Ухвала

від 18.04.2022 по справі 947/33584/21

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/400/22

Номер справи місцевого суду: 947/33584/21 1-кс/938/22

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.04.2022 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участі секретаря: судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 31.01.2022 року, якою відмовлено у задоволені клопотання старшого слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві ОСОБА_7 , погоджене з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 , про накладення арешту на майно, у кримінальному провадженні №12021160000001157 від 19.08.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,

встановив:

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом першої інстанції.

Зазначеною ухвалою слідчого судді відмовлено у задоволені клопотання старшого слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві ОСОБА_7 , у кримінальному провадженні №12021160000001157 від 19.08.2021 року, про накладення арешту майно.

Відмовляючи у накладенні арешту на майно слідчий суддя зазначив, що стороною обвинувачення не доведено, що вилучений жорсткий диск є доказом у кримінальному провадженні, а також не додано доказів, які б свідчили, що жорсткий диск належить ОСОБА_8 .

Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи яка її подала.

Не погодившись з ухвалою слідчого судді прокурор відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого про арешт майна, посилаючись на те, що ухвала слідчого судді є незаконною та висновки слідчого судді не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки:

- жорсткий диск є доказом у кримінальному провадженні, у зв`язку з чим накладення арешту необхідно для встановлення усіх обставин кримінального провадження та запобіганню його знищення;

- постановою слідчого призначено судову комп`ютерну-технічну експертизу.

Позиції учасників апеляційного розгляду.

Представник власника майна ОСОБА_8 -адвокатОСОБА_9 була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи, однак в судове засідання не з`явилася, клопотань про відкладення розгляду справи або за її участі, не заявляла.

Враховуючи розумність строків розгляду апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді, передбачених ч. 2 ст. 422 КПК України, приймаючи до уваги думку прокурора, який вважав за можливим розглядати апеляційну скаргу за відсутності представника власника майна, колегія суддів вважав за можливим та необхідним розглянути справу за відсутності представника власника майна.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який підтримав апеляційну скаргу, дослідивши матеріали провадження, надані до клопотання слідчого та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновків про таке.

Мотиви суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.

Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Згідно ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

При розгляді зазначеного кримінального провадження у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» колегія суддів застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі «Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.

Положення зазначеної вище норми КПК України узгоджуються зі ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Згідно ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 КПК України та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 КПК України.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен врахувати розумність та співрозумність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Апеляційний судзаслухавши поясненняпрокурора,дослідивши матеріали,надані доклопотання слідчого,вважає,щослідчий суддя необґрунтовано відмовив у задоволенні клопотання, так як на думку апеляційного суду у клопотанні доведені підстави та мета для накладення арешту на майно, передбачені п. 1 ч. 1 ст. 170 КПК України.

Так, в клопотанні слідчого, в обґрунтування вимог щодо арешту майна зазначено, що державне підприємство «Дослідне господарство «Таїровське» Національного наукового центру «Інституту виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова» є підзвітним Національній академії аграрних наук України, та для виконання своїх статутних завдань використовує державне майно, що знаходиться у віданні НААН України, а саме землі сільськогосподарського призначення.

На підставі державного акту на право постійного користування землею серії ІІ-ОД №002652 від 24.04.2000 у ДП «ДГ «Таїровське» перебуває земельна ділянка межі якої визначені вищевказаним державним актом.

При огляді публічної кадастрової карти станом на 28.10.2021 виявлено, що у межах земельних ділянок, які перебувають у користуванні ДП «ДГ «Таїровське» ННЦ «ІВіВ ім. В.Є Таїрова» на підставі вищевказаного державного акту, з`явились наступні кадастрові поділи та 2 земельні ділянки наразі знаходяться на опрацюванні (очевидно з метою присвоєння кадастрових номерів) в категорії «Наміри», а саме: 5123755800:01:002:3887, 5123755800:02:002:0400, 5123755800:02:002:0039, 5123755800:02:002:0040, земельна ділянка, площею 2га (номер та дата викопіювання: НВ-5113967922020 від 05.03.2020. Надано на заяву: ЗВ-5113582122020 від 05.03.2020); земельна ділянка, площею 2 га (номер та дата викопіювання: НВ-5113968212020 від 05.03.2020. Надано на заяву: ЗВ-5113582502020 від 05.03.2020); 5123755800:02:010:0010, 5123755800:02:010:0011, 5123755800:02:010:0012, 5123755800:02:010:0013, 5123755800:02:002:0041, 5123755800:02:002:0042, 5123755800:02:010:0014, 5123755800:02:010:0015, 5123755800:02:010:0016, 5123755800:02:002:0043, 5123755800:02:010:0017, 5123755800:02:010:0018, 5123755800:02:010:0019, 5123755800:02:010:0020, 5123755800:02:010:0021, 5123755800:01:002:3909, 5123755800:02:002:0044, 5123755800:01:002:3910, 5123755800:02:010:0022, 5123755800:02:010:0023, 5123755800:02:010:0024, 5123755800:02:010:0025, 5123755800:02:010:0026, 5123755800:02:010:0027, 5123755800:02:002:0046, 5123755800:02:010:0028, 5123755800:01:002:3917, 5123755800:02:002:0047, 5123755800:02:010:0029, 5123755800:02:002:0048, 5123755800:02:010:0030, 5123755800:02:010:0031.

Розробку проектів землеустрою здійснювало ТОВ «ДЗК ПЛЮС» (код ЄРДПОУ 39157831).

Земельні ділянки, які перебувають у постійному користуванні ДП ДГ мають статус «особливо цінні», оскільки використовуються для проведення досліджень та районування сортів вітчизняної селекції.

При цьому, з матеріалів кримінального провадження вбачається, що підставою для розроблення технічної документації стосовно вказаних земельних ділянок слугувала бездіяльність посадових осіб ГУ Держгеокадастр в Одеській області, а також не визначення їх меж посадовими особами Таїровської сільської ради.

Так, протиправне привласнення земельних ділянок, які відповідно до державного акту ІІ-ОД №002652 від 24.04.2000 перебувають у користуванні ДП «ДГ «Таїровське» ННЦ «ІВіВ ім. В.Є. Таїрова» здійснюється на користь ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 , ОСОБА_45 , ОСОБА_46 , ОСОБА_47 .

Організацією підготовки необхідних документів, заяв, клопотань для початку розроблення технічної документації від вищевказаних осіб займався ОСОБА_8 , що підтверджується допитами свідків ОСОБА_29 , ОСОБА_30 .

Зокрема, встановлено, що ОСОБА_8 перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 у приміщеннях, що орендуються суб`єктами господарювання останнього, надав на підпис договори з ТОВ «ДЗК ПЛЮС» вищевказаним особам про розробленні проекту землеустрою земельних ділянок, а також підготував та надав на підпис два звернення до ГУ Держгеокадастру в Одеській області одне з яких в подальшому направлялось для підтвердження «мовчазної згоди». Вказане дає підстави вважати, що ОСОБА_8 усвідомлював, що клопотання про дозвіл на розробку технічної документації в місячний термін розглянутий не буде.

20.01.2022 року на виконання ухвали слідчого судді Київського районного суду від 24.12.2021 року про дозвіл на проведення обшуку, проведено обшук транспортного засобу, який перебуває в користуванні ОСОБА_8 , а саме AUDI Q7, д.н.з НОМЕР_1 , в ході якого виявлено та вилучено жорсткий диск SP Silicon Power 1TB|19025979-07-010TS03-TO, який поміщено до сейф пакету S049850.

Таким чином, в клопотанні в обґрунтування підстав та мети для арешту майна, відповідно до приписів п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, було зазначено, що арешт майна необхідний з метою забезпечення збереження речового доказу, який може бути використаний для встановлення обставин по кримінальному провадженню, а також арешт необхідний для запобігання ризиків його втрати та для проведення експертиз.

Колегія суддів вважає, що клопотання слідчого відповідає приписам норм кримінального процесуального закону.

У своїх висновках ЄСПЛ неодноразово зазначав, що перша та найважливіша вимога статті 1 Протоколу 1 полягає в тому, що будь-яке втручання публічної влади в право на мирне володіння майном має бути законним: друге речення п. 1 дозволяє позбавлення власності лише «на умовах, передбачених законом», а п. 2 визначає, що держави мають право здійснювати контроль за користуванням майном шляхом введення в дію «законів». Більше того, верховенство права, один з фундаментальних принципів демократичного суспільства, є наскрізним принципом усіх статей конвенції (рішення у справах «Амюр проти Франції», «Колишній король Греції та інші проти Греції» та «Малама проти Греції»).

Апеляційний суд вважає, що у клопотанні, відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст.170 КПК України, доведено, що зазначене майно є доказом у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР №12021160000001157 від 19.08.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, так як жорсткий диск був вилучений у автомобілі, який перебуває в користуванні ОСОБА_8 , який за встановленими під час досудового розслідування обставинами, перебуваючи за адресою: м. Одеса, вул. Космонавтів, 32 у приміщеннях, що орендуються суб`єктами господарювання останнього, надав на підпис договори з ТОВ «ДЗК ПЛЮС» вищевказаним особам про розробленні проекту землеустрою земельних ділянок, а також підготував та надав на підпис два звернення до ГУ Держгеокадастру в Одеській області одне з яких в подальшому направлялось для підтвердження «мовчазної згоди». Вказане дає підстави вважати, що ОСОБА_8 усвідомлював, що клопотання про дозвіл на розробку технічної документації в місячний термін розглянутий не буде.

Постановою старшого слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві ОСОБА_7 від 20.01.2021 року виявлений та вилучений жорсткий диск SP Silicon Power 1TB19025979-07-010TS03-TО, який поміщено до сейф пакету S049850, визнаний речовим доказам у кримінальному провадженні.

Таким чином, під час апеляційного розгляду встановлено, що у клопотанні слідчого належним чином розкрито відношення майна до предмету кримінального провадження, воно ймовірно є доказом кримінального правопорушення та відповідає критеріям ст. 98 КПК України, в зв`язку з чим висновок слідчого судді в цій частині, є необґрунтованим.

Виходячи із зазначених у клопотанні фактичних обставин кримінального правопорушення, на думку апеляційного суду, вилучене майно, зокрема жорсткий диск може містити відомості кримінального правопорушення, передбаченого за ч. 2 ст. 364 КК України, що має бути перевірено органами досудового розслідування при проведенні відповідного експертного дослідження.

З урахуванням того, що доводи прокурора про те, що жорсткий диск є речовим доказом у кримінальному провадженні знайшли підтвердження, апеляційний суд вважає, що арешт жорсткого диску необхідний з метою збереження цього доказу, за допомогою якого можу бути встановлені обставини по кримінальному провадженню.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що органами досудовогорозслідування наданодостатньо доказів,що вказуютьна ознакиймовірного вчинення кримінального правопорушення,а також,щовилучене майноможе бутидоказом кримінального правопорушення, містити відомості, необхідні для встановленняобставин покримінальному провадженню,відносно вилученого майна необхідно проведення експертного дослідження, в зв`язку з чим наявні правові підстави для арешту майна, передбачені п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.

Крім того, апеляційний суд вважає доведеними доводи клопотання про те, що, відповідно до вимог ст. 170 КПК України, накладення арешту на майно необхідно для запобіганням ризикам, зокрема, його знищення, що в подальшому може унеможливити встановлення істини у кримінальному провадженні.

Висновки у ухвалі слідчого судді про відмову в задоволенні клопотання про накладення арешту на жорсткий диск в зв`язку з тим, що сторона обвинувачення мала достатньо часу для виявлення з жорсткого диску інформації, яка вказувала б на відношення цього доказу до кримінального провадження, є неспроможними, оскільки відношення інформації на жорсткому диску до вчиненого кримінального правопорушення, може бути встановлена після проведення відповідного експертного висновку.

При таких обставинах, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 407 КПК України, ухвала слідчого судді має бути скасована на підставі п. 2 ч. 1 ст. 409 КПК України, в зв`язку з невідповідністю висновків в ухвалі слідчого судді фактичним обставинам справи, та постановлена нова ухвала, якою клопотання слідчого про арешт майна має бути задоволено.

Керуючись статтями 170-173,370-372,376,404,405,407,409,412,419,422,532КПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 - задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 31.01.2022 року, якою відмовлено у задоволені клопотання старшого слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві ОСОБА_7 , погоджене з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 , про накладення арешту на майно, у кримінальному провадженні №12021160000001157 від 19.08.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,- скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання старшого слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві ОСОБА_7 , погоджене з прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 , про накладення арешту на майно, у кримінальному провадженні №12021160000001157 від 19.08.2021 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, - задовольнити.

Накласти арешт з забороною розпоряджатися, відчуження та користування на вилучені речі в ході проведення обшуку транспортного засобу, який перебуває в користуванні ОСОБА_8 , AUDI Q7, р/н НОМЕР_2 , а саме на жорсткий диск SP Silicon Power 1TB|19025979-07-010TS03-TO, який поміщено до сейф пакету S049850.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст ухвали буде оголошено 20.04.2022 року, о 09 годині 00 хвилин, в залі судових засідань №10 Одеського апеляційного суду.

Судді Одеського апеляційного суду:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4