Рішення

від 21.02.2022 по справі 758/2918/21

ПОДІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 758/2918/21

Категорія

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 лютого 2022 року м. Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Ковбасюк О.О.,

за участю секретаря судового засідання Кулай О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитна установа «Кредит Комерц» треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокія Юріївна, приватний виконавець виконавчого округу Київської області Чучков Михайло Олександрович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, та відшкодування моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В :

У березні 2021 року до Подільського районного суду м. Києва надійшов вказаний позов, в якому позивач просить визнати таким, що не підлягає виконанню, виконавчий напис № 4752 від 21.10.2020, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є.Ю. про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості в розмірі 59761,00 грн.

Позов мотивний тим, що 26.11.2020 приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Чучковим М.О. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 63750489 з примусового виконання вказаного виконавчого напису. Вважає, що оскаржуваний виконавчий напис було вчинено приватним нотаріусом з порушенням ст. 87, ст. 88 Закону України «Про нотаріат» та встановленого порядку, оскільки заборгованість не є безспірною, позивач не отримував жодних вимог чи повідомлень стосовно заборгованості. У зв`язку з цим просить визнати виконавчий напис таким, що не підлягає виконанню та стягнути з відповідачів на користь позивача моральну шкоду та судові витрати зі сплати судового збору та витрати на професійну правничу допомогу.

Ухвалою судді від 12.03.2021 відкрито провадження в справі та призначено розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, надано строк для подання відповідачами відзиву на позов, третіми особами - письмових пояснень по суті спору.

Ухвалою судді від 12.03.2021 задоволено заяву позивача про забезпечення позову та зупинено стягнення по виконавчому провадженню №63750489, відкритому постановою приватного виконавця виконавчого округу Київської області Чучкова М.О. від 26.11.2020, про стягнення з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) заборгованості на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (ЄДРПОУ 36799749, місцезнаходження: м. Київ, Кудрявський узвіз, буд. 5-Б) у сумі 58 761 грн. та 1000 грн. за вчинення виконавчого напису, до вирішення спору по суті.

В судове засідання позивач не з`явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, подав заяву, в якій просив розглядати справу без його участі, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представники відповідачів в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином.

При цьому представник відповідача ТОВ «Вердикт Капітал» подав відзив на позовну заяву, в якій просив відмовити у задоволенні позову. На обґрунтування заперечень проти вимог позивача зазначив, що виконавчий напис було вчинено стосовно кредитного договору № 036958 від 01.08.2017, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ «Кредитна установа «Кредит Комерц», яке відступило права вимоги за вказаним договором Товариству з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал». Отже, у зв`язку із заміною кредитора у кредитному зобов`язанні виконавчий напис було вчинено приватним нотаріус на користь нового кредитора - ТОВ «Вердикт Капітал». Відповідач вважає, що виконавчий напис було вчинено у відповідності з вимогами законодавства і що позивач не спростував факт існування заборгованості за кредитним договором та не довів факт порушення, невизнання чи оспорювання його прав внаслідок виконання оспорюваного виконавчого напису.

Треті особи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином, письмових пояснень по суті спору не надали.

З огляду на наведене, суд вважає за можливе проводити розгляд справи у відсутності учасників справи за наявними матеріалами.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Судом встановлено, що 26.11.2020 приватним виконавцем виконавчого округу Київської області Чучковим М.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 63750489, постанову про арешт коштів боржника, з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є.Ю. № 4752 від 21.10.2020 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Вердикт Капітал» заборгованості у розмірі 59761,00 грн.

Як вбачається з виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Є.Ю. № 4752 від 21.10.2020 було звернено стягнення з боржника ОСОБА_1 , який є боржником за кредитним договором № 036958 від 01.08.2017, укладеним з ТОВ « КУ «Кредит Комерц», правонаступником усіх прав та обов`язків якого на підставі договору відступлення прав вимоги за кредитними договорами № 29112018 від 29.11.2018 є ТОВ «Вердикт Капітал», стягувач заборгованості за кредитним договором № 036958 від 01.08.2017.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються положеннями Цивільного кодексу України, Закону України «Про нотаріат» та Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Відповідно до ст. 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 1 Закону України від 02.09.1993 № 3425-XII «Про нотаріат» нотаріат в Україні - це система органів і посадових осіб, на які покладено обов`язок посвідчувати права, а також факти, що мають юридичне значення, та вчиняти інші нотаріальні дії, передбачені цим Законом, з метою надання їм юридичної вірогідності.

Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами та посадовими особами органів місцевого самоврядування встановлюється Законом «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України (ч. 1 ст. 39 Закону «Про нотаріат»). Цим актом є, зокрема, Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затверджений наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 № 296/5 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 22.022012 за № 282/20595 (далі - Порядок вчинення нотаріальних дій, Порядок).

Вчинення нотаріусом виконавчого напису - це нотаріальна дія (п. 19 ст. 34 Закону «Про нотаріат»). Правовому регулюванню процедури вчинення нотаріусами виконавчих написів присвячена Глава 14 Закону «Про нотаріат» та Глава 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій.

Так, згідно зі ст. 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Статтею 88 Закону України «Про нотаріат» визначено умови вчинення виконавчих написів. Відповідно до приписів цієї статті Закону нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року. Якщо для вимоги, за якою видається виконавчий напис, законом встановлено інший строк давності, виконавчий напис видається у межах цього строку.

Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 Глави 16 розділу ІІ Порядку для вчинення виконавчого напису стягувачем або його уповноваженим представником нотаріусу подається заява, у якій, зокрема, мають бути зазначені: відомості про найменування і місце проживання або місцезнаходження стягувача та боржника; дата і місце народження боржника - фізичної особи, місце його роботи; номери рахунків у банках, кредитних установах, код за ЄДРПОУ для юридичної особи; строк, за який має провадитися стягнення; інформація щодо суми, яка підлягає стягненню, або предметів, що підлягатимуть витребуванню, включаючи пеню, штрафи, проценти тощо. Заява може містити також іншу інформацію, необхідну для вчинення виконавчого напису.

Крім того, підпунктами 3.2, 3.5 пункту 3 Глави 16 розділу ІІ Порядку передбачено, що безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 № 1172 (далі - Перелік документів). При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у вказаному Переліку документів. При цьому цей Перелік документів не передбачає інших умов вчинення виконавчих написів нотаріусами ніж ті, які зазначені в Законі «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій.

Із моменту прийняття цієї постанови і до 10.12.2014 була чинною редакція Переліку, згідно якої стягнення кредитної заборгованості на підставі виконавчих написів було можливе тільки за нотаріально посвідченими угодами, що передбачають сплату грошових сум, передачу або повернення майна, а також звернення стягнення на заставлене майно та на підставі документів, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання (п. 1 Переліку).

10.12.2014 набула чинності постанова Кабінету Міністрів України № 662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів», якою, зокрема, Перелік був доповнений новим розділом «Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних відносин», яким створено можливість вчиняти виконавчі написи на кредитних договорах, за якими боржниками допущено прострочення платежів за зобов`язаннями (п. 2 Переліку).

Проте постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.02.2017 у справі №826/20084/14 визнано незаконним та нечинним зазначений вище розділ «Стягнення заборгованості з підстав, що виникають з кредитних відносин», а відтак Перелік повернувся до попередньої редакції, яка не передбачала можливості вчинення виконавчого напису нотаріусу на нотаріально не посвідченому кредитному договорі, зазначена постанова набула законної сили, при цьому в мотивувальній частині постанови апеляційної інстанції зазначено: «Оскільки оскаржувані положення Змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, можуть бути застосовані до необмеженого кола фізичних осіб у зв`язку із укладенням ними кредитних договорів та існуванням у них простроченої заборгованості, суд з метою недопущення порушень прав та законних інтересів осіб, що є позичальникам, вважає за необхідне визнати не чинною постанову Кабінету Міністрів України №662 від 26.11.2014 «Про внесення змін до переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» в частині, з моменту її прийняття».

З аналізу вказаних норм законодавства вбачається, що для одержання виконавчого напису нотаріусу подаються оригінал нотаріальної посвідченої угоди та документи, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та встановлюють прострочення виконання зобов`язання.

З урахуванням приписів статей 15, 16, 18 ЦК України, статей 50, 87, 88 Закону України «Про нотаріат» захист цивільних прав шляхом вчинення нотаріусом виконавчого напису полягає у тому, що нотаріус підтверджує наявне у стягувача право на стягнення грошових сум або витребування від боржника майна. Це право існує, поки суд не встановить зворотного.

Тобто боржник, який так само має право на захист свого цивільного права, в судовому порядку може оспорювати вчинений нотаріусом виконавчий напис: як з підстав порушення нотаріусом процедури вчинення виконавчого напису, так і з підстав неправомірності вимог стягувача (повністю чи у частині розміру заборгованості або спливу строків давності за вимогами в повному обсязі чи їх частині), з якими той звернувся до нотаріуса для вчиненням виконавчого напису.

Тому суд при вирішенні спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, не повинен обмежуватися лише перевіркою додержання нотаріусом формальних процедур і факту подання стягувачем документів на підтвердження безспірної заборгованості боржника згідно з Переліком документів.

Для правильного застосування положень статей 87, 88 Закону України «Про нотаріат» у такому спорі суд повинен перевірити доводи боржника у повному обсязі й установити і зазначити у рішенні, чи справді на момент вчинення нотаріусом виконавчого напису боржник мав безспірну заборгованість перед стягувачем, тобто чи існувала заборгованість взагалі, чи була заборгованість саме такого розміру, як зазначено у виконавчому написі, та чи не було невирішених по суті спорів щодо заборгованості або її розміру станом на час вчинення нотаріусом виконавчого напису.

Законодавством не визначений виключний перелік обставин, які свідчать про наявність спору щодо заборгованості. Ці обставини встановлюються судом відповідно до загальних правил цивільного процесу за наслідками перевірки доводів боржника та оцінки наданих ним доказів.

Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 06.05.2020 по справі № 320/7932/16-ц.

Суд звертає увагу, що відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, установлених ст. 82 ЦПК України. Належними доказами в розумінні ст. 77 ЦПК України є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Згідно з принципом диспозитивності, встановленим ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Заявляючи про дійсність і безспірність своїх вимог до позивача в сумі 59761,00 грн., відповідач не надав суду жодних доказів на їх підтвердження, зокрема, кредитного договору № 036958 від 01.08.2017, укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ « КУ «Кредит Комерц».

За відсутності кредитного договору № 036958 від 01.08.2017 суд позбавлений можливості перевірити належність його оформлення, зокрема, в частині нотаріального посвідчення, перевірити дійсність та безспірність заборгованості, встановити момент виникнення права вимоги та правильність нарахування заборгованості.

Суд відхиляє доводи та докази відповідача про перехід прав вимоги за кредитним договором № 036958 від 01.08.2017 від ТОВ « КУ «Кредит Комерц» до ТОВ «Вердикт Капітал», оскільки жодних належних та допустимих доказів на підтвердження такого факту відповідачем до суду не надано.

За таких обставин суд доходить висновку про недоведеність відповідачем дійсності та безспірності вимог до ОСОБА_1 що є підставою для скасування оскаржуваного виконавчого напису нотаріуса.

Ст. 50 Закону «Про нотаріат» передбачає, що нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача в частині визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню та вважає їх такими, що підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про відшкодування моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Згідно ч.3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Аналіз положень ст. 11 та 23 ЦК України дозволяє зробити висновок, що за загальним правилом підставою виникнення зобов`язання про компенсацію моральної шкоди є завдання моральної шкоди іншій особі.

Зобов`язання про компенсацію моральної шкоди виникає за таких умов: наявність моральної шкоди; протиправність поведінки особи, яка завдала моральної шкоди; наявність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи яка завдала моральної шкоди та її результатом - моральною шкодою; вина особи, яка завдала моральної шкоди.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди; протиправність діяння заподіювача; наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджуються факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Позивач жодних доказів заподіяння йому моральної шкоди з вини відповідача суду не надала.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Обов`язковому доказуванню підлягає наявність такої шкоди, протиправність діяння заподіювача шкоди, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправними діяннями заподіювача шкоди та вини останнього в її заподіянні.

Враховуючи вищевикладені обставини в їх сукупності, а також те, що позивач не навів доказів наявності всіх складових, які є підставою для відшкодування моральної шкоди, в цій частині вимог позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 137, 141 ЦПК України з відповідача ТОВ «Вердикт Капітал» на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем витрати зі сплати судового збору за подання позову в розмірі 1816,00 грн., за подання заяви про забезпечення позову в розмірі 454,00 грн, а також витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 16000,00 грн., понесені на підставі договору про надання правової допомоги від 14.12.2020, укладеним між ОСОБА_1 , як замовником, та адвокатами Пилипенко І.П., та Білик Г.І.

На підставі викладеного, керуючись ст. 88 Закону України «Про нотаріат», ст. ст. 12, 141, 223, 258-259, 264-265, 268, 354 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитна установа «Кредит Комерц» треті особи без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокія Юріївна, приватний виконавець виконавчого округу Київської області Чучков Михайло Олександрович, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокія Юріївна від 21.10.2020 зареєстрований в реєстрі за № 4752, про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» заборгованості у розмірі 59761,00 грн.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» на користь ОСОБА_1 судовий збір в загальному розмірі 2270,00 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 16000,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Повне найменування сторін та третіх осіб по справі:

позивач - ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ;

відповідачі:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал», місцезнаходження: м. Київ, Кудрявський узвіз, 5-Б, ЄДРПОУ 36799749;

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кредитна установа «Кредит Комерц», місцезнаходження: м. Київ, вул. Нижній Вал, 51, ЄДРПОУ 39912232;

треті особи:

приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Буждиганчук Євдокія Юріївна, місцезнаходження: м. Київ, бульв. Т. Шевченка, 38, прим. 147, кімн. 5, 7;

приватний виконавець виконавчого округу міста Київської області Чучков Михайло Олександрович, місцезнаходження: Київська область, м. Вишгород, вул. Шолуденка, 19.

Суддя О. О. Ковбасюк