Постанова

від 05.05.2022 по справі 487/94/22

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 487/94/22

Провадження № 1-кс/487/958/22

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.05.2022 року

Слідчий суддя Заводського районного суду міста Миколаєва ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора Окружної прокуратури м.Миколаєва ОСОБА_3 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Миколаєві клопотання підозрюваного ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу

ВСТАНОВИВ:

29.03.2022року ОСОБА_4 , підозрюваний по кримінальному провадженню за № 42021152010000066 від 26.10.2021 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України звернувся до слідчого судді Заводського районного суду м.Миколаєва із клопотанням про зміну йому запобіжного заходу із тримання під вартою на особисте зобовязання.

Клопотання обґрунтовано тим, що він бажає брати участь у захисті територіальної цілісності та незалежності України, але на нього покладені обов`язки, які на даний час перешкоджають у здійсненні такої участі.

В судовому засіданні прокурор просив винести рішення на розсуд суду.

В судове засідання заявник та захисник не з`явились.

Вислухавши думку прокурора, вивчивши клопотання, а також матеріали, якими вони обґрунтовуються, слідчий суддя дійшов наступного.

У проваджені Слідчого відділу Миколаївського РУП ГУНП в Миколаївській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 42021152010000066 від 26.10.2021 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Так, ОСОБА_4 , будучи службовою особою АТ «Миколаївобленерго», підозрюється в одержані службовою особою неправомірної вигоди для себе, за вчинення такою службовою особою в інтересах того хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй службового становища, вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане із вимаганням такої вгоди.

24.01.2022 ОСОБА_4 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Відповідно до ухвали слідчого судді Заводського районного суду м.Миколаєва від 26.01.2022 року до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб та визначено розмір застави у сумі 223290 грн. та у разі звільнення під заставу покладено ряд обов*язків, а саме - прибувати за першою вимогою до слідчого , прокурора чи суду, не відлучатися за межі Миколаївської області без дозволу слідчого, прокурора або суду, повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання або роботи, утримуватись від спілкування зі свідками та потерпілим з приводу обставин кримінального правопорушення, здати на зберігання до органу досудового розслідування свій паспорт для виїзду за кордон.

27.01.2022р. на рахунок ТУ ДСА в Миколаївській області було внесено ОСОБА_5 визначений слідчим суддею розмір застави в сумі 223290 грн., а тому підозрюваний був звільнений з під варти у зв`язку з внесенням вищевказаного розміру застави.

Відповідно до вимог п. "С" ч. 1, ст. 5 Європейської конвенції про захист прав і основоположних свобод (Рим, 1950),КПК Українидля обрання або для зміни запобіжного заходу - тримання під вартою необхідна наявність підстав вважати, що дана особа, яка обґрунтовано підозрюється у вчинені злочину, буде намагатися, або ухилятися від слідства, суду та від виконання процесуальних рішень або перешкоджати встановленню істини в справі або продовжувати злочинну діяльність. При цьому враховується тяжкість вчинених злочинів, вік підозрюваного, його стан здоров`я, сімейний та матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інше.

Згідно позиції Європейського суду з прав людини, серйозність пред`явленого обвинувачення та ризик втечі може бути аргументом лише при обранні запобіжного заходу і відповідно до ч. 3ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободзі спливом певного часу саме тільки існування обґрунтованості підозри перестає бути підставою для позбавлення свободи і продовження тримання під вартою може бути виправданим тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості переважає принцип поваги до свободи особистості (Рішення Європейського Суду "Харченко проти України" від 10.02.2011р.).

Відповідно до вимог частини 1 статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Відповідно до положень, передбачених частиною 4 статті 194 КПК України, є правом слідчого судді застосування більш м`якого запобіжного заходу, ніж той, який зазначений в клопотанні, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1, 2 частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті.

Відповідно до ч.1 ст.201 КПК України, підозрюваний має право звернутися в порядку, передбаченому статтею 184 цього Кодексу, до слідчого судді, суду із клопотанням про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування, зміну або покладення додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу, чи про зміну способу їх виконання.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України, з моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Відповідно до вимог ст. 182 КПК України та параграфу 1 глави 18 КПК України, строку дії застави як запобіжного заходу не передбачено.

Відповідно до ч. 11 ст. 182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу. При цьому застава, внесена підозрюваним, обвинуваченим, може бути повністю або частково звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень.

З моменту внесення застави на підозрюваного покладаються обов`язки визначені ухвалою слідчого судді строком на два місяці та не продовження цих обов`язків не тягне за собою припинення дії запобіжного заходу у вигляді застави.

При цьому, після внесення грошових коштів у якості застави за підозрювану особу, строк дії ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді застави, відповідно до норм кримінального процесуального Кодексу, діє до моменту прийняття остаточного рішення, оскільки відповідно до ст. 182 КПК України цей запобіжний захід не має граничного строку дії.

Між тим, у судовому засіданні слідчим суддею не встановлено та заявником не надано достатніх доказів, які б свідчили про те що підозрюваний позбавлений можливості приймати участь у захисті територіальної цілісності та незалежності України, оскільки вирішення питання щодо виконання обов`язків підозрюваним віднесено до компетенції слідчого, в провадженні якого знаходиться вказане кримінальне провадження. Але доказів того, що підозрюваний звертався до слідчого з таким питання і йому в їх задоволенні відмовлено слідчому судді не надано. Також в судове засідання сам підозрюваний не зявився, ніяких пояснень не надав. З цих же підстав не підлягає задоволенню і заява ОСОБА_5 щодо перерахування грошових коштів , сплачених в рахунок застави.

Отже, виходячи з вищенаведеного та враховуючи вищезазначене слідчий суддя вважає, що підстав для зміни запобіжного заходу немає, у зв`язку з чим приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання.

Керуючись ст.ст. 176-178, 182-183, 193-197, 309, 392-395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання підозрюваного ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу відмовити.

Ухвалаостаточна іоскарженню непідлягає.

Слідчий суддя: ОСОБА_1