з додатковою угодою).

Пункт 4 Рішення Вікторівської сільської ради (Черкаська область, Уманський район, с. Вікторівка, вул. Молодіжна, 1, код ЄДРПОУ 25659964, номер рахунку в банку невідомий) від 05.11.2018 визнати недійсним та скасувати його.

Зобов`язати правонаступника Вікторівської сільської ради Маньківську селищну раду смт. Маньківка Уманського району, вул. Шевченка, 9, код ЄДРПОУ 25659958, номер рахунку в банку невідомий

на найближчій сесії ради розглянути заяву СФГ "Час" про продовження строку дії договору оренди землі від 06.10.2008, з прийняттям відповідного рішення та з підписанням відповідної додаткової угоди до договору.

В решті вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складення повного судового рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу безпосередньо до суду апеляційної інстанції на вказане рішення.

Повне рішення складено 20.04.2022.

Суддя Г.М. Скиба