Постанова

від 25.04.2022 по справі 2-870/11

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/354/22Головуючий по 1 інстанціїСправа №2-870/11 Категорія: на ухвалу Степченко М. Ю. Доповідач в апеляційній інстанції Гончар Н. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2022 рокум. Черкаси

Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів:

Гончар Н.І.,Новікова О.М., Фетісової Т.Л.

секретар Попова М.В.

учасники справи:

заявник товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест-Кредо»;

стягувач акціонерне товариство «УкрСибБанк»

боржники ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ;

заінтересована особа публічне акціонерне товариство «Дельта Банк»;

особа, що подала апеляційну скаргу ОСОБА_2 ;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 19 жовтня 2021 року про заміну стягувача у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСибБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

У липні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест-Кредо» звернулось до суду із заявою про заміну стягувача Публічного акціонерного товариства «УкрСибБанк» на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест-Кредо» у справі № 2-870/2011 про погашення заборгованості за кредитним договором № 11138959000 від 06 квітня 2007 року шляхом стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно коштів у сумі 248711 доларів США 90 центів.

В обґрунтування заяви посилається на те, що 27 вересня 2011 року Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області ухвалено рішення у справі № 2-870/2011 про стягнення з боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСибБанк» заборгованості за кредитним договором № 11138959000.

У справі № 695/1592/18 Апеляційний суд Черкаської області у постанові від 04 жовтня 2018 року встановив, що за договором купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08 грудня 2011 року ПАТ «УкрСибБанк» передав (відступив) ПАТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними договорами, включаючи кредитний договір ОСОБА_1

15 квітня 2020 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» укладено договір № 2227/К/1 про відступлення прав вимоги. Відповідно до умов даного договору відбулося відступлення права вимоги за кредитними договорами, в тому числі і за Договором кредиту № 11138959000.

Враховуючи викладене, заявник просив замінити стягувача у справі № 2-870/2011.

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 19 жовтня 2021 року заяву задоволено та замінено стягувача Публічне акціонерне товариство «УкрСибБанк» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест-Кредо» у справі № 2-870/2011 за позовом ПАТ «УкрСибБанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором № 11138959000 від 06 квітня 2007 року в сумі 248711,90 доларів США.

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу та просить скасувати ухвалу суду та прийняти постанову, якою відмовити повністю у задоволенні заяви ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» про заміну сторони у справі № 2-870/2011 шляхом заміни стягувача його правонаступником.

В апеляційній скарзі вказує, що до матеріалів заяви ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» не надано в якості доказу відповідної передачі від ПАТ «УкрСибБанк» права вимоги у виконавчому провадженні про стягнення кредитного боргу примірника виконавчого документу у справі № 2-870/11, за яким би із ОСОБА_2 та ОСОБА_1 стягувалася заборгованість за кредитним договором № 11138959000 від 06 квітня 2007 року в сумі 248711,90 доларів США, яка визначена в Договорі відступлення права вимоги № 2227/К/1 від 15 квітня 2020 року.

Вважає,що судомбезпідставно задоволеновимогу ТОВ«Фінансова компаніяІнвест-Кредо»про замінусторони увказаній цивільнійсправі,оскільки заявником не надано до суду жодного належного доказу сплати вартості переуступки права вимоги за кредитним договором № 11138959000 від 06 квітня 2007 року на користь первісного кредитора ПАТ «УкрСибБанк», а також щодо фактичної передачі права вимоги від ПАТ «Дельта Банк» на користь нового кредитора ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо», а в матеріалах справи відсутній акт приймання-передачі права вимоги за кредитним договором із наведенням точної суми кредитної заборгованості, а також відсутній акт приймання-передачі кредитної справи.

Апелянт зауважує, що заявником до заяви про заміну стягувача не було долучено жодної копії кредитного договору, розрахунку кредитної заборгованості, судового рішення та виконавчого документу, за яким проводиться стягнення заборгованості в сумі 248711,90 доларів США, а тому виникають обґрунтовані сумніви щодо наявності у заявника матеріалів кредитної справи № 11138959000 від 06 квітня 2007 року.

Стверджує, що додані до заяви ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» копії документів, зокрема договір № 2227/К/1 про відступлення права вимоги від 15 квітня 2020 року, Додаток № 1 та Додаток № 2 до Договору № 2227/К/1 про відступлення прав вимоги, укладені між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо», не завірені належним чином, не містять відповідної печатки нотаріуса, а тому не можуть бути належним та достовірним доказом обставин справи, які входять до предмету доказування.

Також вказує, що наявні копії матеріалів містять явні ознаки сканкопій документів невідомого походження (розмір печатки на ксерокопіях значно менше установленого стандарту ДСТУ).

Стверджує, що у заяві ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» не було жодного посилання на місце знаходження оригіналів кредитної справи та тих документів, які надавались ним до суду у даній справі.

Представником ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» - адвокатом Шульгою П.М. 08 лютого 2022 року подано до Черкаського апеляційного суду письмові пояснення, в яких зазначає, що матеріали заяви містять всі необхідні докази на підтвердження заявлених вимог. Також у суді першої інстанції в судовому засіданні для огляду надавалися та були оглянуті судом завірені нотаріально оригінали документів.

Посилання апелянта на постанови Верховного Суду вважає безпідставним, оскільки вони стосуються інших правовідносини.

Від інших учасників справи відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.

Заслухавши представника ОСОБА_2 адвоката Пилипенка Р.Б., представника ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» - адвоката Шульгу П.М., які з`явились в судове засідання, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія приходить до наступного висновку.

Інші учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явилися, що відповідно до статті 372 ЦПК не перешкоджає розгляду справи апеляційним судом.

Частиною 3 статті 3 ЦПК України визначено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Постановлена судом першої інстанції ухвала відповідає зазначеним вище вимогам.

Постановляючи оскаржувану ухвалу суд першої інстанції прийшов до висновку, що пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно до частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Відповідно до статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Зі змісту статті 442 ЦПК України вбачається, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.

Тобто, як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2020 року № 916/617/17.

З врахуванням вищенаведеного, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з того, що передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги є правонаступництвом і такий правонаступник кредитора має право звертатись до суду із заявою про заміну сторони стягувача за рішенням.

Суд прийшов до обґрунтованого висновку, що на даний час право вимоги за вищевказаними кредитними правовідносинами належить ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо», тому слід замінити стягувача його правонаступником у цивільній справі № 2-870/2011 щодо солідарного стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором.

Так, підставою для заміни сторони стягувача, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах.

Отже, заміна сторони стягувача її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони стягувача правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження».

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржниками, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

За таких обставин, звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України «Про виконавче провадження».

Крім того, виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України і судове рішення є обов`язковим до виконання.

У пункті 9 статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Частиною першою статті 18 ЦПК визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц, від 31 жовтня 2018 року у справі № 201/8548/16-ц, від 15 серпня 2018 року у справі № 190/2119/14-ц, від 15 травня 2019 року у справі № 370/2464/17, від 29 березня 2021 року у справі № 2-5356/10.

Щодо викладених в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі № 911/3411/14, в постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі № 910/16109/14, в постанові Верховного Суду від 25 листопада 2020 року у справі № 2-2960/2010 правових висновків, на необхідність застосування яких посилається скаржниця, то у даних постановах зазначено інші обставини, ніж у справі, що переглядається апеляційним судом, тому вони не підлягають до застосування.

Колегія суддів вважає безпідставними посилання в апеляційній скарзі на те, що ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» не надано до суду жодного належного доказу сплати вартості переуступки права вимоги за кредитним договором № 11138959000 від 06 квітня 2007 року на користь первісного кредитора ПАТ «УкрСибБанк», а також щодо фактичної передачі права вимоги від ПАТ «Дельта Банк» на користь нового кредитора ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо».

Так, в матеріалах справи міститься копія договору № 2227/К/1 від 15 квітня 2020 року про відступлення ПАТ «Дельта Банк» ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» права вимоги до боржників (у тому числі до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ) за основними договорами (а.с. 4-7).

У вказаному договорі визначено, що Основні договори це кредитні договори та/або договори поруки та/або договори іпотеки та/або договори застави, права вимоги за якими відступаються на підставі Договору та зазначені у Додатку № 1.

Відповідно до приписів пункту 2 Договору № 2227/К/1 від 15 квітня 2020 року про відступлення прав вимоги права кредитора за Основними договорами перейшли до ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» у повному обсязі та на умовах, що існували на момент відступлення права вимоги, за виключенням права на здійснення договірного списання коштів з рахунку/рахунків Боржників, що надане ПАТ «Дельта Банк» відповідно до умов Основних договорів.

Пунктом 4 указаного Договору визначено загальну суму, що підлягає сплаті ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» за лотом, на підтвердження сплати якої заявником долучено копію платіжного доручення № 13 від 10 квітня 2020 року (а.с. 10).

Факт відступлення права вимоги ПАТ «УкрСибБанк» ПАТ «Дельта Банк» за кредитними договорами, включаючи кредитний договір ОСОБА_1 , у відповідності до договору купівлі-продажу прав вимог за кредитами від 08 грудня 2011 року вже встановлювався постановою Апеляційного суду Черкаської області від 04 жовтня 2018 року у справі № 695/1592/18 за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» в особі уповноваженого Фонду гарантування вкладів фізичних осіб Кадирова В.В. та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кондратюк В.С. про припинення іпотеки та скасування запису в Державному реєстрі іпотек про зміну умов обтяження на нерухоме майно, яке передане в іпотеку, а тому не потребує доказування відповідно до частини 4 статті 82 ЦПК України.

Отже, вказаним договором було відступлено право вимоги до боржників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 за кредитним договором № 11138959000 від 06 квітня 2007 року та договором поруки № 213576 від 25 червня 2008 року відповідно.

Твердження в апеляційній скарзі про те, що ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» не надало доказів фактичного відступлення права вимоги від ПАТ «УкрСибБанк» до ПАТ «Дельта Банк», зокрема, акту приймання-передачі права вимоги за кредитним договором № 11138959000 від 06 квітня 2007 року, акту приймання-передачі кредитної справи, а також доказів фактичного придбання ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» права вимоги за вказаним кредитним, фактично зводяться до оспорювання договорів відступлення права вимоги, тому не є предметом розгляду справи за заявою про заміну стягувача.

Доказів визнання недійсними Договорів про відступлення права вимоги скаржником не надано, тому вони є чинними на даний час.

З огляду на викладене, суд першої інстанції прийшов до вірного переконання про наявність підстав для задоволення заяви ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» та заміни стягувача на підставі статті 442 ЦПК України.

Судом враховано, що виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено статтями 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Європейський суд з прав людини зауважив, що «право на судовий розгляд, гарантоване статтею 6 Конвенції, також захищає і виконання остаточних та обов`язкових судових рішень, які у країні, яка поважає верховенство права, не можуть залишатися невиконаними, завдаючи шкоди одній із сторін» (Жовнер проти України, рішення ЄСПЛ, від 29 червня 2004 року).

Твердження скаржника про те, що в матеріалах справи містяться копії незасвідчених належним чином та невідомого походження документів є безпідставними та спростовуються матеріалами справи.

Так, враховуючи вимоги статті 95 ЦПК України та порядок засвідчення копій документів, визначений Національним стандартом ДСТУ 4163:2020 «Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів», у суду відсутні підстави ставити під сумнів долучені заявником до матеріалів справи копії документів, а скаржником не заявлялося клопотання про надання оригіналів указаних документів для огляду у судовому засіданні.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що в суді першої інстанції досліджувалися оригінали документів (а.с. 127 (журнал судового засідання)), що також не заперечували представники сторін у судовому засіданні.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що у заяві ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» відсутнє будь-яке посилання на місце знаходження оригіналів кредитної справи та тих документів, які надавались ним до суду у даній справі, спростовуються заявою Товариства, у якій вказано, що оригінали документів, копії яких долучено у формі додатку до даної заяви, які підтверджують всі обставини, викладені у заяві, знаходяться у ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» (а.с. 3).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 375 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_2 слід залишити без задоволення, а ухвалу Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 19 жовтня 2021 року - залишити без змін.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 19 жовтня 2021 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги до суду касаційної інстанції з підстав та на умовах визначених статтею 389 ЦПК України.

Судді

Повний текст постанови складений 29 квітня 2022 року