Постанова

від 08.07.2010 по справі 25/264-09

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 липня 2010 р. № 25/264-09

Вищий господарський суд України у складі колегії суд дів :

Головуючий суддя

Судді: Борденюк Є.М.

Могил С.К.,

Самусенко С.С.,

розглянувши в судовому за сіданні касаційну скаргу касаційну скаргу фізич ної особи-підприємця ОСОБА _4 на рішення господарсь кого суду Дніпропетровської області від 11 січня 2010 року та н а постанову Дніпропетровськ ого апеляційного господарсь кого суду від 21 квітня 2010 року у справі № 25/264-09 господарського с уду Дніпропетровської облас ті

за позовом ТОВ "Дніпропетровське ви робничо-комерційне підприєм ство 0403"

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4

про стягнення 91 690 грн. боргу,

за участю у судовому засі данні представників

позивача : не з' явились,

відповідача: ОСОБА_5, ОСОБА_6,

В С Т А Н О В И В :

Рішенням господарськ ого області Дніпропетровськ ої області від 11 січня 2010 року, з алишеним без змін постановою Дніпропетровського апеляці йного господарського суду ві д 21 квітня 2010 року, стягнуто з фі зичної особи-підприємця ОС ОБА_4 на користь товариства з обмеженою відповідальніст ю "Дніпропетровське виробнич о-комерційне підприємство 0403" 56 490 грн. боргу з орендної плати , 946,78 грн. боргу з оплати комуна льних платежів, 5 881, 91 грн. пені, 8 4 17,00 грн. інфляційних втрат, 2 270, 43 г рн. 3% річних та судові витрати .

Не погоджуючись з наведени ми рішенням та постановою, ві дповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій п росить судові рішення скасув ати, а справу передати на нови й розгляд. В обґрунтування ка саційної скарги відповідач п осилається на невідповідніс ть висновків судів дійсним о бставинам справи, а також на п орушення судами норм матеріа льного права і процесуальног о права.

Переглянувши в касаційном у порядку судові рішення, кол егія суддів Вищого господарс ького суду України, приймаюч и до уваги межі перегляду спр ави в касаційній інстанції, д ійшла висновку про відсутніс ть правових підстав для задо волення касаційної скарги з огляду на наступне.

Як встановлено господарсь кими судами, 1 січня 2008 року поз ивач (орендодавець) та відпов ідач (орендар) уклали договір оренди нежитлового приміщен ня № 4 (надалі - договір), на під ставі якого позивач передав відповідачу у строкове платн е користування нежитлове при міщення, розташоване за адре сою: м. Дніпропетровськ, вул. К аштанова, 4Б, загальною площею 53,8 кв.м. за відповідним актом п риймання-передачі.

Умовами п.п. 2.1.5., 3.1. договору пе редбачено, що відповідач щом ісячно сплачує позивачу орен дну плату у розмірі 2690 грн. в ст рок до 5-го числа поточного міс яця.

Відповідно до п. 6.1 строк дії договору оренди встановлени й сторонами до 30 листопада 2008 р оку. Пунктом 5.6 договору перед бачено, що при припиненні дії договору відповідач зобов' язаний протягом 10-ти робочих д нів передати позивачу орендо ване майно в належному стані на підставі акту.

Розглядаючи справу по суті позовних вимог про стягненн я з відповідача, заборговано сті, зокрема, з орендної плати за користування приміщенням за період з 1 січня 2008 року по 1 ж овтня 2009 року, тобто за період, в тому числі після кінцевої д ати дії договору - 30 листопада 2008 року, суд першої інстанції зазначив про обґрунтованіст ь відповідного розрахунку, з огляду на те, що оскільки відп овідачем не надано доказів п рипинення дії договору оренд и, то виходячи з положень ч. 1 ст . 764 ЦК України, договір вважаєт ься поновленим на строк, який був раніше встановлений дог овором.

За таких обставин, місцевий суд, перевіривши наданий поз ивачем розрахунок суми позов у, відповідно до якого заборг ованість скаржника зі сплати орендної плати за спірний пе ріод з 01.01.2008 по 01.10.2009 становить 56 490г рн., заборгованість зі сплати комунальних послуг (спожиту теплову енергію) за період з 0 1.11.2008 по 01.03.2009 становить 946,78 грн., зад овольнив позов в цій частині .

Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення мі сцевого суду за додатково по даними відповідачем доказам и, погодився з наведеним висн овком суду у зв' язку з тим, що відповідачем не доведено фа кт повідомлення позивача про розірвання (припинення дії) д оговору оренди, а також факт п овернення орендованого майн а орендодавцеві.

Так, апеляційним судом зазн ачено, що відповідачем не дов едено факт надсилання позива чу листа від 21 квітня 2008 року, в я кому скаржник повідомляв поз ивача про готовність звільни ти предмет оренди у строк, а са ме до 1 травня 2008 року та пропон ував підписати та повернути екземпляр акту повернення пр иміщень з оренди, а також факт отримання позивачем вказано го листа.

При цьому, апеляційним судо м враховано приписи ст.ст. 33, 34 Г ПК України, якими передбачен о, що кожна сторона повинна до вести ті обставини, на які вон а посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, при цьому, обставини справи, які в ідповідно до законодавства п овинні бути підтверджені пев ними засобами доказування, н е можуть підтверджуватись ін шими засобами доказування.

Враховуючи вищенаведене, а пеляційний суд визнав обґрун тованим застосування місцев им судом до спірних правовід носин положень ч. 1 ст. 764 ЦК Укра їни, відповідно до якої, якщо н аймач продовжує користувати ся майном після закінчення с троку дії договору найму, то, з а відсутності заперечень най модавця протягом 1 місяця, дог овір вважається поновленим н а строк, який був раніше встан овлений договором, та погоди вся з висновком місцевого су ду про продовження дії догов ору оренди на новий термін, то бто на 11 місяців - до 31 жовтня 2 009 року.

Відхиляючи заперечення ві дповідача, судова колегія ап еляційної інстанції зазначи ла, що договором оренди не пер едбачено обов' язок позивач а надавати відповідачу розра хунок експлуатаційних плате жів, крім того, останнім не над ано обґрунтованих доказів ві дсутності факту споживання т еплової енергії та не доведе но того факту, що з 1 травня 2008 ро ку він не перебував у спірном у приміщенні.

Разом з цим, апеляційним гос подарським судом спростован о доводи відповідача про те, щ о позивач передав приміщення , яке було предметом договору оренди № 4, товариству з обмеж еною відповідальністю "Міжна родні транспортні лінії" на в иконання умов договору оренд и № 59 від 19 травня 2008 року, з огляд у на те, що відповідачем не над ано доказів повернення позив ачу спірного майна, а з зазнач еного договору оренди № 59 немо жливо дійти висновку, що в оре нду ТОВ "Міжнародні транспор тні лінії" передавались саме ті приміщення, які орендував відповідач.

З огляду на наведене, а тако ж враховуючи положення ст. ст . 33, 34 ГПК України, суд апеляційн ої інстанції не прийняв до ув аги докази, надані відповіда чем, на підтвердження факту з вільнення орендованого прим іщення та його передачу пози вачу у встановленому договор ом порядку.

Разом з цим, суд апеляційної інстанції визнав обґрунтова ними висновки місцевого суду про наявність підстав для ст ягнення з відповідача сум ін фляційних збитків, 3% річних та пені, при цьому зазначив про ї х відповідність приписам ста тей 610, 611, 625 ЦК України та пункту 4 .4 договору оренди, якими перед бачені правові наслідки пору шення зобов' язання, зокрема , прострочення виконання гро шового зобов'язання, у вигляд і сплати інфляційних втрат і 3% річних за весь період прост рочення, та пені у розмірі под війної облікової ставки НБУ від суми несплаченої місячно ї орендної плати за кожен ден ь прострочення за період з 1 кв ітня 2009 року по 1 жовтня 2009 року.

Щодо решти позовних вимог, т о судами враховано, що догово ром оренди не визначено стро ку оплати відповідачем комун альних платежів і не встанов лено пені за прострочення оп лати комунальних платежів, п ри цьому, позивач звернувся д о відповідача з вимогою про с плату заборгованості з комун альних платежів лише у жовтн і 2009 року, у зв' язку з чим суди відмовили в стягненні пені, 3% річних та інфляційних витра т на суму боргу з комунальних платежів.

Колегія суддів касаційної інстанції погоджується з ви сновками судів попередніх ін станцій про відсутність підс тав для звільнення відповіда ча від обов' язку виконати у мови договору оренди, факт пр ипинення якого він не довів, а саме сплатити суми боргу з ор ендних та комунальних платеж ів, інфляційні втрати та 3% річ них за весь період простроче ння оплати, а також пеню за пер іод з 1 квітня 2009 року по 1 жовтня 2009 року.

Щодо доводів касаційної ск арги, то вони не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та зводяться до пе реоцінки досліджених судами доказів на власну користь та не підтверджують факт припи нення дії договору оренди. Сл ід зазначити, за відсутності доказів повернення орендова ного приміщення позивачу згі дно з умовами договору, решта доводів стосовно доведеност і факту надсилання повідомле ння про розірвання договору не мають значення та відхиля ються судовою колегією.

При цьому, безпідставними є посилання скаржника на те, що позивач, не підписавши надіс ланий акт приймання-передачі приміщення, згідно з положен нями ст. 613 ЦК України, вважаєть ся таким, що прострочив, оскіл ьки відповідачем не доведено належними доказами факт отр имання зазначеного акту пози вачем.

Крім того, не заслуговують н а увагу доводи скарги про те, щ о позивач не довів факту знах одження приміщення в користу ванні відповідача протягом с пірного періоду, оскільки, як правильно зазначив суд апел яційної інстанції, саме відп овідач, заперечуючи наявніст ь підстав для стягнення з ньо го боргу за користування май ном, мав в порядку ст. 33 ГПК Укра їни довести належними та дос татніми доказами факт достро кового повернення майна пози вачу. При цьому, сукупністю на даних обома сторонами доказі в підтверджується факт поруш ення договірних зобов' язан ь саме відповідачем.

Разом з цим, безпідставними є доводи відповідача про те, щ о протягом періоду, за який по зивачем, в тому числі, нарахов ано суму боргу за користуван ня приміщенням, ним користув алась інша особа, з огляду на ї х не доведеність та невідпов ідність дійсності. Слід тако ж зазначити, що аналогічні до води скаржника вже були виче рпно спростовані судом апеля ційної інстанції в оскаржені й постанові.

З огляду на викладене, колег ія суддів не вбачає підстав д ля скасування оскаржених від повідачем судових рішень, як ими з відповідача на підстав і та у повній відповідності з нормами матеріального і про цесуального права та умовами договору, стягнуто суму борг у з урахуванням індексу інфл яції, 3% річних та пені.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Госп одарського процесуального к одексу України, Вищий господ арський суд України,

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу зали шити без задоволення, постан ову Дніпропетровського апел яційного господарського суд у від 21 квітня 2010 року у справі № 25/264-09 залишити без змін.

У відповідності до рішення Конституційного Суду Україн и від 11 березня 2010 року № 8-рп/2010 рі шення господарських судів не підлягають перегляду в поря дку повторного касаційного п ровадження.

Головуючий суддя Борденюк Є.М.

Судді : Могил С.К.

Самусенко С.С.