Постанова

від 03.05.2022 по справі 400/3455/19

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2022 року

м. Київ

справа № 400/3455/19

адміністративне провадження № К/9901/25202/20

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Яковенка М. М.,

суддів - Дашутіна І. В., Шишова О. О.,

розглянувши у порядку письмового провадження в касаційній інстанції адміністративну справу № 400/3455/19

за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Нібулон» до Офісу великих платників податків ДПС, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

за касаційною скаргою Офісу великих платників податків ДПС на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду (суддя Мороз А. О.) від 20 січня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду (колегія у складі суддів: Танасогло Т. М., Димерлій О. О., Єщенко О. В.) від 09 липня 2020 року,

УСТАНОВИВ:

І. РУХ СПРАВИ

1. У жовтні 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське підприємство «Нібулон» (далі - ТОВ СП «Нібулон») звернулось до суду з адміністративним позовом до Офісу великих платників податків ДПС, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, в якому просило:

- визнати протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків ДПС, яка полягає у невнесенні до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодження ТОВ СП «Нібулон» суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - ПДВ) в розмірі 15 175 309,47 грн;

- зобов`язати Офіс великих платників податків ДПС внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодження ТОВ СП «Нібулон» суми бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 15 175 309,47 грн;

- стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь ТОВ СП «Нібулон» 15 175 309,47 грн заборгованості бюджету з відшкодування ПДВ;

- стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь ТОВ СП «Нібулон» 1 798 586 грн пені за період з 14 березня 2019 року до 07 жовтня 2019 року включно, нарахованої на суму заборгованості бюджету з відшкодування ПДВ за податковими деклараціями з ПДВ за звітні періоди березень-травень, липень-серпень 2016 року.

2. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що в 2016 році підприємством до контролюючого органу були подані електронні декларації з ПДВ, за якими сума від`ємного значення ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню, склала 1 118 042 325,0 грн, з яких ТОВ СП «Нібулон» вже відшкодовано 1 102 867 015,53 грн. Залишок заявленого до відшкодування, але не відшкодованого ПДВ, склав 15 175 309,47 грн. Невідшкодування цього залишку пояснюється результатами перевірки ТОВ СП «Нібулон», яку провів Офіс великих платників податків ДПС. За результатами перевірки, прийнято податкове повідомлення-рішення, яким зменшено ТОВ СП «Нібулон» суму бюджетного відшкодування ПДВ на 17 823 060,81 грн. Позивачем податкове повідомлення-рішення було оскаржено до суду і рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду, визнано протиправним та скасовано.

Таким чином, в судовому порядку визнано незаконним зменшення ТОВ СП «Нібулон» суми бюджетного відшкодування ПДВ, але Офіс великих платників податків ДПС відмовляється внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодження ТОВ СП «Нібулон» суми бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 15 175 309,47 грн. На переконання позивача, оскарження в касаційному порядку рішень судів першої та апеляційної інстанцій не позбавляє їх законної сили, а тому не може вважатись законною підставою для відмови в отриманні ним бюджетного відшкодування ПДВ.

3. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 січня 2020 року, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2020 року, позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків ДПС, яка полягає у невнесенні до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодження ТОВ СП «Нібулон» суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень, квітень, травень, липень, серпень 2016 року в загальному розмірі 15 175 309,47 грн.

Зобов`язано Офіс великих платників податків ДПС внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодження ТОВ СП «Нібулон» суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за березень, квітень, травень, липень, серпень 2016 року в загальному розмірі 15 175 309,47 грн.

Стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь ТОВ СП «Нібулон» 15 175 309,47 грн заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість за березень, квітень, травень, липень, серпень 2016 року.

Стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь ТОВ СП «Нібулон» 1 798 586 грн пені за період з 14 березня 2019 року до 07 жовтня 2019 року включно, нарахованої на суму заборгованості бюджету з відшкодування податку на додану вартість за податковими деклараціям з податку на додану вартість за березень, квітень, травень, липень, серпень 2016 року.

Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків ДПС на користь ТОВ СП «Нібулон» судові витрати у виді судового збору в розмірі 59 551 грн.

4. Не погоджуючись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, 05 жовтня 2020 року Офіс великих платників податків ДПС звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 січня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2020 року, і ухвалити нове рішення, яким позов ТОВ СП «Нібулон» залишити без задоволення.

Водночас, Офісом великих платників податків ДПС було заявлено клопотання про зупинення виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 січня 2020 року та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2020 року у справі № 400/3455/19 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.

5. Ухвалою Верховного Суду від 22 жовтня 2020 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою, встановлено строк для подання відзиву. Витребувані матеріали справи.

6. 04 листопада 2020 року до Верховного Суду від ТОВ СП «Нібулон» надійшло клопотання про закриття касаційного провадження за касаційною скаргою Офісу великих платників податків ДПС звернувся до Верховного Суду на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 січня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2020 року.

7. 09 листопада 2020 року до Верховного Суду від ТОВ СП «Нібулон» надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому позивач просить залишити касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 січня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2020 року залишити без змін.

8. 27 листопада 2020 року до Верховного Суду від Офісу великих платників податків ДПС надійшли письмові пояснення по справі.

9. Ухвалою Верховного Суду закінчено підготовку даної справи до касаційного розгляду та призначено її касаційний розгляд в порядку письмового провадження.

Цією ж ухвалою зупинено виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 січня 2020 року та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2020 року у справі № 400/3455/19 до закінчення їх перегляду в касаційному порядку.

IІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

10. Судами попередніх інстанцій встановлено, що в березні-травні та липні-серпні 2016 року позивач подав до контролюючого органу податкові декларації з ПДВ, в яких визначив суму від`ємного значення з ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню в розмірі 1 118 042 325 грн. За ці ж періоди позивачу фактично відшкодовано ПДВ в розмірі 1 102 867 015,53 грн, залишок невідшкодованого ПДВ складає 15 175 309,47 грн.

11. При цьому судами встановлено, що в серпні 2017 року Офіс великих платників податків ДФС провів документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ СП «Нібулон» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ «Никсервіс-Плюс», ТОВ «Специнвест», ТОВ «Еллана», ТОВ «Оліон», за березень-травень, липень-серпень 2016 року, результати якої оформлені актом від 15 серпня 2017 року № 2756/28-10-41-8/14291113 (далі - Акт перевірки).

12. У висновку Акту перевірки вказано на порушення ТОВ СП «Нібулон» підпункту 14.1.18 пункту 14.1 статті 14, пунктів 44.1, 44.6 статті 44, пункту 185.1 статті 185, пунктів 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 статті 198, пунктів 200.1, 200.4 статті 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України), підпункту 1 пункту 4 розділу V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 28 січня 2016 року № 21, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 січня 2016 року за № 159/28289, в результаті чого завищено суму податкового кредиту на 18 246 595,46 грн та завищено суму ПДВ, яка підлягає бюджетному відшкодуванню на ту ж саму суму.

13. 30 серпня 2017 року Офіс великих платників податків ДФС прийняв податкове повідомлення-рішення № 0000814101, яким позивачу визначено суму завищеного бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 17 823 060,81 грн та застосовано штраф в розмірі 4 455 765,19 грн.

14. Не погодившись з цим рішенням, позивач оскаржив його до суду і рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 30 травня 2018 року у справі № 814/2396/17, залишеним без змін постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 27 лютого 2019 року, позов задоволено повністю, податкове повідомлення-рішення від 30 серпня 2017 року № 0000814101 визнано протиправним та скасовано.

15. 24 травня 2019 року Верховний Суд відмовив Офісу великих платників податків ДПС в продовженні строку для усунення недоліків касаційної скарги та у відстроченні сплати судового збору, одночасно повернувши касаційну скаргу.

16. Вважаючи протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків ДПС, яка полягає у невнесенні до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування даних щодо узгодження ТОВ СП «Нібулон» суми бюджетного відшкодування ПДВ, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

IІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

17. Суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходили з того, що Офісом великих платників податків ДПС було допущено протиправну бездіяльність, яка виразилась у тому, що після набрання судовим рішенням законної сили, податковий орган не вніс до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування інформацію про узгоджену суму бюджетного відшкодування ПДВ позивача, що призвело до неможливості своєчасного перерахування ПДВ.

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

18. Скаржник у своїй касаційній скарзі не погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про наявність підстав для задоволення позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню, оскільки судами неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень у справі.

19 Підставою касаційного оскарження рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 січня 2020 року та постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2020 року скаржником зазначено пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а саме застосування судом апеляційної інстанції норм права без врахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду.

20. В доводах касаційної скарги відповідач зазначає, що судами попередніх інстанцій безпідставно не були враховані висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах Верховного Суду від 06 лютого 2018 року у справі № 810/7195/14, від 17 січня 2018 року у справі № К/9901/2529/18, від 18 січня 2018 року № К/9901/1478/18, від 24 січня 2018 року № К/9901/554/18.

21. При цьому скаржник наголошує, що Офісом великих платників податків ДПС правомірно не внесено до Реєстру заяв про повернення сум бюджетного відшкодування інформацію про суму бюджетного відшкодування ПДВ позивача, оскільки контролюючим органом під час проведення перевірки встановлено завищення бюджетного відшкодування.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

22. Верховний Суд, переглянувши оскаржувані судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права у спірних правовідносинах, відповідно до частини першої статті 341 КАС України (тут і далі, в редакції, чинній з 15 грудня 2017 року), виходить з такого.

23. За визначеннями, наведеними у підпунктах 14.1.18 і 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України, бюджетне відшкодування - відшкодування від`ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, а пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми грошових зобов`язань у встановлених цим Кодексом випадках та не сплачена у встановлені законодавством строки.

24. На момент виникнення спірних правовідносин алгоритм дій державних органів щодо відшкодування з Державного бюджету України (бюджетного відшкодування) податку на додану вартість було врегульовано статтею 200 ПК України.

25. Так, відповідно до пункту 200.7 статті 200 ПК України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

26. Пунктами 200.10 та 200.11 статті 200 ПК України передбачено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

27. Відповідно до вимог пункту 200.14 статті 200 ПК України якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган, зокрема, у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування.

28. Пунктом 200.15 статті 200 ПК України визначено, що у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або контролюючий орган розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням. Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п`яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов`язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Невиконання такого обов`язку спричиняє порушення права платника податків на отримання з бюджету суми відшкодування ПДВ, а такі способи судового захисту як визнання протиправною бездіяльності податкового органу щодо неподання до органу казначейства висновку із зазначенням відповідної суми бюджетного відшкодування та зобов`язання податкового органу вчинити передбачені законодавством дії, спрямовані на підготовку і надання відповідного висновку органам казначейства, були сформульовані Верховним Судом України виходячи, зокрема, з аналізу чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства.

29. Так, вирішуючи питання щодо порядку бюджетного відшкодування ПДВ у спосіб судового стягнення безпосередньо (водночас) зі здійсненням судового контролю над рішеннями контролюючих органів, ухваленими за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, або окремо від здійснення такого контролю, Верховний Суд України протягом 2012-2015 років напрацював правову позицію, відповідно до якої відшкодування з Державного бюджету України ПДВ є виключними повноваженнями податкових органів та органів державного казначейства, а отже, суд не може підміняти державний орган і вирішувати питання про стягнення такої заборгованості.

30. Однак, в подальшому, Законами України від 24 грудня 2015 року № 909-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2016 році» та від 21 грудня 2016 року № 1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» внесено зміни до статті 200 ПК України, зокрема, й щодо порядку бюджетного відшкодування ПДВ.

31. Відповідно до підпункту 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 ПК України (тут і далі - в редакції, чинній на момент розгляду цієї справи судом апеляційної інстанції та Верховним Судом) на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

32. Згідно з підпунктом 200.7.2 пункту 200.7 цієї статті Кодексу заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження. Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

33. На підставі пункту 200.15 статті 200 ПК України у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.

Після закінчення процедури адміністративного оскарження або набрання законної сили рішенням суду контролюючий орган на наступний робочий день після отримання відповідного рішення зобов`язаний внести до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника.

У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов`язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків.

34. Пунктом 200.12 статті 200 ПК України, зокрема, визначено, що узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.

35. На підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої сумою бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів (пункт 200.13 статті 200 ПК України).

36. Положення цієї норми узгоджуються з пунктом 7 Порядку ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року № 26.

37. Також, відповідно до пунктів 3, 5, 6 вказаного Порядку визначено, що формування Реєстру здійснюється автоматично на підставі баз даних ДФС та Казначейства.

Орган ДФС вносить до Реєстру такі дані: найменування платника податку на додану вартість (далі - платник податку) та його індивідуальний податковий номер; дату подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - заява) на рахунок платника податку у банку, поданої у складі податкової декларації з податку на додану вартість (далі - податкова декларація) або уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість (далі - уточнюючий розрахунок) (в разі їх подання); дату надсилання платнику податку органом ДФС повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання); суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначену в кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку та/або в рахунок сплати грошових зобов`язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зменшену на суму податкового боргу; реквізити поточного рахунка платника податку для перерахування бюджетного відшкодування; реквізити бюджетних рахунків для перерахування бюджетного відшкодування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; реквізити бюджетного рахунка, з якого здійснюється бюджетне відшкодування; дату початку та закінчення проведення перевірки даних податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), в складі яких подана заява, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна); суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, та дату поданої до органу ДФС заяви у разі виникнення у платника податку необхідності змінити напрям узгодженого бюджетного відшкодування; дату складення та вручення платнику податку акта перевірки; дату та номер податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування за кожною заявою з урахуванням уточнюючого розрахунку (у разі їх подання), не узгоджену органом ДФС; дату початку оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, що оскаржується; дату закінчення оскарження податкового повідомлення-рішення та суму бюджетного відшкодування, узгоджену за результатами оскарження; суму узгодженого органом ДФС бюджетного відшкодування за кожною заявою та дату її узгодження.

Заяви виключаються з Реєстру згідно з пунктом 48.7 статті 48, пунктом 49.11 статті 49 і пунктом 50.1 статті 50 Податкового кодексу України.

Заяви автоматично вносяться до Реєстру протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.

Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення заяв до Реєстру.

Інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі органом ДФС на наступний робочий день після виникнення такого випадку.

38. З системного аналізу вказаних вище норм права вбачається, що за наявності права платника податків на отримання бюджетного відшкодування та який прийняв рішення про повернення суми такого відшкодування податку на додану вартість платник податку подає до контролюючого органу в електронній формі податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

39. Лише виключно після подання та опрацювання/внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування вказаної заяви виникають наслідки у вигляді або відмови в відшкодуванні, або отримання такого бюджетного відшкодування у разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, або у випадках, визначених пунктом 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу.

40. Тобто, наведені положення податкового законодавства врегульовує (встановлює певний правовий алгоритм дій та юридичних наслідків як для платника податків так і для податкового органу) звичайний порядок відносин, що виникає (існує) за звичайних умов формування (складання), подання до контролюючого органу та прийняття в електронній формі податкової декларації з показників ПДВ та відповідної заяви про повернення таких сум бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації, тобто у відповідності до існуючого вище порядку.

41. Як встановлено судами за матеріалами справи, що позивач за результатами завершеної процедури судового оскарження мав узгоджену та невідшкодовану суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, що утворилась у податковому періоді березень - серпень 2016 року у розмірі 15 175 309,47 грн.

42. Однак, незважаючи на те, що суми бюджетного відшкодування є узгодженими, в той же час алгоритм дій (відшкодування), який відбувається після прийняття декларації та внесення в реєстр заяв про повернення сум бюджетного відшкодування згідно податкової декларації з ПДВ визначений вищенаведеними нормами, якими врегульовано порядок перерахування узгоджених сум з бюджетного рахунка та здійснюється у автоматичному та хронологічному порядку відповідно до черговості внесення заяв до Реєстру.

43. Верховний Суд уважає, що судами першої та апеляційної інстанції під час розгляду справи не враховано вказаних законодавчих змін щодо повернення сум бюджетного відшкодування. Ретельного дослідження потребують і обставини щодо права позивача на бюджетне відшкодування.

44. Також не з`ясованими у повному обсязі залишилися і обставини щодо наявності у позивача податкового боргу, оскільки за правилами пункту 200.12 статті 200 ПК України у разі наявності у платника податку податкового боргу бюджетному відшкодуванню підлягає заявлена сума податку, зменшена на суму такого податкового боргу.

45. Другим питанням у цій справі є перевірка правильності судових рішень в частині нарахування пені за несвоєчасне відшкодування сум бюджетної заборгованості з ПДВ.

46. Згідно із пунктом 200.23 статті 200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

47. За висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 14 травня 2020 року у справі № 804/6138/16, факт нарахування пені нерозривно пов`язується із фактом існування заборгованості бюджету. Набуття відповідною сумою бюджетного відшкодування статусу узгодженої та перетворення її на бюджетну заборгованість пов`язано саме із закінченням законодавчо встановленого строку після отримання відповідного судового рішення, яке набрало законної сили, протягом якого держава в особі відповідних державних органів зобов`язана повернути платнику ПДВ суму бюджетного відшкодування. Тобто, право на нарахування пені пов`язане із набуттям відповідною сумою бюджетного відшкодування статусу узгодженої та перетворення її на бюджетну заборгованість.

48. Наведене дає підстави для висновку, що держава в особі відповідних державних органів, виконуючи певний комплекс дій, зобов`язана повернути платнику ПДВ суму бюджетного відшкодування протягом законодавчо встановленого строку після дня набуття відповідною сумою статусу узгодженої. Якщо ж протягом згаданого строку необхідних дій для відшкодування податку здійснено не було, невідшкодовані суми перетворюються на бюджетну заборгованість, на яку в силу положень пункту 200.23 статті 200 ПК України нараховується пеня.

49. При цьому Суд наголошує на тому, що стягнути з Державного бюджету України пеню можливо лише у конкретному визначеному розмірі (у певній сумі), і такий розмір має були розрахований відповідно до положень пункту 200.23 статті 200 ПК України, а правильність розрахунку перевірена судом.

50. Як свідчить зміст оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій, судами не було встановлено, з якого часу сума податку, не відшкодована платнику, набула статусу заборгованості бюджету з відшкодування ПДВ, будь-якого розрахунку розміру пені судові рішення не містять, при цьому відсутні будь-які висновки стосовно періоду, за який має нараховуватись пеня.

51. За змістом частин першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

52. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

53. За правилами пункту 1 частини другої статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази.

54. Частиною четвертою статті 353 КАС України визначено, що справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом. В усіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

55. Колегія суддів вважає, що судами не додержано норм процесуального права задля з`ясування усіх фактичних обставин справи, що мають значення для правильного її вирішення, а тому справа підлягає направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

56. Під час нового розгляду справи судам необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з`ясувати всі фактичні обставини справи, оцінити відповідні докази та прийняти обґрунтоване і законне судове рішення із наведенням відповідного правового обґрунтування в частині прийняття чи відхилення доводів учасників справи.

На підставі викладеного, керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 355, 359 КАС України, Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Офісу великих платників податків ДПС задовольнити частково.

Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 20 січня 2020 року та постанову П`ятого апеляційного адміністративного суду від 09 липня 2020 року у справі № 400/3455/19 скасувати, а справу направити до Миколаївського окружного адміністративного суду на новий розгляд.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя-доповідач М. М. Яковенко

Судді І. В. Дашутін

О. О. Шишов