Постанова

від 26.04.2022 по справі 904/6430/21

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.04.2022 року м.Дніпро Справа № 904/6430/21

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Іванова О.Г. (доповідач),

суддів: Дарміна М.О., Березкіної О.В.,

при секретарі судового засідання: Логвіненко І.Г.

представники сторін:

від позивача: Остапчук Я.В., представник, дов. № 32 від 04.03.2022;

від відповідача: не з"явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МІКА ТРЕЙД" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2022 (суддя Юзіков С.Г., повний текст якого підписаний 27.01.2022) у справі №904/6430/21

за позовом Державного підприємства "Луцький ремонтний завод "МОТОР", м. Луцьк

до Товариства з обмеженою відповідальністю "МІКА ТРЕЙД", м.Кам"янське Дніпропетровської області

про стягнення пені у розмірі 311 889,60 грн.

за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МІКА ТРЕЙД", м.Кам"янське Дніпропетровської області

до Державного підприємства "Луцький ремонтний завод "МОТОР", м. Луцьк

про розірвання договору поставки № 138 від 05.05.2020

ВСТАНОВИВ:

У липні 2021 року до Господарського суду Дніпропетровської області звернулось Державне підприємство "Луцький ремонтний завод "МОТОР" з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МІКА ТРЕЙД" про стягнення неустойки в розмірі 311 889,60 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № 138 від 05.05.2020 в частині поставки продукції в обумовлені строки.

Ухвалою господарського суду від 19.07.2021 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників, за наявними у справі документами.

16.08.2021 на адресу господарського суду надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "МІКА ТРЕЙД" до Державного підприємства "Луцький ремонтний завод "МОТОР" про розірвання договору поставки № 138 від 05.05.2020.

Обґрунтовуючи зустрічні позовні вимоги, позивач за зустрічним позовом з посиланням на ст.652 ЦК України, зазначає, що свічка СП51-П, яка є предметом договору поставки №138 від 05.05.2020, є частиною газотурбінного двигуна; при цьому, відповідно до Порядку здійснення державного контролю за міжнародними передачами товарів подвійного використання, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України, розділом 9 "Авіакосмічна промисловість та рушійні/силові установки", передбачено, що системи, обладнання і компоненти відносяться до товарів подвійного призначення. В свою чергу, в тендерній документації Замовника це жодним чином не фігурувало, що призвело до того, що майнові інтереси Позивача були порушені і він не отримав те, на що розраховував при укладенні договору.

Нормативно-правовим обґрунтуванням позову позивачем зазначені, серед іншого, статті 525, 526, 629, 663 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 224 Господарського кодексу України.

Ухвалами суду від 06.09.2021 зустрічну позовну заяву прийнято до розгляду та об`єднано вимоги в одне провадження з первісним позовом, здійснено перехід від спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання у справі призначено на 05.10.2021.

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2022 первісний позов Державного підприємства "Луцький ремонтний завод "МОТОР" до Товариства з обмеженою відповідальністю "МІКА ТРЕЙД" задоволено.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "МІКА ТРЕЙД" на корить Державного підприємства "Луцький ремонтний завод "МОТОР" 311 889,60 грн. пені, 4 678,34 грн. судового збору.

У задоволені зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "МІКА ТРЕЙД" до Державного підприємства "Луцький ремонтний завод "МОТОР" відмовлено.

Витрати у справі з розгляду зустрічної позовної заяви покладені на Позивача (за зустрічним позовом).

Не погодившись із зазначеним рішенням в частині задоволення первісного позову, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "МІКА ТРЕЙД", в якій, з посиланням на необґрунтованість рішення, порушення при його ухваленні норм матеріального і процесуального права, нез"ясування всіх обставин справи, просить його скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

При цьому, скаржник в апеляційній скарзі посилається на те, що підстав для стягнення неустойки немає, з огляду на те, що наявні всі чотири ознаки, передбачені ст.652 ЦК України для розірвання договору в судовому порядку, враховуючи те, що товар, який мав поставлятися на умовах договору відноситься до товарів подвійного призначення, а тому його поставка станом на 21.10.2021 не була можливою.

Позивач за первісним позовом у відзиві на апеляційну скаргу, проти її задоволення заперечив, вважає рішення законним і обґрунтованим, а скаргу безпідставною і необґрунтованою, звертає увагу, що судом першої інстанції досліджені обставини укладення договору та його умов, зокрема в частині відповідальності за порушення строків поставки продукції, відсутності з боку відповідача доказів настання форс-мажорних обставин, правильності розрахунку штрафних санкцій, наслідком чого стало задоволення первісного позову.

В частині зустрічного позову рішення також є законним і обґрунтованим з урахуванням того, що, по-перше, відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) із такою вимогою (розірвання договору в судовому порядку) звернувся вже після закінчення строку його дії, а розірвати можливо лише договір, який діє, по-друге, під час дії договору відповідач не звертався до позивача в порядку ст.188 Господарського кодексу України з вимогою про зміну договору або його розірвання з підстав, наведених у зустрічній позовній заяві. При цьому, його твердження про істотність зміни обставин під якими він вважає подвійне призначення продукції, яке є предметом тендерної закупівлі та предметом договору поставки, про що начебто не був обізнаний відповідач, не відповідають дійсності, оскільки у п.1.2 Конкурсної документації на закупівлю, а саме Свічки СП51-П, було передбачено, що закупівля запасних частин здійснюється згідно коду ДК 021:2015 Єдиного закупівельного словника 34730000-3 "Частини повітряних і космічних літальних апаратів та вертольотів".

При цьому у додатку №3 "Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі (Технічна специфікація)" Конкурсної документації на закупівлю передбачено, що номенклатура продукції повинна відповідати вимогам конструкторської документації 8Г3.242.111ТУ для авіаційних двигунів; креслення на дані деталі є власністю ДП "ЛРЗ "Мотор" і не підлягають розповсюдженню; у разі необхідності учасники конкурсної закупівлі можуть ознайомитись з конструкторською документацією безпосередньо на ДП "ЛРЗ "Мотор", підписавши угоду про нерозголошення комерційної таємниці. Відтак, конкурсна документація місила виключно зрозумілі технічні характеристики товару.

Відповідач, ознайомившись із конкурсною документацією, надав лист-згоду з технічними вимогами предмету закупівлі №156 від 24.02.2020, до того ж, не звертався до позивача із вимогою про необхідність ознайомлення із конструкторською документацією. Також надав згоду на підписання договору №138 від 05.05.2020 та зазначив, що, як учасник конкурсу, ознайомився з проєктом договору, погоджується його укласти в редакції, яка запропонована замовником, а також гарантує його виконання на умовах, визначених в проєкті.

Позивач звертає увагу, що є безпідставними твердження апелянта про те, що Свічка СП-51П є товаром подвійного призначення, оскільки згідно положень Закону України "Про державний контроль за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання" від 20.02.2003 №549-ІV, під товарами подвійного використання слід розуміти окремі види виробів, обладнання, матеріалів, програмного забезпечення і технологій, спеціально не призначених для військового використання.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 09.02.2022 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Іванова О.Г. (доповідач), судді Березкіна О.В., Дармін М.О.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 11.02.2022 (суддя доповідач Іванов О.Г.) витребувано у Господарського суду Дніпропетровської області матеріали справи №904/6430/21; розгляд питання щодо подальшого руху апеляційної скарги відкладено до надходження матеріалів справи до суду апеляційної інстанції.

18.02.2022 матеріали справи №904/6430/21 надійшли до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 23.02.2022 (колегія суддів у складі: головуючий, доповідач Іванов О.Г., судді Дармін М.О., Березкіна О.В.) відкрито апеляційне провадження у справі за апеляційною скаргою відповідача за первісним позовом на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2022; розгляд апеляційної скарги призначений на 23.03.2022 на 11:00 годину; сторонам наданий строк для подання відзиву, заяв, клопотань.

Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 Про введення воєнного стану в Україні, який затверджений Верховною Радою України 24.02.2022 Законом №2102-ІХ, у зв"язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні введено воєнний стан на 30 діб, який продовжено Указом Президента України від 14.03.2022 №133/2022, затвердженим Верховною Радою України 15.03.2022 Законом №2119-ІХ, з 26.03.2022 ще на 30 діб та, в подальшому, Указом Президента № 259/2022 від 18.04.2022 строк дії воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб, що затверджено Верховною Радою Законом №2212-ІХ.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 12-1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України; повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

У своєму рішенні від 24.02.2022 №9 Рада суддів України вирішила зокрема, що слід звернути увагу усіх судів України, що навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану робота судів не може бути припинена, тобто не може бути обмежено конституційне право людини на судовий захист; з урахуванням положень статті 3 Конституції України про те, що людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю - рекомендувати зборам суддів, головам судів, суддям судів України у випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

02.03.2022 Радою суддів опубліковані Рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, відповідно до п.5 яких судам по можливості слід відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через задіяння до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв`язку з небезпекою для життя. Справи, які не є невідкладними, розглядати лише за наявності письмової згоди на це усіх учасників судового провадження.

Відповідно до наказу голови Центрального апеляційного господарського суду від 24.02.2022 №13 вирішено повідомити учасників судових процесів у справах, призначених до розгляду у відкритих судових засіданнях з 28.02.2022 по 04.03.2022, про їх нездійснення.

Згідно з наказом голови суду від 04.03.2022 №14, розгляд справ у відкритих судових засіданнях, призначених Центральним апеляційним господарським судом, з 09.03.2022 не відбуватиметься до усунення обставин, які зумовлюють загрозу життю, здоров"ю та безпеці відвідувачів суду в умовах воєнної агресії проти України.

17.03.2022 до суду апеляційної інстанції засобами електронного зв"язку та 23.03.2022 засобами поштового зв"язку надійшов відзив на апеляційну скаргу та клопотання позивача про участь його представника в судовому засіданні в режимі відеоконференції, проведення якої слід доручити наступним судам на вибір:

- Господарському суду Волинської області;

- Волинському окружному адміністративному суду;

- Луцькому міськрайонному суду Волинської області;

- Волинському апеляційному суду.

Або в разі неможливості визначити зал для судових засідань, представник повідомив про можливість його участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів.

З урахуванням вищевикладеного, судове засідання 23.03.2022 у справі №904/6430/21 не відбулось.

Відповідно до рішення зборів суддів, оформленого протоколом зборів суддів №4 від 01.04.2022, Центральний апеляційний господарський суд з 04.04.2022 почав призначення слухання справ у судових засіданнях з урахуванням можливості повідомлення сторін. Звернуто увагу сторін, що дату та час розгляду усіх справ, які знаходяться у провадженні суду, буде визначено у відповідних ухвалах суду, прийнятих після 04.04.2022; при цьому, за наявності письмової згоди учасників справи, можливий розгляд справи без участі сторін або в режимі відеоконференцзв`язку.

Ухвалою суду від 06.04.2022 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "МІКА ТРЕЙД" у справі №904/6430/21 призначено на 27.04.2022 на 11:30 годину поза межами приміщення суду в режимі відеоконференції, із дорученням її проведення Господарському суду Волинської області.

Вказану ухвалу направлено учасникам процесу як рекомендованою кореспонденцією, так і засобами електронного зв"язку через підсистему "Електронний суд", в якій у обох сторін є офіційно зареєстровані Електронні кабінети.

Ухвалу суду від 06.04.2022 доставлено до електронного кабінету ТОВ "Міка Трейд" 06.04.2022 о 14:43 годині.

В судове засідання представник відповідача за первісним позовом (апелянта) не з"явився, будь-яких клопотань з цього приводу суду не направив.

Представник позивача за первісним позовом в судовому засіданні вимоги скарги заперечив, з підстав наведених у відзиві на апеляційну скаргу, рішення просив залиши без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Зважаючи на належне повідомлення учасників справи з місцем, датою та часом розгляду справи, беручи до уваги строки розгляду апеляційної скарги, передбачені ст. 273 ГПК України, а також відсутність передбачених ч. 11 ст. 270 ГПК України підстав для відкладення розгляду справи, з огляду на визнання необов"язковою явки учасників процесу, враховуючи, що наявні у справі докази дозволяють визначитися відносно законності оскаржуваного рішення, судова колегія дійшла висновку про можливість в порядку ч. 12 ст. 270 ГПК України розглянути справу у відсутність представника відповідача.

В судовому засіданні 27.04.2022 Центральним апеляційним господарським судом оголошено вступну та резолютивну частину постанову у даній справі.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.

05.05.2020 сторони уклали договір поставки № 138 (далі Договір) за п. 1.1. якого Постачальник (ТОВ "МІКА ТРЕЙД") зобов`язується в порядку та на умовах, визначених Договором, поставити запасні частини (код ДК 34731600-6), вказані у Специфікації № 1 (Додаток 1 до цього Договору), надалі "Продукція", а Покупець (Державне підприємство "Луцький ремонтний завод "МОТОР") - прийняти та оплатити таку Продукцію, яка відповідає І-ій категорії.

Постачальник гарантує, що Продукція не перебуває під забороною відчуження, арештом, не є предметом застави та іншим засобом забезпечення виконання зобов`язань перед будь-якими фізичними або юридичними особами, державними органами і державою, а також не є предметом будь-якого іншого обтяження чи обмеження, передбаченого чинним законодавством України ( п. 1.2. Договору).

Постачальник підтверджує, що укладення та виконання ним цього Договору не суперечить нормам чинного законодавства України та відповідає його вимогам (зокрема, щодо отримання усіх необхідних дозволів та погоджень), а також підтверджує, що укладання та виконання ним цього Договору не суперечить цілям діяльності Постачальника, положенням його установчих документів чи інших локальних актів (п. 1.3. Договору).

Місце передачі Продукції - склад Покупця, м. Луцьк. Транспортні перевезення - за рахунок Постачальника (п. 2.1. Договору).

Термін поставки Продукції протягом 60 днів з дати підписання Договору. Разом з Продукцією постачається відповідна супровідна документація (п. 2.2. Договору).

Датою поставки Продукції Постачальником та датою отримання партії Продукції Покупцем є дата підписання Сторонами Акту приймання-передачі Продукції (п. 2.3. Договору).

Загальна вартість Продукції за даним Договором становить 1 742 400,00 грн. (Один мільйон сімсот сорок дві тисячі чотириста грн. 00 коп.), в т. ч. ПДВ 290 400,00 грн. (Двісті дев`яносто тисяч чотириста грн. 00 коп.) (п. 3.1. Договору).

Ціна на Продукцію узгоджується та затверджується в Специфікації, яка є невід`ємною частиною Договору (п. 3.2. Договору).

Постачальник зобов`язується: передавати у власність Покупцю партії Продукцію у строк визначений цим Договором; Письмово повідомити Покупця про відвантаження Продукції (підп. 5.1.2, 5.1.5, п.5.1. Договору).

За порушення умов даного Договору винна сторона несе відповідальність, передбачену ст.231 Господарського кодексу України та цим Договором (п. 6.1. Договору).

За порушення строків виконання зобов`язання з Постачальника стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості Продукції, з якої допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості (п. 6.3. Договору).

Сплата штрафних санкцій не звільняє Сторін від виконання своїх зобов`язань за даним договором (п. 6.5. Договору).

Жодна зі Сторін не несе відповідальності за невиконання, несвоєчасне або неналежне виконання будь-якого зобов`язання за цим Договором, якщо вищезгадане невиконання, несвоєчасне або неналежне виконання зумовлено обставинами, що знаходяться за межами розумного контролю та волі Сторін (форс-мажор). Форс-мажорними визнаються, але цим переліком не обмежуються, такі обставини: пожежі, урагани, повені, землетруси, епідемії, епізоотії та інші стихійні лиха і техногенні катастрофи, ембарго, війна та військові дії будь-якого типу (включаючи громадянську війну), окупація, мобілізація, порушення громадського порядку, загальнонаціональні страйки, прийняття нормативних актів державною владою, і якщо ці обставини або нормативні акти безпосередньо вплинули на виконання умов даного Договору (п.7.1. Договору).

Достатнім доказом дій форс-мажорних обставин є документ, виданий Торгово-промисловою палатою України (п. 7.2. Договору).

У випадку настання форс-мажорних обставин Сторони укладають додаткову угоду щодо порядку виконання зобов`язань за Договором у період дії вказаних обставин та ліквідації наслідків (п. 7.3. Договору).

Термін виконання зобов`язань за Договором відсувається при настанні обставин, вказаних у п.7.1., на час протягом якого вони будуть діяти (п. 7.4. Договору).

Сторона, на яку діють обставини непереборної сили, яка після цього не може виконати зобов`язань по Договору, повинна негайно, не пізніше 7 днів з моменту їх настання, в письмовій формі повідомити іншу Сторону. Несвоєчасне, понад 7 днів, повідомлення про обставини непереборної сили позбавляє відповідну Сторону прав посилатись на них для виправдання (п. 7.5. Договору).

Якщо обставини, вказані в п.7.1. Договору, будуть тривати понад один місяць, то кожна із Сторін має право розірвати Договір повністю чи у його частині, і в такому випадку жодна із Сторін не буде мати права вимагати від іншої Сторони відшкодування можливих збитків, за виключенням проведення взаєморозрахунків в частині вже виконаних Сторонами зобов`язань (п. 7.6. Договору).

Даний Договір набирає чинності з моменту підписання його Сторонами та скріплення підписів печатками Сторін і діє до 31 березня 2021 року. У випадку, якщо Сторони з поважних причин не закінчили виконання своїх зобов`язань за Договором до 31 березня 2021 року, дія Договору може бути продовжена, за письмовим погодженням сторін, шляхом укладення додаткової угоди з метою належного виконання Сторонами своїх зобов`язань (п. 10.1. Договору).

Даний Договір може бути припинений достроково за згодою Сторін (п. 10.2. Договору).

У специфікації № 1 до Договору, сторони погодили, що номенклатурний номер товару СП-51П, найменування свічка, кількість 44, ціна за одиницю 33 000,00 грн., сума з ПДВ 1 742 400,00 грн.

Позивач направив Відповідачеві листа № 1-25/1646 від 27.05.2020, в якому просив повідомити терміни постачання продукції за укладеними договорами, у т.ч. Договору № 138 від 05.05.2020.

Листом № 297 від 29.05.2020 Відповідач відповів, що продукцію за Договором № 138 від 05.05.2020 "свічки СП-51П" зможе поставити тільки у кількості 10 шт. не раніше 22.06.2020.

У листі № 1-25/1895 від 12.06.2020 Позивач просив Відповідача прискорити відвантаження продукції.

Відповідно до п. 2.2. Договору строк поставки настав 04.07.2020.

06.07.2020 листом № 1-25/2170 у зв`язку з виробничою необхідністю, зокрема замовлення для потреб ПС ЗСУ, Позивач просив Відповідача відвантажити продукцію за підписаними Договорами, зокрема договором № 138 від 05.05.2020 та повідомив, що у разі не відвантаження даної продукції найближчим часом, Позивач буде вимушений застосувати штрафні санкції згідно з умовами підписаних договорів.

У відповідь Відповідач листом № 397 від 15.07.2020 повідомив, що продукцію за договором № 138 від 05.05.2020 "свічки СП-51П" на цей час поставити немає можливості, у зв`язку з пандемією і впровадженим карантином у нашій і сусідніх країнах, усі перевезення між країнами припинилися. Таким чином, настали форс-мажорні обставини.

У зв`язку з невиконанням Відповідачем своїх зобов`язань за договором № 138 від 05.05.2020, Позивач направив Відповідачеві претензію № 1-25/2430 від 28.07.2020, у якій вимагав терміново сплатити штрафні санкції 22 651,20 грн. та поставити Продукцію, визначену в Специфікації № 1 до Договору, оскільки згідно п. 6.5. розділу 6 Договору, сплата штрафних санкцій не звільняє Сторін від виконання своїх зобов`язань за даним Договором. У випадку несплати у добровільному порядку вищевказаної суми ДП "ЛРЗ "МОТОР" буде змушене звернутися до суду для захисту своїх прав та інтересів.

Претензія повернулася до Позивача, з відміткою поштової установи " за закінченням терміну зберігання".

Відповідач направив Позивачеві листа № 980/1-60 від 26.03.2021, у якому зазначив, що у зв`язку з форс-мажорними обставинами Відповідач не зміг виконати свої обов`язки з поставки продукції. Цим листом Відповідач просив Позивача закрити договори без впровадження штрафних санкцій.

У відповідь Позивач направив Відповідачеві листа № 1-61/1435 від 31.03.2021, у якому зазначив, що відповідно до ст. 631 ЦК України та ч. 7 ст. 180 ГК України, закінчення строку дії господарському договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору. Таким чином, закінчення строку дії договору не є підставою для припинення визначених ним зобов`язань, оскільки згідно ст.599 ЦК України, ч. 1 ст. 202 ГК України такою підставою є виконання, проведене належним чином. Згідно листа № 1-25/2430 від 28.07.2020 ДП "ЛРЗ "МОТОР" та під час зустрічі з представником Постачальника, нами було повідомлено, що посилання на настання форс-мажорних обставин за відсутності їх належного засвідчення не можуть бути прийняті до уваги, оскільки єдиним достатнім доказом дії форс-мажорних обставин є документ виданий Торгово-промисловою палатою України. Також, оскільки ТОВ "МІКА ТРЕЙД" було порушено строки поставки продукції, підприємством підготовлено відповідні претензії про сплату штрафних санкцій згідно з Договором № 136 від 05.05.2020 на загальну суму 2 963,34 грн. та Договору № 138 від 05.05.2020 на загальну суму 22 651,20 грн. У зв`язку з тим, що вищевказаний лист повернувся на адресу підприємства за закінченням терміну зберігання, його копія відправлена на електрону адресу ТОВ "МІКА ТРЕЙД". Однак, відповіді на листа підприємство від Постачальника не отримало, сертифікат про засвідчення форс-мажорних обставин не був наданий, штрафні санкції не сплачені. За даними Позивача, внаслідок неналежного виконання ТОВ "МІКА ТРЕЙД" договірних зобов`язань, підприємству завдані збитки.

Наведені обставини стали причиною звернення Позивача за первісним позовом з позовом про стягнення неустойки та є предметом спору у даній справі.

Предметом доказування у даній справі є порушення Відповідачем умов Договору з поставки товару, наявність підстав для стягнення штрафних санкцій.

Предметом зустрічного позову є його розірвання у судовому порядку у зв"язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувались під час укладення договору, якими відповідач (позивач за зустрічним позовом) вважає подвійне призначення товару, який є предметом конкурсної закупівлі, про що була відсутня інформація у конкурсній документації .

Задовольняючи позовні вимоги за первісним позовом, господарський суд дійшов висновку, що відповідачем в порушення термінів поставки, визначених п.2.2 договору поставки №138 від 05.05.2020, не здійснено поставку товару, за що позивачем нараховані штрафні санкції, передбачені п.6.3 Договору; їх розрахунок здійснений відповідно до вимог законодавства та є арифметично правильним. В той же час, посилання відповідача на настання форс-мажорних обставин не взяті господарським судом до уваги, оскільки, по-перше, настання таких обставин не підтверджено належними та допустимими доказами, по-друге, договір сторонами укладено вже після введення карантинних заходів Постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11 березня 2020 року № 211. Отже, на момент укладання Договору Відповідачеві було відомо про існування вказаних обставин.

В частині відмови у задоволенні зустрічного позову, рішення господарського суду мотивовано тим, що розірвати можна лише договір, який діє (строк/термін дії якого не закінчився), в той же час, спірний Договір набрав чинності з моменту підписання його Сторонами (05.05.2020) та скріплення підписів печатками Сторін і діяв до 31 березня 2021 року; будь-яких доказів письмового погодження сторонами продовження дії Договору, відповідачем до матеріалів справи надано не було.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Колегія суддів констатує, що рішення господарського суду оскаржується в задоволеній частині позовних вимог за первісним позовом.

Оскільки рішення суду в частині відмови у задоволенні зустрічного позову ТОВ "Міка Трейд" заявником апеляційної скарги не оскаржується, тобто не є вимогою апеляційної скарги, тому суд апеляційної інстанції законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в цій частині не перевіряє.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в задоволеній частині позовних вимог за первісним позовом, з наступних мотивів.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Зазначена стаття повністю кореспондується зі ст.174 Господарського кодексу України.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Правовідносини, що виникли між сторонами у справі на підставі договору поставки є господарськими зобов`язаннями, тому, згідно положень ст.ст. 4, 173-175 і ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, до цих відносин мають застосовуватися відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей передбачених Господарським кодексом України.

Статтею 265 Господарського кодексу України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу.

Таким чином, відносини, що виникли між сторонами по справі на підставі Договору поставки товару, є господарськими зобов`язаннями, а згідно з приписами статей 193 ГК України, 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).

Продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (ч.1 ст. 662 ЦК України).

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ст. 663 ЦК України).

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України регламентовано, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частинами 1, 2 статті 216 Господарського кодексу України регламентовано, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. Застосування господарських санкцій повинно гарантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування збитків учасникам господарських відносин, завданих внаслідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.

Частинами 1, 2 ст.217 Господарського кодексу України встановлено, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

У статті 230 Господарського кодексу України надано визначення штрафних санкцій. Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Згідно з частинами 1, 2 ст.231 Господарського кодексу України регламентовано, що Законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається. У разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах:

за порушення умов зобов`язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг);

за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч.6 ст.232 Господарського Кодексу України).

Як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, 05.05.2020 сторони уклали Договір поставки № 138 за п. 1.1. якого Постачальник зобов`язався в порядку та на умовах, визначених Договором, поставити запасні частини (код ДК 34731600-6), вказані у Специфікації № 1, надалі "Продукція", а Покупець прийняти та оплатити таку Продукцію, яка відповідає І-ій категорії.

Пунктом 2.2. Договору сторони узгодили термін поставки Продукції протягом 60 днів з дати підписання Договору. При цьому, разом з Продукцією мала бути поставлена відповідна супровідна документація. Відтак, строк поставки продукції є таким, що настав 04.07.2020.

Обумовлену договором продукцію у вказаний строк відповідач позивачу не поставив, протилежного матеріали справи не містять. Як і не містять матеріали справи доказів узгодження між сторонами іншого строку поставки продукції.

Пунктом 6.3 Договору сторонами передбачена майнова відповідальність за порушення строків поставки продукції, зокрема, за порушення строків виконання зобов`язання з Постачальника стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості Продукції, з якої допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Вказаний пункт договору повністю кореспондується з частиною 2 ст.231 Господарського кодексу України, з урахуванням того, що позивач за первісним позовом (покупець за договором) є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки.

В той же час, за приписами ч.1 ст.14, ч.2 ст.237 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом; при ухваленні рішення суд не може виходити у рішенні за межі позовних вимог.

Так, позивачем здійснене нарахування штрафних санкцій тільки у вигляді пені в розмірі 0,1% вартості Продукції, з якої допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, в межах строків, визначених ч.6 ст.232 ГК України, без застосування передбаченого як п.6.3 договору, так і ч.2 ст.231 ГК України додаткового штрафу у розмірі 7% вказаної вартості за прострочення поставки товару понад 30 днів.

Вказана сума є арифметично вірною, відтак, первісні позовні вимоги підставно задоволені господарським судом у повному обсязі.

Також господарським судом обґрунтовано не взяті до уваги посилання Відповідача на наявність форс-мажорних обставин, оскільки згідно з п. 7.2. Договору достатнім доказом дій форс-мажорних обставин є документ, виданий Торгово-промисловою палатою України. Крім того, відповідно до п.7.5 Договору сторона, на яку діють обставини непереборної сили, яка після цього не може виконати зобов`язань по Договору, повинна негайно, не пізніше 7 днів з моменту їх настання, в письмовій формі повідомити іншу Сторону. Несвоєчасне, понад 7 днів, повідомлення про обставини непереборної сили позбавляє відповідну Сторону прав посилатись на них для виправдання.

За положеннями ст.218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб`єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов`язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.

Аналогічні положення містяться і у ст.617 ЦК України, відповідно до якої особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ч.3 ст.14 Закону України "Про торгово-промислові палати" Торгово-промислова палата України, зокрема, засвідчує форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), а також торговельні та портові звичаї, прийняті в Україні, за зверненнями суб`єктів господарської діяльності та фізичних осіб.

За приписами ч.1 ст.14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати" торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб`єктів малого підприємництва видається безкоштовно.

Згідно матеріалів цієї справи, відповідачем за зустрічним позовом не надано доказів повідомлення позивача в порядку та строки, визначені п.п.7.2, 7.5 договору про настання форс-мажорних обставин, більш того, настання таких обставин не засвідчено відповідним документом, в зв"язку з чим є безпідставними посилання відповідача на неможливість виконання своїх зобов"язань через настання форс-мажорних обставин та нез"ясування судом першої інстанції, в зв"язку з цим, всіх обставин справи.

При цьому, судом першої інстанції обгрунтовано звернуто увагу відповідача (апелянта) на те, що сторони уклали договір 05.05.2020, тобто, вже після введення карантинних заходів Постановою Кабінету Міністрів України "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 11 березня 2020 року № 211. Отже, на момент укладання Договору Відповідачеві було відомо про існування вказаних обставин.

Щодо доводів апеляційної скарги про нез"ясування обставин справи через істотну зміну обставин під час виконання договору, що впливають на можливість його виконання з боку відповідача, якою апелянт вважає поставку товару подвійного призначення, про що конкурсна документація інформації не містила, суд зазначає наступне.

За приписами частин 1, 2 ст.652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:

1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;

2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;

3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;

4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

По-перше, як привільно зазначив позивач у справі і як підтверджено матеріалами справи, такі доводи апелянта не підтверджені документально.

Так, п.1.2 Конкурсної документації на закупівлю, а саме Свічки СП51-П, було передбачено, що закупівля запасних частин здійснюється згідно коду ДК 021:2015 Єдиного закупівельного словника 34730000-3 "Частини повітряних і космічних літальних апаратів та вертольотів". При цьому у додатку №3 "Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі (Технічна специфікація)" Конкурсної документації на закупівлю передбачено, що номенклатура продукції повинна відповідати вимогам конструкторської документації 8Г3.242.111ТУ для авіаційних двигунів.

Відповідач, ознайомившись із конкурсною документацією, надав лист-згоду з технічними вимогами предмету закупівлі №156 від 24.02.2020, крім того, в подальшому надав згоду на підписання договору №138 від 05.05.2020 та зазначив, що, як учасник конкурсу, ознайомився з проєктом договору, погоджується його укласти в редакції, яка запропонована замовником, а також гарантує його виконання на умовах, визначених в проєкті. Відтак, спростовуються доводи скарги про необхідність поставки продукції подвійного призначення, оскільки товар чітко визначений вимогами конкурсної документації.

По-друге, розірвати можна лише договір, який діє (строк/термін дії якого не закінчився), вказаний правовий висновок наведений у постановах Верховного Суду від 07.08.2018 у справі №910/7981/17 та від 18.11.2019 у справі №910/16750/18.

Пунктом 10.1. спірного Договору передбачено, що даний Договір набирає чинності з моменту підписання його Сторонами та скріплення підписів печатками Сторін і діє до 31 березня 2021 року. У випадку, якщо Сторони з поважних причин не закінчили виконання своїх зобов`язань за Договором до 31 березня 2021 року, дія Договору може бути продовжена, за письмовим погодженням сторін, шляхом укладення додаткової угоди з метою належного виконання Сторонами своїх зобов`язань.

Доказів пролонгації договору матеріали справи не містять, тому спірний Договір закінчив свою дію 31.03.2021.

З огляду на те, що договір припинив свою дію, звернення відповідача (позивача за зустрічним позовом) із позовом про його розірвання, після припинення його дії, є необґрунтованим, відтак, такі вимоги і не могли бути задоволені.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 та статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З огляду на вищенаведене, суд першої інстанції при вирішенні даної справи правильно застосував норми матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини сторін, прийняв законне та обґрунтоване рішення, тому у відповідності до ст. 276 ГПК України в задоволенні скарги слід відмовити, а оскаржуване судове рішення слід залишити без змін.

Зважаючи на відмову у задоволенні апеляційної скарги, судові витрати, понесені у зв`язку із апеляційним оскарженням, згідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на заявника у скарзі і відшкодуванню не підлягають.

На підставі вищевикладеного, Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 ГПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МІКА ТРЕЙД" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2022 у справі №904/6430/21 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 17.01.2022 у справі №904/6430/21 залишити без змін.

Судові витрати Товариства з обмеженою відповідальністю "МІКА ТРЕЙД" за подання апеляційної скарги на рішення суду покласти на заявника апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 03.05.2022.

Головуючий суддя О.Г. Іванов

СуддяО.В. Березкіна

Суддя М.О. Дармін