Рішення

від 04.05.2022 по справі 910/1052/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

05.05.2022Справа № 910/1052/22

Господарський суд міста Києва у складі судді Удалової О.Г., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання) господарську справу

позовної заявиТовариства з обмеженою відповідальністю "Мепал Проект"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Скайліфт Інжиніринг"

простягнення 48 646,59 грн

без виклику представників сторін

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У січні 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Мепал Проект" (далі позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайліфт Інжиніринг" (далі відповідач) про стягнення 48 646,59 грн, з яких: 38 600,00 грн борг, 1 056,48 грн 3% річних, 3 445,46 грн інфляційне збільшення, 5 544,65 грн пеня.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо повної та своєчасної оплати виконаних позивачем робіт з розроблення проектної документації (робочого проекту) за договором № 1901 від 19.01.2021.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.01.2022 відкрито провадження у справі № 910/1052/22 та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

Згідно з положеннями ст. 248 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас, суд зазначає, що Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 року Про введення воєнного стану в Україні у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

Законом України № 2102-IX від 24.02.2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

Указом Президента України № 133/2022 від 14.03.2022 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26 березня 2022 року строком на 30 діб.

Указом Президента України № 259/2022 від 18.04.2022 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 25 квітня 2022 року строком на 30 діб.

Законом України № 2212-IX від 21.04.2022 року «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні»» затверджено Указ Президента України від 18 квітня 2022 року № 259/2022 «Про введення воєнного стану в Україні».

За змістом статей 10, 12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» , у період воєнного стану не можуть бути припинені повноваження, зокрема, судів. В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.

Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

Відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а суди повинні забезпечувати безпеку учасників судового провадження, запобігти створенню перешкод для реалізації ними права на судовий захист та визначених законом процесуальних прав в умовах воєнного стану, коли реалізація учасниками справи своїх прав і обов`язків є суттєво ускладненою.

Рада суддів України надала рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, зокрема, вказала по можливості відкладати розгляд справ (за винятком невідкладних судових розглядів) та знімати їх з розгляду, зважати на те, що велика кількість учасників судових процесів не завжди мають змогу подати заяву про відкладення розгляду справи через задіяння до функціонування критичної інфраструктури, вступ до лав Збройних сил України, територіальної оборони, добровольчих воєнних формувань та інших форм протидії збройної агресії проти України, або не можуть прибути в суд у зв`язку з небезпекою для життя.

Судом встановлено факт належного повідомлення сторін про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.

Так, ухвала суду від 27.01.2022 була отримана позивачем 04.02.2022, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 01054 74791234.

Відповідачу копія вказаної ухвали суду направлена на адресу, яка вказана в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з рекомендованим повідомленням за № 01054 74791242, проте була повернута до суду з довідкою відділення поштового зв`язку, в якій причиною невручення вказаного поштового відправлення зазначено «адресат відсутній за вказаною адресою/вибули».

Відповідно до ч. 2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Частиною 3 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідач своїм правом на подання відзиву на позов не скористався, заперечень проти розгляду справи у спрощеному позовному провадженні до суду не надходило.

Зважаючи на належне повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників (без проведення судового засідання) та наявність у матеріалах справи доказів, необхідних і достатніх для вирішення спору по суті, суд вважав за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами відповідно до правил ч. 9 ст. 165, ст. 202 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши надані документи та матеріали, з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

19.01.2021 між ТОВ "Мепал Проект" (виконавець) та ТОВ "Скайліфт Інжиніринг" (замовник) був укладений договір № 1901 (далі договір).

Відповідно до п. 1.1 договору виконавець зобов`язався виконати та здати за завданням замовника, а замовник зобов`язався прийняти та оплатити роботу з розроблення проектної документації (робочого проекту) по об`єкту: «Поточний ремонт з встановлення одного вантажного ліфта та одного пасажирського ліфта на дві кабіни по вул. Північно-Сирецька, 3 у Подільському району м. Києва».

Згідно з п. 2.1 договору, виконавець зобов`язався виконати роботи протягом 40-45 робочих днів з дати отримання авансу та вихідних даних на проектування без врахування термінів погодження.

Пунктом 3.1 договору сторонами погоджено, що загальна ціна договору складає 348 000,00 грн без ПДВ.

Розділом 4 договору сторонами погоджено порядок розрахунків, згідно з яким оплата відбувається поетапно у формі авансу п`ятьма платежами по 69 600,00 грн без ПДВ кожний, зокрема, останнім етапом оплати є оплата в сумі 69 600,00грн без ПДВ протягом 5 робочих днів після передачі виконавцем замовнику проектної документації стадії «Робочий проект (РП)» (архітектурно-будівельні рішення).

Відповідно до п. 5.3.1 договору замовник зобов`язаний не пізніше 5 банківських днів після передачі виконавцем готової документації, забезпечити їх приймання та здійснити оплату в передбаченому цим договором обсязі. За порушення строку сплати виконаних робіт, замовник сплачує на користь виконавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний банківський день прострочення оплати.

Передача готової документації виконавцем і прийняття її замовником оформлюється актом виконаних робіт, який підписується обома сторонами (п. 6.2 договору).

Відповідно до п. 8.1 договору, вказаний договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2021, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором.

Матеріали справи свідчать, що відповідачем в період з 20.01.2021 по 22.02.2021 сплачено позивачу кошти за виконані згідно вищевказаного договору роботи в розмірі 309 400,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких долучено до матеріалів справи.

Судом встановлено, що на виконання укладеного сторонами договору позивач передав відповідачу згідно накладної від 12.02.2021 приймання-передачі документації, архітектурно-будівельні рішення та звіт інженерно-геологічного вишукування та акти. Як зазначено у вказаній накладній, остання підтверджує кількість та комплектність переданих матеріалів, також в накладній вказано, що замовник не має претензій до виконавця

Проте, як вказується позивачем, неоплаченими зі сторони відповідача лишились роботи в розмірі 38 600,00 грн (348 000,00 - 309 400,00).

08.07.2021 позивач звертався до відповідача з претензією щодо оплати виконаних робіт, зокрема, за договором № 1901 від 19.01.2021, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 08.07.2021.

Вказана претензія отримана відповідачем 15.07.2021, що підтверджується підписом у вказаному повідомлені.

Водночас, позивач зазначає, що відповідачем не оплачені виконані ним роботи на суму 38 600,00 грн, у зв`язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 324 Господарського кодексу України, за договором підряду на проведення проектних і досліджувальних робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну документацію або виконати обумовлені договором проектні роботи, а також виконати досліджувальні роботи, а замовник зобов`язується прийняти і оплатити їх.

До відносин, що виникають у процесі виконання проектних та досліджувальних робіт, можуть застосовуватися положення статті 318 цього Кодексу.

Згідно з ст. 887 Цивільного кодексу України, За договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх.

До договору підряду на проведення проектних і пошукових робіт застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).

Частиною 1 ст. 202 Господарського кодексу України встановлено, що господарське зобов`язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач документів, які б підтверджували оплату ним заборгованості перед позивачем в повному обсязі або спростовували доводи останнього, суду не надав.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 38 600,00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у вказаному розмірі.

Також позивач просив суд стягнути з відповідача 3% річних в розмірі 1 056,48 грн та інфляційну складову боргу в розмірі 3 445,46 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши власний розрахунок 3% річних, суд встановив, що їх розмір становить за заявлений позивачем 23.02.2021 по 21.01.2022 становить 1 053,30 грн, за вказаних обставин вимоги про стягнення 3% річних підлягають задоволенню у вказаному розмірі.

Вказане пов`язано з тим, що позивач розраховував такі вимоги за 333 днів, в той час як заявлений позивачем період охоплює 332 дні.

Таким чином, у задоволенні позову в частині стягнення 3% річних в розмірі 3,18 грн, суд відмовляє.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок втрат від інфляції, суд встановив, що він виконаний арифметично вірно з дотриманням вимог чинного законодавства та укладеного сторонами договору. Отже, вимога позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат заявлені ним правомірно та обґрунтовано і підлягають задоволенню у заявленому розмірі 3 445,46грн.

Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені в розмірі 5 544,65 грн, нарахованої за загальний період з 23.02.2021 по 21.01.2022.

Статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов`язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Як вказувалось вище, в п. 5.3.1 договору сторонами погоджено, що за порушення строку сплати виконаних робіт, замовник сплачує на користь виконавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний банківський день прострочення оплати.

Згідно з ч. 2 ст. 343 ГК України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Аналогічне обмеження розміру нарахування пені встановлено також ст. 3 ЗУ «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань».

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені суд встановив, що позивачем при здійсненні розрахунку не обмежено строк нарахування пені встановлений ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.

Так, враховуючи, що робочий проект переданий позивачем відповідачу 12.02.2021 та зважаючи на умови оплати встановлені розділом 4 договору, такі роботи мали бути оплачені відповідачем до 19.02.2021, відповідно прострочення з оплати виконаних робіт почалось з 20.02.2021 та, відповідно, такі нарахування могли здійснюватись позивачем до 20.08.2021.

Здійснивши власний розрахунок пені, з урахуванням обмежень встановлений. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, суд зазначає, що розмір пені за період з 23.02.2021 (заявлено позивачем в розрахунку) по 20.08.2021 (шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано) на заборгованість в розмірі 38 600,00 грн становлять 2 749,59 грн, саме такий розмір пені підлягає задоволенню.

Таким чином, в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача пені в розмірі 2 795,06 грн суд відмовляє.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача основного боргу в розмірі 38 600,00 грн, 3% річних в розмірі 1 053,30 грн, інфляційної складової боргу в розмірі 3 445,46 грн, а також 2 749,59 грн, в задоволенні позову в частині стягнення з відповідача 2 795,06 грн пені, суд відмовляє.

Судові витрати з урахуванням положень ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються судом на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайліфт Інжиніринг" (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 37/41, поверх 6, офіс 35, код 42447132) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мепал Проект" (02002, м. Київ, вул. Микільсько-Слобідська, буд. 4В, кв. 132, код 42626802) основний борг у розмірі 38 600,00 грн (тридцять вісім тисяч шістсот грн 00 коп.), 3% річних в розмірі 1 053,30 грн (одну тисячу п`ятдесят три грн 30 коп.), інфляційну складову боргу в розмірі 3 445,46 грн (три тисячі чотириста сорок п`ять грн 46 коп.), пеню в розмірі 2 749,59 грн (дві тисячі сімсот сорок дев`ять грн 59 коп.), витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 338,29 грн (дві тисячі триста тридцять вісім грн 29 коп.).

3. У задоволенні іншої частини позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений та підписаний 05.05.2022.

СуддяО.Г. Удалова