Постанова

від 28.09.2022 по справі 2-870/11

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

28 вересня 2022 року

м. Київ

справа № 2-870/11

провадження № 61-4429св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Крата В. І.,

суддів: Антоненко Н. О. (суддя-доповідач), Дундар І. О., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М.,

учасники справи:

заявник - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвест-Кредо»,

стягувач - публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк»,

боржники: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 , підписаною адвокатом Пилипенком Ростиславом Борисовичем, на ухвалу Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 19 жовтня 2021 року в складі судді Степченка М. Ю. та на постанову Черкаського апеляційного суду від 26 квітня 2022 року в складі колегії суддів Гончар Н. І., Новікова О. М., Фетісової Т. Л.,

ВСТАНОВИВ :

Історія справи

У липні 2020 року ТОВ «Фінансова компанія «Інвест-Кредо» звернулось до суду з заявою про заміну сторони шляхом заміни стягувача.

Заява мотивована тим, що рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області в справі № 2-870/2011 стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ «УкрСибБанк» заборгованість за кредитним договором № 11138959000. Заявник указував, що в постанові Черкаського апеляційного суду від 04 жовтня 2018 року в справі № 695/1592/18 встановлено, що за договором купівлі-продажу прав вимоги за кредитами від 08 грудня 2011 року ПАТ «УкрСибБанк» передав (відступив) ПАТ «Дельта Банк» права вимоги за кредитними договорами, включаючи кредитний договір № 11138959000, укладений з ОСОБА_2 . Зазначав, що 15 квітня 2020 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Фінансова компанія Інвест-Кредо» укладено договір № 2227/К/1 про відступлення прав вимоги, за умовами якого заявник отримав право вимоги за кредитним договором № 11138959000.

З урахуванням того, що на момент подання заяви виконавче провадження з примусового виконання виконавчих листів № 2-870/2011 не відкрите, що не дає заявнику можливості порушувати питання про заміну стягувача у виконавчому провадженні, ТОВ «ФК «Інвест-Кредо» просило суд замінити сторону в справі № 2-870/2011 в порядку статті 55 ЦПК України, а саме: замінити ПАТ «УкрСиббанк» його правонаступником - ТОВ «ФК «Інвест-Кредо».

Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 19 жовтня 2021 року, залишеною без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 26 квітня 2022 року, заяву ТОВ «ФК «Інвест-Кредо» задоволено: замінено стягувача ПАТ «УкрСиббанк» на його правонаступника - ТОВ «Фінансова компанія «Інвест-Кредо» у справі № 2-870/2011 за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що матеріалами справи підтверджено відступлення права вимоги за кредитним договором № 11138959000 на користь ТОВ «ФК «Інвест-Кредо», у зв`язку з чим суд уважав, що заява підлягає задоволенню. Суд зазначив, що заміна сторони можлива і без наявності виконавчого провадження, оскільки без заміни вибулої сторони правонаступник, якому відступлено право вимоги, буде позбавлений процесуальної можливості вчиняти дії згідно з Законом України «Про виконавче провадження».

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України. Колегія суддів погодилися з висновком суду першої інстанції про те, що передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги є правонаступництвом, і такий правонаступник кредитора має право звертатись до суду із заявою про заміну сторони стягувача за рішенням. Апеляційний суд відхилив доводи боржника про те, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження факту переходу права вимоги за кредитним договором № 11138959000 до ТОВ «ФК «Інвест-Кредо». Суд апеляційної інстанції вказав, що місцевий суд зробив правильний висновок про те, що заміна сторони стягувача її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу, оскільки без заміни сторони стягувача правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України «Про виконавче провадження». Колегія суддів зазначила, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржниками, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін; зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин.

Аргументи учасників справи

У травні 2022 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду підписану представником касаційну скаргу на вказані судові рішення та просила їх скасувати як такі, що прийняті з порушенням норм процесуального права, та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні заяви ТОВ «ФК «Інвест-Кредо».

Касаційна скарга мотивована тим, що з огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження заміна сторони виконавчого провадження його правонаступником є неможливою, а єдиним винятком є заміна стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження на підставі частини п`ятої статті 442 ЦПК України. Проте з вимогою про заміну стягувача у виконавчому документі ТОВ «ФК «Інвест-Кредо» до суду не зверталось. За таких обставин уважає, що суди неправильно застосували положення статті 442 ЦПК України. Вказує, що заміна сторони у справі можлива лише з одночасним ініціюванням відкриття відповідної стадії процесу. Посилається також на те, що суди не звернули увагу, що заявник надав докази переходу права вимоги за кредитним договором від АТ «Дельта Банк» до ТОВ «ФК «Інвест-Кредо», однак доказів набуття цього права АТ «Дельта Банк» від ПАТ «УкрСиббанк» матеріали справи не містять.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 18 липня 2022 року відкрито касаційне провадження в справі.

Ухвалою Верховного Суду від 21 вересня 2022 року справу призначено до судового розгляду; у задоволенні клопотання ОСОБА_1 , підписаного адвокатом Пилипенком Р. Б., про розгляд справи у відкритому судовому засіданні за участі представника відповідача відмовлено.

Межі та підстави касаційного перегляду

Переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).

В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

В ухвалі Верховного Суду від 18 липня 2022 року зазначено, що наведені в касаційній скарзі доводи містять підстави, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України, для відкриття касаційного провадження (зокрема, порушення норм процесуального права).

Позиція Верховного Суду

У разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу (частина перша статті 55 ЦПК України).

У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Ухвала про заміну сторони виконавчого провадження надсилається (надається) учасникам справи, а також державному виконавцю, приватному виконавцю в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (стаття 442 ЦПК України).

У разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено (частина перша статті 433 ЦПК України).

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року в справі № 2-7763/10 (провадження № 14-197цс21) зазначено, що:

«80. На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями статті 55 ЦПК України.

81. Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п`ятої статті 442 ЦПК України. Відповідно, тільки до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства.

[…]

90. Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

91. Окреслене завдання включає в себе як своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ, так і досягнення мети ефективного захисту порушених прав шляхом своєчасного та ефективного виконання судового рішення.

92. Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства, передбачених частиною першою статті 2 ЦПК України, в межах стадій судового процесу.

93. Реалізація процесуального правонаступництва має мати процесуальну мету, яку суд також враховує разом із доказами матеріального правонаступництва, яке стало підставою процесуального правонаступництва. Враховуючи, що сформульована у цій справі проблематика стосовно реалізації прав сторін спору на стадії виконання судового рішення, в тому числі в контексті пред`явлення до виконання виконавчого документа та здійснення виконавчого провадження, саме з точки зору такої процесуальної мети має розглядатись процесуальне правонаступництво у цій справі. Заміна судом сторони справи на підставі матеріального правонаступництва з метою реалізації правонаступником судового рішення у виконавчому провадженні без розгляду підстав поновлення такого виконавчого провадження, якщо воно вважається закінченим відповідно до умов законодавства, позбавлене процесуальної мети.

94. Враховуючи завдання виконавчого провадження як складової судового провадження, процесуальною метою заміни як сторони відкритого виконавчого провадження, так і сторони справи (стягувача у виконавчому документі) в цьому контексті є отримання виконання судового рішення в межах виконавчого провадження. За відсутності підстав відновлення виконавчого провадження, яке було закрите, досягнення цієї процесуальної мети неможливе. Тому разом із заявою щодо правонаступництва у закритому виконавчому провадженні заявник має здійснювати процесуальні дії, спрямовані на відновлення виконавчого провадження, а суд має оцінювати це в комплексі.

95. Якщо ж виконавче провадження не закінчене, але виконавчий документ був повернутий без виконання стягувачу, визначеному у цьому документі, у його правонаступника є потенційна можливість отримати право на повторне звернення з виконавчим документом до виконання. Але таке право залежить не тільки від реалізації процесуального правонаступництва, але й дотримання строків звернення виконавчого документа до виконання, передбачених Законом про виконавче провадження. А якщо ці строки пропущені, то разом з питанням правонаступництва має вирішуватись питання поновлення цих строків, оскільки за відсутності підстав поновлення відсутня дійсна процесуальна мета такого правонаступництва.

96. Отже, не можна замінити сторону виконавчого провадження, яке було закінчене, якщо не існує підстав для відновлення виконавчого провадження, з приводу чого особа має звернутися до суду, надавши переконливі аргументи щодо такого відновлення».

[…]

114. Відповідно до змісту частини п`ятої статті 442 ЦПК України, частини шостої статті 12, пункту 1 частини першої, частини п`ятої статті 26, частини п`ятої статті 37 Закону про виконавче провадження поза межами відкритого виконавчого провадження як юридичного процесу стягувач користується правами у виконавчому провадженні як завершальній стадії судового провадження на підставі відповідного статусу стягувача у виконавчому документі.

115. Не можна замінити сторону виконавчого провадження, яке було закінчене, якщо не існує підстав для відновлення виконавчого провадження, з приводу чого особа має звернутися до суду, надавши переконливі аргументи щодо такого відновлення. Разом з тим і заміна стягувача у виконавчому документі як сторони справи має мати дійсну процесуальну мету, а підстави такої заміни належним чином аргументовані. Саме тільки матеріальне правонаступництво без процесуальної мети не є достатнім аргументом, оскільки не відповідає вимогам частини першої статті 2 ЦПК України. Заміна будь-якого учасника справи судом носить не виключно формальний характер, покликаний зафіксувати процесуальне правонаступництво на підставі матеріального правонаступництва, а здійснюється для реалізації завдань цивільного судочинства. Якщо, наприклад, суд підтвердив зобов`язання однієї сторони договору перед іншою та відповідне судове рішення набуло законної сили, то суд не здійснює заміну його сторони у випадку уступки відповідним кредитором за цим договором своїх прав та обов`язків іншій особі на цю іншу особу лише заради процесуальної констатації цього матеріального правонаступництва. Суд може здійснити заміну учасника справи виключно для виконання вимог частини першої статті 2 ЦПК України».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2022 року в справі № 34/425 (провадження № 12-69гс21) зазначено, що:

«8.9. Стадія виконавчого провадження як завершальна стадія судового процесу починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання. Отже, за межами цього процесуального строку виконавчі дії не вчиняються, а строк виконавчого провадження спливає одночасно зі строком пред`явлення виконавчого документа до виконання. Така правова позиція викладена в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 910/10031/13 та від 11 березня 2021 року у справі № 910/2954/17, від якої Велика Палата Верховного Суду не вбачає підстав для відступу.

8.11. Відмовляючи в задоволенні заяви, суди попередніх інстанцій встановили, що накази суду від 25 травня 2012 року у справі № 34/425 не пред`являлись до примусового виконання, як судовий процес, так і виконавче провадження на час розгляду цієї заяви відсутні, а строк для пред`явлення виконавчих документів до виконання закінчився. Зазначені обставини виключали можливість заміни стягувача правонаступником на підставі частин першої, п`ятої статті 334 ГПК України, що було правильно встановлено місцевим та апеляційним судами.

8.13. Велика Палата Верховного Суду зазначає, що на час проведення електронного аукціону 22 травня 2020 року та укладення 31 липня 2020 року договору купівлі-продажу майнових прав строк пред`явлення до виконання наказів Господарського суду міста Києва від 25 травня 2012 року у справі № 34/425 сплив більш ніж на сім років. Отже, в набувача таких майнових прав не могло бути законних очікувань щодо реалізації ним процесуальних прав на заміну його як стягувача у виконавчому провадженні, за винятком поновлення цих строків у судовому порядку.

[…]

8.16. Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником полягає в поширенні на правонаступника законної сили судового рішення з усіма її наслідками - незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю. Отже, у випадку неможливості виконання судового рішення за відсутності підстав для поновлення строків для виконання наказу суду (виконавчого листа) або у випадку, якщо судове рішення не підлягає виконанню у примусовому порядку через органи виконавчої служби, правонаступник не може бути замінений у виконавчому провадженні, яке не здійснюється».

У справі, що переглядається:

ТОВ «ФК «Інвест-Кредо» звернулося до суду з заявою про заміну сторони в справі № 2-870/11 на підставі статті 55 ЦПК України шляхом заміни позивача (стягувача) його правонаступником для подальшого пред`явлення виконавчого документа до виконання;

суди встановили, що виконавчі листи в справі № 2-870/11 за позовом ПАТ «УкрСиббанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості на момент подання заяви ТОВ «ФК «Інвест-Кредо» на виконанні в Золотоніському ВДВС ЦМУ МЮ (м. Київ) не перебувають;

задовольняючи заяву ТОВ «ФК «Інвест-Кредо», суд першої інстанції виходив з положень статті 442 ЦПК України;

залишаючи ухвалу суду першої інстанції без змін, апеляційний суд не звернув увагу, що заміна сторони справи має мати дійсну процесуальну мету, а підстави такої заміни належним чином аргументовані; саме тільки матеріальне правонаступництво без процесуальної мети не є достатнім аргументом; суд може здійснити заміну учасника справи виключно для виконання вимог частини першої статті 2 ЦПК України; стадія виконавчого провадження починається після видачі виконавчого документа стягувачу та закінчується фактичним виконанням судового рішення або зі спливом строку пред`явлення документа до виконання, оскільки у разі пропуску такого строку виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання;

в апеляційній скарзі ОСОБА_1 звертала увагу суду на те, що виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років. Проте апеляційний суд не перевірив, чи видавалися взагалі виконавчі листи в справі № 2-1540/11, чи пред`являлися вони до примусового виконання, починаючи з 2011 року, та не з`ясував, чи сплинув строк на пред`явлення до виконання виконавчих листів у справі № 2-1540/11 на момент звернення ТОВ «ФК «Інвест-Кредо» до суду з заявою про заміну сторони в справі.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (частина перша статті 367 ЦПК України).

За таких обставин, апеляційний суд зробив передчасний висновок про залишення ухвали суду першої інстанції без змін.

Суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, з огляду на положення статті 400 ЦПК України.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Доводи касаційної скарги дають підстави для висновку, що оскаржена постанова апеляційного суду ухвалена без дотримання норм процесуального права. У зв`язку з наведеним касаційну скаргу слід задовольнити частково, оскаржену постанову апеляційного суду - скасувати та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 , підписану адвокатом Пилипенком Ростиславом Борисовичем, задовольнити частково.

Постанову Черкаського апеляційного суду від 26 квітня 2022 року скасувати та передати справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

З моменту прийняття постанови суду касаційної інстанції постанова Черкаського апеляційного суду від 26 квітня 2022 року втрачає законну силу.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. І. Крат

Судді Н. О. Антоненко

І. О. Дундар

Є. В. Краснощоков

М. М. Русинчук