Постанова

від 02.11.2022 по справі 2-870/11

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2022 року

м. Черкаси

Справа № 2-870/11Провадження № 22-ц/821/1434/22категорія: на ухвалу

Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Бородійчука В.Г.

суддів: Василенко Л.І., Карпенко О.В.

секретаря: Ярошенко Б.М.

учасники справи:

заявник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест-Кредо»

стягувач: Акціонерне товариство «УкрСибБанк»

боржники: ОСОБА_1 , ОСОБА_2

представник ОСОБА_2 : адвокат Пилипенко Ростислав Борисович

заінтересована особа: Публічне акціонерне товариство «Дельта Банк»

розглянув у спрощеному позовному провадженні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 19 жовтня 2021 року про заміну стягувача у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСибБанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в :

У липні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест-Кредо» звернулось до суду із заявою про заміну стягувача Публічного акціонерного товариства «УкрСибБанк» на правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест-Кредо» у справі № 2-870/2011 про погашення заборгованості за кредитним договором № 11138959000 від 06 квітня 2007 року шляхом стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 солідарно коштів у сумі 248711 доларів США 90 центів.

В обґрунтування заяви посилається на те, що 27 вересня 2011 року Золотоніським міськрайонним судом Черкаської області ухвалено рішення у справі № 2-870/2011 про стягнення з боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ «УкрСибБанк» заборгованості за кредитним договором № 11138959000.

У справі № 695/1592/18 Апеляційний суд Черкаської області у постанові від 04 жовтня 2018 року встановив, що за договором купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08 грудня 2011 року ПАТ «УкрСибБанк» передав (відступив) ПАТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними договорами, включаючи кредитний договір ОСОБА_1

15 квітня 2020 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» укладено договір № 2227/К/1 про відступлення прав вимоги. Відповідно до умов даного договору відбулося відступлення права вимоги за кредитними договорами, в тому числі і за Договором кредиту № 11138959000.

Враховуючи викладене, заявник просив замінити стягувача у справі № 2-870/2011.

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 19 жовтня 2021 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест-Кредо» про заміну сторони у справі шляхом заміни стягувача його правонаступником задоволено.

Замінено стягувача Публічне акціонерне товариство «УкрСибБанк» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест-Кредо» у справі № 2-870/2011 за позовом ПАТ «УкрСибБанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором № 11138959000 від 06 квітня 2007 року в сумі 248711,90 доларів США.

Не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу та просить скасувати ухвалу суду та прийняти постанову, якою відмовити повністю у задоволенні заяви ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» про заміну сторони у справі № 2-870/2011 шляхом заміни стягувача його правонаступником.

В апеляційній скарзі вказує, що до матеріалів заяви ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» не надано в якості доказу відповідної передачі від ПАТ «УкрСибБанк» права вимоги у виконавчому провадженні про стягнення кредитного боргу примірника виконавчого документу у справі № 2-870/11, за яким би із ОСОБА_2 та ОСОБА_1 стягувалася заборгованість за кредитним договором № 11138959000 від 06 квітня 2007 року в сумі 248711,90 доларів США, яка визначена в Договорі відступлення права вимоги № 2227/К/1 від 15 квітня 2020 року.

Вважає,що судомбезпідставно задоволеновимогу ТОВ«Фінансова компаніяІнвест-Кредо»про замінусторони увказаній цивільнійсправі,оскільки заявником не надано до суду жодного належного доказу сплати вартості переуступки права вимоги за кредитним договором № 11138959000 від 06 квітня 2007 року на користь первісного кредитора ПАТ «УкрСибБанк», а також щодо фактичної передачі права вимоги від ПАТ «Дельта Банк» на користь нового кредитора ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо», а в матеріалах справи відсутній акт приймання-передачі права вимоги за кредитним договором із наведенням точної суми кредитної заборгованості, а також відсутній акт приймання-передачі кредитної справи.

Апелянт зауважує, що заявником до заяви про заміну стягувача не було долучено жодної копії кредитного договору, розрахунку кредитної заборгованості, судового рішення та виконавчого документу, за яким проводиться стягнення заборгованості в сумі 248711,90 доларів США, а тому виникають обґрунтовані сумніви щодо наявності у заявника матеріалів кредитної справи № 11138959000 від 06 квітня 2007 року.

Стверджує, що додані до заяви ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» копії документів, зокрема договір № 2227/К/1 про відступлення права вимоги від 15 квітня 2020 року, Додаток № 1 та Додаток № 2 до Договору № 2227/К/1 про відступлення прав вимоги, укладені між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо», не завірені належним чином, не містять відповідної печатки нотаріуса, а тому не можуть бути належним та достовірним доказом обставин справи, які входять до предмету доказування.

Також вказує, що наявні копії матеріалів містять явні ознаки сканкопій документів невідомого походження (розмір печатки на ксерокопіях значно менше установленого стандарту ДСТУ).

Стверджує, що у заяві ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» не було жодного посилання на місце знаходження оригіналів кредитної справи та тих документів, які надавались ним до суду у даній справі.

Представником ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» - адвокатом Шульгою П.М. 08 лютого 2022 року подано до Черкаського апеляційного суду письмові пояснення, в яких зазначає, що матеріали заяви містять всі необхідні докази на підтвердження заявлених вимог. Також у суді першої інстанції в судовому засіданні для огляду надавалися та були оглянуті судом завірені нотаріально оригінали документів.

Посилання апелянта на постанови Верховного Суду вважає безпідставним, оскільки вони стосуються інших правовідносини.

Від інших учасників справи відзив на апеляційну скаргу до апеляційного суду не надходив.

Постановою Черкаського апеляційного суду від 26 квітня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення.

Ухвалу Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 19 жовтня 2021 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 28 вересня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_2 , підписану адвокатом Пилипенком Ростиславом Борисовичем, задоволено частково.

Постанову Черкаського апеляційного суду від 26 квітня 2022 року скасовано та передано справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції постанова Черкаського апеляційного суду від 26 квітня 2022 року втратила законну силу.

Постанова Верховного Суду мотивована тим, що залишаючи ухвалу суду першої інстанції без змін, апеляційний суд не звернув увагу, що замінасторони справи має мати дійсну процесуальну мету, а підстави такої заміни належним чином аргументовані; саме тільки матеріальне правонаступництво без процесуальної мети не є достатнім аргументом; суд може здійснити заміну учасника справи виключно для виконання вимог частини першоїстатті 2 ЦПК України; стадія виконавчого провадження починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду 1 інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно дост. 263 ЦПК Українизаконним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судове рішення 1 інстанції таким вимогам не в повній мірі відповідає.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «ФК «Інвест-Кредо» звернулося до суду з заявою про заміну сторони в справі № 2-870/11 на підставістатті 55 ЦПК Українишляхом заміни позивача (стягувача) його правонаступником для подальшого пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Судом 1 інстанції встановлено, що рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 27.09.2011 року по справі №2-870/2011 позов ПАТ "УкрСибБанк" до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ "УкрСибБанк" заборгованість за кредитним договором №11138959000 від 06.04.2007 р. в сумі 248711,90 доларів США.

У судовому засіданні було досліджено матеріали справи № 695/1592/18, у яких апеляційний суд Черкаської області в постанові від 04.10.2018 встановив, що за договором купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08.12.2011 року ПАТ «УкрСиббанк» передав (відступив) ПАТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними договорами, включаючи кредитний договір ОСОБА_1 №11138959000, про що вказано в акті приймання-передачі.

Відповідно до ч. 4ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

15.04.2020 р. між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо», укладено договір №2227/К/1 про відступлення права вимоги. Відповідно до умов даного договору відбулося відступлення права вимоги за кредитними договорами, в тому числі і за Договором кредиту №11138959000 від 06.04.2007 р. боржника ОСОБА_1 та за договором поруки поручителя ОСОБА_2 . Копія Договору №2227/К/1 про відступлення права вимоги та додатку №1 та 2 до Договору (реєстр договорів та боржників), а також платіжне доручення на сплату ціни за договором відступлення додані до заяви.

Копії договору та додатків до нього належним чином завірені представником заявника та не викликають сумнівів.

Відповідно до листа Золотоніського ВДВС ЦМУ МЮ (м. Київ) від 19.10.2021 р. №31444, виконавчі листи по справі № 2-870/11 за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості на виконанні не перебувають.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції прийшов до висновку, що пунктом 1 частини 1 статті 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) чи правонаступництва.

Разом з тим, постановляючи оскаржувану ухвалу, в порушення вимог матеріального права, суд 1 інстанції не звернув увагу, про що наголосив і Верховний Суд в постанові від 28 вересня 2022 року (справа №2-870/11, провадження №61-4429св22), що замінасторони справи має мати дійсну процесуальну мету, а підстави такої заміни належним чином аргументовані; саме тільки матеріальне правонаступництво без процесуальної мети не є достатнім аргументом; суд може здійснити заміну учасника справи виключно для виконання вимог частини першоїстатті 2 ЦПК України; стадія виконавчого провадження починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання;

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 звертала увагу суду на те, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років. Проте, суд 1 інстанції не перевірив, чи видавалися взагалі виконавчі листи в справі № 2-1540/11, чи пред`являлися вони до примусового виконання, починаючи з 2011 року, та не з`ясував, чи сплинув строк на пред`явлення до виконання виконавчих листів у справі № 2-1540/11 на момент звернення ТОВ «ФК «Інвест-Кредо» до суду з заявою про заміну сторони в справі.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четвертастатті 263 ЦПК України).

У разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу (частина першастатті 55 ЦПК України).

У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Ухвала про заміну сторони виконавчого провадження надсилається (надається) учасникам справи, а також державному виконавцю, приватному виконавцю в порядку, передбаченомустаттею 272 цього Кодексу. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (стаття 442 ЦПК України).

У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина першастатті 433 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року в справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21) зазначено, що на стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченомустаттею 442 ЦПК Україниз урахуванням підстав, визначенихстаттею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписистатті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннямистатті 55 ЦПК України. Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставістатті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п`ятоїстатті 442 ЦПК України. Відповідно, тільки до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2022 року в справі № 34/425 (провадження № 12-69гс21) зазначено, що на час проведення електронного аукціону 22 травня 2020 року та укладення 31 липня 2020 року договору купівлі-продажу майнових прав строк пред`явлення до виконання наказів Господарського суду міста Києва від 25 травня 2012 року у справі № 34/425 сплив більш ніж на сім років. Отже, в набувача таких майнових прав не могло бути законних очікувань щодо реалізації ним процесуальних прав на заміну його як стягувача у виконавчому провадженні, за винятком поновлення цих строків у судовому порядку. Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником полягає в поширенні на правонаступника законної сили судового рішення з усіма її наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю. Отже, у випадку неможливості виконання судового рішення за відсутності підстав для поновлення строків для виконання наказу суду (виконавчого листа) або у випадку, якщо судове рішення не підлягає виконанню у примусовому порядку через органи виконавчої служби, правонаступник не може бути замінений у виконавчому провадженні, яке не здійснюється».

Як вбачається з матеріалів справи, заявник при зверненні до суду з заявою про заміну сторони виконавчого провадження, шляхом заміни стягувача його правонаступником, не надав до суду доказів на підтвердження того, чи видавалися виконавчі листи в справі №2-870/11, чи пред`являлися вони до примусового виконання, починаючи з 2011 року.

Згідно з ч.1, 7ст. 81 ЦПКУкраїни,кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків , встановлених цим Кодексом. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина першастатті 367 ЦПК України).

Згідно із практикою ЄСПЛ змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і, відповідно, правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинствасуду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно приводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони.

Таким чином, з урахуванням обставин справи, апеляційний суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест Кредо» про заміну сторони у справі шляхом заміни стягувача його правонаступником, оскільки матеріальне правонаступництво без процесуальної мети не є достатнім аргументом, так як не відповідає вимогам ч.1 ст. 2 ЦПК України та заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства.

Відповідно до п. 2 ч. 1ст. 374 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно п.п. 1,4 ч. 1ст. 376 ЦПК Українипідставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Оскаржене судове рішення відповідає критерію обґрунтованості судового рішення.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд 1 інстанції неправильно застосував норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, а тому рішення суд 1 інстанції підлягає скасуванню, з ухвалення нового судового рішення.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 381, 382, 383, 384, ЦПК України, Черкаський апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 19 жовтня 2021 року скасувати.

Постановити нову постанову, якою відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Інвест-Кредо» про заміну сторони у справі шляхом заміни стягувача його правонаступником.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення, в порядку та за умов визначених ЦПК України.

Повний текст постанови виготовлено 02 листопада 2022 року.

Головуючий: В.Г. Бородійчук

Судді : Л.І. Василенко

О.В. Карпенко