Постанова

від 12.04.2023 по справі 346/4401/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

12 квітня 2023 року

м. Київ

справа № 346/4401/18

провадження № 61-7466св22

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Ступак О. В.,

суддів: Гулейкова І. Ю., Олійник А. С., Погрібного С. О.,

Яремка В. В. (суддя-доповідач),

учасники справи:

позивачі: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,

відповідачі: Коломийська міська рада, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «КАШТАН 17»,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «КАШТАН 17» на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 27 квітня 2022 року у складі колегії суддів: Девляшевського В. А., Пнівчук О. В., Томин О. О.,

ВСТАНОВИВ:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог та рішень судів

У вересні 2018 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_9 звернулися до суду з позовом до Коломийської міської ради, Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «КАШТАН 17» (далі - ОСББ «КАШТАН 17»), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , про визнання незаконним та скасування рішення Коломийської міської ради, скасування рішення про державну реєстрацію права власності, знесення огорожі.

На обґрунтування позову посилалися на таке.

Вони та треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, є співвласниками будинку АДРЕСА_1 .

Коломийська міська рада передала у власність ОСББ «КАШТАН 17» земельну ділянку, частина якої обліковується за їхнім будинком, і на якій знаходяться відмостка їхнього будинку, мережа водогону та каналізації до їхнього будинку.

Проте, вони як співвласники будинку, є належними землекористувачами земельної ділянки, яка згідно з рішенням виконавчого комітету Коломийської міської ради від 17 квітня 1991 року № 136 обліковується за їхнім будинком для його будівництва та обслуговування.

Суміжним з ними землекористувачем за адресою: АДРЕСА_2 , є ОСББ «КАШТАН 17».

Пунктом 5 рішення Коломийської міської ради від 21 грудня 2017 року затверджено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано у власність ОСББ «КАШТАН 17» земельну ділянку з кадастровим номером 2610600000:17:006:0065 на АДРЕСА_1 для обслуговування багатоквартирного житлового будинку за рахунок земель міської ради. Державним реєстратором Управління надання адміністративних послуг Коломийської міської ради 04 січня 2018 року прийнято рішення про державну реєстрацію прав на вказану земельну ділянку за ОСББ «КАШТАН 17».

Вважали, що проєкт землеустрою щодо відведення вказаної земельної ділянки виготовлений з порушенням вимог архітектурних, будівельних норм, земельного законодавства.

Згідно з пунктом 8 протоколу засідання Виконавчого комітету Коломийської міської ради від 24 березня 1959 року № 12 за будинком АДРЕСА_2 закріплена земельна ділянка площею 877,15 кв. м, однак відповідачу ОСББ «КАШТАН 17» передано у власність земельну ділянку площею 0,0928 га, в тому числі за рахунок площі 0,0047 га, яка обліковується за їхнім будинком.

Зважаючи на викладене, позивачі просили визнати незаконним та скасувати пункт 5 рішення Коломийської міської ради від 21 грудня 2017 року

№ 2210-28/2017 «Про розгляд звернень об`єднань співвласників багатоквартирних будинків», скасувати рішення державного реєстратора Управління надання адміністративних послуг Коломийської міської ради від 04 січня 2018 року про державну реєстрацію прав на вказану земельну ділянку та реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності на зазначене нерухоме майно за ОСББ «КАШТАН 17» та зобов`язати ОСББ «КАШТАН 17» знести огорожу, збудовану на відмостці будинку позивачів.

Рішенням Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 19 січня 2022 року позов задоволено частково.

Визнано незаконним та скасовано пункт 5 рішення Коломийської міської ради від 21 грудня 2017 року № 2210-28/2017 «Про розгляд звернень об`єднань співвласників багатоквартирних будинків».

Скасовано рішення державного реєстратора Управління надання адміністративних послуг Коломийської міської ради від 04 січня 2018 року про державну реєстрацію прав власності та державну реєстрацію в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права власності за

ОСББ «КАШТАН 17» на земельну ділянку, кадастровий номер 2610600000:17:006:0065, що знаходиться на АДРЕСА_2 , цільове призначення - для обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд.

В іншій частині позову відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що на частині земельної ділянки відповідача знаходяться частина відмостки та зовнішніх дворових мереж водопостачання і водовідведення будинку позивачів, що порушує право власності позивачів на їхнє майно, оскільки межа земельної ділянки, згідно з проєктною документацією ОСББ «КАШТАН 17», проходить по відмостці будинку позивачів. Крім того, на порушення пункту 3.25* ДБН 360-92** проєктом землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСББ «КАШТАН 17» не дотримані вимоги відступу 1,0 м від стіни будинку позивачів до межі земельної ділянки, яка передана у власність ОСББ «КАШТАН 17».

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 27 квітня 2022 року рішення Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 19 січня 2022 року скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що в матеріалах справи відсутні належні правовстановлюючі документи, які б підтверджували право позивачів на земельну ділянку.

Відмовляючи у задоволенні апеляційної скарги ОСББ «КАШТАН 17» в частині стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 45 367,00 грн та 25 000,00 грн, суд апеляційної інстанції виходив з того, що ОСББ «КАШТАН 17» не надало доказів на підтвердження фактично понесених витрат на правничу допомогу, а також відсутності договору про надання юридичних послуг.

Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги і позиції інших учасників

У липні 2021 року ОСББ «КАШТАН 17» звернулося до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 27 квітня 2022 року в частині вирішення питання про стягнення витрат на правничу допомогу скасувати, ухвалити нове рішення у зазначеній частині.

На обґрунтування касаційної скарги посилається на те, що договір та розрахунки судових витрат на правничу допомогу в розмірі 80 367,00 грн були додані до матеріалів апеляційної скарги.

Проте суд апеляційної інстанції не надав належної оцінки доказам, можливості стороні відповідача довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, та зосередив свою увагу на відсутності договору про надання юридичних послуг, незважаючи на те, що адвокат надавав договір у додатках до клопотання.

Судове рішення оскаржується з підстав неврахування висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 06 листопада 2019 року у справі № 817/66/16, Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 910/23210/17, від 06 березня 2019 року у справі № 922/1163/18, від 16 квітня 2020 року у справі № 727/4597/19, від 09 грудня 2020 року у справі № 922/3812/19, від 31 березня 2021 року у справі № 916/2087/18, від 08 квітня 2021 року у справі № 905/716/20, від 14 грудня 2021 рок у справі № 922/676/21; недослідження судом апеляційної інстанцій зібраних у справі доказів.

У жовтні 2022 року на адресу Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу від ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , у якому вони просять касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану постанову апеляційного суду - без змін.

На обґрунтування відзиву посилаються на те, що ОСББ «КАШТАН 17» не довело належними доказами ті обставини, на які воно посилається як на підставу своїх вимог про стягнення понесених ним витрат на правничу допомогу.

У жовтні 2022 року ОСББ «КАШТАН 17» подало до Верховного Суду відповідь на відзив ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , у якому зазначило, що доводи відзиву на касаційну скаргу не мають братися до уваги, оскільки відзив не містить імені (найменування), поштової адреси особи, яка подає відзив на касаційну скаргу, а також номера засобу зв`язку, адреси електронної пошти, зокрема ОСОБА_2 . До відзиву не додані докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи. В апеляційній скарзі було зазначено про стягнення з позивачів усіх понесених ОСББ «КАШТАН 17» витрат на правничу допомогу.

Рух справи в суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 12 вересня 2022 рокувідкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСББ «КАШТАН 17» на підставі пунктів 1, 4 частини другої статті 389, пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України.

Ухвалою Верховного Суду від 06 квітня 2023 року справу призначено до розгляду.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Позиція Верховного Суду

Відповідно до частини третьої статті 3ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам постанова суду апеляційної інстанції в частині вирішення питання про відшкодування витрат на правничу допомогу повністю не відповідає.

Щодо відмови у задоволенні клопотання ОСББ «КАШТАН 17» про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу

Відповідно до статті 133 ЦПК України до судових витрат відносять судовий збір та витрати, пов`язані з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно з частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас відповідно до частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України).

Подібна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18).

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Велика Палата Верховного Суду також вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

У лютому 2022 року ОСББ «КАШТАН 17» звернулося до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, у якій, просило стягнути витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 80 367,00 грн.

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 27 квітня 2022 року у задоволенні клопотання ОСББ «КАШТАН 17про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відмовлено, оскільки, на думку суду, заявник на підтвердження витрат на правничу допомогу не надав доказів, а в матеріалах справи відсутні договори про надання правничої допомоги.

З таким висновком суду апеляційної інстанції погодись не можна з огляду на таке.

У постанові Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 910/23210/17, на яку посилається заявник у касаційній скарзі, зазначено, що «розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта».

У додатковій постанові Верховного Суду від 06 березня 2019 року у справі № 922/1163/18, на яку посилається заявник у касаційній скарзі, зазначено, що «відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару».

У постанові Верховного Суду від 16 квітня 2020 року у справі № 727/4597/19, на яку посилається заявник у касаційній скарзі, зазначено, що «відповідно до положень статті 14 ПК України адвокати здійснюють незалежну професійну діяльність. У свою чергу, Закон № 5076-VI не наводить форму та вимоги до документа, що підтверджує оплату гонорару (винагороди) адвокату. Закон № 265/95-ВР, Положення № 13 та Положення № 148 не визначають порядок здійснення розрахунків адвокатом зі своїм клієнтом за готівку, оскільки не поширюються на осіб, що здійснюють незалежну професійну діяльність. Тобто, аналіз спеціального законодавства, щодо діяльності адвоката, дає право зробити висновок, про те, що законодавством України не встановлено відповідних вимог до розрахункового документа який повинен надати адвокат при сплаті клієнтом послуг, а також не встановлено форму такого документа. Враховуючи наведене та той факт, що відкриття власного рахунку не є обов`язком адвоката, Верховний Суд доходить висновку, що адвокат може видати клієнту на його вимогу складений в довільній формі документ (квитанція, довідка, тощо) який буде підтверджувати факт отримання коштів від клієнта».

У постановах Верховного Суду від 09 грудня 2020 року у справі № 922/3812/19, від 31 березня 2021 року у справі № 916/2087/18, від 08 квітня 2021 року у справі № 905/716/20, від 14 грудня 2021 рок у справі № 922/676/21, на які посилається заявник у касаційній скарзі,заначено, що у разі неподання учасником справи попереднього розрахунку суду має право, а не обов`язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто сам по собі факт неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат разом з першою заявою по суті спору не є безумовною та абсолютною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат.

Доводи касаційної скарги про неврахування висновків, викладених у вказаних постановах Верховного Суду, заслуговують на увагу.

На порушення зазначених норм процесуального права та висновків Верховного Суду щодо їх застосування та тлумачення, суд апеляційної інстанції не врахував фактичного обсягу наданих адвокатом послуг та стану документального підтвердження їх надання, не врахував думки ОСББ «КАШТАН 17» та його представника з цього питання.

Перевіряючи додержання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при вирішенні питання про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, Верховний Суд виходить з такого.

Встановлено, що у суді першої інстанції представником ОСББ «КАШТАН 17» була адвокат Меленчук Д. О., яка вступила до участі у справі 02 жовтня 2018 року, про що свідчить ордер від 26 вересня 2018 року серії КВ №188785 (виданий на підставі договору про надання правничої допомоги від 26 вересня 2018 року № 29-4065/18), свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 15 липня 2009 року № 1541 (т. 1, а. с. 70-73).

Також представництво інтересів ОСББ «КАШТАН 17» здійснював адвокат Синеджук С. В., що підтверджується ордером від 13 січня 2021 року серії ВС № 1035451 (виданим на підставі договору про надання правничої допомоги від 13 січня 2021 року) та свідоцтвом про право на заняття адвокатською діяльністю від 24 липня 2020 року серії ЛВ № 001996 (т. 3, а. с. 26, 27).

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, надану адвокатом Меленчук Д. О.,у розмірі 45 367, 00 грн ОСББ «КАШТАН 17»подало до суду першої інстанції ордер від 26 вересня 2018 року серії КВ №188785 (виданий на підставі договору про надання правничої допомоги від 26 вересня 2018 року № 29-4065/18), свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 15 липня 2009 року № 1541, попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат у розмірі 15 000,00 грн, розрахунок суми судових витрат від 18 лютого 2020 року № 112/51-2020 у розмірі 15 367,00 грн, акт від 18 лютого 2020 року № 52-НП здачі-приймання наданих послуг до договору про надання юридичних послуг від 26 вересня 2018 року № 29-4065/18 у розмірі 15 000,00 грн, рахунок від 26 вересня 2018 року № 49/29-4065/18 у розмірі 15 000,00 грн (т. 1, а. с. 70-73, т. 2, а. с.210, 224, 225, т. 4, а. с. 24-26).

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, надану адвокатом Синеджуком С. В., у розмірі 35 000, 00 грн ОСББ «КАШТАН 17»подало до суду першої та апеляційної інстанцій ордер від 13 січня 2021 року серії ВС № 1035451 (виданий на підставі договору про надання правничої допомоги від 13 січня 2021 року), свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю від 24 липня 2020 року серії ЛВ № 001996, попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат в апеляційній інстанції у розмірі 10 000,00 грн, рахунок від 13 січня 2021 року № 01/2022 у розмірі 25 000,00 грн.

Зі змісту вказаних документів випливає, що відповідач поніс витрати на професійну правничу допомогу у загальному розмірі 40 000,00 грн (рахунок від 26 вересня 2018 року № 49/29-4065/18 у розмірі 15 000,00 грн та рахунок від 13 січня 2021 року № 01/2022 у розмірі 25 000,00 грн).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 06 листопада 2019 року у справі № 817/66/16, на яку посилається заявник у касаційній скарзі, зазначено, що «надання правової допомоги адвокатом без укладення договору в письмовій формі, зокрема лише на підставі довіреності, не допускається, а отже укладення договору про надання правової допомоги слід вважати її професійним обов`язком, передбаченим законом».

У постанові Верховного Суду від 19 листопада 2021 року у справі № 910/4317/21 зазначено, що «згідно зі статтею 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Системний аналіз наведених вище норм законодавства дозволяє зробити наступні висновки: (1) договір про надання правової допомоги є підставою для надання адвокатських послуг та, зазвичай, укладається в письмовій формі (виключення щодо останнього наведені в частині 2 статті 27 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність»); (2) за своєю правовою природою договір про надання правової допомоги є договором про надання послуг, крім цього, на такий договір поширюються загальні норми та принципи договірного права, включаючи, але не обмежуючись главою 52 Цивільного кодексу України; (3) як будь-який договір про надання послуг, договір про надання правової допомоги може бути оплатним або безоплатним. Ціна в договорі про надання правової допомоги встановлюється сторонами шляхом зазначення розміру та порядку обчислення адвокатського гонорару; (4) адвокатський гонорар може існувати в двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплату гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв; (5) адвокатський гонорар (ціна договору про надання правової допомоги) зазначається сторонами як одна із умов договору при його укладенні. Вказане передбачено як приписами цивільного права, так і Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"; (6) відсутність в договорі про надання правової допомоги розміру та/або порядку обчислення адвокатського гонорару (як погодинної оплати або фіксованого розміру) не дає як суду, так і іншій стороні спору, можливості пересвідчитись у дійсній домовленості сторін щодо розміру адвокатського гонорару; Тобто, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити з встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність". У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково».

Встановлено, що у суді першої інстанції ОСББ «КАШТАН 17» було подано клопотання про залучення представника, а саме адвоката Меленчук Д. О. Разом із клопотанням до суду першої інстанції було подано договір про надання юридичних послуг від 26 вересня 2018 року № 29-4065/18, проте зазначений договір у матеріалах справи відсутній (т. 1, а. с. 70-71).

Водночас акта про відсутність зазначеного договору суд першої інстанції не складав, а суд апеляційної інстанції не перевірив, чи надавався ОСББ «КАШТАН 17» зазначений договір до клопотання про залучення представника від 02 жовтня 2018 року, та не з`ясував змісту вказаного договору, що за відповідними доводами заявника є процесуальним обов`язком суду, в тому числі обов`язком роз`яснити у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій, сприяти учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (пункти 3, 4 частини п`ятої статті 12 ЦПК України).

З огляду на положення статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанцій, а отже, не має можливості усунути указані порушення, допущені судом апеляційної інстанції норм процесуального права.

Отже, касаційна скарга ОСББ «КАШТАН 17» підлягає частковому задоволенню, а постанова суду апеляційної інстанції в частині вирішення питання про відшкодування ОСББ «КАШТАН 17» витрат на професійну правничу допомогу - скасуванню з передачею справи у цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу.

Згідно з частиною четвертою статті 411 ЦПК України справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції.

Ураховуючи викладене, Верховний Суд дійшов висновку, що суд апеляційної інстанції не встановив обставин справи, не дослідив та не надав належної правової оцінки доказам у справі, неправильно застосував норми матеріального права та порушив норми процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду апеляційної інстанції в частині вирішення питання про відшкодування ОСББ «КАШТАН 17» витрат на професійну правничу допомогу та направлення справи у цій частині на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду суд апеляційної інстанції має врахувати викладене, дослідити та належним чином оцінити подані ОСББ «КАШТАН 17» докази на підтвердження понесення витрат на правничу допомогу, в тому числі зміст договору (договорів) про надання юридичних послуг (за наявності), й ухвалити законне і справедливе судове рішення відповідно до встановлених обставин та вимог закону щодо доведеності, обґрунтованості та співмірності витрат на правничу допомогу.

Керуючись статтями 400, 409, 411, 416, 419 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «КАШТАН 17» задовольнити частково.

Постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 27 квітня 2022 року в частині вирішення питання про відшкодування Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «КАШТАН 17» витрат на професійну правничу допомогу скасувати.

Справу в цій частині направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий О. В. Ступак

Судді: І. Ю. Гулейков

А. С. Олійник

С. О. Погрібний

В. В. Яремко