Ухвала

від 25.04.2022 по справі 2-1829/2010

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

26 квітня 2022 року

м. Київ

справа № 2-1829/2010

провадження № 61-3631 ск22

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Білоконь О. В. (суддя-доповідач), Осіяна О. М., Сакари Н. Ю.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на заочне рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 20 серпня 2010 року та постанову Львівського апеляційного суду від 23 грудня 2021 року у справі за позовом комунального підприємства «Стрийтеплоенерго» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості з оплати послуг за постачання теплової енергії,

ВСТАНОВИВ:

Комунальне підприємство «Стрийтеплоенерго» (КП «Стрийтеплоенерго») звернулося до суду із указаним позовом, у якому просило стягнути з відповідачів солідарно заборгованість за спожиту, але не оплачену теплову енергію у розмірі 5 372,53 грн.

Заочним рішенням Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 20 серпня 2010 року, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного суду від 23 грудня 2021 року, позов КП «Стрийтеплоенерго» задоволено. Стягнуто з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_5 на користь КП «Стрийтеплоенерго» солідарно 5 372,53 грн боргу за послуги з теплопостачання.

У квітні 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , в якій просили скасувати оскаржувані судові рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Вивчивши касаційну скаргу, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, з урахуванням такого.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України.

Для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається скарга (пункт 1 частини шостої, частина дев`ята статті 19 ЦПК України).

Зі змісту положень пункту 3 частини третьої статті 175, пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову визначається сумою грошових коштів, якщо позов підлягає грошовій оцінці.

Ціна позову у цій справі становить 5 372,53 грн, яка станом на 01 січня 2022 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 481*100=248 100), тому в силу вимог закону ця справа є малозначною за ціною позову.

У касаційній скарзі заявники посилаються на випадки, передбачені підпунктами «а», «б», «в», пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких судові рішення у малозначних справах підлягають касаційному оскарженню.

Наведені заявниками обставини, не дають підстав для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, оскільки зводяться до викладення думок заявників про розгляд справи з порушенням норм процесуального права.

Касаційна скарга містить посилання на те, що ОСОБА_2 позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскаржуваними судовими рішеннями при розгляді іншої справи № 456/77/18, однак не зазначено, які саме обставини вона позбавлена можливості спростувати.

Разом з тим, аналіз судових рішень у справі та наведені заявниками доводи не дають підстав для висновку про те, що ця справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.

Отже, доводи касаційної скарги фактично підтверджують незгоду осіб, які подали касаційну скаргу, з оскаржуваними судовими рішеннями та не свідчать про те, що є підстави для розгляду справи по суті в суді касаційної інстанції.

Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судові рішення у малозначній справі підлягають касаційному оскарженню, касаційна скарга не містить.

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року).

З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , подали касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись статтею 129 Конституції України, статтею 19, статтею 260, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на заочне рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 20 серпня 2010 року та постанову Львівського апеляційного суду від 23 грудня 2021 року у справі за позовом комунального підприємства «Стрийтеплоенерго» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 про стягнення заборгованості з оплати послуг за постачання теплової енергії.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара