Ухвала

від 05.04.2022 по справі 260/3194/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДОДАТКОВА УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 квітня 2022 рокуЛьвівСправа № 260/3194/20 пров. № А/857/13750/21

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Бруновської Н.В.

суддів: Хобор Р.Б., Шавеля Р.М.

за участю секретаря судового засідання: Омеляновської Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 травня 2021 року у справі № 260/3194/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальність "ФЕСТБУД" до Головного управління ДПС у Закарпатській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

02.10.2020р. позивач - Товариство з обмеженою відповідальність "ФЕСТБУД" (далі ТзОВ «ФЕСТБУД») звернувся з позовом з врахуванням заяви про зміну позовних вимог до Головного управління ДПС у Закарпатській області, Державної податкової служби України в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління Державної податкової служби у Закарпатській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 21.07.2020р. №1752852/43021427 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 18.06.2020р. на суму 336 168,00 грн., в тому числі ПДВ 56 028,00 грн.;

- зобов`язати зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 1 від 18.06.2020р. на суму 336 168,00 грн., в тому числі ПДВ 56 028,00 грн. датою її фактичного надходження .

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 27.05.2021р. позов задоволено.

Не погоджуючись із даним рішенням, апелянт Головне управління ДПС у Закарпатській області подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Апелянт просить суд, рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 27.05.2021р. скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.02.2022р. апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області залишено без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 27.05.2021 р. у справі № 260/3194/20 без змін.

19.02.2022р. позивач ТзОВ «Фестбуд» звернувся в суд з заявою про прийняття додаткової постанови щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу.

01.04.2022р. представник позивача ТзОВ «Фестбуд» Олійник Р.Б. надіслав заяву в суд про проведення судового засідання яке призначене 06.04.2022р. на 12.30 год. в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів.

Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 04.04.2022р. заяву представника позивача ТзОВ Фестбуд Олійник Р.Б задоволено.

Однак, в ході апеляційного розгляду виникли технічні несправності власних технічних засобів із сторони представник позивача ТзОВ «Фестбуд Олійник Р.Б., про що останнього повідомлено. Тому, розгляд справи продовжував здійснюватися без проведення судового засідання в режимі відеоконференції.

Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явились, хоча належним чином повідомленні про дату, час і місце розгляду справи в порядку ст.126 КАС України, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ст.313 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, учасника процесу, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що заява про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

В ст.134 КАС України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Тобто, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку.

ч.3 ст.4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, адвокат може здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або в організаційно-правових формах адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання (організаційні форми адвокатської діяльності).

В п.п. 1, 2, 6 ч.1 та ч.2 ст.19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» видно, що до видів адвокатської діяльності, серед іншого, відносяться: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Слід зазначити, що при визначенні суми відшкодування судових витрат, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг. Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені, договором на правову допомогу, актами приймання-передачі наданих послуг, платіжними документи про оплату таких послуг та розрахунком таких витрат.

Аналогічні критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст.41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

В матеріалах даної справи наявний договір про надання правової допомоги від 27.08.2020р., рахунок на загальну суму 2250 грн. № 001702 від 09.02.2022р., акт виконаних робіт № 001702 від 09.02.2022р., детальний опис робіт (послуг), виконаних адвокатом, та здійснених витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Однак, колегія суддів звертає увагу на ту обставину, що в матеріалах справи відсутній доказ - платіжне доручення з відміткою банку, квитанція до прибуткового касового ордера, інший банківській документ, касові чеки тощо на підтвердження фактично понесених витрат на правничу допомогу клієнтом ТзОВ «Фестбуд».

Тобто, з наданих документів неможливо встановити факт оплати вказаних послуг.

При цьому, розмір витрат на правову допомогу, факт її надання позивачу та здійснення фактичної оплати послуг адвоката або іншого фахівця в галузі права входять до предмету доказування у справі та повинні підтверджуватися належними і допустимими доказами, у відповідності з вимогами ст.ст.72 -77, 134, 139 КАС України, якими в даному випадку є відповідний договір та первинні документи, що підтверджують обсяг наданих послуг, їх види, вартість та фактичну сплату позивачем коштів за них.

За таких обставин, колегія суддів, вважає що фактична оплата наданої правової допомоги не доведена позивачем, а тому відсутні підстави для відшкодуванні таких витрат.

Керуючись ст.ст. 72,73,74,75,76,77,134,139, 252 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фестбуд» про ухвалення додаткової постанови залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя Н. В. Бруновська судді Р. Б. Хобор Р. М. Шавель У зв`язку з УКАЗОМ ПРЕЗИДЕНТА УКРАЇНИ №64/2022 від 24.02.2022р. Про введення воєнного стану в Україні повний текст ухвали складено у строк встановлений ч.3 ст.243 КАС України. Однак, надісланий до Єдиного Державного реєстру судових рішень 22.04.2022р.