Рішення

від 21.04.2022 по справі 133/107/22

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

КОЗЯТИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа№ 133/107/22

Провадження № 2/133/399/22

РІШЕННЯ

Іменем України

22.04.2022 м. Козятин

Суддя Козятинського міськрайонного суду Вінницької області Кучерук І.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Козятинського центру дитячої та юнацької творчості про визнання незаконним та скасування наказу про відсторонення від роботи і зобов`язання нарахування та виплати середньої заробітної плати за час вимушеного прогулу,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернулась досуду зпозовомдо Козятинського центру дитячої та юнацької творчості, в якому просить визнати незаконним та скасувати наказ Козятинського центру дитячої та юнацької творчості №84 від 05.11.2021 про відсторонення від роботи та зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити їй середній заробіток за час вимушеного прогулу, що пов`язаний із відстороненням від роботи, починаючи з 08.11.2021 до дня фактичного допущення до роботи.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до наказу №03-к від 13.01.2020 вона була прийнята на посаду керівника гуртка Козятинського центру дитячої та юнацької творчості. 05.11.2021 нею отримано попередження №81 про порядок дій щодо виконання з 08.11.2021 вимог відсторонення від роботи працівників закладів освіти, які відмовляються або ухиляються від проведення профілактичних щеплень проти COVID-19, та цього ж дня їй вручено наказ №84 про відсторонення від роботи з 08.11.2021 на час відсутності щеплення від зазначеної хвороби без збереження заробітної плати. У зв`язку з прийняттям відповідачем оспорюваного наказу позивача позбавлено права на працю, а тому з огляду на викладене вище, такий наказ є незаконним та підлягає скасуванню. Крім того, зазначає, що наказ МОЗ від 04.10.2021 №2153 не містить положень про обо`язковість профілактичних щеплень проти COVID-19, а лише затверджує перелік професій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням. А посилання в оспорюваному наказі відповідача на п.41-6 постанови КМУ від 09.12.2020 №1236 не може жодним чином змінити процедуру відсторонення, визначену п.5 ч.1 ст.7 ЗУ «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення», оскільки дана постанова є підзаконним нормативним актом, тобто має нижчу юридичну силу.

Представник відповідача директор Козятинського центру дитячої та юнацької творчості надав до суду відзив, у якому просить відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування заперечень вказує на те, що 18.10.2021 позивач була ознайомлена з інформацією щодо необхідності отримання обов`язкового профілактичного щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19 як працівника закладу позашкільної освіти. Крім того, її та решту працівників було попереджено, що у разі відмови або ухилення від проведення такого щеплення проти COVID-19, останні будуть відсторонені від роботи (без збереження заробітної плати) на строк до усунення причин, що його зумовили. Станом на 08.11.2021 позивач не отримала обов`язкового профілактичного щеплення від COVID-19, а тому наказом від 05.11.2021 №84 керівника гуртка «Майстерня декоративної творчості» ОСОБА_1 відсторонено від роботи з 08.11.2021 на час відсутності щеплення від COVID-19 без збереження заробітної плати.

Позивач своїм правом надання відповіді на відзив не скористалася.

Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку про відмову у задоволенні позову з огляду на таке.

Згідно з наказом від 13.01.2020 №03-к ОСОБА_1 прийнято на посаду керівника гуртка з 13.01.2020 з тижневим навантаженням 4 години гурткової роботи на тиждень (а.с.11).

Відповідно до наказу директора Козятинського центру дитячої таюнацької творчості від 05.11.2021 №84, виданого на підставі статті 46 КЗпП України, частини другої статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», наказу МОЗ«Про затвердженняПереліку професій,виробництв таорганізацій,працівники якихпідлягають обов`язковимпрофілактичним щепленням»від 04.10.2021№2153 та пункту 41-6 постанови КМУ від 09.12.2020 № 1236, ОСОБА_1 відсторонено від роботи з 08.11.2021 на час відсутності щеплення від COVID-19 без збереження заробітної плати. Підставою прийняття зазначеного наказу визначено попередження про обов`язкове профілактичне щеплення від COVID-19 №81 від 05.11.2021. З наказом позивач ознайомлена, про що свідчить її підпис (а.с. 9-10).

Згідно з статтею 46 КЗпП України відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством.

За змістом вказаної вище статті КЗпП України допускається відсторонення працівника або у випадках, перелічених у статті, або в інших випадках, які повинні бути також передбачені певним нормативним документом (постанова Верховного Суду від 23.01.2019 у справі №755/6458/15-ц).

Таким актом є, зокрема, Закон України «Про захист населення від інфекційний хвороб», який передбачає відсторонення працівників як в разі відмови від обов`язкових щеплень, так і в разі ухилення від обов`язкових щеплень.

Згідно з статтею 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» профілактичні щеплення проти дифтерії, кашлюка, кору, поліомієліту, правця, туберкульозу є обов`язковими і включаються до календаря щеплень.

Працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов`язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб. У разі відмови або ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт. Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням проти інших відповідних інфекційних хвороб, встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.

Згідно із Положенням про Міністерство охорони здоров`я України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 № 267 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.01.2020 №90), головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я, є Міністерство охорони здоров`я України (далі також - МОЗ).

Наказом МОЗ від 05.02.2020 за №521 у розділі «Особливо небезпечні інфекційні хвороби» перелік особливо небезпечних, небезпечних інфекційних та паразитарних хвороб людини і носійства збудників цих хвороб, який затверджений наказом МОЗ від 19.07.1995 №133, доповнено пунктом 39 такого змісту: «COVID-19».

Наказом МОЗ від 04.10.2021 №2153 затверджено Перелік професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням (надалі - Перелік №2153), відповідно до якого обов`язковим профілактичним щепленням проти гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, підлягають працівники, в тому числі закладів вищої, післядипломної, фахової передвищої, професійної (професійно-технічної), загальної середньої, у тому числі спеціальних, дошкільної, позашкільної освіти, закладів спеціалізованої освіти та наукових установ незалежно від типу та форми власності.

Відповідно до примітки до Переліку №2153 обов`язкове профілактичне щеплення проводиться в разі відсутності у працівника абсолютних протипоказань до проведення профілактичних щеплень, відповідно до Переліку медичних протипоказань та застережень до проведення профілактичних щеплень, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 16.09.2011 №595, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 10.10.2011 за №1161/19899 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров`я України від 11.10.2019 №2070).

Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (в редакції від 26.10.2021, що діяла на час спірних правовідносин) з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, з 19.12.2020 до 31.12.2021 установлено на території України карантин, продовживши дію карантину, встановленого постановами Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» від 20.05.2020 № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» та від 22.07.2020 № 641 «Про встановлення карантину та запровадження посилених протиепідемічних заходів на території із значним поширенням гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2021 №1096 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236» ця постанова доповнена п.41-6, відповідно до якого «керівникам державних органів (державної служби), керівникам підприємств, установ та організацій забезпечити: 1) контроль за проведенням обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 працівниками та державними службовцями, обов`язковість профілактичних щеплень яких передбачена переліком професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров`я від 04.10.2021 № 2153; 2) відсторонення від роботи (виконання робіт) працівників та державних службовців, обов`язковість профілактичних щеплень проти COVID-19 яких визначена переліком та які відмовляються або ухиляються від проведення таких обов`язкових профілактичних щеплень проти COVID-19 відповідно до статті 46 Кодексу законів про працю України, частини другої статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та частини третьої статті 5 Закону України «Про державну службу», крім тих, які мають абсолютні протипоказання до проведення таких профілактичних щеплень проти COVID-19 та надали медичний висновок про наявність протипоказань до вакцинації проти COVID-19, виданий закладом охорони здоров`я.

Відповідно до статті 10 Закону України «Основи законодавства про охорону здоров`я» громадяни України зобов`язані у передбачених законодавством випадках проходити профілактичні медичні огляди і робити щеплення.

Вказані вище нормативні акти неконституційними, нечинними чи незаконними на час вирішення спору в передбаченому законодавством порядку не визнавалися, а в даному спорі загальний місцевий суд не може вирішувати питання неконституційності законів України та протиправності рішень Кабінету Міністрів України і наказу Міністерства охорони здоров`я України, що стали підставою для відсторонення позивача від роботи.

Так, розглядаючи цю справу, суд зазначає, що обов`язковість щеплень є втручанням у право на повагу до приватного життя, яке гарантовано статтею 8 Конвенції з прав людини та основоположних свобод.

Між тим, такі втручання цілком припустимі.

Для визначення законності таких втручань Європейський суд з прав людини вказує на те, що «аби визначити, що це втручання потягнуло за собою порушення статті 8 Конвенції, суд повинен (має) обґрунтувати доцільність та виправданість таких дій відповідно до другого абзацу цієї статті, тобто встановити, чи є втручання виправданим «відповідно до закону» і чи має воно наметі законні цілі, і чи були вони «виправданими в демократичному суспільстві».

Судом встановлено, що ОСОБА_1 працює на посаді керівника гуртка «Майстерня декоративної творчості» Козятинського центру дитячої таюнацької творчості та входить до кола працівників, визначених вказаними актами, які підлягають щепленню.

Відповідачем було повідомлено позивача про необхідність щеплення проти COVID-19 та надання відповідних документів про проходження цієї процедури або про наявність абсолютних протипоказань до такого щеплення, а також роз`яснено наслідки ненадання одного з таких документів у вигляді відсторонення від роботи без збереження заробітної плати.

Як слідує зі змісту позовної заяви та наданих суду доказів, ОСОБА_1 щеплення не отримувала, доказів про наявність у неї абсолютних протипоказань до проведення щеплення проти гострої респіраторної хвороби COVID-19 до суду не надано.

Отже, відсторонення ОСОБА_1 від роботи ґрунтується на вимогах закону, здійснено в спосіб, передбачений законом та за існування правових та фактичних підстав.

Посилання позивача на те, що статтею 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» не передбачено жодних посилань на обов`язкову вакцинацію від гострої респіраторної вірусної інфекції COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, суд вважає необґрунтованими, оскільки частина друга цієї ж статті встановлює, що працівники окремих професій, виробництв та організацій, діяльність яких може призвести до зараження цих працівників та (або) поширення ними інфекційних хвороб, підлягають обов`язковим профілактичним щепленням також проти інших відповідних інфекційних хвороб, якою є в тому числі гостра респіраторна вірусна інфекція COVID-19.

Статтею 46 КЗпП України передбачено можливість відсторонення працівників від роботи в інших випадках, передбачених законодавством. Саме такий випадок і передбачений частиною другою статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», відповідно до якої у разі ухилення від обов`язкових профілактичних щеплень у порядку, встановленому законом, ці працівники відсторонюються від виконання зазначених видів робіт, що, на думку суду, має місце в даному випадку.

Суд звертає увагу на те, що чинне законодавство України не містить норм щодо примусової вакцинації, однак у разі відмови чи ухилення від обов`язкової вакцинації дозволяє відсторонювати таких працівників без виплати заробітної плати.

Слід визначити, що відсторонення працівника від роботи - це призупинення виконання ним своїх трудових обов`язків за рішенням уповноважених на це компетентних органів з підстав, передбачених законодавством, що, як правило, відбувається з одночасним призупиненням виплати йому заробітної плати. Відсторонення від роботи можливе лише у випадках, що передбачені законодавством. Про це оголошується наказом або розпорядженням керівника підприємства, установи чи організації, і про відсторонення працівник повинен бути повідомлений. Термін відсторонення встановлюється до усунення причин, що його зумовили.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 01.04.2020 у справі № 761/12073/18.

Також слід зазначити, що відсторонення від роботи має наслідком втрату заробітної плати, однак у даній справі це було прямим наслідком свідомого рішення позивача відмовитися від виконання юридичного обов`язку, метою якого є захист здоров`я.

У спірних правовідносинах суд не вбачає порушення права позивача на працю, визначеного статтею 43 Конституції України, оскільки за позивачем зберігається робоче місце, трудовий договір не припинений. Обмеження позивача було правомірним та відповідало пріоритету забезпечення безпеки життя і здоров`я людей.

Верховний Суд у постанові від 10.03.2021 у справі № 331/5291/19 зазначив: «вимога про обов`язкову вакцинацію населення проти особливо небезпечних хвороб, з огляду на потребу охорони громадського здоров`я, а також здоров`я зацікавлених осіб, є виправданою. Тобто в даному питанні превалює принцип важливості суспільних інтересів над особистими, однак лише у тому випадку, коли таке втручання має об`єктивні підстави тобто було виправданим.

Держава, встановивши відсторонення педагогічних працівників від виконання обов`язків, які не мають профілактичного щеплення, реалізує свій обов`язок щодо забезпечення безпеки життя і здоров`я всіх учасників освітнього процесу, в тому числі й самих дітей».

З огляду на викладене, суд вважає, що відповідач з метою забезпечення безпеки усіх учасників освітнього процесу, з урахуванням вимог статті 12 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» та статті 46 КЗпП України правомірно прийняв рішення про тимчасове відсторонення від роботи позивача.

Виходячи з вимог закону, обставин справи, позовні вимоги про визнання незаконним та скасування наказу від 05.11.2021 №84 про відсторонення від роботи ОСОБА_1 задоволенню не підлягають.

Оскільки вимога про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток за час вимушеного прогулу, що пов`язаний із відстороненням від роботи, починаючи з 08.11.2021 до дня фактичного допущення до роботи, є похідною, тому підстави для задоволення позову у відповідній частині також відсутні.

Керуючись ст.ст.81, 259, 263-265, 279 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення до Вінницького апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: Козятинський центр дитячої та юнацької творчості, адреса: вул.Грушевського, 28, м. Козятин, Вінницька область, код ЄДРПОУ 25983274.

Повне судове рішення складено 27.04.2022.

Суддя І.М. Кучерук