Постанова
від 26.11.2019 по справі 925/1285/18
КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2019 року

м. Київ

cправа № 925/1285/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Могил С.К. - головуючий (доповідач), Кушнір І.В., Случ О.В.,

за участю секретаря судового засідання Кравчук О.І.

представники сторін в судове засідання не з`явились,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "Час"

на постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.09.2019

та рішення Господарського суду Черкаської області від 06.03.2019

у справі № 925/1285/18

за позовом Селянського (фермерського) господарства "Час"

до Вікторівської сільської ради

про визнання недійсним та скасування рішення Вікторівської сільської ради, зобов`язання поновити договір оренди землі та укласти додаткову угоду,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2018 року Селянське фермерське господарство "Час" звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом до Вікторівської сільської ради про: визнання недійсним та скасування рішення 25 позачергової сесії Вікторівської сільської ради Маньківського району Черкаської області 7 скликання від 05.11.2018; зобов`язання Вікторівської сільської ради Маньківського району Черкаської області поновити договір оренди землі, укладений 06.10.2008 між Селянським фермерським господарством "Час" в особі голови СФГ та Вікторівською сільською радою в особі сільського голови с. Вікторівка Маньківського району Черкаської області б/н, який був зареєстрований в Маньківському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП "Центр ДЗК", про що в державному реєстрі земель вчинено запис 07.10.2008 за №040879000022; зобов`язання Вікторівської сільської ради Маньківського району Черкаської області укласти додаткову угоду з СФГ "Час".

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач при прийнятті спірного рішення порушив земельне законодавство та законодавство про місцеве самоврядування в Україні - у ньому відсутні будь-які мотиви та підстави щодо неприйняття рішення про поновлення СФГ "Час" договору оренди, а саме рішення прийнято з порушенням вимог ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 06.03.2019 (суддя Скиба Г.М.), залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.09.2019 (колегія суддів у складі: Чорногуз М.Г. - головуючий, Хрипун О.О., Агрикова О.В.), у задоволенні позову відмовлено.

Судами обох інстанцій встановлено, що між Селянським фермерським господарством "Час" (орендарем) та Вікторівською сільською радою (орендодавцем) 06.10.2008 укладено типовий договір оренди землі, зареєстрований в Маньківському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП "Центр ДЗК", про що в державному реєстрі земель вчинено запис 07.10.2008 за №040879000022.

Між сторонами договору 22.06.2010 укладено додаткову угоду №1 до нього, яка зареєстрована у районному відділі Черкаської регіональної філії Державного підприємства "Центр ДЗК при Держкомземі України", про що у державному реєстрі земель вчинено запис від 14.07.2010 за №041079000046.

Відповідно до п. 8 договору його укладено на 10 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

При передачі в оренду земельної ділянки її площа становила 13,8043 га та кадастровий номер в подальшому при виготовленні технічної документації у 2014 році присвоєний №7123181001:01:003:0018, що не заперечується позивачем. Проте через помилкове включення у дану земельну ділянку земельного паю приватного підприємця Прохоренко В.В. 27.11.2017 дана земельна ділянка визначена новою площею 11,8260 га та їй присвоєно новий кадастровий номер -№7123181000:02:001:0818.

У зв`язку з закінченням строку дії договору оренди 09.08.2018 орендар письмово звернувся до орендодавця з проектом додаткової угоди.

В свою чергу, 05.11.2018 на 25 позачерговій сесії Вікторівської сільської ради 7 скликання рішення про поновлення договору оренди не прийнято, що підтверджується витягом з протоколу.

Вікторівська сільська рада надіслала позивачу лист-повідомлення №833 від 05.11.2018, в якому повідомила останнього, що відповідно до умов договору та ст. 34 Закону України "Про оренду землі" після припинення дії договору зобов`язує СФГ "Час" повернути орендодавцеві ділянку у стані не гіршому порівняно з тим, у якому вона була одержана в оренду за актом приймання-передачі. Також у листі зазначено, що акт приймання-передачі повинен бути підписаний та переданий до Вікторівської сільської ради в десятиденний термін з дати отримання листа.

Посилаючись на наявність переважного права на поновлення договору оренди землі, оскільки відповідач протягом місяця не надав заперечення на лист-повідомлення щодо поновлення договору оренди землі з дотриманням вимог законодавства та з урахуванням переважного права орендаря на укладення договору оренди землі, позивач звернувся з даним позовом до суду.

В процесі розгляду справи відповідачем надано довідку № 115 про те, що відповідно до генерального плану с. Вікторівка, затвердженого рішенням від 05.11.2018 №25-1/VII, зазначені земельні ділянки, згідно з додатком, призначені для житлової забудови садибного типу.

Також відповідно до акта обстеження земельної ділянки від 05.12.2019 кадастровий номер № 7123181000:02:001:0818, комісією відповідача виявлено та зазначено, що земельна ділянка протягом останніх трьох років та на даний час використовується (с/г обробіток та вирощування с/г продукції) ТОВ "Чорна Кам`янка".

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог місцевий господарський суд, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що: із заявою про намір поновити договір оренди землі на новий термін позивач звернувся з пропуском 60-денного строку, встановленого договором; відповідач не приймав рішення на сесії ради про відмову в наданні земельної ділянки позивачу, а позивач не звертався до суду з позовом про визнання бездіяльності відповідача протиправною; земельна ділянка, яка використовується позивачем, зменшилась за площею та має зовсім інший кадастровий номер, не є тотожною та ідентичною земельній ділянці, яка передавалась в оренду і в подальшому в оренду для цілей сільськогосподарського виробництва не буде використовуватись за задумом відповідача; суд не вправі приймати рішення з питань, віднесених до виключної компетенції цих органів, наприклад, про надання земельних ділянок у власність або в користування, укладення договорів купівлі-продажу або оренди земельних ділянок, а також зазначати, яке конкретно рішення повинно бути прийнято.

Не погоджуючись з постановою апеляційного та рішенням місцевого господарських судів, позивач звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати та прийняти нове, яким позов задовольнити в повному обсязі, посилаючись на неправильне застосування та порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, що призвело до постановлення помилкових рішень.

Доводи скаржника зводяться до того, що оскаржуваним рішенням відповідача не вирішено бажання позивача в поновленні договору оренди землі; суд апеляційної інстанції взяв до уваги лише доводи відповідача, залишивши поза увагою доводи позивача; суд перекрутив наявні факти, зазначивши, що листом від 05.11.2018 відповідач повідомив про намір не поновлювати договір; посилання на те, що зміна площі земельної ділянки тягне за собою одержання земельної ділянки на праві оренди, а не у зв`язку з поновлення, є надуманими та такими, що зроблені без посилання на норму закону; доводи про те, що спірна земельна ділянка призначена для житлової забудови садибного типу є помилковими, оскільки її цільове призначення не змінено; судом апеляційної інстанції не взято до уваги те, що позивач по даний час обробляє спірну земельну ділянку, сплачує за неї податки та збори, орендну плату, а відповідач приймає платежі.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.10.2019 відкрито провадження за касаційною скаргою, призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 26.11.2019 та надано строк на подання відзиву на касаційну скаргу до 08.11.2019.

До Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не надходило відзиву на касаційну скаргу у встановлений в ухвалі від 21.10.2019 строк.

Переглянувши в касаційному порядку постанову апеляційного та рішення місцевого господарських судів, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

За змістом ч. 2 ст. 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Законом України "Про оренду землі" визначено умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі, а ст. 13 передбачено, що договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Правові підстави поновлення договору оренди землі визначено у ст. 33 Закону України "Про оренду землі", яка фактично об`єднує два випадки продовження дії (пролонгації) договору оренду землі.

Так, згідно з ч. 1 ст. 33 цього Закону по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі (ч. 2 ст. 33 Закону України "Про оренду землі").

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди (ч. 3 ст. 33 зазначеного Закону).

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (ч. 4 ст. 33 Закону України "Про оренду землі").

Частиною 5 ст. 33 цього Закону передбачено, що орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Для застосування положень частин 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належним чином виконує свої обов`язки за договором; орендар до спливу строку договору повідомив орендодавця у встановлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди; орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень і своє рішення.

Тобто реалізація переважного права на поновлення договору оренди, передбачена у наведеній нормі, можлива лише за умови дотримання встановлених такою нормою процедури і строків.

Згідно з ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).

Отже, для продовження договірних відносин необхідно волевиявлення на це сторін договору, досягнення ними згоди щодо продовження договору із застосуванням переважного права орендаря на продовження договору оренди, у тому числі на змінених умовах (ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі") або мовчазна згода сторін договору стосовно поновлення договору на тих самих умовах на той самий строк (ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі").

У розумінні наведених положень законодавства основними відмінностями у застосуванні положень ч.ч. 1- 5 та ч. 6 Закону України "Про оренду землі" є умови додаткової угоди (відмінні від попередніх, або ті самі чи тотожні (ч.ч. 1-5 ст. 33 цього Закону) та наявність погодження обох сторін щодо істотних умов договору, або ті самі (ч. 6 ст. 33 цього Закону)) та строк, в який орендодавець повинен повідомити орендаря про відсутність наміру продовжувати або поновлювати договір оренди (у місячний строк після повідомлення орендаря про намір продовжувати договір оренди земельної ділянки (ч.ч. 1-5 ст. 33 цього Закону) чи у місячний строк після закінчення строку дії договору (ч. 6 ст. 33 цього Закону)).

Відповідний висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.09.2019 у справі № 908/2314/18.

Здійснюючи судовий розгляд, суди установили, що в силу положень п. 8 договору, з метою використання переваженого права на поновлення договору на новий строк позивач зобов`язаний був не пізніше ніж за 60 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію, тобто, з урахуванням того, що строк дії договору було встановлено до 07.10.2018, останнім днем на повідомлення про намір мало бути 08.08.2018. Натомість із заявою про намір поновити договір оренди землі на новий термін позивач звернувся 09.08.2018, тобто з пропуском 60-денного строку.

Верховний Суд зазначає, що законодавець у ч. 5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" визначив алгоритм дій, який зобов`язує орендодавця після отримання листа-повідомлення орендаря: розглянути лист-повідомлення на відповідність вимогам закону; узгодити з орендарем (за необхідності) істотні умови договору; за відсутності заперечень прийняти рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності); укласти з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендареві направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

При цьому необхідно мати на увазі, що заперечення орендодавця стосовно невідповідності листа-повідомлення орендаря із проектом додаткової угоди вимогам закону не можуть бути відхилені без наведення відповідних причин, а мають бути обґрунтованими і містити конкретні посилання на порушення закону, зазначені у листі-повідомленні або проекті додаткової угоди, або містити конкретні істотні умови договору, щодо яких орендодавець пропонує зміни.

Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді (ч. 11 ст. 33 Закону України "Про оренду землі").

Пунктом 34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що до виключної компетенції відповідної Ради належить вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин, які розглядаються виключно на пленарному засіданні - сесії.

В свою чергу, судами обох інстанцій встановлено, що відповідач не приймав рішення на сесії ради про відмову в наданні земельної ділянки позивачу. При цьому позивач не звертався до суду з позовом про визнання бездіяльності відповідача протиправною.

Таким чином, з огляду на те, що відповідачем в оспорюваному рішенні 25 позачергової сесії Вікторівської сільської ради Маньківського району Черкаської області 7 скликання від 05.11.2018 не прийнято рішення про відмову в наданні земельної ділянки позивачу (у витязі з протоколу від 05.11.2018 міститься висновок за результатами відповідного голосування "рішення не прийнято"), відповідне волевиявлення ради не породило юридичних наслідків для позивача, у зв`язку з чим суди обох інстанцій дійшли правильного висновку що, вимоги про визнання рішення Вікторівської сільської ради недійсним та скасування його не підлягають задоволенню.

В свою чергу, при передачі в оренду спірної земельної ділянки позивачу за договором оренди її площа становила 13,8043 га та кадастровий номер в подальшому при виготовленні технічної документації в 2014 році присвоєний №7123181001:01:003:0018. Проте через помилкове включення у дану земельну ділянку земельного паю приватного підприємця Прохоренко В.В. 27.11.2017 дана земельна ділянка визначена новою площею 11,8260 га та їй присвоєно новий кадастровий номер - №7123181000:02:001:0818.

Таким чином, земельна ділянка, яка використовується позивачем, зменшилась за площею та має зовсім інший кадастровий номер, не є тотожною та ідентичною земельній ділянці, яка передавалась в оренду.

Частиною 1 ст. 79 Земельного кодексу України передбачено, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Відповідно до ч. 12 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" у разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

Тобто з урахуванням ч. 12 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та зміни площі (межі) земельної ділянки поновлення договору оренди землі має здійснюватись у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.

Верховний Суд зауважує, що необхідною умовою укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або в комунальній власності, є наявність рішення відповідного органу про надання земельної ділянки. Водночас зобов`язання цього органу в судовому порядку укласти такий договір за відсутності зазначеного рішення є неможливим, оскільки це порушувало б його передбачену Конституцією України виключну компетенцію.

Якщо на час звернення до суду з відповідним позовом не подано доказів прийняття відповідним органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування рішення про передачу в оренду спірної земельної ділянки, вимоги позивача про зобов`язання такого органу укласти договір оренди задоволенню не підлягають.

Враховуючи викладене, суди обох інстанцій дійшли правильного висновку про відмову у задоволенні позову в решті вимог.

Доводи скаржника спростовуються викладеним вище, а посилання на те, що позивач по даний час обробляє спірну земельну ділянку, сплачує за неї податки та збори, орендну плату, а відповідач приймає платежі - жодним чином не впливають на зроблені судами висновки та не свідчать про автоматичне продовження орендних правовідносин між сторонами.

З огляду на імперативні приписи ст. 300 ГПК України, Верховний Суд обмежений у праві встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази, а його повноваження обмежуються виключно перевіркою правильності застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи.

Враховуючи викладене та приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позову, у зв`язку з чим оскаржувані рішення місцевого та апеляційного господарських судів, відповідно до ст. 309 ГПК України, підлягають залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.

Оскільки суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін оскаржувані судові рішення, судові витрати, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладаються на заявника касаційної скарги.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Селянського (фермерського) господарства "Час" залишити без задоволення.

Постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.09.2019 та рішення Господарського суду Черкаської області від 06.03.2019 у справі № 925/1285/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Могил С.К.

Судді: Кушнір І.В.

Случ О.В.

СудКасаційний господарський суд Верховного Суду
Дата ухвалення рішення26.11.2019
Оприлюднено05.12.2019
Номер документу86075495
СудочинствоГосподарське

Судовий реєстр по справі —925/1285/18

Ухвала від 02.02.2023

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Іоннікова І.А.

Постанова від 28.09.2022

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Могил С.К.

Ухвала від 30.08.2022

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Могил С.К.

Ухвала від 21.07.2022

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Іоннікова І.А.

Ухвала від 04.07.2022

Господарське

Північний апеляційний господарський суд

Іоннікова І.А.

Рішення від 13.04.2022

Господарське

Господарський суд Черкаської області

Скиба Г.М.

Ухвала від 14.03.2022

Господарське

Господарський суд Черкаської області

Скиба Г.М.

Ухвала від 21.02.2022

Господарське

Господарський суд Черкаської області

Скиба Г.М.

Постанова від 26.11.2019

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Могил С.К.

Ухвала від 21.10.2019

Господарське

Касаційний господарський суд Верховного Суду

Могил С.К.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні