Постанова

від 15.10.2007 по справі 16/109-07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

16/109-07

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.10.2007                                                                                   Справа № 16/109-07  

  Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Павловського П.П.  (доповідача).,

суддів: Швеця В.В., Чус О.В

Секретар судового засідання Мацекос І.М.

Представники сторін:       

від позивача: Меркулова О.О., довіреність №819  від 10.10.06,  юрисконсульт;

від відповідача: представник не з”явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні  матеріали апеляційної скарги  Міського комунального підприємства “Дніпропетровський електротранспорт” м. Дніпропетровськ   на  рішення господарського суду  Дніпропетровської  області  від 19.06.07 р.   у справі № 16/109-07

за позовом:    Міського комунального підприємства “Дніпропетровський електротранспорт” м. Дніпропетровськ   

до відповідача: товариства з обмеженою відповідальністю “Міська Інвестиційна Група”, м. Дніпропетровськ

про стягнення 32 867, 91 грн.

ВСТАНОВИВ:

          В квітні 2007 року міське комунальне підприємство “Дніпропетровський електротранспорт” м. Дніпропетровськ звернулось в господарський суд Дніпропетровської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Міська Інвестиційна Група” м. Дніпропетровськ, про стягнення 32 867, 91 грн.

           Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 19.06.2007 року  (Суддя –Загинайко Т.В.) –позов задоволено  частково.

Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю “Міська Інвестиційна Група” м. Дніпропетровськ на користь Міського комунального підприємства “Дніпропетровський електротранспорт” м. Дніпропетровськ 16 097, 65 грн –боргу з урахуванням індексу інфляції, 817, 47 грн. –пені, 142 грн, 66 грн. – річних, 170, 58 грн. –витрати по сплаті державного мита та 61,18 грн. –витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу, видати наказ.

          В решті позову відмовлено.

          Не погодившись з рішенням  суду першої інстанції, позивач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою та посилаючись на неправильне застосування господарським судом норм процесуального права просить скасувати прийняте рішення в частині відмови в задоволені позовних вимог про стягнення компенсації податку на землю з відшкодуванням збитків та штрафними санкціями та позовних вимог про стягненню заборгованості за користування водою, в іншій частині рішення залишити без змін.

           Відповідач не надав відзивна апеляційну скаргу, до судового засідання не з”явився, причини неявки суду не повідомив. Враховуючи те, що залучені до справи докази дозволяють визначитись відносно законності оскаржуваної ухвали, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи у відсутності представника відповідача, який  належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду заслухавши доповідь судді –доповідача, пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, прийшла до висновку, що рішення господарського суду не підлягає  скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, 11.05.2004 року між позивачем (орендодавцем) та відповідачем (орендарем) було укладено договір № 20 оренди споруд та обладнання канатної дороги.

Відповідно до п. 1.1.  цього договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування споруди та обладнання канатної дороги  згідно з актом прийняття - передачі та актами технічного обстеження.

Відповідно до п. 3.1. зазначеного договору орендна плата визначається на підставі рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 18.03.2004 року № 878 “Про передачу споруд та обладнання канатної дороги в оренду ТОВ “Міська Інвестиційна Група” і становить без ПДВ 50 000 грн.

Згідно з  п.  2 додаткової угоди від 05.05.2005 року № 1 до договору оренди від 11.05.2004 року орендну сплату орендар вносить двічі на рік по 50% ( до 10 травня та 10 жовтня відповідно року) з урахуванням індексу інфляції за кожний місяць, а п. 2  додаткової угоди від 01.06.2006 року  3 до зазначеного договору встановлює, що орендну плату орендар вносить двічі на рік по 50 % ( до 10 червня та 21- листопада відповідного року) з урахуванням індексу інфляції за кожний місяць.

Отже відповідач за період з  11.05.2006 року по 10.11.2006 року  повинен    був сплатити орендну плату у сумі 38 535, 25 грн.

Відповідач не надав доказів повної сплати орендних платежів, заборгованість становить 15 967, 66 грн.

Згідно з п. 4 додаткової угоди № 3  від 01.06.2006 року до договору  оренди від 11.05.2004 року, за несвоєчасну оплату оренди, компенсації податку на землю, комунальних послуг, орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочки.

Пеня становить –817, 47 грн. (з 11.11.2006 року по 28.02.2007 року).

Згідно приписів статті 625 Цивільного кодексу України, борг з урахуванням індексу інфляції  становить  16 097, 65 грн (з 11.11.2006 року по 28.02.2007 року), а річні 142, 96 грн ( з 11.11.2006 року по 28.02.2007 року).

Відповідно до п. 3.6  договору від 11.05.2004 року № 20 оренди споруд та обладнання канатної дороги крім орендної плати орендар зобов'язаний сплачувати кожного    місяця компенсацію затрат на користування землею в сумі згідно додатку № 1 до договору.

Відповідно до п. 3 угоди від 05.05.2005 року № 1 до договору оренди від 11.05.2004 року № 20 компенсацію податку на землю орендар сплачує самостійно згідно виставлених рахунків щомісячно до 15 числа поточного місяця.

Отже, в додатковій угоді № 1 від 11.05.2004 року сторони зазначили, що компенсацію податку на землю орендар сплачує згідно виставлених рахунків.

Позивач надав до суду копії розрахунків на загальну суму 18 069, 20 грн, але ж належних доказів про вручення відповідачу зазначених рахунків не надано.       

Тому, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, про те, що вимоги позивача щодо цих питань не можуть бути задоволені.

Також господарський суд правильно відхилив вимогу позивача, щодо заборгованості за користування водою у сумі 24, 77 грн., бо умови договору від 11.05.2004 року № 20, який є об'єктом цього позову  взагалі   не містить умов щодо послуг з водопостачання та здійснення платежів за користування водою.

З огляду на вищевикладене не можуть бути прийняті до уваги та бути підставою для скасування рішення  суду першої інстанції доводи викладені в апеляційній скарзі.  

            Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що правові підстави для скасування рішення  господарського суду відсутні. Рішення суду першої інстанції   відповідає обставинам справи і при його  прийнятті  судом не порушено норми матеріального та процесуального права.

         На підставі наведеного та керуючись ст. 101 - 103, 105  ГПК України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

          Апеляційну скаргу Міського комунального підприємства “Дніпропетровський електротранспорт” м. Дніпропетровськ   на  рішення господарського суду  Дніпропетровської  області  від 19.06.07 р.   у справі № 16/109-07 –залишити без задоволення.

           Рішення  господарського суду Дніпропетровської області  від 19.06.07 р. –залишити без змін.

          Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України.

           Головуючий суддя                                                                              П.П. Павловський

           Суддя                                                                                          В.В. Швець    

           Суддя                                                                                                    О.В. Чус