Рішення

від 26.04.2022 по справі 140/16555/21

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2022 року ЛуцькСправа № 140/16555/21

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Ксензюка А.Я.

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньспецгруп» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Волиньспецгруп» (далі позивач, ТзОВ Волиньспецгруп, товариство) звернулося з позовом до Волинської митниці далі відповідач) визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів №205140/2021/000069/2 від 09 листопада 2021 року , №205140/2021/000070/2 від 09 листопада 2021 року, №205140/2021/000077/2 від 10 листопада 2021 року.

В обґрунтування позову позивач вказав, що 01 грудня 2020 року між ТзОВ Волиньспецгруп та фірмою ADMAR TRADE Sp.z о.о (Польща) було укладено контракт №01/06/2020. За умовами контракту продавець (фірма ADMAR TRADE Sp.z о.о.) зобов`язувався постачати ТзОВ Волиньспецгруп на умовах EXW Луцьк товари за ціною, зазначеною в інвойсах. ТзОВ Волиньспецгруп до Волинської митниці було подано митні декларації (МД) №UA205140/2021/086527 від 08 листопада 2021 року, №UA205140/2021/086514 від 08 листопада 2021 року та №UA205140/2021/088340 від 10 листопада 2021 року, а разом з ними контракт, рахунки-фактури (інвойс), автотранспортні накладні, експортні декларації, банківські платіжні документи, що підтверджують оплату товару та платіжні доручення, яких було цілком достатньо для завершення митного оформлення товару (робочий одяг та взуття) за першим методом.

Однак Волинською митницею 09 листопада 2021 року були прийняті спірні рішення про коригування митної вартості №UA205140/2021/000069/2, №UA205140/2021/000070/2 та 10 листопада 2021 року №UA205140/2021/000077/2 та картки відмови у митному оформленні товару з посиланням на ненадання додаткових документів. Вимогу про надання додаткових документів позивач вважає незаконною, оскільки всупереч статтям 53 і 54 Митного кодексу України (далі МК України) відповідач не зазначив, які складові митної вартості необхідно підтвердити. Воднораз на вимогу митниці у декларанта не було можливості надати додаткові документи. Так, зокрема, виписка з бухгалтерської документації продавця та прайс-лист є документами останнього й покупцю за умовами контракту такі не надавалися; договори із третіми особами товариство не укладало й зрозуміло, що на користь третіх осіб платежі не здійснювалися. Додатковою угодою від 01 вересня 2021 року №2 передбачена можливість відтермінування оплати до 90 днів і така ж можливість післяплати передбачена у інвойсі, тому на момент подання митної декларації термін оплати ще не настав, відповідно платіжні документи у декларанта відсутні. Також висновок про вартісні характеристики, який є не безоплатним, не є документом, що підтверджує митну вартість товару, тому його надання декларантом митному органу однаково не мало б ніякого впливу. Необґрунтованим, на думку позивача, є висновок митного органу про цінову різницю в експортній декларації та митних деклараціях в режимі імпорту, адже брокер вказав середню статистичну вартість товару відповідно до правил заповнення декларації в країні відправлення. Також стаття 53 МК України не передбачає надання сертифікату для визначення митної вартості.

Як вважає позивач, митний орган без будь-якого правового аналізу піддав під сумнів норми законодавства Європейського Союзу та проігнорував документи, видані продавцем товару, якими визначено умови поставки та ціна товару. Крім того, не є зрозумілим визначення відповідачем митної вартості нового робочого взуття за кілограм ваги, а не за пару.

На думку позивача, ним надано усі документи, які передбачені частиною другою статті 53 МК України, а витребування додаткових документів митницею є безпідставним; рішення про коригування митної вартості товару не ґрунтуються на законі й у графі 33 цих рішень не вказано жодного джерела використаної інформації.

З наведених підстав позивач просив позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 26 січня 2022 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за цим позовом та постановлено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі КАС України).

У відзиві на позовну заяву відповідач позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити повністю. В обґрунтування цієї позиції вказав, що під час перевірки документів, поданих декларантом в митних цілях, було встановлено розбіжності та неточності, а тому у митного органу виникли сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості товару. Зокрема, за МД №UA205140/2021/086527 від 08 листопада 2021 року митна вартість товарів, які ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності: в декларації країни відправлення №21PL301010E1254657 від 05 листопада 2021 року числове значення вартості товару становить 25550 Злотих, а в рахунку-фактурі №21-DEX/11/03/02 від 03 листопада 2021 року 25091,20 Злотих; в контракті №01/06/2020 від 01 грудня 2020 року умови поставки СРТ Луцьк, а в рахунку-фактурі №21-DEX/11/03/02 від 03 листопада 2021 року EXW Okszow; відповідно до п. 3.1. Контракту передбачена 100% передоплата, проте в рахунку-фактурі №21-DEX/11/03/02 від 03 листопада 2021 року зазначено термін оплати до 17 листопада 2021 року; в рахунку-фактурі зазначений банк: BNP BGZ, а в платіжних дорученнях №P2107307855002 від 30 липня 2021 року та №P2109068759006 від 30 вересня 2021 року BNP PARIBAZ BANK POLSKA S.A., в Контракті №01/06/2020 від 01 грудня 2020 року адреса банку 22-100 CHELM ul.Polaniecka 19, а в платіжних дорученнях Poland Warszawa 3 Suwak street02 676 Warszawa; в п.3.1 Контракту №01/06/2020 від 01 грудня 2020 року передбачена 100% передоплата згідно виставленого рахунку-фактури. В п.3.2 передбачено що платіж здійснюється у валюті Контракту згідно виставлених рахунків-фактур. Проте в платіжних дорученнях в призначення платежу - оплата за взуття згідно Контракту №01/06/2020 від 01 грудня 2020 року, а не згідно виставлених рахунків-фактур.

За МД № UA205140/2021/086514 від 08 листопада 2021 року, митна вартість товарів 1.2, які ввозяться на митну територію України, не може бути визнана у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності а саме: в декларації країни відправлення № 21PL301010E1254574 від 05 листопада 2021 року числове значення становить 25592 Злотих, а в рахунку-фактурі № 21-DEX/11/03/03 від 05 листопада 2021 року 25133,84 Злотих; згідно п. 3.1. Контракту №01/06/2020 від 01 грудня 2020 року передбачено передплату за кожну партію товару згідно рахунку-фактури, однак до митного оформлення даний документ не подано; згідно п.4.1. Контракту №01/06/2020 від 01 грудня 2020 року передбачено подання сертифікату, однак він не поданий до митного оформлення.

За МД № UA205140/2021/088340 від 10 листопада 2021 року митна вартість товару №3, 6, який ввозяться на митну територію України, не може бути визначена у зв`язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом та містять розбіжності а саме: в декларації країни відправлення № 21PL301010E1270835 від 09 листопада 2021 року числове значення вартості товару становить 25724 Злотих, а в рахунку-фактурі № 21-DEX/04/04 від 04 листопада 2021 року 25265,19 Злотих; в додатковій угоді №1 до Контракту 01/06/2020 від 07 квітня 2021 року умови поставки EXW Луцьк (Україна), а в рахунку-фактурі №21-DEX/09/24/02 від 24 вересня 2021 року EXW Okszow; в рахунку-фактурі зазначений банк: BNP BGZ, а в платіжному дорученні №P2109068759006 від 30 вересня 2021 року BNP PARIBAZ BANK POLSKA S.A., в Контракті №01/06/2020 від 01 грудня 2020 року адреса банку 22-100 CHELM ul.Polaniecka 19, а в платіжних дорученнях Poland Warszawa 3 Suwak street02 676 Warszawa; в п.3.1 Контракту №01/06/2020 від 01 грудня 2020 року передбачена 100% передоплата згідно виставленого рахунку-фактури. В п.2.1 Контракту №01/06/2020 від 01 грудня 2020 року передбачено, що відвантаження кожної партії товару здійснюється в період 3-х робочих днів з моменту зарахування коштів на розрахунковий рахунок Продавця. Відповідно до Додаткової угоди №2 від 01 вересня 2021 року передбачена 100% передоплата або відтермінування платежу строком до 90 днів. В рахунку-фактурі №21-DEX/11/04/04 від 04 листопада 2021 року дата оплати до 18 листопада 2021 року, тобто існує ризик щодо здійснення розрахунків між продавцем і покупцем.

При цьому відповідач на доводи позивача про зазначення в експортній декларації статистичної вартості зауважив, що митна вартість товару, яка вказується декларантом у митній декларації при ввезенні товару на територію України, не може бути меншою за вартість товару, яка вказується в декларації країни відправлення, яка має базуватися на фактурній вартості товарів та включати лише допоміжні витрати (транспортні) та означає вартість товарів на момент та у місці, де вони залишають територію країни-члена Європейського Союзу й де оформлюється експорт.

Як зазначив відповідач, за вказаними митними деклараціями під час опрацювання вказаних документів та здійснення перевірки числового значення заявленої декларантом митної вартості товару відбулось спрацювання профілів ризику Автоматизованої системи аналізу та управління ризиками (АСАУР). У зв`язку з перевіркою відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, а також у зв`язку з наявністю розбіжностей в поданих документах згідно зі статтею 53 МК України та спрацювання системи ризиків декларанту направлено повідомлення з вимогою надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості товару. Такі документи декларант не надав.

Зважаючи на неможливість застосування наступних методів визначення митної вартості з причини відсутності у митного органу та декларанта відповідної інформації, митну вартість згідно зі статтею 64 МК України визначено за резервним методом, для якого неважливим є врахування умов продажу, фізичних характеристик імпортованого товару, якість, репутація на ринку виробника товару, умови поставки товару.

Відповідно до цінової інформації Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби (ЄАІС) митна вартість товару, зазначеного в МД №UA205140/2021/086527 від 08 листопада 2021 року становить 21,46 доларів США/кг; в МД №UA205140/2021/086514 від 08 листопада 2021 року становить на товар №1 21,43 доларів США/кг, а на товар №2 14,58 доларів США/кг; за МД №UA205140/2021/088340 від 10 листопада 2021 року становить на товар №3 22,19 доларів США/кг, на товар №6 14,01 доларів США/кг.

З наведених підстав відповідач вважає, що рішення про коригування митної вартості від 09 листопада 2021 року №UA205140/2021/000069/2, від 09 листопада 2021 року №UA205140/2021/000070/2 та від 10 листопада 2021 року №UA205140/2021/000077/2 є законними та обґрунтованими.

У відповіді на відзив представник позивача підтримав доводи позову та зауважив, що митним органом не спростовано доводів, наведених у позовній заяві.

Відповідач заперечення на відповідь на відзив не подав.

Також від сторін клопотання про розгляд справи у судовому засіданні не надходили.

Дослідивши письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд встановив такі обставини та приходить до наступних висновків.

01 грудня 2020 року між ТзОВ Волиньспецгруп (покупець) та фірмою ADMAR TRADE Sp. z о.о. (продавець) було укладено контракт №01/06/2020, за яким польська фірма - продавець зобов`язувалась постачати для ТзОВ Волиньспецгруп товари згідно з інвойсами та за цінами, зазначеними в них.

У пунктах 1.2, 1.3 контракту №01/06/2020 встановлено, що загальна сума контракту складається із сум всіх поставок, здійснених продавцем покупцю протягом дії контракту; ціна на товар встановлюється на умовах СРТ - Луцьк (ІНКОТЕРМС-2010). Відповідно до пункту 3.1 контракту №01/06/2020 покупець зобов`язується провести 100% передоплату за кожну партію товару згідно з рахунком-фактурою (інвойсом), виставленому продавцем товару. Пунктом 4.1 передбачено, що якість товару повинна відповідати стандартам і бути підтверджена такими документами і сертифікатами, наданими постачальником: оригіналом рахунку-фактури (інвойсом). Поряд з тим додатковою угодою від 07 квітня 2021 року №1 до вказаного контракту внесено зміни до його пункту 1.2 в частині встановлення ціни на товар на умовах СРТ - Окшув (Польща) та здійснення на таких умовах поставки товару (пункт 5.2 контракту), а додатковою угодою від 01 вересня 2021 року №2 до контракту передбачена можливість відтермінування оплати товару на 90 днів з дати відвантаження.

08 листопада 2021 року ТЗОВ «Волиньспецгруп» подало МД №UA205140/2021/086527 для митного оформлення ввезеного на територію України товару «Робоче взуття на підошві з поліуретану та верхом з пресованої коров`ячої шкіри з металевим підноском: черевики захисні BRGRENLAND 42 buty bezpieczne 30 пар; черевики захисні BRGRENLAND 43 buty bezpieczne 30 пар; черевики захисні BRGRENLAND 44 buty bezpieczne 30 пар; черевики захисні BRNORDREIS 41 buty bezpieczne 2 пари; черевики захисні BRWINTER 40 buty bezpieczne 15 пар; черевики захисні BRWINTER 42 buty bezpieczne 60 пар; черевики захисні BRWINTER 43 buty bezpieczne 70 пар; черевики захисні BRWINTER 44 buty bezpieczne 60 пар; черевики захисні BRWINTER 45 buty bezpieczne 50 пар; черевики захисні BRWINTER 47 buty bezpieczne 5 пар». У графі 42 декларації зазначено фактурну вартість товару 25091,20 польських злотих (еквівалентно 164942,02 грн, .за курсом на день оформлення МД 6,57370000). Митна вартість визначена за першим методом і становить 165942,02 грн. До митної декларації додано: контракт від 01 грудня 2020 року №01/06/2020 та додаткові угоди №1 та №2 до нього, рахунок-фактуру (інвойс) від 03 листопада 2021 року №21-DEX/11/03/02; автотранспортну накладну від 05 листопада 2021 року; документ, що підтверджує вартість перевезення від 03 листопада 2021 року №59; експортну декларацію від 05 листопада 2021 року №21PL301010E1254657; лист повідомлення від 01 вересня 2021 року; лист-пояснення від 01 вересня 2021 року.

08 листопада 2021 року позивачем подано МД № UA205140/2021/086514 для митного оформлення ввезеного на територію України товару: 1. Робоче взуття на підошві з поліуретану та верхом з пресованої коров`ячої шкіри з металевим підноском: черевики захисні BRWINTER 41 buty bezpieczne 40 пар; черевики захисні BRWINTER 46 buty bezpieczne 40 пар; черевики захисні BRYES-Р-SB 41 buty bezpieczne 10 пар; черевики захині BRYES-S-SB 40 buty bezpieczne 40 пар; черевики захисні BRYES-S-SB 41 buty bezpieczne 40 пар; черевики захисні BRYES-S-SB 42 buty bezpieczne 80 пар; черевики захисні - BRYES-S-SB 43 buty bezpieczne 50 пар; черевики робочі BRYES-Т-ОВ 45 60 пар; черевики робочі - BRYES-Т-ОВ 46 40 пар; черевики захисні BRYES-ТО-SB 42 buty bezpieczne 76 пар; 2. Комбінезони зі шлейками робочі з синтетичних волокон Х-FORECО-B_SPB 56 80 штук; Х-FORECО-B_SPB 58 60 пар. У графі 42 декларації зазначено фактурну вартість товару №1, що дорівнює 20494,2400 польських злотих (еквівалентно 134722,99 грн, за курсом на день оформлення МД 6,57370000) та фактурну вартість товару №2, що дорівнює 4639,60 польських злотих (еквівалентно 30499,34 грн, за курсом на день оформлення МД 6,57370000). Митна вартість визначена за першим методом і становить 166222,33 грн. До митної декларації додано: контракт від 01 грудня 2020 року №01/06/2020 та додаткові угоди №1 та №2 до нього, рахунок-фактуру (інвойс) від 03 листопада 2021 року №21-DEX/11/03/03; автотранспортну накладну від 05 листопада 2021 року; документ, що підтверджує вартість перевезення від 03 листопада 2021 року №58; експортну декларацію від 05 листопада 2021 року №21PL301010E1254574; лист повідомлення від 01 вересня 2021 року; лист-пояснення від 01 вересня 2021 року.

Крім того, 10 листопада 2021 року позивач подав Волинській митниці МД №UA205140/2021/088340 для митного оформлення в режимі імпорту товару: 1. комбінезони зі шлейками робочі з синтетичних волокон FORECO-B_SBP60 40 штук; FORECO-B_SBP62 20 штук; Х LH-FMN-B GBY56 1 штука, Х LH-FMN-B GBY58 2 штуки, Х MMWS ZBL - 2 штуки, Х MMWS ZBХL 8 штук; 2. піджаки та штани із синтетичних волокон робочі: куртка захисна з синтетичних волокон: FORECO-J SPBL 84 штуки, X LH-FMN-J 1 штука; 3. Штани робочі захисні із синтетичних волокон FORECO-T_SBP48 20 штук; FORECO-T_SBP50 40 штук; FORECO-T_SBP52 40 штук; FORECO-T_SBP54 40 штук; FORECO-T_SBP56 40 штук; FORECO-T_SBP58 20 штук; FORECO-T_SBP60 20 штук; 4. Захисні окуляри GOG-FRAMEB 600 штук; 5. Жилети чоловічі з синтетичних матеріалів KORMORAN2 SPL 20 штук; KORMORAN2 SPХL 20 штук; 6. Комплект для чоловіків захисний водостійкий (для захисту від дощу) з синтетичних волокон KPLZXL 20 штук, плащ для чоловіків захисний водостійкий з синтетичних волокон PPDZXL 40 штук; PPDZХXL 60 штук; PPDZХХXL 40 штук; 7. захисні рукавички трикотажні з одностороннім рельєфом з ПВХ RMICRON7 12 пар, RMICRON8 24 пари, RMICRON9 12 пар; 8.захисні рукавички RSKIMAX-WIN BL 5 пар, RSKIMAX-WIN BХL 11 пар; 9. термобілизна чоловіча US-TERM_BL 54 комплекти. У графі 42 декларації зазначено фактурну вартість товару №1, що дорівнює 8314,67 польських злотих (еквівалентно 54711,36 грн, за курсом на день оформлення МД 6,58010000), фактурну вартість товару №2, що дорівнює 3248,90 польських злотих (еквівалентно 21378,09 грн), фактурну вартість товару №3, що дорівнює 6135,80 польських злотих (еквівалентно 40374,18 грн), фактурну вартість товару №4, що дорівнює 1596,00 польських злотих (еквівалентно 10501,84 грн), фактурну вартість товару №5, що дорівнює 1439,60 польських злотих (еквівалентно 9472,72 грн), фактурну вартість товару №6, що дорівнює 2655,20 польських злотих (еквівалентно 17471,49 грн), фактурну вартість товару №7, що дорівнює 105,60 польських злотих (еквівалентно 694,86 грн), фактурну вартість товару №8, що дорівнює 410,24 польських злотих (еквівалентно 2699,42 грн), фактурну вартість товару №9, що дорівнює 1359,18 польських злотих (еквівалентно 8943,54 грн). Митна вартість визначена за першим методом і становить 167247,47 грн. До митної декларації додано: контракт від 01 грудня 2020 року №01/06/2020 та додаткові угоди №1 та №2 до нього, рахунок-фактуру (інвойс) від 04 листопада 2021 року №21-DEX/11/04/04; автотранспортну накладну від 09 листопада 2021 року; документ, що підтверджує вартість перевезення від 03 листопада 2021 року №59; експортну декларацію від 09 листопада 2021 року №21PL301010E1270835; лист повідомлення від 01 вересня 2021 року; лист-пояснення від 01 вересня 2021 року.

Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, митницею в електронних повідомленнях декларанту у всіх випадках запропоновано подати такі документи: банківські платіжні документи, що підтверджують розрахунки з продавцем за попередні періоди; виписки з бухгалтерської документації; прайс-листи; договір з третіми особами, пов`язаний з договором про поставку товару, митна вартість якого визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця; висновок про якісні та вартісні характеристики, підготовлений спеціалізованими експертними організаціями; калькуляцію транспортних витрат.

На електронні повідомлення митниці товариство інформувало відповідача про те, що ним були подані всі наявні документи. Також стосовно неможливості надання платіжних документів декларант роз`яснив, що додатковою угодою №2 до контракту передбачено відтермінування оплати товару до 90 днів, а інвойсами від 03 листопада 2021 року та 04 листопада 2021 року передбачена оплата до 17 та 18 листопада 2021 року відповідно ; в експортних деклараціях відповідно до законодавства країни-відправлення вказано середню вартість товару, що підтверджено листом фірми-продавця. Також повідомлено, що бухгалтерські документи продавця, прайс-лист йому не видавалися, взаємовідносини із третіми особами відсутні.

Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів від 09 листопада 2021 року №UA205140/2021/000069/2, від 09 листопада 2021 року №UA205140/2021/000070/2, від 10 листопада 2021 року №UA205140/2021/000077/2 про коригування митної вартості товарів та сформувала картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформлення, випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення (далі картка відмови) №UA205140/2021/002675 №UA205140/2021/002647, №UA205140/2021/002648.

Як зазначено у графі 33 рішень про коригування митної вартості товарів, документи, подані для підтвердження митної вартості товару, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом обраним декларантом, а також документи містять розбіжності:

- за МД №UA205140/2021/086527 від 08 листопада 2021 року: в декларації країни відправлення №21PL301010E1254657 від 05 листопада 2021 року числове значення вартості товару становить 25550 злотих, а в рахунку-фактурі №21-DEX/11/03/02 від 03 листопада 2021 року 25091,20 злотих; в контракті №01/06/2020 від 01 грудня 2020 року умови поставки СРТ Луцьк, а в рахунку-фактурі №21-DEX/11/03/02 від 03 листопада 2021 року EXW Okszow; відповідно до п. 3.1. Контракту передбачена 100% передоплата, проте в рахунку-фактурі №21-DEX/11/03/02 від 03 листопада 2021 року зазначено термін оплати до 17 листопада 2021 року. Митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації ЄАІС МД UA205140/2021/004750 від 08 липня 2021 року на рівні 21,46 доларів США/кг.

- за МД № UA205140/2021/086514 від 08 листопада 2021 року: згідно п. 3.1. Контракту №01/06/2020 від 01 грудня 2020 року передбачено передплату за кожну партію товару згідно рахунку-фактури, однак до митного оформлення даний документ не подано; в декларації країни відправлення № 21PL301010E1254574 від 05 листопада 2021 року числове значення становить 25592 Злотих, а в рахунку-фактурі № 21-DEX/11/03/03 від 05 листопада 2021 року 25133,84 Злотих; згідно п.4.1. Контракту №01/06/2020 від 01 грудня 2020 року передбачено подання сертифікату, однак він не поданий до митного оформлення. Митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації ЄАІС на рівні на товар 1 - 21,43 доларів США/кг за МД UA204120/2021/14791 від 10 лютого 2021 року та на рівні на товар 2 - 14,58 доларів США/кг за МД UA204140/2021/6726 від 19 серпня 2021 року.

- за МД № UA205140/2021/088340 від 10 листопада 2021 року: в декларації країни відправлення № 21PL301010E1270835 від 09 листопада 2021 року числове значення вартості товару становить 25724 Злотих, а в рахунку-фактурі № 21-DEX/04/04 від 04 листопада 2021 року 25265,19 Злотих; в п.3.1 Контракту №01/06/2020 від 01 грудня 2020 року передбачена 100% передоплата згідно виставленого рахунку-фактури. В п.2.1 Контракту №01/06/2020 від 01 грудня 2020 року передбачено, що відвантаження кожної партії товару здійснюється в період 3-х робочих днів з моменту зарахування коштів на розрахунковий рахунок Продавця. Відповідно до Додаткової угоди №2 від 01 вересня 2021 року передбачена 100% передоплата або відтермінування платежу строком до 90 днів. В рахунку-фактурі №21-DEX/11/04/04 від 04 листопада 2021 року дата оплати до 18 листопада 2021 року, тобто існує ризик щодо здійснення розрахунків між продавцем і покупцем. Митну вартість визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 МК України на підставі цінової інформації ЄАІС на рівні на товар 3 22,19 доларів США/кг за МД UA205140/2021/004952 від 08 липня 2021 року, на товар №6 14,01 доларів США/кг за МД UA205140/2021/007172 від 12 липня 2021 року.

Позивач, не погоджуючись із рішеннями про коригування митної вартості товару, звернувся до суду із цим позовом.

При вирішення спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються МК України та іншими законами України.

Статтею 1 МК України визначено, що законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.

Відповідно до положень пунктів 23 та 24 частини першої статті 4 МК України митне оформлення - це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення; митний контроль - це сукупність заходів, що здійснюються митними органами в межах своїх повноважень з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

За приписами частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Згідно частини першої статті 248 МК України, митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії (частина перша статті 257 МК України).

Положеннями статті 49 МК України встановлено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначено як вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частинами першою - другою статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

У частині четвертій статті 58 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця (частина п`ята статті 58 МК України).

Згідно частини першої статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

За змістом частини другої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.

За правилами частини першої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів, визначається частиною другою статті 53 МК України а саме: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до вимог частини третьої статті 53 МК у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісній характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

В силу вимог частини п`ятої статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару (частина шоста статті 53 МК України).

Як встановлено частиною першою статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

У відповідності до частини другої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції) здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Згідно частини третьої статті 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до частини четвертої статті 54 МК орган доходів і зборів під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною п`ятою статті 54 МК України передбачено, що орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Частиною шостою статті 54 МК України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: - невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; - неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; - невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; - надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до частини першої статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина друга статті 54 МК України).

На підставі системного аналізу вказаних законодавчих положень, потрібно зазначити, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей.

Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше. Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Вказаний висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду у подібних спорах, що викладена у постанові від 10 жовтня 2019 року у справі №803/776/17.

Згідно частини першої статті 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

За змістом частини другої цієї статті основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, відповідно до частини другої цієї статті є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Частиною третьою статті 57 МК України передбачено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (частина четверта статті 57 МК України).

Згідно частини п`ятої статті 57 МК України у разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу (частина шоста статті 57 МК України).

За приписами частини першої статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

У частині другій статті 58 МК України вказано, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідно до частини четвертої-п`ятої статті 58 МК України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Згідно з частиною третьою статті 58 МК України у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу. У разі якщо митна вартість оцінюваних товарів не може бути визначена згідно з положеннями статті 58 цього Кодексу, за основу для її визначення береться вартість операції з ідентичними товарами, що продаються на експорт в Україну з тієї ж країни і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього.

За приписами частин першої, другої, четвертої статті 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях. У разі якщо ця стаття застосовується органом доходів і зборів, він на вимогу декларанта або уповноваженої ним особи зобов`язаний письмово проінформувати їх про митну вартість, визначену відповідно до положень цієї статті, та про використаний при цьому метод.

Нормами статті 368 МК України встановлено, що для цілей оподаткування товарів, що переміщуються (пересилаються) громадянами через митний кордон України, застосовується фактурна вартість цих товарів, зазначена в касових або товарних чеках, ярликах, інших документах роздрібної торгівлі, які містять відомості щодо вартості таких товарів. Особа, яка декларує товари, вправі довести достовірність відомостей, представлених для визначення їх фактурної вартості. У разі наявності доказів недостовірності заявленої фактурної вартості товарів органи доходів і зборів визначають їх вартість самостійно, на підставі ціни на ідентичні або подібні (аналогічні) товари відповідно до вимог цього Кодексу.

Судом встановлено, що митну вартість імпортованих товарів, що вказана декларантом у митних деклараціях, визначено за основним методом.

Крім цього, як видно з матеріалів справи, під час митного оформлення товарів декларантом подано: контракт від 01 грудня 2020 року №01/06/2020 та додаткові угоди №1 та №2 до нього, рахунки-фактури (інвойс), автотранспортні накладні, документи, що підтверджує вартість перевезення; експортні декларації; лист повідомлення від 01 вересня 2021 року, лист-пояснення від 01 вересня 2021 року.

У поданих документах містяться розбіжності, зокрема, щодо митної вартості товарів, зазначених в митних деклараціях.

Так, по митній декларації МД №UA205140/2021/086527 від 08 листопада 2021 року в декларації країни відправлення №21PL301010E1254657 від 05 листопада 2021 року числове значення вартості товару становить 25550 польських злотих, що не відповідає сумі вказаній в рахунку-фактурі №21-DEX/11/03/02 від 03 листопада 2021 року 25091,20 польських злотих; по МД № UA205140/2021/086514 від 08 листопада 2021 року в декларації країни відправлення № 21PL301010E1254574 від 05 листопада 2021 року числове значення становить 25592 польських злотих, що не відповідає сумі вказаній в рахунку-фактурі № 21-DEX/11/03/03 від 05 листопада 2021 року 25133,84 польських злотих; по МД № UA205140/2021/088340 від 10 листопада 2021 року в декларації країни відправлення № 21PL301010E1270835 від 09 листопада 2021 року числове значення вартості товару становить 25724 польських злотих, що не відповідає сумі вказаній в рахунку-фактурі № 21-DEX/04/04 від 04 листопада 2021 року 25265,19 польських злотих.

Також, митним органом встановлено невиконання умов зовнішньоекономічного Контракту №01/06/2020 від 01 грудня 2020 року (п.4.1 - відсутній сертифікат якості товару).

Згідно з частинами восьмою одинадцятою статті 58 МК України термін «ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті» стосується лише ціни оцінюваних товарів. Додавання, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, згідно з цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

Розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, що підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: 1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням; 2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів; 3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті; 4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця; 5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; 7) витрати на страхування цих товарів.

При визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті. До митної вартості не включаються нижчезазначені витрати або кошти за умови виділення їх з ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, що документально підтверджені та які піддаються обчисленню: 1) плата за будівництво, спорудження, складення, технічне обслуговування або технічну допомогу, здійснені після ввезення імпортних товарів, таких як промислова установка, машини або обладнання; 2) витрати на транспортування після ввезення; 3) податки, які справляються в Україні.

З аналізу наведених норм слідує, що митна вартість товару, яка вказується декларантом у митній декларації при ввезенні товару на територію України, не може бути меншою за вартість товару, яка вказується в декларації країни відправлення, адже митна декларація країни відправлення це оформлена в країні експорту товару митна декларація в митному режимі «експорт», яка містить, зокрема, показник «статистичної вартості». Згідно з Керівництвом із заповнення ЄАД, термін статистична вартість означає вартість товарів на момент та у місці, де вони залишають територію країни-члена ЄС, де оформлюється експорт. Статистична вартість має базуватися на фактурній вартості товарів, та має також включати лише допоміжні витрати, такі як транспорт, що відноситься до частини перевезення, яке проходить на статистичній території країни-члена ЄС, де відбувається експорт.

На ту обставину, що саме показник статистичної вартості може бути меншим за показник фактурної вартості, а не навпаки (як у спірних випадках), вказує і аналіз українського законодавства, а саме: приписів Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документу, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 30 травня 2012 року №651, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 серпня 2012 року за №1372/21684 (далі Порядок №651) та Методологічних положень статистики зовнішньої торгівлі України товарами, затверджених наказом Держкомстату України 07 грудня 2006 року № 588 (далі Наказ - № 588).

Так, Порядком №651 передбачено, що у графі 42 «Ціна товару» митної декларації наводиться фактурна вартість товару у валюті, в якій складені рахунки або інші документи, що визначають вартість товару, а у графі 46 «Статистична вартість» митної декларації зазначається у валюті України поділене на 1000 й округлене до п`яти знаків у дробовій частині: значення митної вартості товару, наведене в графі 45 МД, якщо графа 45 МД заповнюється; значення фактурної вартості товару, наведене в графі 42 МД, перераховане у валюту України за курсом, указаним у графі 23 МД, в інших випадках.

Таким чином, саме показник статистичної вартості товару менший за показник фактурної вартості.

Також згідно з наказом № 588 статистичному спостереженню підлягають товари, митна вартість яких перевищує суму, що встановлена національним законодавством для письмового декларування товарів митним органам. Статистичні спостереження за обсягами зовнішньої торгівлі товарами здійснюються на основі даних, що містяться у вантажних митних деклараціях (ВМД ( za140-07, 910а-2007-п )), які заповнюють декларанти при митному оформленні товарів, а також статистичних звітів підприємств і організацій України по товарах, що не підлягають митному декларуванню, та інформації щодо ввезення (вивезення) товарів фізичними особами не для комерційних цілей. Під межами сфери статистичного спостереження розуміється статистичний поріг, тобто таке мінімальне значення вартості, ваги, інших показників, що характеризують переміщувані товари, нижче якої вони не враховуються в статистиці зовнішньої торгівлі. Статистичному спостереженню підлягають товари, митна вартість яких перевищує суму, що встановлена національним законодавством для письмового декларування товарів митним органам. З метою забезпечення порівняності даних статистики міжнародної торгівлі товарами статистична вартість товарів визначається: - для експортованих товарів - у цінах ФОБ, - для імпортованих товарів - у цінах СІФ. Вартість у цінах ФОБ включає вартість товарів і вартість послуг по доставці товарів до кордону країни-експортера. Вартість у цінах СІФ включає вартість товарів, вартість послуг по доставці товарів до кордону країни-експортера і вартість послуг по доставці товарів від кордону країни-експортера до кордону країни-імпортера.

Наведеним суд відхиляє аргумент позивача стосовно того, що показник фактурної вартості товару, який зазначається в митній декларації при ввезенні товару, може бути меншим за показник статистичної вартості товару, який, зокрема, зазначається в декларації країни відправлення.

Таким чином, враховуючи розбіжності в поданих до митного оформлення документах, неможливо встановити дійсну вартість таких товарів, з яких необхідно сплатити митні платежі, тому відповідачем правомірно прийнято оскаржувані рішення.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про правомірність рішень відповідача про коригування митної вартості товару, через що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, відтак задоволенню не підлягають.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 Кодексу адміністративного судочинства України. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Дослідивши надані позивачем документи, суд прийшов до висновку про наявність у відповідача обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, а відтак і правильності визначення митної вартості.

З огляду на встановлені судом обставини справи, оскільки надані митному органу документи містили розбіжності, митним органом правомірно прийнято рішення про коригування митної вартості №205140/2021/000069/2 від 09 листопада 2021 року , №205140/2021/000070/2 від 09 листопада 2021 року, №205140/2021/000077/2 від 10 листопада 2021 року.

З врахуванням наведеного, суд вважає, що у спірних правовідносинах відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.

Відтак, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог та відмову в задоволенні позову.

Крім того, оскільки судом відмовлено у задоволенні позову, судові витрати не підлягають стягненню з відповідача та залишаються за позивачем.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Волиньспецгруп» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.Я. Ксензюк