Ухвала

від 03.05.2022 по справі 750/910/18

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня2022 року

м. Київ

справа № 750/910/18

провадження№ 51-5487 ск 20

Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянувши касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 на вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 09 грудня 2019 року та вирок Чернігівського апеляційного суду від 27 січня 2022 року,

встановив:

Вироком Деснянського районного суду м. Чернігова від 09 грудня 2019 року ОСОБА_5 визнано винуватим та засуджено до покарання:

- за ч. 3 ст. 212 КК у виді штрафу в розмірі двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 000 грн із позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням функцій представника влади чи місцевого самоврядування, а також обіймати постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконувати такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом, на строк 2 роки з конфіскацією всього майна, що є власністю засудженого;

- за ч. 1 ст. 366 КК у виді штрафу в розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 грн.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим ОСОБА_5 призначено остаточне покарання у вигляді штрафу в розмірі 340 000 грн із позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням функцій представника влади чи місцевого самоврядування, а також обіймати постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконувати такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом, на строк 2 роки з конфіскацією всього майна, що є власністю засудженого.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ГУ ДФС у Чернігівській області 4329418грн у рахунок відшкодування завданих збитків.

Вирішено питання щодо речових доказів та процесуальних витрат у кримінальному провадженні.

Вироком Чернігівського апеляційного суду від 27 січня 2022 року відмовлено в задоволенні апеляційної скарги захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 .

Апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні задоволено.

Вирок Деснянського районного суду м. Чернігова від 09 грудня 2019 року щодо ОСОБА_5 в частині призначеного покарання скасовано та постановлено новий.

Призначено ОСОБА_5 покарання:

-за ч.1ст.366 КК Україниу виді штрафу у розмірі двохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто у сумі 3400 грн. з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням функцій представника влади чи місцевого самоврядування, а також обіймати постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконувати такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом строком на 1 рік.

- за ч. 3ст. 212 КК Україниу виді штрафу у розмірі двадцяти тисячнеоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто в сумі 340000 грн. з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням функцій представника влади чи місцевого самоврядування, а також обіймати постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконувати такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом строком на два роки з конфіскацієювсього майна, що є власністю засудженого.

На підставі ч.1ст.70 КК Українишляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено ОСОБА_5 остаточне покарання у виді штрафу у розмірі двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто у сумі 340000 грн. з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з виконанням постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням функцій представника влади чи місцевого самоврядування, а також обіймати постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконувати такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом строком на два роки з конфіскацією всього майна, що є власністю засудженого.

В іншій частинівирок Деснянського районного суду м. Черніговавід 09 грудня 2019 року відносно ОСОБА_5 залишено без зміни.

Захисник звернувся із касаційною скаргою,в якій порушує питання про перегляд судових рішень щодо засудженого.

Перевіривши відповідність касаційної скарги вимогам ст. 427 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу подано без додержання вимог зазначеної статті.

Відповідно до пунктів 4, 5 ч. 2ст. 427 КПК України касаційна скарга має містити обґрунтування заявлених скаржником вимог, із зазначенням того, у чому саме полягає незаконність чи необґрунтованість судових рішень та вимоги особи, яка подає касаційну скаргу.

Наведене обґрунтування вимог захисником викладено без урахування вимог ст.433 КПК України, яка визначає межі перегляду судом касаційної інстанції, та положень ч. 1 ст. 438 КПК України, якою регламентовано, що підставами для скасування або зміни судових рішень у касаційному суді є лише: 1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; 3) невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого.

При цьому, при вирішенні питання про наявність зазначених у ч.1ст.438 КПК України підстав суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 КПК України.

Посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення, і які, на її думку, були допущені судами при винесенні судових рішень, навести конкретні аргументи в обґрунтування кожної позиції.

Однак, як убачається зі змісту касаційної скарги, захисник зазначає про незаконність рішень суду першої та апеляційної інстанцій, при цьому, окрім іншого, вказує на однобічність та неповноту досудового розслідування та судового розгляду, невідповідність висновків, викладених у рішеннях суду першої та апеляційної інстанцій, фактичним обставинам кримінального провадження, доказам у кримінальному провадженні просить дати іншу оцінку, ніж її дали суди, що у розумінні ст. 433 КПК України не може бути предметом касаційного розгляду.

Таким чином, всупереч наведеним положенням процесуального закону, у поданій скарзі захисник не зазначає, яких саме порушень допустилися суди першої та апеляційної інстанцій та не конкретизує, у чому саме ці порушення полягали, як вони вплинули на законність й обґрунтованість постановлених судами судових рішень, і чому ці порушення слід відносити до підстав для скасування касаційним судом вироку районного суду та вироку апеляційного суду згідно з ч. 1 ст. 438 КПКУкраїни та з огляду на положення статей370,404,412-414,420цьогоКодексу.

Вказані порушення перешкоджають вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.

Згідно звимогами ч. 1 ст. 429 КПК України суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених статтею 427цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 429 КПК України залишення касаційної скарги без руху або її повернення не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, передбаченому цим Кодексом, у межах строку на касаційне оскарження, шляхом подання виправленої касаційної скарги.

Враховуючи викладене та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК України, Суд

постановив:

Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах засудженого ОСОБА_5 залишити без руху та встановити строк для усунення недоліків десять днів із дня отримання копії цієї ухвали.

У разі невиконання вимог ухвали касаційну скаргу буде повернуто особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3