Ухвала

від 01.05.2022 по справі 910/13783/20

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

02 травня 2022 року

м. Київ

cправа № 910/13783/20

Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду

Кондратової І.Д.,

розглянувши касаційну скаргу Вільної первинної профспілки Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний протитуберкульозний диспансер»

на постанову Північного апеляційного господарського суду

(головуючий - Алданова С.О., судді - Буравльов С.І., Зубець Л.П.)

від 14.02.2022

за позовом Вільної первинної профспілки Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний протитуберкульозний диспансер»

до 1. Львівської обласної ради;

2. Управління майном спільної власності Львівської обласної ради

про скасування рішення Львівської обласної ради № 874 від 10.09.2019 та зупинення дії наказу Управління майном спільної власності Львівської обласної ради №71-3 від 03.03.2020

ВСТАНОВИВ:

1. Вільна первинна профспілка Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний протитуберкульозний диспансер» звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Львівської обласної ради та Управління майном спільної власності Львівської обласної ради про скасування рішення Львівської обласної ради №874 від 10.09.2019 та зупинення дії наказу Управління майном спільної власності Львівської обласної ради №71-3 від 03.03.2020.

2. Позовні вимоги мотивовані тим, що оскаржуване рішення Львівської обласної ради є неконституційним та порушує статті 19, 49 Конституції України, оскільки Львівський обласний протитуберкульозний диспансер, як юридична особа перестає існувати, що призведе до скорочення існуючих медичних закладів Львіської області.

3. Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.07.2021, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2022, у задоволенні позову відмовлено.

4. Суди виходили з того, що до компетенції обласної ради належить здійснення розпорядчих функцій та прийняття рішень, зокрема про створення, ліквідацію, реорганізацію підприємств, установ та організацій комунальної власності. Львівською обласною радою було дотримано всіх вимог законодавства України, не перевищено наданих законом повноважень і прийнято законне рішення про реорганізацію фтизіатричної служби у Львівській області.

5. 15.03.2022 позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просить постанову суду апеляційної інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. Також скаржник заявив клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.

6. Перевіривши форму і зміст касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення її без руху з огляду на таке.

7. Згідно з пунктом 5 частини 2 статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).

8. Так, відповідно до частини 2 статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 1, 3 статті 310 цього Кодексу.

9. Таким чином, процесуальний закон покладає на скаржника обов`язок зазначати у касаційній скарзі про неправильне застосування конкретних норм матеріального та/або допущене судом порушення норм процесуального права та чітко визначити конкретну підставу (підстави) касаційного оскарження судового рішення, передбачену (передбачені) статтею 287 ГПК України, з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку.

10. Зі змісту касаційної скарги вбачається, що підставою касаційного оскарження скаржник вважає наявність випадків, передбачених пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України.

11. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 ГПК України в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні (абзац 2 пункту 5 частини 2 статті 290 цього Кодексу).

12. У цьому випадку необхідно чітко вказати:

- норму права (з посиланням на статтю, частину, абзац тощо), яку суд апеляційної інстанції застосував в оскаржуваному судовому рішенні;

- навести висновок щодо застосування цієї норми права в оскаржуваному судовому рішенні;

- навести висновок щодо її застосування у постанові Верховного Суду, зазначити дату її прийняття та номер справи;

- обґрунтувати подібність правовідносин у справі, що розглядається, та у справі, в якій Верховний Суд виклав свій висновок.

13. Так, у касаційній скарзі скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми частини 2 статті 49 Конституції України, частини 1 статті 106 та частини 2 статті 327 Цивільного кодексу України, а також не застосував норми пунктів 1, 2, 3 статті 16 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я». Посилається на постанову Пленуму Верховного Суду України № 9 від 01.11.1996 «Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя» та постанову Вищого господарського суду України від 24.11.2004 у справі № 1/120.

14. Верховний Суд зауважує, що абстракте посилання на постанову Пленуму Верховного Суду України та постанову Вищого господарського суду України не може бути підставою для касаційного оскарження судових рішень відповідно до вимог процесуального закону. Такою підставою згідно з пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК України, є застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного саме у постанові Верховного Суду.

15. Усупереч вимогам статті 290 ГПК України, у касаційній скарзі скаржник не посилається на постанови Верховного Суду (дату її прийняття та номер справи) щодо застосування вищезазначених норм Конституції України, Цивільного кодексу України та Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я», не наводить, який саме висновок щодо застосування конкретних норм права зроблений у них та не застосований судами попередніх інстанцій.

16. Наведені недоліки щодо змісту касаційної скарги є підставою для залишення її без руху, із наданням скаржникові строку на приведення касаційної скарги у відповідність до вимог пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України шляхом викладення касаційної скарги у новій редакції з урахуванням наведених вище вимог процесуального законодавства.

17. Також відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

18. Вирішуючи питання щодо обов`язку скаржника сплатити судовий збір у встановлених порядку і розмірі, суд виходить з того, що правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011.

19. За подання касаційної скарги на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви (підпункт 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір").

20. Частиною 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір справляється у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

21. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" з 1 січня було встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102, 00 грн.

22. Відповідно до вимог касаційної скарги, заявник за подання касаційної скарги повинен був сплатити судовий збір у розмірі 4 204,00 грн (2102,00 грн * 200%).

23. До касаційної скарги додано квитанцію № 0.0.2487136115.1 від 15.03.2022, яка підтверджує сплату судового збору в сумі 2481,00 грн, тобто у меншому розмірі, ніж встановлено законом.

24. Сума судового збору, яку необхідно доплатити заявнику, складає 1723, 00 грн.

25. Таким чином, касаційна скарга підлягає залишенню без руху також на підставі частини 2 статті 292 ГПК України для надання строку на усунення встановлених недоліків в частині сплати судового збору.

26. Відповідно до частини 2 статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Керуючись статтями 234, 288, пункту 5 частини 2, пункту 2 частини 4 статті 290, частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Вільної первинної профспілки Комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний протитуберкульозний диспансер» на постанову Північного апеляційного господарського суду від 14.02.2022 у справі № 910/13783/20 залишити без руху.

2. Встановити скаржнику строк десять днів з дня вручення ухвали для усунення недоліків касаційної скарги таким способом:

- привести касаційну скаргу у відповідність до вимог пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України шляхом викладення касаційної скарги у новій редакції, з урахуванням недоліків, визначених у пунктах 13-15 цієї ухвали;

- уточнену редакцію касаційної скарги, подану на виконання приписів цієї ухвали, необхідно також надіслати іншим учасникам справи, надавши суду докази такого надіслання;

- сплатити судовий збір у розмірі 1723,00 грн та подати суду документ, що підтверджує його сплату.

3. Роз`яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали, касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.

Суддя І. Кондратова