Постанова

від 26.04.2022 по справі 346/4401/18

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 346/4401/18

Провадження № 22-ц/4808/532/22

Головуючий у 1 інстанції Беркещук Б. Б.

Суддя-доповідач Девляшевський

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2022 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський апеляційний суд в складі:

судді-доповідача Девляшевського В.А.,

суддів: Пнівчук О.В., Томин О.О.,

секретаря Петріва Д.Б.,

з участю: представників сторін,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні справуза позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 до Коломийської міської ради, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «КАШТАН 17», третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 про визнання незаконним та скасування рішення Коломийської міської ради, скасування рішення про державну реєстрацію прав власності, знесення огорожі, за апеляційними скаргами Коломийської міської ради та представника Об`єднання співвласниківбагатоквартирного будинку«КАШТАН 17» на рішення Коломийського міськрайонного суду, ухвалене головуючою суддею Беркещук Б.Б. 19 січня 2022 року, повний текст якого складено 28 січня 2022 року,

в с т а н о в и в:

У вересні 2018 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 звернулися з позовом до Коломийської міської ради, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «КАШТАН 17» про визнання незаконним та скасування рішення Коломийської міської ради, скасування рішення про державну реєстрацію прав власності, знесення огорожі. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачі та треті особи, що не заявляють самостійних вимог є співвласниками будинку АДРЕСА_1 . Вказали, що Коломийська міська рада передала у власність об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «КАШТАН 17» земельну ділянку, частина якої обліковується за їх будинком і на якій знаходяться відмостка їх будинку, мережа водогону та каналізації до їх будинку. Позивачі та треті особи без самостійних вимог вважають, що вони, як співвласники будинку є належними землекористувачами земельної ділянки, яка згідно рішення виконавчого комітету Коломийської міської ради за № 136 від 17 квітня 1991 обліковується за їх будинком для його будівництва та обслуговування. Також зазначили, що суміжним з ними землекористувачем за адресою: АДРЕСА_2 , є ОСББ «КАШТАН 17».

Пунктом 5 рішення Коломийської міської ради за № 2210-28/2017 від 21.12 2017 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано у власність ОСББ «КАШТАН 17» земельну ділянку з кадастровим номером 2610600000:17:006:0065 по АДРЕСА_1 для обслуговування багатоквартирного житлового будинку за рахунок земель міської ради. Державним реєстратором УНАП Коломийської міської ради 04.01.2018 прийнято рішення про державну реєстрацію прав на вказану земельну ділянку за ОСББ «КАШТАН 1»7. Позивачі вважають, що проект землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки виготовлений з порушенням вимог архітектурних, будівельних норм, земельного законодавства.

Позивачі вказали, що згідно пункту 8 протоколу за № 12 засідання виконавчого комітету Коломийської міської ради від 24.03.1959 за будинком АДРЕСА_2 закріплена земельна ділянка площею 877.15 кв.м., однак відповідачу ОСББ «КАШТАН 17» передано у власність земельна ділянка площею 0, 0928 га, в тому числі за рахунок площі 0,0047 га, яка обліковується за їх будинком.

Зважаючи на викладене, просили визнати незаконним і скасувати п. 5 рішення Коломийської міської ради за № 2210-28/2017 від 21.12.2017 «Про розгляд звернень об`єднань співвласників багатоквартирних будинків», скасувати рішення державного реєстратора Управління надання адміністративних послуг Коломийської міської ради від 04.01.2018 про державну реєстрацію прав на вказану земельну ділянку та реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності на дане нерухоме майно за ОСББ «КАШТАН 17» та зобов`язати ОСББ «КАШТАН 17» знести огорожу, збудовану на відмостці будинку позивачів, стягнути з відповідачів на їх користь судові витрати.

Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 19 січня 2022 року позов задоволено частково. Визнано незаконним і скасовано пункт 5 рішення Коломийської міської ради за № 2210-28/2017 від 21.12.2017 «Про розгляд звернень об`єднань співвласників багатоквартирних будинків». Скасовано рішення державного реєстратора УНАП Коломийської міської ради від 04.01.2018 про державну реєстрацію прав власності та державну реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності за ОСББ «КАШТАН 17» на земельну ділянку кадастровий номер 2610600000:17:006:0065, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , цільове призначення для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, вирішено питання судових витрат. В решті позову відмовлено.

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, представник Коломийської міської ради подав апеляційну скаргу, оскільки вважає його ухваленим з порушенням норм матеріального права. На думку апелянта, місцевий суд не взяв до уваги, що п.5 спірного рішення був прийнятий в межах та порядку, передбаченому земельним законодавством на підставі відповідного проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, а тому у міської ради не було жодних правових підстав для відмови у прийнятті рішення про затвердження проекту щодо відведення земельної ділянки ОСББ «КАШТАН 17». Апелянт вказує, що відповідно до додатку № 2 до рішення міськвиконкому № 13 від 11.01.1984 «Матеріали обміру земель забудованого кварталу №72» за будинковолодінням по АДРЕСА_2 зазначена земельна ділянка площею 959 кв.м по фактичному обміру. Крім того, рішенням виконавчого комітету від 09.09.1992 № 290 за будинком по АДРЕСА_2 закріплено земельну ділянку площею 959 кв.м для спільного користування мешканцями будинку. Також зауважує, що рішенням Коломийської міської ради від 16.03.2017» № 1354-19/2017 надано дозвіл ОСББ «КАШТАН 17» на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,0928 га.

Що стосується порушення відповідачем вимог п. 3.25* ДБН 360-92** в проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки, то на думку апелянта, суд першої інстанції не надав жодної правової оцінки наявності позитивного висновку відділу архітектури та містобудування Коломийської міської ради від 15.05.2017 №111/16-09, яким погоджено вказаний проект. Також зауважив, що Міністерством внутрішніх справ побудовано чотирьохквартирний будинок по АДРЕСА_1 на підставі рішення Коломийської міської ради №136 від 17.04.1991 відповідно до якого виділено земельну ділянку площею 0,09 га. Однак, висновком експерта встановлено, що у вказаному рішенні у п.2 у написі «0,09га» є зміна первісного запису, попередній напис був «0,06 га». Вказане, вважає апелянт, стало причиною порушення МВС будівельних норм. Крім того, на думку апелянта, місцевим судом не взято до уваги те, що відділ архітектури та містобудування міської ради не здійснював будівельних робіт з прокладання підземного водопроводу та каналізації по АДРЕСА_1 , відповідні дозвільні документи також не видавалися. Крім того зауважує, що співвласники багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 відмовилися погодити межі суміжної земельної ділянки по АДРЕСА_2 , а тому дане питання вирішено комісією по розгляду земельних спорів, яка своїм рішенням погодила ОСББ «КАШТАН н 17» відповідні межі земельної ділянки. Апелянт зазначає, що суд першої інстанції не надав правової оцінки посиланню ОСББ «КАШТАН 17» на правові висновки Верховного Суду від 02.06.2021 у справі №346/4571/17, які були зроблені в результаті розгляду аналогічної справи за участі позивачів та з аналогічних підстав.

Просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Представник Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «КАШТАН 17» також подав апеляційну скаргу, оскільки вважає вказане рішення незаконним та необґрунтованим. Апелянт зазначив, що рішенням апеляційного суду від 24.12.2014, залишеним без змін постановою Верховного Суду від 07.10.2015 у справі №346/4199/14-ц, визнано недійсним рішення Коломийської міської ради від 20.10.2011 №686-11/2011 «Про надання земельної ділянки по АДРЕСА_1 у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд»; визнано недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 966367 площею 900 кв. м. по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, виданий ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 , та ОСОБА_9 від 29.03.2012. На думку апелянта, суд першої інстанції не надав ніякої оцінки висновкам експерта НДЕКЦ при управлінні МВС України від 09/07-316 від 23.09.2015 відносно рішення №136 від 17.04.1991, на підставі якого позивачам було виділено земельну ділянку по АДРЕСА_1 . Зокрема, у п. 2 вищевказаного рішення змінено первісний запис 0,06 га на 0,09 га. Враховуючи висновки експертизи, апелянт вважає заключення № 27 про відвід земельної ділянки під будівництво від 15.05.1991, яке подане позивачами з позовною заявою, незаконним, оскільки було видано на підставі завідомо неправдивих (підроблених) документів. На думку апелянта, судом не встановлено яка саме площа земельної ділянки виділена під будівництво по АДРЕСА_1 . Представник відповідача з посиланням на постанову Верховного Суду від 02.06.2021 у справі №346/4571/17 зазначає, що право ОСББ «КАШТАН 17» на спірну земельну ділянку було первинним. Так, протоколом № 12 засідання виконавчого комітету Коломийської міської ради від 24.03.1959 за будинком АДРЕСА_2 закріплена земельна ділянка площею 877,15 кв.м, однак ОСББ передана у власність земельна ділянка площею 0,0928 га, в тому числі за рахунок площі 0,0047 га, яка обліковується за будинком і не була вільною земельною ділянкою. Вказане рішення погашене у зв`язку з новим обміром земельної ділянки, що підтверджується додатком № 2 до рішення міськвиконкому № 13 від 11.01.1094, в якому вказана загальна площа земельної ділянки по фактичному обміру 959 кв.м. Апелянт зазначає, що будинок АДРЕСА_2 було введено в експлуатацію в 1961 році, а земельна ділянка за цим будинком закріплена 24.03.1959, отже право на земельну ділянку в ОСББ «КАШТАН 17» було первинним. Зауважує, що позивачі в даній справі є власниками окремих квартир, однак не будинку в цілому. Позивачами також не надано доказів, що ними утворено ОСББ та кому саме належить на праві власності на відмостку і чиє право власності порушується та яким чином.

Що стосується межі спірної земельної ділянки, переданої у власність ОСББ «КАШТАН 17», яка проходить по відмостці даного будинку, то апелянт з посиланням на висновок судової земельно-технічної експертизи вважає, що межа встановлена на законних підставах з дотриманням земельного законодавства.

Просить оскаржуване рішення Коломийського міськрайонного суду від 19 січня 2022 року скасувати, ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, стягнути з позивачів судові витрати: 3172, 50 грн за подання апеляційної скарги та 80367 грн витрат на правничу допомогу.

У поданому відзиві позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_8 апеляційні скарги заперечили, рішення суду вважають обґрунтованим. Вказали, що відсутність у позивачів правовстановлюючого документу, яким підтверджується їхнє право на земельну ділянку (прибудинкову територію), не відноситься до підстав позову, ця обставина не підтверджує і не спростовує їхніх вимог. Зазначили, що позивачі та треті особи є співвласниками квартир 4-х квартирного будинку по АДРЕСА_1 та відмостки як конструктивного елементу будинку. Крім того, вони також є співвласниками зовнішніх дворових мереж водопостачання та водовідведення, що підтверджується листом КП «Коломияводоканал» від 10.12.2019, проектом, планом водопостачання і каналізації. На думку позивачів, знаходження частини нерухомого майна позивачів (відмостки, зовнішніх дворових мереж водопостачання та водовідведення) на чужій земельній ділянці (ОСББ «Каштан 17») порушує право власності позивачів на їхнє майно, оскільки встановлення межі земельної ділянки ОСББ «КАШТАН 17» на відстані 0,68 м до 0,84 м від стіни будинку позивачів позбавляє їх права на належний догляд за їх частиною будинку. Зазначають, що будинок за АДРЕСА_1 був збудований відповідно до проектної документації, в тому числі з прив`язкою до місцевості на підставі рішення ВК Коломийської міської ради №136 від 17.04.1991 та рішення №241 від 06.09.1993 «Про затвердження актів Державної комісії по прийняттю в експлуатацію закінчених будівництвом об`єктів житлово-цивільного призначення». Вказані акт Державної комісії, рішення міської ради та правовстановлюючі документи є чинними. На думку позивачів, необґрунтованим є посилання ОСББ «КАШТАН 17» щодо погодження проекту землеустрою на відведення земельної ділянки ОСББ, оскільки вважають, що таке погодження проведено без належного з`ясування і детальної перевірки проекту. Також вважають безпідставними вимоги апелянта ОСББ «Каштан» про стягнення судових витрат за надання правової допомоги, оскільки відповідні докази не подавалися. Просять апеляційні скарги відхилити, а оскаржене рішення залишити без змін.

В засіданні апеляційного суду відповідачі та їх представники вимоги апеляційних скарг підтримали, просили їх задовольнити.

Позивач ОСОБА_1 та представник позивачів доводи апеляційних скарг заперечили, рішення суду першої інстанції вважають законним та обґрунтованим. Зазначили, що позивач ОСОБА_2 померла.

Інші позивачі та треті особи в судове засідання не з`явилися, про час та місце судового розгляду були повідомлені належно, проти розгляду справи у їх відсутності не заперечували.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення позивача та його представника, представників відповідачів, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення апеляційних скарг з таких підстав.

Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені в статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Зазначеним вимогам судове рішення в даній справі не відповідає.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що на частині земельної ділянки відповідача знаходяться частина відмостки, зовнішніх дворових мереж водопостачання та водовідведення будинку позивачів, що порушує право власності позивачів на їхнє майно, оскільки межа земельної ділянки згідно з проектною документацією ОСББ «КАШТАН 17» проходить по відмотці будинку позивачів. При цьому суд першої інстанції дійшов висновку, що в порушення пункту 3.25* ДБН 360-92** проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність відповідача ОСББ «КАШТАН 17» не дотримані вимоги відступу 1,0 м від стіни будинку позивачів до межі земельної ділянки, яка передана у власність відповідачу ОСББ «КАШТАН 17».

З цим висновком колегія суддів апеляційного суду не погоджується з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено та з матеріалів справи вбачається, що позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_13 та треті особи без самостійних вимог ОСОБА_10 , ОСОБА_14 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 є власниками чотирьох квартир будинку за АДРЕСА_3 .

Пунктом 5 рішення Коломийської міської ради за № 2210-28/2017 від 21.12 2017 «Про розгляд звернень об`єднань співвласників багатоквартирних будинків» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано у власність об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «КАШТАН 17» земельну ділянка з кадастровим номером2610600000:17:006:0065площею 0,0928 га по АДРЕСА_2 для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку за рахунок земель міської ради (а.с. т.1 а.с. 18).

На підставі вказаного рішення державним реєстратором УНАП Коломийської міської ради 04.01.2018 прийнято рішення про державну реєстрацію прав на вказану земельну ділянку за відповідачем ОСББ «КАШТАН 17» і зареєстровано право власності на дане нерухоме майно в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу можливого накладення межі вищевказаної земельної ділянки відповідача на частину об`єкту спільної власності позивачів та земельної ділянки під ним. На думку позивачів, згідно правовстановлюючих документів відповідача межі ділянки проходять по відмостці їх будинку, а також на земельній ділянці відповідачів знаходяться зовнішні дворові мережі водопостачання та водовідведення будинку, в якому розташовані квартири позивачів, що порушує їх права як співввласників будинку по АДРЕСА_3 .

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням цих норм, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.

Суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Звертаючись до суду із позовом, позивачі вказували на порушення їх права як співвласників будинку та користувачів земельної ділянки.

Відповідно до статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

З урахуванням зазначених норм права на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів. Суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Відповідно до статті 81 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі, зокрема й безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування.

Згідно зі статтею 92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Відповідно до частин першої, другої статті 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу (частина шоста статті 118 ЗК України).

Сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб (частина перша статті 122 ЗК України).

Відповідно до частини другої статті 152 ЗК України усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків може вимагати власник земельної ділянки або землекористувач.

Відповідно до частини першої статті 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Тобто, право користування чи право власності на земельну ділянку підтверджується у визначеному законом порядку і доводити порушене право позивачі повинні виходячи з наявності такого права.

Частиною четвертою статті 82 ЦПК України визначено, що обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням апеляційного суду Івано-Франківської області від 24 грудня 2014 року, залишеним в силі Постановою Верховного Суду України від 07.10.2015, визнано недійсним рішення Коломийської міської ради від 20 жовтня 2011 року за № 686-11/2011 року «Про надання земельної ділянки по АДРЕСА_1 у власність для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд» та визнано недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК №966367, площею 900 кв.м. по АДРЕСА_1 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, виданий ОСОБА_2 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 та ОСОБА_9 28 березня 2012 року.

Судом першої інстанції необґрунтовано не взято до уваги наведені судові рішення, оскільки вони стосуються предмету даного спору.

З архівного витягу з рішення виконавчого комітету Коломийської міської ради № 290 від 09.09.1992 вбачається, що за будинком по АДРЕСА_2 закріплено земельну ділянку площею 959 кв.м для спільного користування мешканцями будинку (т.1 а.с. 83).

29 грудня 2016 року ОСББ «КАШТАН 17» в особі голови Левченко І.В. звернулося із заявою про надання дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки площею 928 кв.м за адресою АДРЕСА_2 для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку (т.1 а.с. 163).

Рішенням Коломийської міської ради №1354-19/2017 від 16.03.2017 надано дозвіл ОСББ «КАШТАН 17» на розроблення проекту землеустрою щодо відведення вказаної вище земельної ділянки (т.1 а.с. 162).

ПП «Регіональний земельно-технічний центр» розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки» (т.1 а.с. 104-161).

11 грудня 2017 року ОСББ «КАШТАН 17» в особі голови Левченко І.В. звернулося із заявою про передачу безоплатно у власність земельної ділянки площею 0,0928 га по АДРЕСА_2 для будівництва та обслуговування багатоквартирного будинку (т.1 а.с. 103).

Пунктом 5 рішення Коломийської міської ради за № 2210-28/2017 від 21.12 2017 «Про розгляд звернень об`єднань співвласників багатоквартирних будинків» затверджено проект землеустрою щодо відведення вказаної вище земельної ділянки (т.1 а.с. 102).

При цьому апеляційний суд зауважує, що рішенням Коломийської міської ради №1657-22/2017 від 22.06.2017 погоджено ОСББ «КАШТАН 17» межу суміжної земельної ділянки на АДРЕСА_2 із суміжним землекористувачем по АДРЕСА_3 , на що не звернув увагу місцевий суд та дійшов до помилкового висновку про невідповідність проекту землеустрою вимогам земельного законодавства (т.2 а.с. 250).

Таким чином, колегія суддів вважає, що право ОСББ «КАШТАН 17» на земельну ділянку, зокрема, площею 0,0928 га було первинним, і відповідно, правомірно оформленим згідно наведених документів, тоді як наведеними судовими актами Державний акт на право власності на земельну ділянку співвласників будинку по АДРЕСА_3 визнано недійсним.

В обґрунтування заявлених вимог позивачі також посилаються на рішення Коломийської міської ради від 17.04.1991 року №136 «Про надання дозволу на будівництво підприємствам та організаціям міста» про виділення міському відділу внутрішніх справ земельної ділянки площею 0,09 га по Коцюбинського (за рахунок земель міськземфонду) для будівництва будинків малоповерхової забудови.

Однак, крім даного рішення, позивачами не представлено суду жодного правовстановлюючого документу, який підтверджує право користування чи право власності позивачів на вказану земельну ділянку після визнання недійсним Державного акту чи на іншу площу земельної ділянки. У справі відсутні належні докази, які б вказували на місце розташування, площу, кадастровий номер, а також встановлення межових знаків в натурі земельної ділянки по АДРЕСА_3 і підстави її отримання.

Крім того, в матеріалах справи наявна копія Висновку експерта Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру УМВС в Івано-Франківській області №09/07-316 від 23.09.2015, з якого вбачається, що у рішенні №136 ВК Коломийської міської ради від 17.04.1991 у п 2 у написі «0,09 га» безпосередньо під написом цифри «9» є зміна первісного напису, попередній напис був «0,06 га».

Зважаючи на викладене, колегія суддів констатує, що в матеріалах справи відсутні належні правовстановлюючі документи, які б підтверджували право позивачів на земельну ділянку.

Посилання позивачів на порушення їх прав як співвласників будинку, оскільки межа ділянки відповідача проходить по коструктивних елементах будинку, також не можна вважати обґрунтованим, оскільки порушення такого права безпосередньо пов`язано з правом на землю, яке ними у визначеному законом порядку не набуто.

Апеляційний суд також зауважує, що позивачі не надали суду доказів, що ними утворено об`єднання співвласників багатоквартирного будинку та кому саме належить на праві власності відмоска будинку, в якому розташовані їх квартири.

При цьому слід зауважити, що нормами земельного законодавства не передбачено можливості передачі у власність чи користування окремим співвласникам багатоквартирних будинків земельної ділянки, на якій розташований багатоквартирний жилий будинок, або її частини. До такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 05 серпня 2021 року (справа №444/2765/19).

Таким чином, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про порушення прав позивачів як співвласників будинку та землекористувачів та наявності підстав для задоволення позову.

Щодо критичної оцінки судом першої інстанції висновку №494 від 01.03.2019 судової земельно-технічної експертизи апеляційний суд звертає увагу на таке.

Відповідно до ст.110 ЦПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 89 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

У даному випадку згідно п.1 висновку часткове накладення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2 , яка перебуває у власності ОСББ «КАШТАН 17», на якій знаходиться частина відмостки будинку АДРЕСА_3 та складеного ситуаційного плану при проведенні експертизи не має місця.

У п.3 висновку зазначено, що при вивченні наданого «Проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку ОСББ «КАШТАН 17» і виготовленого ситуаційного плану земельних ділянок за результатами геодезичних вимірів станом на день проведення експертизи, яка знаходиться у власності ОСББ «КАШТАН 17» та земельної ділянки згідно фактичного користування мешканцями багатоквартирного житлового будинку АДРЕСА_3 не встановлено накладки або перетину земельної ділянки.

Згідно п. 4 експертного висновку проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСББ`КАШТАН 17» по АДРЕСА_2 відповідає нормативним документам з питань землеустрою та землекористування, правилам користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення, вимогам архітектурних, будівельних норм і правил.

Крім того, у п.6 експертом зазначено, що фактичне користування земельною ділянкою площею 0,0928 га відповідає площі в затвердженому проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСББ «КАШТАН 17» по АДРЕСА_2 (т.2 а.с. 10-19).

Помилковим є висновок суду і щодо незабезпечення відступу 1,0 м від найбільш виступаючої конструкції стіни до межі земельної ділянки відповідача в порушення п.3.25* ДБН 360-92**, оскільки право на земельну ділянку у відповідача виникло раніше, а за недоведеності площі та розміру земельної ділянки якою володіють позивачі та відповідності плану забудови спорудження будинку АДРЕСА_3 , відсутні підстави стверджувати про порушення такого права.

Таким чином, апеляційний суд приходить до висновку, що позивачами не доведено належними та допустимими доказами посилання на те, що їх право дійсно порушено. А тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в позові.

Що стосується доводів апеляційної скарги представника ОСС «КАШТАН 17» щодо стягнення з позивачів витрат на правничу допомогу апеляційний суд зауважує таке.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (пункт 1 частина третя стаття 133 ЦПК України).

Згідно статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Таким чином, в розумінні наведеної норми законодавець передбачив, що сплаті підлягає компенсація витрат адвоката, яка встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані:

- договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.);

- документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).

Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Така ж позиція висловлена Верховним Судом і у постанові від 09 червня 2020 року по справі № 466/9758/16-ц провадження № 61-39474св18, постанові від 15 квітня 2020 року у справі № 199/3939/18-ц (провадження № 61-15441св19).

Встановлено, що у суді першої інстанції представником ОСББ «КАШТАН 17» була адвокат Меленчук Д.О., яка вступила до участі у справі 02.10.2018 (т. 1 а.с.70), про що свідчить ордер серії КВ №188785 від 26.09.2018, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №1541 від 15.07.2009 (т.1 а.с. 72).

Зокрема, згідно розрахунку суми судових витрат, акту №52 НП від 18.02.2020 здачі-приймання наданих послуг до Договору про надання юридичних послуг №29-4065/18 від 26.09.2018 розмір витрат за надання правової допомоги загалом становить 45 367 грн (т.2, а.с.210, т.4 а.с. 24,25).

Однак заявником на підтвердження фактичності витрат на правничу допомогу не надано суду та будь-яких доказів. Крім того, в матеріалах справи відсутній договір про надання юридичних послуг №29-4065/18 від 26.09.2018.

З матеріалів справи вбачається, що представництво інтересів ОСББ «КАШТАН 17» здійснював також адвокат Синеджук С.В., що підтверджується ордером серії ВС №1035451 від 13.01.2021 та свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЛВ №001996 від 24.07.2020 (т.3 а.с. 26, 27).

Як вбачається із рахунку №01/2022 від 13.01.2021 загальна вартість послуг за виконану адвокатом роботу складає 25000 грн (т.4 а.с. 27).

Разом з тим відповідний договір та квитанції на підтвердження фактичних витрат на правничу допомогу, понесених ОСББ «КАШТАН 17» в матеріалах справи відсутні та в судовому засіданні представником не надані.

З огляду на правову позицію Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження № 11-562ас18), апеляційний суд приходить до висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги представника «ОСББ КАШТАН 17» в частині стягнення витрат на правничу допомогу.

Зважаючи на положення ст. 141 ЦПК України, оплачений відповідачами судовий збір за подання апеляційної скарги підлягає стягненню з позивачів.

Керуючись статтями 374, 376, 381-384, 389 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу Коломийської міської ради задовольнити. Апеляційну скаргу представника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «КАШТАН 17» задовольнити частково.

Рішення Коломийського міськрайонного суду від 19 січня 2022 року скасувати та ухвалити нове рішення. В задоволенні позову ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 до Коломийської міської ради, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «КАШТАН 17», третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 про визнання незаконним та скасування рішення Коломийської міської ради, скасування рішення про державну реєстрацію прав власності, знесення огорожі відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_3 (місце проживання АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_4 (місце проживання АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_5 (місце проживання АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_4 ), ОСОБА_7 (місце проживання АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_5 ), ОСОБА_6 (місце проживання АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_6 ), ОСОБА_8 (місце проживання АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_7 ), ОСОБА_9 (місце проживання АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_8 ) на користь Коломийської міської ради (пр. Грушевського, 1, м.Коломия, Івано-Франківської області, ЄДРПОУ 04054334) по 352,40 грн судового збору, оплаченого відповідачем за подання апеляційної скарги.

Стягнути з ОСОБА_1 (місце проживання АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_1 ), ОСОБА_3 (місце проживання АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_2 ), ОСОБА_4 (місце проживання АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_3 ), ОСОБА_5 (місце проживання АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_4 ), ОСОБА_7 (місце проживання АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_5 ), ОСОБА_6 (місце проживання АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_6 ), ОСОБА_8 (місце проживання АДРЕСА_5 , РНОКПП НОМЕР_7 ), ОСОБА_9 (місце проживання АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_8 ) на користь Об`єднання співвласниківбагатоквартирного будинку«КАШТАН 17» (вул. Коцюбинського,17, м.Коломия, Івано-Франківської області, ЄДРПОУ 40657179) по 352,40 грн судового збору, оплаченого відповідачем за подання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного її тексту.

Суддя-доповідач: В.А. Девляшевський

Судді: О.В. Пнівчук

О.О. Томин

Повний текст постанови складено 05 травня 2022 року.