Ухвала

від 16.06.2022 по справі 260/3194/20

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

17 червня 2022 року

м. Київ

справа № 260/3194/20

адміністративне провадження № К/990/13729/22

Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Васильєвої І.А., перевіривши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фестбуд» на додаткову ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.04.2022 про відмову ухвалити додаткове рішення у справі №260/31940/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальність «ФЕСТБУД» до Головного управління ДПС у Закарпатській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 27.05.2021, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 09.02.2022, задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальність «ФЕСТБУД» до Головного управління ДПС у Закарпатській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії.

Додатковою ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.04.2022 відмовлено у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фестбуд» про ухвалення додаткової постанови щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу. Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що в матеріалах справи відсутній доказ - платіжне доручення з відміткою банку, квитанція до прибуткового касового ордера, інший банківській документ, касові чеки тощо на підтвердження фактично понесених витрат на правничу допомогу клієнту. Тобто, з наданих документів неможливо встановити факт оплати вказаних послуг. При цьому, розмір витрат на правову допомогу, факт її надання позивачу та здійснення фактичної оплати послуг адвоката або іншого фахівця в галузі права входять до предмету доказування у справі та повинні підтверджуватися належними і допустимими доказами, у відповідності з вимогами статей 72 -77, 134, 139 КАС України, якими в даному випадку є відповідний договір та первинні документи, що підтверджують обсяг наданих послуг, їх види, вартість та фактичну сплату позивачем коштів за них. За таких обставин фактична оплата наданої правової допомоги не доведена позивачем, а тому відсутні підстави для відшкодуванні таких витрат.

До Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Фестбуд» на додаткову ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.04.2022 у справі №260/31940/20.

При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.

Скаржником вказано підставою касаційного оскарження пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України, зазначено, що судом апеляційної інстанції неправильно застосовано пункт 1 частини 3 статті 134 КАС України не враховано правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 02.12.2021 у справі №280/5176/20 стосовно того, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено.

Верховний Суд зауважує, що відповідно до пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).

Частиною 3 статті 328 КАС України передбачено, що у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду апеляційної інстанції, зокрема про відмову ухвалити додаткове рішення.

Відповідно до приписів частини 4 статті 328, пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах 2 і 3 статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).

Однак позивачем наведено підстави касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною 1 статті 328 КАС України - рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанови суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.

Доводи касаційної скарги зводяться до викладення фактичних обставин справи, посилань на постанову Верховного Суду без доведення подібності правовідносин у справах, переоцінки доказів у справі, висловлення незгоди з наданою судом правовою оцінкою встановлених обставин і досліджених доказів, що не є належним викладенням підстав касаційного оскарження, передбачених частиною 4 статті 328 КАС України.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Верховний Суд зазначає, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Отже, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Пунктом 4 частини 5 статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.

За наведених обставин касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала.

Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 328, 330, 332, 355, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фестбуд» на додаткову ухвалу Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.04.2022 про відмову ухвалити додаткове рішення у справі №260/31940/20 повернути особі, яка її подала.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

СуддяІ.А. Васильєва