Ухвала

від 04.05.2022 по справі 947/3540/22

КИЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ОДЕСИ

Справа № 947/3540/22

Провадження № 1-кс/947/3510/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.05.2022 року слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в судовому засіданні клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №220190000000000026 від 02.02.2019 року, -

ВСТАНОВИВ:

До слідчого судді Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 28.03.2019 року на транспортний засіб марки HYUNDAI, модель TUCSON, 2017 року випуску, номер шасі (кузова, рами) НОМЕР_1 , державний реєстраційний номер НОМЕР_2 .

Представник власника майна у своєму клопотанні про скасування арешту майна розгляд справи просила проводити за її відсутності.

Від прокурора надійшла заява про розгляд клопотання за його відсутності, відповідно до якої останній заперечив проти скасування арешту майна, зазначивши що автомобіль, з якого заявник просить скасувати арешт, є речовим доказом у кримінальному провадженні, крім того слідчим суддею вже тричі відмовлялося у скасуванні арешту вказаного авто.

Дослідивши клопотання та долучені в його обґрунтування матеріали, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Як вбачається з ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 28.03.2019 року, кримінальне провадження, в рамках якого було накладено арешт на автомобіль HUNDAI, модель TUCSON, реєстраційний номер НОМЕР_2 , здійснюється за фактом можливого вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 258-5, ч. 5 ст. 191 КК України.

Відповідно до вищевказаної ухвали, у зв`язку з тим, що автомобілі, в тому числі, автомобіль HUNDAI, модель TUCSON, реєстраційний номер НОМЕР_2 , визнані речовими доказами у кримінальному провадженні, тобто відповідають критеріям, зазначеним в ст. 98 КПК України, з метою запобігання їх відчуженню, з метою збереження речових доказів, а також запобігання зникненню, втрати або пошкодження арештованого майна та забезпечення його схоронності, було накладено арешт на майно, з клопотанням про скасування якого звертається заявник.

Слідчий суддя зазначає, що на даний час досудове розслідування кримінального провадження триває, кінцеве рішення ще не прийняте, автомобіль визнаний речовим доказом в рамках кримінального провадження, тому у випадку скасування арешту майна, існує ризик можливого зміни або знищення майна, в цілях подальшого ймовірного уникнення передбаченої законом відповідальності за ймовірно вчинені дії, у випадку підтвердження їх факту у встановленому законом порядку.

З урахуванням викладеного, враховуючи те, що досудове розслідування триває, автомобіль визнаний речовим доказом, слідчий суддя приходить до переконання, що правових підстав для скасування арешту майна не має, а тому подане клопотання задоволенню не підлягає.

При цьому, слідчий суддя роз`яснює, що заявник не позбавлений процесуальної можливості повторно ініціювати питання скасування арешту майна, попередньо долучивши відповідні матеріали, якими правова позиція заявника буде підтверджуватися, в тому числі щодо того, що відпала необхідність в вказаному заході забезпечення в даному кримінальному провадженні.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 174, 309 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

У задоволенніклопотання ОСОБА_3 про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження №220190000000000026 від 02.02.2019 року відмовити.

Ухвала слідчого судді оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя ОСОБА_1