Рішення

від 04.05.2022 по справі 591/6037/21

ЗАРІЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СУМ

Справа № 591/6037/21

Провадження № 2/591/510/22

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 лютого 2022 року м. Суми

Зарічний районний суд м. Суми в складі:

головуючого судді Ніколаєнко О.О.,

за участю секретаря судового засідання Гончаренко Т.С.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

представника відповідача ОСОБА_3 ,

представника третьої особи Тютюник О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Суми цивільну справу № 591/6037/21 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , треті особи: Служба у справах дітей Сумської міської ради, Служба у справах дітей та сім`ї Виконавчого комітету Циркунівської сільської ради про позбавлення батьківських прав,-

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2021 року позивач звернувся до суду з позовом, мотивуючи вимоги тим, що з 2016 року проживав з відповідачкою у незареєстрованому шлюбі, мають спільну доньку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дитина народилася із важкою хворобою, потребувала трансплантації печінки. Операція здійснювалась за кордоном, а для її оплати проводився збір коштів. Операція була проведена у січні 2019 року у Бельгії і після реабілітації мати з дитиною повинні були повернутися до України, однак відповідачка відмовилася повертатися та відмовилась повертати дитину. Звертався з приводу незаконного утримання дитини до правоохоронних органів у Бельгії. У липні 2019 року позивач забрав дитину, а відповідачка залишилася у Бельгії. З цього часу відповідачка дитину не бачила, не спілкується, участі у вихованні та лікуванні не приймає, матеріально не допомагає. Рішенням суду від 18.06.2020 встановлено місце проживання дитини разом з батьком та стягнуто з матері аліменти на утримання дитини. Дитина не знає та не пам?ятає маму. Батько опікується лікуванням, доглядом дитини, її здоров?ям, розвитком та навчанням. Просить позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно ОСОБА_6 .

У відзиві на позовну заяву відповідач проти позову заперечувала. Пояснила, що не ухиляється та не ухилялася від виконання своїх батьківських обов?язків. Виступила донором для дитини при трансплантації печінки. Не мала наміру залишати дитину з батьком та після проведеного лікування прагнула залишитися в країні, де дитина отримувала б належний медичний догляд. Відповідач чинить перешкоди у спілкуванні з дитиною та не надав доказів, що відповідачка ухиляється від виховання дитини. Сам факт наявності заборгованості по аліментах не є підставою для позбавлення батьківських прав. Просить відмовити у задоволенні позову.

У відповіді на відзив позивач зазначив, що відповідачка у відзиві не наводить фактів щодо того, як вона виконувала батьківські обов`язки. За останні 2.5 роки відповідачка жодного разу не бачила дитину, не телефонувала, не вітала її зі святами, не цікавилась нею. Дитина не знає матір. Не перешкоджав матері у спілкуванні з дитиною. Судові витрати, понесені відповідачкою, не підлягають стягненню, оскільки не підтверджені.

У запереченні відповідачка вказувала, що наведені у відповіді на відзив обставини не є підставою для задоволення позову. Між сторонами до травня 2021 року тривав спір щодо визначення місця проживання дитини, що свідчить про активну участь відповідачки у вирішенні долі дитини.

У судовому засіданні представник позивача позовну заяву підтримала із зазначених підстав. Додатково пояснила, що після того, як відповідачка віддала дитину батьку в аеропорту у м. Брюссель вона не цікавилася долею дитини та не брала участі у її вихованні. Дитина вважає матір?ю мати позивача (свою бабусю). Дитина потребує постійного лікування, у тому числі за кордоном, для виїзду за кордон потрібний дозвіл відповідачки.

У судовому засіданні відповідачка та її представник проти позову заперечували із зазначених у заявах по суті підстав. Відповідачка додатково пояснила, що мають двох спільних з позивачем доньок. Старша дитина проживає разом з нею, батько нею не цікавиться та не утримує. Молодша дитина проживає разом з відповідачем. Після того, як позивач забрав дитину з Бельгії до України, відповідачка деякий час проживала за кордоном. Після повернення до України намагалася зустрітися із молодшою донькою, однак відповідач перешкоджав, у тому числі погрожував, про що зверталась до органів Національної поліції. Дитина проживає у Харківському районі, позивачка не має можливості зараз їздити в інший населений пункт, не має житла там залишатися. Декілька разів приїздила, однак позивач не давав можливості побачитися з дитиною. Аліменти не сплачує, бо не має грошей, утримує старшу доньку.

Представник третьої особи Служби у справах дітей Сумської міської ради у судовому засіданні проти позову заперечувала. Надала висновок щодо доцільності позбавлення батьківських прав.

Представник третьої особи Служби у справах дітей та сім?ї Виконавчого комітету Циркунівської сільської ради Харківської області у судове засідання не з?явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Надав заяву про розгляд справи без його участі а також висновок про доцільність позбавлення відповідачки батьківських прав.

Ухвалою суду від 06.09.2021 відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання. 30.09.2021 підготовче засідання було відкладено за клопотанням позивача. 02.11.2021 ухвалою суду закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.19.11.2021 відкладено судове засідання у зв?язку з неявкою відповідача. 01.12.2021 судове засідання відкладено за клопотанням представника відповідача. 22.12.2021 розгляд справи відкладено за клопотанням представника відповідача. 19.01.2022 оголошено перерву у судовому засіданні у зв?язку із закінченням процесуального часу. 27.01.2022 судове засідання відкладено за клопотанням представника позивача. 03.02.2022 оголошено перерву для надання висновку щодо доцільності позбавлення батьківських прав.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення осіб, що беруть участь у справі, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає. Судом встановлено, що з 2016 року сторони проживали разом як чоловік і дружина без реєстрації шлюбу, мають дітей: ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вказані обставини не заперечуються сторонами (а.с. 22, 130 т. 1).

ОСОБА_8 має інвалідність з дитинства (а.с. 33). У січні 2019 року їй була проведена трансплантація печінки від родинного донора у Королівстві Бельгії. Донором виступила ОСОБА_9 . Після проведення лікування доньки ОСОБА_10 , яке проводилося в супроводі матері в Бельгії, у заплановану дату 03.05.2019 року ОСОБА_2 в Україну не повернулася. У липні 2019 року дитина разом з батьком повернулася на Україну, з цього часу проживає разом із ним (а.с. 34-40, 218-222, 240-243 т.1, 25-32 т.2 ). Старша донька сторін ОСОБА_11 проживає разом із матір?ю.

Рішенням Зарічного районного суду м. Суми від 18.06.2020 у справі №591/3561/19 визначено місце проживання ОСОБА_12 разом із батьком, стягнуто зі ОСОБА_9 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання доньки ОСОБА_6 (а.с. 23-28 т. 1). Постановою Сумського апеляційного суду від 18.05.2021 рішення суду першої інстанції залишено без змін (а.с 101-104 т. 1)

Відповідно до довідки Зарічного ВДВС у м. Суми Пн-Сх МрУМЮ (м. Суми) за період з 31.07.2019 по 31.01.2021 розмір заборгованості ОСОБА_2 по аліментах становить 90161,29 грн. (а.с. 29-31 т.1).

Відповідно до висновку Циркунівської сільської ради Харківського району Харківської області ОСОБА_8 проживає разом із батьком за адресою: АДРЕСА_1 . Умови життя сім?ї задовільні. Стосунки в родині дружні. Батьківський потенціал ОСОБА_4 задовільний. Мати з дитиною не проживає, не приймає участі в матеріальному забезпеченні дитини, життям дитини не цікавиться, ухиляється від виконання свого обов?язку по утриманню та матеріальному забезпеченню дитини. Вважає за доцільне позбавити батьківських прав ОСОБА_13 відносно доньки ОСОБА_10 (а.с. 130-132 т.1)

Висновком управління «Служба у справах дітей» Сумської міської ради від 22.02.2022 встановлено, що мати ОСОБА_10 разом із старшою донькою ОСОБА_14 проживають в квартирі співмешканця ОСОБА_2 . Мати повідомила, що не заперечує проти проживання ОСОБА_10 разом із батьком, але бажає спілкуватися із дочкою та брати участь у її житті, також вважає необхідним спілкування між сестрами ОСОБА_14 та ОСОБА_10 . В ході співбесіди з Євою встановлено, що дівчинка любить маму, дуже сумує за сестрою. Управління вважає необхідним надати матері шанс на виправлення поведінки та недоцільним позбавлення батьківських прав відповідачки відносно доньки ОСОБА_10 . Просять попередити ОСОБА_2 щодо необхідності належного виконання обов?язків щодо дитини (а.с. 113-115).

Відповідно до довідки від 08.11.2021 КЗ «Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №55 Харківської міської ради» ОСОБА_8 відвідує заклад з 09.12.2020, до закладу приводить і забирає батько, цікавиться розвитком та інтересами дитини, відвідує батьківські збори батько (а.с 63 т. 1).

06.09.2019 та 09.09.2019 ОСОБА_2 складено заяви, адресовані начальнику Липецького ВП Харківського ВП ГУНП в Харківській області з приводу недопущення її ОСОБА_4 до дітей та з проханням вжити заходи, 23.09.2019 та 24.09.2019 зверталась за фактом спричинення їй тілесних ушкоджень ОСОБА_4 (а.с. 212, 213, 246 т. 1)

09.09.2019 ОСОБА_2 зверталась до служби у справах дітей та сім?ї Циркунівської сільської ради з питання неналежного виконання ОСОБА_4 батьківських обов?язків та недопущення її до дітей, листом від 18.09.2019 їй була надана відповідь (а.с. 248-250 т.1)

Частина 3ст. 12 ЦПК Українивстановлює обов`язок кожної сторони довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Також згідно ч. 1ст. 81 ЦПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановленихст. 82 цього Кодексу.

Частиною першою статті 9Конституції України передбачено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до пункту 1 статті 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року в редакції зі змінами, схваленими резолюцією 50/155 Генеральної Асамблеї Організації Об`єднаних Націй від 21 грудня 1995 року (далі - Конвенція про права дитини), в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно з частинами другою, восьмою, дев`ятою, десятою статті 7СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Кожен учасник сімейних відносин має право на судовий захист.

За змістом статті 141СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до пункту 1 статті 18 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом (стаття 153 СК України).

Згідно з частинами першою, другою статті 155СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов`язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Пунктами 1, 3 статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини. Держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

Згідно з частинами другою, третьою статті 157СК України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Окрім прав батьків щодо дітей, діти теж мають рівні права та обов`язки щодо батьків (стаття 142 СК України), в тому числі, й на рівне виховання батьками.

У рішенні ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року № 31111/04 у справі «Хант проти України» зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (рішення у справі «Olsson v. Sweden» (№ 2) від 27 листопада 1992 року, Серія A, № 250, ст. 35-36, § 90) і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (рішення у справі «Johansen v. Norway» від 07 серпня 1996 року, § 78).

Відповідно до частини першої статті 164СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори як кожен окремо, так і в сукупності можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

ЄСПЛ в рішенні у справі «Хант проти України» вказав, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватися на оцінці особистості відповідача та його поведінці. Факт заперечення відповідачем проти позбавлення його батьківських прав може свідчити про його інтерес до дитини.

Відповідно до частин п`ятої, шостої статті 19СК України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Під час судового розгляду встановлено, що відповідачка має бажання брати участь у вихованні дитини, спілкуватися з нею. Вона виступила донором під час трансплантації печінки дитині, під час післяопераційної реабілітації дитина була у клініці в Бельгії разом із матір?ю, а повернення дитини до України відбулось після звернення батька до правоохоронних органів Королівства Бельгія, тобто мати не бажала повертати дитину. Як свідчать наявні у справі матеріали у 2019 році мати зверталась до правоохоронних органів та органів опіки та піклування стосовно здійснення батьком перешкод у спілкуванні матері з дитиною. Зі змісту рішення Зарічного районного суду м. Суми та постанови Сумського апеляційного суду у справі №591/3561/19 вбачається, що ОСОБА_2 звернулася у травні 2019 року до суду з позовом до ОСОБА_4 про визначення місця проживання дитини разом з нею, згодом у листопаді 2019 року вказаний позов було залишено без розгляду за заявою позивача, а зустрічний позов ОСОБА_4 про визначення місця проживання дитини разом із нам та стягнення з матері аліментів був предметом судового розгляду. Рішення суду першої інстанції ОСОБА_2 оскаржувала в апеляційному порядку. Наведене свідчить про те, що відповідачка не втратила інтереса до дитини.

Наявність заборгованості по аліментам сама по собі не є підставою для позбавлення матері дитини батьківських прав.

За встановлених обставин справи, прагнення відповідача брати участь у вихованні дитини та її заперечення проти позбавлення батьківських прав, підстави покладення на відповідача юридичної відповідальності у вигляді позбавлення батьківських прав відсутні.

Враховуючи положення національного законодавства, а також зважаючи на вказані обставини, суд вважає, що позбавлення батьківських прав відповідача відносно доньки не є виправданим.

В силу ч.6 ст.19СК України суд не погоджується з висновкомСлужби у справах дітей та сім`ї Виконавчого комітету Циркунівської сільської ради щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , оскільки при його складанні не були враховані обставини, які встановлені під час судового розгляду.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає за доцільне в задоволенні позовних вимог про позбавлення відповідача батьківських прав відмовити.

Представником відповідача заявлено клопотання про відшкодування судових витрат, які складаються з 4000 грн. витрат на правничу допомогу, 700 грн. витрат на оплату роботи перекладача.

Представник позивача заперечував проти стягнення вказаних витрат, зазначивши, що вони є не підтвердженими належними доказами. Суд не погоджується із вказаним твердженням, оскільки витрати на правову допомогу підтверджуються копією договору про надання правової допомоги від 01.12.2021, пунктом 4.1 якого передбачено сплату гонорару у фіксованому розмірі в сумі 4000 грн., копією квитанції та прибуткового касового ордера про сплату ОСОБА_2 ФОП ОСОБА_3 4000 грн. за договором про надання правової допомоги від 01.12.2021. Витрати на оплату послуг перекладача підтверджуються квитанцією від 08.12.2021 Агентства перекладів «Перекладач» про оплату ОСОБА_2 послуг, а також наявними в матеріалах справи та наданими 13.12.2021 разом з відзивами на позовну заяву перекладами медичної документації (а.с. 218-222, 227-230 т. 1).

На переконання суду витрати на професійну правничу допомогу є співмірними зі складністю справи, обсягом часу та робіт, виконаних представником відповідача на підставі договору про надання правової допомоги, а тому підлягають розподілу.

Таким чином, на підставі ст. 141 ЦПК України з позивача на користь відповідача підлягають стягненню судові витрати у загальному розмірі 4700 грн., у тому числі 4000 грн. витрати на професійну правничу допомогу, 700 грн. витрат на оплату послуг перекладача.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-81, 200, 247, 263-265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_4 до ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав відносно дитини ОСОБА_6 відмовити у зв?язку з необгрунтованістю.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 судові витрати в розмірі 4700 грн.

Рішення суду може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_4 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Третя особа: Служба у справах дітей та сім`ї Виконавчого комітету Циркунівської сільської ради, місцезнаходження: вул. Соборна, 26, с. Циркуни, Харківський район, Харківська область.

Третя особа: Управління «Служба у справах дітей» Сумської міської ради, місцезнаходження: вул. Харківська, 35, м. Суми, код ЄДРПОУ 34743343.

Повний текст рішення виготовлено 05.05.2022.

Суддя О.О. Ніколаєнко