Постанова

від 15.12.2022 по справі 260/3194/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 грудня 2022 рокуЛьвівСправа № 260/3194/20 пров. № А/857/13640/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді:Затолочного В.С.,

суддів:Большакової О.О., Курильця А.Р.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області на додаткове рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2022 року у справі № 260/3194/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальність «ФЕСТБУД» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії (рішення суду першої інстанції ухвалене суддею Гебеш С.А. в м. Ужгороді Закарпатської області 02.09.2022 в порядку письмового провадження), -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальність «ФЕСТБУД» (далі ТзОВ «ФЕСТБУД») звернувся з позовом з врахуванням заяви про зміну позовних вимог до Головного управління ДПС у Закарпатській області (далі відповідач 1), Державної податкової служби України (далі відповідач 2) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 травня 2021 року позов задоволено повністю.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09 лютого 2022 року рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 травня 2021 року у справі № 260/3194/20 залишено без змін.

Додатковим рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2022 року заяву позивача про ухвалення додаткового судового рішення у справі № 260/3194/20 задоволено.

Стягнуто солідарно за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України та Державної податкової служби України в особі відокремленого підрозділу Головне управління ДПС у Закарпатській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фестбуд» витрати на правову допомогу у розмірі 6000 (шість тисяч) гривень 00 коп. та 4204,00 (чотири тисячі двісті чотири гривні 00 коп) судовий збір.

Не погодившись із вказаним додатковим рішенням, його оскаржив відповідач 1, який покликаючись на те, що додаткове рішення є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального і процесуального права, з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить додаткове рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2022 року скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні заяви позивача про ухвалення додаткового рішення щодо вирішення судових витрат відмовити в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що справа є справою незначної складності і не потребує значних зусиль та часу для оформлення правової позиції. Також по даній справі відсутня необхідність встановлення фактичних обставин справи та доказування.

Позивач та відповідач 2 не скористалися правом подання відзиву на апеляційну скаргу.

Справа розглядається в порядку письмового провадження відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши та обговоривши матеріали справи, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до частин першої та сьомої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно із частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 132 КАС України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Стаття 134 КАС України передбачає, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Частина 7 статті 139 КАС України передбачає, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Як вбачається з матеріалів справи, про здійснення відшкодування витрат на правничу допомогу позивачем було заявлено у позовній заяві та відповідній заяві про відшкодування витрат із доказами їх понесення.

Відповідно до статей 1, 30 Закону України від 5 липня 2012 року № 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу у сумі 6000,00 грн. позивачем надано Договір про надання правової допомоги від 27.08.2020, рахунок №000578 від 14.01.2021 року, Акт виконаних робіт від 14.01.2021 року, платіжне доручення №59 від 14.01.2021 року.

З акту та рахунку встановлено, що адвокатом були надані клієнту юридичні послуги згідно наступного переліку: аналіз документів, законодавства та судової практики (750грн.); підготовка проекту позовної заяви (3000 грн.); участь у судових засіданнях (1000 грн.); підготовка відповіді на відзив на позовну заяву (1000 грн.); підготовка заяви про розподіл судових витрат (250 грн.).

При визначенні суми відшкодування колегія суддів виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ), присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 р. у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 р. у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 р. у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 р. у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Аналізуючи надані послуги, апеляційний суд зазначає, що підготовка проекту позовної заяви включає в себе аналіз документів, законодавства та судової практики, оскільки такий аналіз необхідний для написання відповідної позовної заяви. Відповідь на відзив на позовну заяву побудований на позовній заяві, зокрема, в даній відповіді позивачем використану аналогічну практику Верховного Суду, яка зазначена в позовній заяві.

На думку апеляційного суду дана справа не є складною ні з точки зору збору доказів для встановлення обставин, ні з точки зору правового обґрунтування.

Відтак, заявлений розмір відшкодування наданої правничої допомоги є явно завищений.

За таких обставин колегія суддів вважає, що відшкодуванню підлягають судові витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 3000 грн., оскільки такий розмір витрат є цілком обґрунтованим, а також співмірний з виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Крім того, позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у сумі 4204,00 грн., що підтверджено платіжним дорученням від 18.08.2020 року № 37, який також підлягає відшкодуванню.

Також слід зазначити, що при стягненні судових витрат, а саме витрат на правничу допомогу та витрат по сплаті судового збору, суд першої інстанції помилково дійшов висновку щодо стягнення з відповідачів таких солідарно, оскільки Головне управління ДПС у Закарпатській області та Державна податкова служба України є окремими суб`єктами владних повноважень та до кожного з них заявлено різні позовні вимоги, відповідно стягнення судових витрат підлягає у рівній мірі з кожного.

Отже, понесені витрати на правничу допомогу та витрати по сплаті судового збору підлягають стягненню на користь позивача у розмірі 7204 грн. (3000 грн. витрат на професійну правничу допомогу + 4204 грн. судового збору) за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів у рівній мірі, тобто по 3602 з кожного (7204 грн. : 2).

З огляду на викладене вище, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване додаткове рішення підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення.

Відповідно до п. 2 частини першої статті 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до п. 4 частини першої, частини другої статті 317 КАС України, підстави для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 241, 242, 308, 311, 315, 317, 321, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Закарпатській області задовольнити частково.

Додаткове рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 02 вересня 2022 року у справі № 260/3194/20 скасувати та прийняти нову постанову, якою заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фестбуд» про ухвалення додаткового рішення задовольнити частково.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Закарпатській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фестбуд» понесені судові витрати в розмірі 3602 (три тисячі шістсот дві) гривні.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фестбуд» понесені судові витрати в розмірі 3602 (три тисячі шістсот дві) гривні.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України.

Головуючий суддя В. С. Затолочний судді О. О. Большакова А. Р. Курилець