Рішення

від 20.04.2022 по справі 496/1349/20

БІЛЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 496/1349/20

Провадження № 2/496/102/22

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2022 року м. Біляївка

Біляївський районний Одеської області суд у складі:

головуючого судді - Пендюри Л.О.

за участю секретарів - Богдан Ю.В., Желяпової О.Ф.

сторін - ОСОБА_1 та ОСОБА_2

представників сторін - Цуркан Ю.В. , ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Біляївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Державний нотаріус Біляївської районної державної нотаріальної контори Одеської області Шевченко Юлія Анатоліївна про зменшення розміру обов`язкової частки у спадщині, визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину та визнання права власності на спадкове майно в частині, -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з позовною заявою, в якій просить:

1.зменшити розмір обов`язкової частки у спадщині відповідачки з 1/4 частини до 1/40 частини від спадкового майна, що складається з: - житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 57,40 кв.м. житловою площею 29,10 кв.м.; - земельної ділянки площею 0,1963 гектарів, кадастровий номер: 5121083000:02:001:0042, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; - земельної ділянки площею 11,1832 гектарів, місце розташування якої: Одеська область, Біляївський район, Кагарлицька сільська рада, кадастровий номер: 5121083000:01:003:0184, та залишилося після смерті ОСОБА_5 ;

2.визнати частково недійними та частково скасувати свідоцтва про право на обов`язкову частку у спадщині від 04.10.2019 року, виданих відповідачці державним нотаріусом Біляївської районної державної нотаріальної контори Одеської області Шевченко Юлією Анатоліївною в 9/40 частині від спадкового майна, що складається з: житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 57,40 кв.м. житловою площею 29,10 кв.м.; земельної ділянки площею 0,1963 гектарів, кадастровий номер: 5121083000:02:001:0042, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; земельної ділянки площею 11,1832 гектарів, місце розташування якої: Одеська область, Біляївський район, Кагарлицька сільська рада, кадастровий номер: 5121083000:01:003:0184;

3.визнати за позивачкою, як спадкоємцем за заповітом право власності на 9/40 частину спадкового майна, яке складається з: житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 57,40 кв.м. житловою площею 29,10 кв.м.; земельної ділянки площею 0,1963 гектарів, кадастровий номер: 5121083000:02:001:0042, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; земельної ділянки площею 11,1832 гектарів, місце розташування якої: Одеська область, Біляївський район, Кагарлицька сільська рада, кадастровий номер: 5121083000:01:003:0184.

Свої вимоги мотивує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла бабуся її чоловіка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка до дня смерті проживала за адресою: АДРЕСА_1 .

ОСОБА_5 мала доньку ОСОБА_6 - відповідачку по справі.

ОСОБА_5 мешкала в двокімнатному будинку загальною площею 57,40 кв. м., житловою площею 29,10 кв. м. за адресою: АДРЕСА_1 , що належав останній на праві приватної власності.

Разом з ОСОБА_5 в зазначеному житловому будинку з вересня 2015 року мешкала позивачка ОСОБА_1 , її чоловік - ОСОБА_7 , та двоє малолітніх дітей, які займали одну житлову кімнату площею 16,50 кв.м..

У останні роки свого життя які передували смерті, ОСОБА_5 тяжко хворіла, страждала на дисциркуляторну інцефалопатію 3-го ступеню змішаного генезісу (судового, дисметаболічного), цукровий діабет середнього ступеню тяжкості, діабетична полінейропатія, хронічний панкреотит, дифузний кардіосклероз, не одноразово лікувалася на стаціонарі в ТО БЦРБ, самостійно себе обслугувати вона не могла, бо втратила здібності до самообслуговування, тому потребувала постійного стороннього догляду, у зв`язку з чим, з липня 2018 року по день смерті два рази на тиждень її доглядала стороння жінка, якій вона платила за послуги 800 (вісімсот) гривень на місяць, а в інші дні тижня її доглядала ОСОБА_8 та її онук ОСОБА_7 - чоловік позивачки.

Крім мізерної пенсії за віком, інших джерел доходів у ОСОБА_5 не було, тому грошей на придбання одягу, харчів, ліків, вкрай не вистачало.

ОСОБА_1 в 2018 році працювала на посаді дільничного кур`єра у Біляївському РЄМ.

Чоловік позивачки ОСОБА_7 працював сантехником на сільськогосподарському підприємстві «Комунхоз» на 1/2 ставки, його зарплата теж була дуже маленька та складала на той час 1600 гривень.

Таким чином, сім`я ОСОБА_9 також була в скрутному матеріальному становищі, не мала можливості в достатній кількості допомагати бабусі грошовими коштами, бо мають на утриманні двох малолітніх дітей які потребують значних витрат, а тому ОСОБА_5 все одно мала потребу у матеріальній допомозі саме від своєї дочки - відповідачки по справі.

На неодноразові звернення, щодо надання допомоги в адресу ОСОБА_5 відповідачка не реагувала, тому позивачка була змушена самостійно займатися доглядом наданням матеріальної допомоги ОСОБА_5 , яка упродовж майже трьох років окрім фізичного болю, спричиненого хворобою, зазнавала душевних страждань у зв`язку з аморальною поведінкою своєї дочки.

Жодного дня за останні 15 років до смерті ОСОБА_5 відповідачка в житловому будинку своєї матері не проживала, житлом забезпечена, бо має своє житло у цьому ж селі за адресою: АДРЕСА_2 .

В період 2008 - 2014 роки чоловік позивачки ОСОБА_7 своїми коштами та працею реконструював літню кухню, позначену під літерою «В» в технічному паспорті житлового будинку по АДРЕСА_2 . Після реконструкції літня кухня загальною площею 57,8 кв.м., хоча і відноситься до господарських будівель та споруд, але має інженерне обладнання, а саме, водопровід та каналізацію, збудовану піч, збудовані окремі приміщення під кухню-їдальню та житлову кімнату. Таким чином приміщення під назвою «літня кухня» позначена літерою «В» з 2014 року як і житловий будинок, придатна для постійного проживання не залежно від пори року, та була реконструйована саме з цією метою.

Позивачка - ОСОБА_1 , враховуючи складне положення в якому опинилася її сім`я (як фінансово так і відсутність іншого житла, крім того в якому вони мешкають), ще у 2015 році пропонувала відповідачці забрати матір до себе, бо житловий будинок у якому відповідачка мешкає одноособово (дочка ОСОБА_10 хоча і зареєстрована у ньому будинку, але фактично зі своєю сім`єю мешкає у м. Одесі), складається з трьох кімнат, одну з яких була можливість надати бабусі для помешкання, або поселити її у реконструйованій літній кухні, але будучи обізнаною про стан здоров`я своєї матері та необхідність здійснення догляду за нею, відповідачка ОСОБА_2 знала та розуміла, що її матір потребує утримання, сторонньої допомоги, однак свідомо самоусунулася від надання допомоги та піклування про матір, вважаючи, що це повинна робити позивачка - ОСОБА_1 та її чоловік (онук - ОСОБА_7 ) бо вони мешкають разом з ОСОБА_5 .

Таким чином, ОСОБА_5 отримуючи посильну допомогу від сім`ї онука, потребувала саме допомоги від дочки - відповідачки по справі, яка цю допомогу «мала можливість надати, але свідомо ухилялась від виконання свого обов`язку, як доньки по догляду за матір`ю, не вживала жодних заходів для того, що здійснювати самостійно належний догляд за матір`ю, або зі свого боку забезпечити його у будь-який інший спосіб за свій рахунок.

В свою чергу між донькою - ОСОБА_2 та її матір`ю - ОСОБА_5 склалися неприязні стосунки, вони останні три роки не спілкуватися, бо бабуся всяким чином намагалася підтримати онука та його сім`ю, а відповідачка ОСОБА_2 навпаки - конфліктувала з сином на ґрунті вкрай негативного особистого відношення до невістки - позивачки ОСОБА_1 та поділу спадкового майна після смерті батька ОСОБА_11 .

Вказане, також підтверджується фактом бійки, що вчинили ОСОБА_2 та її дочка ОСОБА_12 (до шлюбу ім`я - ОСОБА_9 ) ІНФОРМАЦІЯ_3 , на подвір`ї житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 де проживала позивачка з сім`єю та бабуся ОСОБА_5 . При цьому причиною бійки було спірне питання щодо розподілу спадкового майна.

В результаті позивачка отримала легкі тілесні ушкодження, а бабуся значне - погіршення здоров`я та підвищення артеріального тиску у зв`язку з психологічною травмою, яку вона отримала в результаті спостереження за побиттям свого онука та його дружини. По даному факту було відкрите кримінальне провадження № 12018160250000608.

ОСОБА_2 будучи інвалідом третьої групи загального захворювання отримує пенсію від держави, яка не є єдиним джерелом доходу відповідачки, бо має у власності рухоме та нерухоме майно, яке активно використовується останньою з метою отримання податкових доходів.

Так, ОСОБА_2 у відповідності з довідкою № 42 від 26 січня 2018 року виданою виконкомом Кагарлицької сільської ради Біляївського району Одеської області, має у приватній власності та здає в оренду земельні ділянки, а саме:

масив № НОМЕР_1 земельна ділянка № НОМЕР_2 площею 5,67 га;

масив № НОМЕР_1 земельна ділянка № НОМЕР_3 площею 1,9910 га;

масив № НОМЕР_4 земельна ділянка № НОМЕР_5 площею 1,8322 га.

Факт того, що зазначені ділянки відповідачка постійно здавала в оренду та отримувала з цього дохід, вбачається також із рішення Біляївського районного суду Одеської області від 21 лютого 2018 р.

Крім зазначеного ОСОБА_2 отримала свідоцтво про право власності на Ѕ частину автомобілю марки «ГАЗ 31105-581», 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_6 та свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/6 частину зазначеного автомобіля. Зазначений автомобіль знаходиться у повному користуванні відповідачки.

Також відповідачка отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/3 частину автомобілю марки «САЗ 3507», 1991 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_7 .

Наявність у відповідачки значних заощаджень також підтверджується судовим рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 13 жовтня 2017 р., з якого вбачається, що на вимогу суду, ОСОБА_2 , внесла на депозитний рахунок ТУ ДСА в Одеській області грошову суму, визначену експертним висновком в розмірі 53240,01 грн. і цю обставину остання підтвердила в судовому засіданні.

Таким чином, наявність у ОСОБА_2 рухомого та нерухомого майна, що приносить їй дохід, вказує на те, що відповідачка мала достатньо заощаджень (доходу) не тільки для задоволення нагальних фізіологічних потреб, придбання ліків, «оплату комунальних платежів, але і для того, щоб матеріально допомагати та утримувати свою немічну 82 річну матір, яка потребувала її допомоги.

Але ОСОБА_2 жодним чином не підтримувала свою немічну матір.

Ухилення ОСОБА_2 від надання допомоги спадкодавцеві, яка її потребувала, полягає саме в умисних діях або бездіяльності, спрямованих на уникнення від обов`язку забезпечити підтримку та допомогу спадкодавцю. Тобто, ухилення, пов`язане з винною поведінкою особи, яка усвідомлювала свій обов`язок, чала можливість його виконувати, але не вчиняла необхідних дій.

Своїй дочці ОСОБА_5 забезпечила все необхідне для життя: надала їй освіту, допомогла здобути професію, придбати житло. Але коли мати дійсно мала потребу у матеріальній допомозі, донька їй, нажаль, не надала.

Розуміючи стан речей, та не сподіваючись на добровільну допомогу зі сторони доньки - відповідачки по справі, ОСОБА_5 у липні 2018 року зверталася до Біляївського районного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на свою користь. Ухвалою Біляївського районного суду Одеської власті від 17 липня 2018 року було відкрите провадження № 2/496/1384/18 у цивільній страві № 496/2693/18/, але ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_5 померла, не отримавши від доньки матеріальної допомоги.

ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_5 , яка 22 липня 2016 року на випадок своєї смерті склала заповіт на її ім`я, відповідно до якого заповідала їй усе своє майно. 04.10.2019 року в день отримання документів на спадщину їй стало відомо, що на спадкове майно після смерті ОСОБА_5 претендує також дочка померлої відповідачка по справі - ОСОБА_2 , яка ніякої участі у похованні своєї матері не приймала. Державним нотаріусом Біляївської районної державної нотаріальної контори Одеської області Шевченко Ю.А. було видано свідоцтва на спадщину на 1/4 частки спадкового майна відповідачці. Позивачка не знала, що відповідачка буде претендувати на спадщину, а тому не повідомила нотаріуса, що буде ставити вимоги про зменшення обов`язкової частки у спадщині ОСОБА_2 .

Посилаючись на вказані обставини позивачка просить зменшити обов`язкову долю у спадщині відповідачки до 1/40 частини, визнати частково недійними та частково скасувати свідоцтва про право на обов`язкову частку у спадщині від 04.10.2019 року, виданих відповідачці державним нотаріусом Біляївської районної державної нотаріальної контори Одеської області Шевченко Юлією Анатоліївною в 9/40 частині від спадкового майна, та визнати за нею (позивачкою) право власності як спадкоємцем за заповітом право власності на 9/40 частину спадкового майна.

В судовому засіданні позивачка та її представник на позовних вимогах наполягали. При цьому пояснили, що вони хотіли проживати в будинку з відповідачкою, про те остання їх до себе не пустила і вони поселились до бабусі чоловіка - ОСОБА_13 .. Позивачка допомагала по будинку та господарству. Відповідачка знала, що її матір потребувала допомогу, про те її не надавала. Відповідачка здавала в оренду земельну ділянку, що належала її матері, отримувала від цього дохід, має житловий будинок в якому є три кімнати, здавала в оренду власні три земельні ділянки, та мала з них дохід. В її власності також знаходиться автомобіль ГАЗ. Про матеріальне становище відповідачки свідчить також те, що вона вносила на депозит суду грошові кошти у розмірі 50240 грн. у справі про поділ спадкового майна. Відповідачка не утримувала свою матір, якій було 82 роки та потребувала допомоги, після її смерті участі в похованні також не приймала, а тому просять зменшити її обов`язкову долю у спадщині. Після оголошення перерви позивачка та її представник до судового засідання не з`явились, а представник подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутність.

В судовому засіданні відповідачка та її представник позовні вимоги не визнали. При цьому пояснили, що батько відповідачки помер у 1998 році і за матір`ю доглядала вона та її чоловік. Мати тоді склала на неї заповіт. В 2010 році вона захворіла, перенесла гіпертонічний криз. Неодноразово проходить курси лікування. З 2008 року до 2014 року з нею проживала дочка з двома дітьми. Її чоловік робив ремонти в будинку, а син допоміг лише один раз при утепленні будинку. В 2015 році помер її чоловік і син почав ділити майно. У неї є земельні ділянки, дві вона здає в оренду, а одну обробляє. Син почав з нею конфліктувати та хотів поселитись з своєю сім`єю до її будинку, про те вона не дозволила і він восени в 2015 році оселився в будинку її матері та після її смерті отримали майже всю спадщину. У її матері була велика земельна ділянка 11 га. До матері її не допускали та не давали з нею спілкуватись. Зайшовши до будинку матері син почав її бити. Мати подавала на аліменти за півроку до смерті. Вона (відповідачка) не підтримувала матір з 2014 року так як вона була більш забезпеченою, отримувала пенсію 1700 грн., а вона 1400 грн. Участі в похованні також не приймала так як не знала про смерть матері. Після оголошення перерви відповідачка та її представник до судового засідання не з`явились, але подали до суду заяву про розгляд справи у їх відсутність та про ухвалення рішення про відмову в задоволенні позовних вимог. У вказаній заяві також зазначають, що свідок ОСОБА_7 у період з 1989 року по 2015 рік за ОСОБА_5 не доглядав, а це робила відповідачка разом з чоловіком, він також підтвердив, що у його бабусі була більша пенсія ніж у неї - відповідачки, у бабусі була земельна ділянка близько 13 га, яку він використовував для вирощування сільгосппродукції, використовував її (відповідачки) автомобіль та отримував від нього дохід. Неможливість відповідачки допомагати матері підтверджується документами про її інвалідність, лікування на стаціонарі у лікарні у зв`язку із гіпертонічними кризами та важкими хворобами. Крім цього, позивачка разом із сином ОСОБА_7 не допускали її до матері, заподіяли їй тілесні ушкодження.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: державний нотаріус Біляївської районної державної нотаріальної контори Одеської області до судового засідання не з`явився, але подав до суду заяву про розгляд справи без її участі.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_14 пояснила, що вона є сусідкою позивачки, добре знала ОСОБА_15 , допомагала їй в будинку. Відповідачка приходила рідко. ОСОБА_15 їй розповідала, що прийшла дочка - відповідачка, забрала все золото, гроші, документи. ОСОБА_15 показувала їй синці на руках, говорила, що дочка хапала її за руки, жалілася на дочку, хотіла переписати будинок на онука. Позивачка разом із своїм чоловіком (онуком ОСОБА_15 ) зробили ремонт в будинку ОСОБА_16 .. Позивачка доглядала за ОСОБА_15 , а коли ходила на роботу, за ОСОБА_15 доглядала вона ( ОСОБА_14 ) Відповідачка користувалась землею своєї матері

ОСОБА_13 судовому засіданні свідок ОСОБА_7 пояснив, що він є онуком ОСОБА_15 , чоловіком позивачки та сином відповідачки. В 2015 році він з дружиною та дітьми переїхав жити до своєї бабусі - ОСОБА_15 , так як після смерті батька із-за розподілу спадщини у нього з матір`ю погіршились стосунки. Відповідачка з дочкою прийшли до бабусі ОСОБА_15 , вчинили скандал та бійку, забрали всі гроші та документи, про те бабуся писати заяву на свою дочку не хотіла. Відповідачка не дивилась за бабусею, що змусило останню звернутись до суду про її утримання. У бабусі був цукровий діабет і вона потребувала лікування. Після смерті батька відповідачка не давала йому користуватись автомобілями, що належали його батькові та заробляти на них. Він з позивачкою платили комунальні послуги та доглядали за бабусею.

Заслухавши сторони, свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_5 , про що свідчить свідоцтво про смерть серії НОМЕР_8 (т. 1 а.с. 15)

З разового доручення №951160116029/100 вбачається, що ОСОБА_1 отримала допомогу на поховання ОСОБА_5 3574 грн. 14 коп. (т. 1 а.с. 39), що підтверджує ту обставину, що саме позивачка здійснювала догляд та поховання ОСОБА_5 .

За життя 22.07.2016 року ОСОБА_5 склала заповіт, яким вона на випадок смерті зробила розпорядження, та все своє майно заповідала ОСОБА_1 (т. 2 а.с. 38).

З витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно та технічного паспорту вбачається, що ОСОБА_5 належав житловий будинок, що розташований за адресою АДРЕСА_1 , загальною площею 57,40 кв.м. в тому числі житловою 29,10 кв. м., з двома житловими кімнатами (т. 1 а.с. 16-18).

Позивачка разом з чоловіком та двома неповнолітніми дітьми проживають у вказаному будинку з вересня 2015 року, а зареєстровані в ньому з 21.07.2016 року (т. 1 а.с. 19).

Зазначене свідчить про те, що позивачка маючи сім`ю в чотири особи проживала з бабусею чоловіка в двох житлових кімнатах.

Після смерті ОСОБА_5 , позивачка як спадкоємець за заповітом 04.10.2019 року отримала свідоцтва про право на спадщину на наступне майно:

-на 3/4 частини земельної ділянки, площею 11,832 га, що розташована за адресою: Одеська область, Біляївський район, Кагарлицька сільська рада, кадастровий номер земельної ділянки: 5121083000:01003:0184 (т. 1 а.с. 12, 13);

-на 3/4 частини житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 41, 42);

-на 3/4 частини земельної ділянки, площею 0,1963 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки: 5121083000:02:001:0042 (т. 1 а.с. 43, 44).

З свідоцтва про народження серії НОМЕР_9 та свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_10 вбачається, що відповідачка є дочкою померлої ОСОБА_5 (т. 2 а.с. 7,8).

Відповідно до пенсійного посвідчення № НОМЕР_11 відповідачка ОСОБА_2 є пенсіонеркою та отримує пенсію по інвалідності 3 групи загального захворювання. Посвідчення видане 14.12.2017 року та діє довічно. (т. 2 а.с. 11)

Після смерті матері ОСОБА_5 27.02.2019 року відповідачка звернулась до Біляївської районної державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини (т.2 а.с. 1)

04.10.2019 року відповідачка на підставі ст. 1241 ЦК України отримала свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті матері ОСОБА_5 на наступне майно:

-на 1/4 частини житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (т. 2 а.с. 75, 76);

-на 1/4 частини земельної ділянки, площею 0,1963 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер земельної ділянки: 5121083000:02:001:0042 (т. 2 а.с. 77, 78);

-на 1/4 частини земельної ділянки, площею 11,832 га, що розташована за адресою: Одеська область, Біляївський район, Кагарлицька сільська рада, кадастровий номер земельної ділянки: 5121083000:01003:0184 (т. 2 а.с. 79, 80).

В зазначених свідоцтвах зазначено, що свідоцтва про право на спадщину за заповітом на ѕ частки спадкового майна ще не видано.

Тобто, позивачка оформила свої спадкові права відповідно до заповіту ст. 1235 ЦК України, а відповідачка по закону відповідно до ст. 1241 ЦК України.

Спадкодавець була людиною похилого віку хворіла та потребувала стороннього догляду про що свідчить епікриз №3047 відповідно до якого ОСОБА_5 у період з 22.07.2016 року до 08.08.2016 року, проходила лікування в БЦРБ, діагноз цукровий діабет, 2 тип, середнього ступеню тяжкості ст. декомпенсації. Рекомендовано «Д» облік терапевта, ендокринолога, невропатолога, дієта 9, здоровий спосіб життя. (т. 1 а.с. 20)

Відповідно до довідки лікаря невропатолога від 14.02.2018 року ОСОБА_5 знаходиться на диспансерному обліку у невропатолога і ендокринолога КП «Біляївська ЦРБ», та потребує стороннього догляду. (т. 1 а.с. 21).

Відповідачка, яка є дочкою ОСОБА_5 з 14.11.2017 року є інвалідом 3 групи довічно, про що свідчить довідка до акту медико-соціальною експертної комісії серії 12ААА №884392 та пенсійне посвідчення (т. 2 а.с. 92, 104-105).

З медичної документації наданої відповідачкою, вбачається, що вона неодноразово проходила курси лікування, про що свідчить виписка епікриз №2478 Біляївської ЦРЛ з 20.05.2018 року до 13.06.2018 року, діагноз: закрита ЧМТ, струс головного мозку, стійкий виражений цефалгічний, вертигенозний с-м ГБ 3 ст. Церебральний АТСК. (т. 2 а.с. 93)

З приводу гіпертонічної хвороби ОСОБА_2 проходила курси лікування в Біляївськой ЦРЛ, з 20.05.2015 року до 05.06.2015 року, 18.03.2016 року до 04.04.2016 року, 15.09.2017 року до 29.09.2017 року, 31.10.2017 року до 08.11.21017 року, 29.12.2018 року до 11.01.2019 року про що свідчать відповідні виписки епікризи (т. 2 а.с. 106-110).

Відповідно до індивідуальної програми реабілітації інваліда №1661 від 14.11.2017 року ОСОБА_2 необхідно проведення реабілітаційних заходів: стаціонар 1-2 рази на рік, гіпохолестична дієта, медикаментозне лікування; фізичної реабілітації, професійної реабілітації фізкультурно-спортивної реабілітації, соціальної та побутової реабілітації, технічної та інших засобів реабілітації в тому числі пересування, спеціальні засоби для орієнтування, спілкування та обміну інформацією, спеціальних засобів для самообслуговування, догляду освіти та занять трудовою діяльністю, протезних виробів, спеціально фізкультурно-спортивного обладнання, вироби медичного призначення - не показано. Трудова реабілітація - показана праця в комфортних умовах і у денний час, тривалістю не більш ніж 8 годин, не пов`язана зі значним психологічним та фізичним напруженням, без роз`їздів та відряджень. (т. 2 а.с. 103)

Аналізуючи зазначену медичну документацію на відповідачку, можна зробити висновок, що вона має ряд захворювань, потребує лікування, про те, вказані захворювання не перешкоджали їй турбуватись та відвідувати свою матір.

Ст. 1 СК України визначає засади шлюбу, особисті немайнові та майнові права і обов`язки подружжя, підстави виникнення, зміст особистих немайнових і майнових прав та обов`язків батьків і дітей, усиновлювачів та усиновлених, інших членів сім`ї та родичів.

Регулювання сімейних відносин здійснюється цим Кодексом з метою:

зміцнення сім`ї як соціального інституту і як союзу конкретних осіб;

утвердження почуття обов`язку перед батьками, дітьми та іншими членами сім`ї;

побудови сімейних відносин на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки;

забезпечення кожної дитини сімейним вихованням, можливістю духовного та фізичного розвитку.

Тобто ст. 1 СК України регулює сімейні відносини з метою утвердження почуття обов`язку перед батьками, дітьми та іншими членами сім`ї; побудови сімейних відносин на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги і підтримки.

Згідно ч. 1 ст. 1241 ЦК України малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують, незалежно від змісту заповіту, половину частки, яка належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов`язкова частка).

Розмір обов`язкової частки у спадщині може бути зменшений судом з урахуванням відносин між цими спадкоємцями та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення.

В п. 19 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику у справах про спадкування" від 30.05.2008 N 7 зазначено, що у разі порушення права спадкоємців на обов`язкову частку у спадщині суд може вирішувати питання про недійсність свідоцтва про право на спадщину лише в тій частині, яка складає обов`язкову частку. Суд може зменшити розмір обов`язкової частки у спадщині з урахуванням відносин між спадкоємцем та спадкодавцем, а також інших обставин, які мають істотне значення, зокрема майнового стану спадкоємця.

Аналізуючи п. 1 ч. 1 ст. 1241 ЦК України можна зробити висновок, що законодавець захищає права непрацездатних членів сім`ї на отримання спадщини в разі смерті спадкодавця, а п. 2 ч. 1 вказаної статті передбачає, можливість зменшення обов`язкової долі у спадщині в залежності від відносин між спадкодавцем і спадкоємцем та інших обставин, що мають істотне значення.

В інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 24-753/0/4-13 від 16.05.2013 року зазначено, що при вирішенні спорів про зменшення розміру обов`язкової частки у спадщині (абз. 2 ч. 1 ст. 1241 ЦК) встановленню та оцінюванню судом підлягає характер відносин між спадкодавцем та спадкоємцем, інші обставини, що мають істотне значення. Зокрема, ними може вважатись тривала відсутність спілкування між спадкодавцем і спадкоємцем, неприязні стосунки, зумовлені аморальною поведінкою спадкоємця, тощо.

Зменшення розміру обов`язкової частки в спадщині полягає у пропорційному зменшенні частки такого спадкоємця.

В судовому засіданні позивачка та свідки ОСОБА_14 і ОСОБА_7 підтвердили, що відповідачка з 2015 року не здійснювала догляду та підтримку за своєю пристарілою матір`ю ОСОБА_5 , яка відповідно до медичної документації потребувала стороннього догляду, що не заперечується самою відповідачкою.

Проживання онука з дружиною разом з матір`ю відповідачки ОСОБА_5 ніяким чином не звільняє її від обов`язку про турботу та піклування за нею.

Проживаючи в одному селі відповідачка не знала про смерть та похорони своєї матері, що в свою чергу підтверджує відсутність будь якої турботи відповідачки про свою пристарілу матір.

Заперечуючи проти позовних вимог відповідачка лише стверджує про те, що її мати ОСОБА_5 була більше забезпечена матеріально, а тому на її думку вона не потребує, ані догляду ані матеріальної підтримки.

Так, як зазначено вище у ОСОБА_5 у власності був житловий будинок на дві житлові кімнати та дві земельні ділянки, одна біля будинку, інша пай розміром 11,1832 га.

Щодо майнового стану відповідачки суд зазначає, що вона достатньо забезпечена про що свідчить наступне.

З копії спадкової справи до майна ОСОБА_11 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 вбачається, що після його смерті з заявами про прийняття спадщини звернулись син ОСОБА_7 (чоловік позивачки), дружина ОСОБА_2 - відповідачка та ОСОБА_10 (дочка) (т. 1 а.с. 94, 104, 109).

З свідоцтв про право на спадщину за законом від 17.03.2017 року вбачається, що відповідачці ОСОБА_2 належить 1/3 частина земельної ділянки:

площею 5,4964 га, що розташована на території Кагарлицької сільської ради Біляївського району Одеської області, масив № НОМЕР_4 , земельна ділянка № НОМЕР_5 ;

площею 5,9729 га, що розташована на території Кагарлицької сільської ради Біляївського району Одеської області (т. 1 а.с. 160, 162)

З свідоцтва про право власності №17 від 03 квітня 2008 року вбачається, що відповідачка є власником 54/100 житлового будинку АДРЕСА_2 загальною житловою площею 83,00 кв. м., в тому числі житловою 49,40 кв. м. (т. 1 а.с. 25). Інша 1/3 частина вказаного будинку належить ОСОБА_10 та ОСОБА_7 (т. 1 а.с. 26).

Відповідачка також має у власності 2/3 частини автомобілю марки ГАЗ 31105-581, 2008 року випуску, інша 1/3 частина належить ОСОБА_10 та ОСОБА_7 , про що свідчать свідоцтва про право власності та свідоцтво про право на спадщину за законом від 5.07.2016 року (т. 1 а.с. 32, 33).

Відповідно до рішення Біляївського районного суду від 13.10.2017 року за ОСОБА_2 визнано право власності на автомобіль САЗ 3507, 1991 року випуску.

Відповідачка маючи у власності два автомобіля мала можливість вільного пересування для відвідування своєї матері, яка і так проживала в одному селі.

Крім цього, з рішення суду вбачається, що ОСОБА_2 12.10.2017 року внесла на депозитний рахунок ТУ ДСА в Одеській області грошову суму, визначену експертним висновком у розмірі 53240 грн..

Відповідно до довідки Кагарлицької сільської ради №42 від 26 січня 2018 року відповідачка має у власності земельні:

масив № НОМЕР_1 земельна ділянка № НОМЕР_2 площею 5,67 га;

масив № НОМЕР_1 земельна ділянка № НОМЕР_3 площею 1,9910 га;

масив № НОМЕР_4 земельна ділянка № НОМЕР_5 площею 1,8322 га (т. 1 а.с. 31)

Тобто, за наявності у власності такого нерухомого та рухомого майна можливо дійти висновку, що відповідачка мала також можливість надавати матеріальну допомогу своїй пристарілій матері.

З оглянутої цивільної справи №496/2693/18 вбачається, що 09.07.2018 року ОСОБА_5 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на своє утримання у розмірі 800 грн. щомісячно до її смерті. Ухвалою суду від 17.07.2018 року було відкрито провадження у справі. 06.09.2018 року від ОСОБА_2 надійшли пояснення на вказану позовну заяву, в якій вона зазначила, що вона не погоджується з доводами її матері ОСОБА_5 про необхідність сплачувати їй аліменти, оскільки вона ( ОСОБА_2 ) офіційно не працює, має значні проблеми зі здоров`ям та у зв`язку із чим має інвалідність 3-ї групи загального захворювання. Її мати є людиною похилого віку, отримує пенсію, якої достатньо для задоволення її нагальних потреб. Крім цього, у неї у власності є земельна ділянка площею 11,18 га, яку вона здає та отримує орендну плату, з нею також проживає онук ОСОБА_7 , який їй допомагає та сплачує комунальні послуги. Провадження у справі по вказаній справі ухвалою суду від 14.11.2018 року було закрито у зв`язку із смертю ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань, номер провадження 12018160250000608 від 06.07.2018 року, фабула 20.05.2018 року за адресою АДРЕСА_3 в ході раптової виниклої сварки ОСОБА_2 , та ОСОБА_10 побили ОСОБА_1 , заподіявши їй тілесні ушкодження, свідчить про наявність сварок та суперечок між сторонами (т. 1 а.с. 30).

Аналізуючи вище наведене, суд враховує відносини між відповідачкою ОСОБА_2 та її покійною матір`ю ОСОБА_5 , а саме ухилення відповідачки від піклування про свою пристарілу матір, яка потребувала стороннього догляду, за наявності у відповідачки такої можливості та обов`язку; враховуючи матеріальний стан відповідачки, яка має у власності ряд земельних ділянок та більшу частину житлового будинку площею 83 кв.м., в якому вона проживає сама, а позивачка має у власності лише ѕ частини житлового будинку, площею 57,40 кв. м. на 2 житлові кімнати, який вона успадкувала та проживає в ньому разом із своєю сім`єю, (4 особи), а тому суд вважає, що вказані обставини мають істотне значення у зв`язку з чим вважає можливим зменшити обов`язкову долю відповідачки до 1/40 частини спадкового майна, що залишилось після смерті її матері ОСОБА_5 та визнати за позивачкою право власності в порядку спадкування за заповітом на 9/40 частин спадкового майна після смерті ОСОБА_5 .

Згідно ст. 1301 ЦК України свідоцтво про право на спадщину визнається недійсним за рішенням суду, якщо буде встановлено, що особа, якій воно видане, не мала права на спадкування, а також в інших випадках, встановлених законом.

Відповідно до ст. 217 ЦК України недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини.

Оскільки судом зменшено обов`язкову долю відповідачки, а тому суд вважає необхідним визнати частково недійними в 9/40 частині в спадкового майна після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 наступні свідоцтва:

свідоцтво про право на спадщину за законом видане 04.10.2019 року державним нотаріусом Біляївської районної державної нотаріальної контори Одеської області Шевченко Юлією Анатоліївною та зареєстроване в реєстрі за №1-1198 на ім`я ОСОБА_2 , на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 57,40 кв.м., житловою площею 29,10 кв.м., господарськими будівлями та спорудами, літери: Б-літня кухня, В-гараж, Г-сарай, І-цистерна, 1-3 огорожа, розташованого на земельній ділянці площею 0,1963 гектарів, кадастровий номер: 5121083000:02:001:0042;

свідоцтво про право на спадщину за законом видане 04.10.2019 року державним нотаріусом Біляївської районної державної нотаріальної контори Одеської області Шевченко Юлією Анатоліївною та зареєстроване в реєстрі за №1-1199 на ім`я ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 0,1963 гектарів, місце розташування: АДРЕСА_3 , кадастровий номер земельної ділянки: 5121083000:02:001:0042;

свідоцтво про право на спадщину за законом видане 04.10.2019 року державним нотаріусом Біляївської районної державної нотаріальної контори Одеської області Шевченко Юлією Анатоліївною та зареєстроване в реєстрі за №1-1200 на ім`я ОСОБА_2 на земельну ділянку площею 11,1832 гектарів, місце розташування: Одеська область, Біляївський район, Кагарлицька сільська рада, кадастровий номер земельної ділянки: 5121083000:01:003:0184.

Оскільки вказані свідоцтва визнані судом частково недійсними, відповідачка є власницею 1/40 частини спадкового майна після смерті ОСОБА_5 відповідно до положень ч. 1 ст. 1241 ЦК України.

При цьому позовні вимоги щодо часткового скасування свідоцтва про право власності не підлягає задоволенню, оскільки відповідно до норм ЦК України вказані свідоцтва не підлягають скасуванню.

Згідно ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Стаття 1217 ЦК України зазначає, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1235 ЦК України заповідач може призначити своїми спадкоємцями одну або кілька фізичних осіб, незалежно від наявності у нього з цими особами сімейних, родинних відносин, а також інших учасників цивільних відносин.

Враховуючи, те, що позивачка є спадкоємцем за заповітом після смерті ОСОБА_5 , а тому суд вважає можливим визнати за нею право власності в порядку спадкування за заповітом на 9/40 частину спадкового майна, а саме:

житловий будинок, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 57,40 кв.м. житловою площею 29,10 кв.м. господарськими будівлями та спорудами, літери: Б-літня кухня, В-гараж, Г-сарай, І-цистерна, 1-3 огорожа, розташованого на земельній ділянці площею 0,1963 гектарів, кадастровий номер: 5121083000:02:001:0042;

земельну ділянку площею 0,1963 гектарів, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер: 5121083000:02:001:0042;

земельну ділянку площею 11,1832 гектарів, що знаходиться за адресою: Одеська область, Біляївський район, Кагарлицька сільська рада, кадастровий номер: 5121083000:01:003:0184.

Згідно ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати:

1) на професійну правничу допомогу;

2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи;

3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів;

4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачка за подання позовної заяви сплатила судовий збір у розмірі 3012,04 грн., а тому його необхідно стягнути з відповідачки.

Позивачка 16.03.2020 року уклала договір з адвокатським Об`єднанням «Адвокатська Компанія «Оптима» договір №459 про надання правової допомоги відповідно до якого вказане об`єднання в особі адвоката Цуркан Ю.В. надає правову допомогу ОСОБА_1 у Біляївському районному суді по цивільному спорі з ОСОБА_2 про зменшення розміру обов`язкової частки у спадщині і гонорар складає 3000 грн. (т. 2 а.с. 115-118).

Позивачкою вказану суму було сплачено відповідно до квитанції №ПН2526 26 червня 2020 року (т. 2 а.с. 119), а тому вказані витрати необхідно стягнути з відповідачки.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 89, 133, 141, 259, 263-265 ЦПК України, ст. ст. 217, 1235, 1241, 1301 ЦК України, суд -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Державний нотаріус Біляївської районної державної нотаріальної контори Одеської області Шевченко Юлія Анатоліївна про зменшення розміру обов`язкової частки у спадщині, визнання частково недійсним свідоцтва про право на спадщину та визнання права власності на спадкове майно в частині - задовольнити частково.

Зменшити розмір обов`язкової частки у спадщині ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , паспорт серії НОМЕР_12 , виданий Біляївським РВ УМВС України в Одеській області 20.05.1997 року, іпн. НОМЕР_11 ) після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 з 1/4 частки до 1/40 частки від спадкового майна, що складається з:

- житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 57,40 кв.м. житловою площею 29,10 кв.м. господарськими будівлями та спорудами, літери: Б-літня кухня, В-гараж, Г-сарай, І-цистерна, 1-3 огорожа, розташованого на земельній ділянці площею 0,1963 гектарів, кадастровий номер: 5121083000:02:001:0042;

- земельної ділянки площею 0,1963 гектарів, кадастровий номер: 5121083000:02:001:0042, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 ;

- земельної ділянки площею 11,1832 гектарів, місце розташування якої: Одеська область, Біляївський район, Кагарлицька сільська рада, кадастровий номер: 5121083000:01:003:0184.

Визнати частково недійними:

свідоцтво про право на спадщину за законом видане 04.10.2019 року державним нотаріусом Біляївської районної державної нотаріальної контори Одеської області Шевченко Юлією Анатоліївною та зареєстроване в реєстрі за №1-1198 на ім`я ОСОБА_2 в 9/40 частині спадкового майна, що складається з житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 57,40 кв.м., житловою площею 29,10 кв.м., господарськими будівлями та спорудами, літери: Б-літня кухня, В-гараж, Г-сарай, І-цистерна, 1-3 огорожа, розташованого на земельній ділянці площею 0,1963 гектарів, кадастровий номер: 5121083000:02:001:0042;

свідоцтво про право на спадщину за законом видане 04.10.2019 року державним нотаріусом Біляївської районної державної нотаріальної контори Одеської області Шевченко Юлією Анатоліївною та зареєстроване в реєстрі за №1-1199 на ім`я ОСОБА_2 в 9/40 частині спадкового майна, що складається з земельної ділянки площею 0,1963 гектарів, місце розташування: АДРЕСА_3 , кадастровий номер земельної ділянки: 5121083000:02:001:0042;

свідоцтво про право на спадщину за законом видане 04.10.2019 року державним нотаріусом Біляївської районної державної нотаріальної контори Одеської області Шевченко Юлією Анатоліївною та зареєстрованого в реєстрі за №1-1200 на ім`я ОСОБА_2 в 9/40 частині спадкового майна, що складається з земельної ділянки площею 11,1832 гектарів, місце розташування: Одеська область, Біляївський район, Кагарлицька сільська рада, кадастровий номер земельної ділянки: 5121083000:01:003:0184.

Визнати за ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , паспорт серії НОМЕР_13 , виданий Болградським РС ГУ ДМС України в Одеській області 26 серпня 2015 року, іпн. НОМЕР_14 ) в порядку спадкування за заповітом, після смерті ОСОБА_5 , померлої ІНФОРМАЦІЯ_4 право власності на 9/40 частину спадкового майна, а саме:

житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 57,40 кв.м. житловою площею 29,10 кв.м. з господарськими будівлями та спорудами, літери: Б-літня кухня, В-гараж, Г-сарай, І-цистерна, 1-3 огорожа, розташованого на земельній ділянці площею 0,1963 гектарів, кадастровий номер: 5121083000:02:001:0042;

земельну ділянку площею 0,1963 гектарів, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , кадастровий номер: 5121083000:02:001:0042;

земельну ділянку площею 11,1832 гектарів, що знаходиться за адресою: Одеська область, Біляївський район, Кагарлицька сільська рада, кадастровий номер: 5121083000:01:003:0184.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , паспорт серії НОМЕР_12 , виданий Біляївським РВ УМВС України в Одеській області 20.05.1997 року, іпн. НОМЕР_11 ) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , паспорт серії НОМЕР_13 , виданий Болградським РС ГУ ДМС України в Одеській області 26 серпня 2015 року, іпн. НОМЕР_14 )судові витрати у розмірі 6012 грн. 04 коп. які складаються з: судового збору 3012 грн. 04 коп. та витрат на правничу допомогу у розмірі 3000 грн.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору: Державний нотаріус Біляївської районної державної нотаріальної контори Одеської області Шевченко Юлія Анатоліївна про часткове скасування свідоцтва про право власності - залишити без задоволення.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів, з дня складання його повного тексту до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області.

Суддя Л.О. Пендюра