Постанова

від 11.11.2022 по справі 910/1052/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" листопада 2022 р. Справа№ 910/1052/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Мальченко А.О.

Чорногуза М.Г.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження

без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю «Скайліфт Інжиніринг»

на рішення Господарського суду міста Києва від 05.05.2022 року (повний текст рішення складено 05.05.2022)

у справі №910/1052/22 (суддя Удалова О.Г.)

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мепал Проект"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайліфт Інжиніринг"

про стягнення 48 646,59 грн, -

ВСТАНОВИВ:

У 2022 році Товариство з обмеженою відповідальністю "Мепал Проект" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайліфт Інжиніринг" про стягнення 48 646,59 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем взятих на себе зобов`язань щодо повної та своєчасної оплати виконаних позивачем робіт з розроблення проектної документації (робочого проекту) за договором № 1901 від 19.01.2021.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.05.2022 року позовні вимоги задоволено частково. Присуджено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайліфт Інжиніринг" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мепал Проект" основний борг у розмірі 38 600,00 грн., 3% річних в розмірі 1 053,30 грн., інфляційну складову боргу в розмірі 3 445,46 грн, пеню в розмірі 2 749,59 грн., витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 338,29 грн. У задоволенні іншої частини позову відмовлено.

Рішення мотивовано тим, що позивачем доведено належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи порушення відповідачем своїх зобов`язань з оплати виконаних робіт за договором №1901 від 19.01.2021 в зв`язку з чим місцевим господарським судом задоволено вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 38 600,00 грн., 3% річних в розмірі 1 053,30 грн., інфляційної складової боргу в розмірі 3 445,46 грн., а також 2 749,59 грн. пені.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Скайліфт Інжиніринг" звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 05.05.2022 року та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Одночасно з апеляційною скаргою скаржником заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції прийняте з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

В обґрунтування апеляційної скарги скаржник зазначає, що місцевим господарським судом порушено процесуальне законодавство, оскільки відповідач не був належним чином повідомлений про розгляд даної справи, ухвалу про відкриття провадження у даній справі відповідач не отримував. Разом з цим, апелянт також зазначає, що накладна приймання-передачі документації від 12.12.2021 підписана не уповноваженою особою, а також, вказує, що на вказаній накладній відсутня печатка товариства. Одночасно відповідач зазначає, що проект, який готувався позивачем, відповідно до Договору №1901 від 19.01.2021 року, не був виконаний в повному об`ємі та сторони були в процесі переговорів.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.08.2022 сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Чорногуз М.Г., Мальченко А.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.08.2022 року відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Скайліфт Інжиніринг» на рішення Господарського суду міста Києва від 05.05.2022 року, витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/1052/22.

07.09.2022 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів з Господарського суду міста Києва надійшли матеріали справи №910/1052/22.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2022 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Скайліфт Інжиніринг» на рішення Господарського суду міста Києва від 05.05.2022 року у справі №910/1052/22, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

16.09.2022 року через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів від Товариства з обмеженою відповідальністю "Мепал Проект", позивача у справі, надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якій останній просив апеляційну скаргу залишти без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 19.01.2021 між ТОВ "Мепал Проект" (виконавець) та ТОВ "Скайліфт Інжиніринг" (замовник) був укладений договір № 1901 (далі договір).

Відповідно до п. 1.1 договору виконавець зобов`язався виконати та здати за завданням замовника, а замовник зобов`язався прийняти та оплатити роботу з розроблення проектної документації (робочого проекту) по об`єкту: «Поточний ремонт з встановлення одного вантажного ліфта та одного пасажирського ліфта на дві кабіни по вул. Північно-Сирецька, 3 у Подільському району м. Києва».

Згідно з п. 2.1 договору, виконавець зобов`язався виконати роботи протягом 40-45 робочих днів з дати отримання авансу та вихідних даних на проектування без врахування термінів погодження.

Пунктом 3.1 договору сторонами погоджено, що загальна ціна договору складає 348 000,00 грн без ПДВ.

Розділом 4 договору сторонами погоджено порядок розрахунків, згідно з яким оплата відбувається поетапно у формі авансу п`ятьма платежами по 69 600,00 грн без ПДВ кожний, зокрема, останнім етапом оплати є оплата в сумі 69 600,00грн без ПДВ протягом 5 робочих днів після передачі виконавцем замовнику проектної документації стадії «Робочий проект (РП)» (архітектурно-будівельні рішення).

Відповідно до п. 5.3.1 договору замовник зобов`язаний не пізніше 5 банківських днів після передачі виконавцем готової документації, забезпечити їх приймання та здійснити оплату в передбаченому цим договором обсязі. За порушення строку сплати виконаних робіт, замовник сплачує на користь виконавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний банківський день прострочення оплати.

Передача готової документації виконавцем і прийняття її замовником оформлюється актом виконаних робіт, який підписується обома сторонами (п. 6.2 договору).

Відповідно до п. 8.1 договору, вказаний договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2021, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором.

Матеріали справи свідчать, що відповідачем в період з 20.01.2021 по 22.02.2021 сплачено позивачу кошти за виконані згідно вищевказаного договору роботи в розмірі 309 400,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями, копії яких долучено до матеріалів справи (т. 1 а.с. 12-16). При цьому колегія суддів бере до уваги, що останній платіж був здійснений відповідачем 22.02.21 р., після підписання накладних приймання-передачі від 12.02.21 р.

Також, місцевим господарським судом встановлено, що на виконання укладеного сторонами договору позивач передав відповідачу згідно накладної від 12.02.2021 приймання-передачі документації, архітектурно-будівельні рішення та звіт інженерно-геологічного вишукування та акти (т. 1 а.с. 11). Як зазначено у вказаній накладній, остання підтверджує кількість та комплектність переданих матеріалів, також в накладній вказано, що замовник не має претензій до виконавця.

Проте, як зазначено позивачем, відповідачем неоплачено роботи в розмірі 38 600,00 грн.

08.07.2021 позивач звертався до відповідача з претензією щодо оплати виконаних робіт, зокрема, за договором № 1901 від 19.01.2021, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 08.07.2021 (т. 1 а.с. 17).

Вказана претензія отримана відповідачем 15.07.2021, що підтверджується підписом у вказаному повідомлені, однак, залишена останнім без відповіді та без виконання.

Враховуючи вищевикладене, та в зв`зяку з тим, що відповідачем не оплачені виконані позивачем роботи на суму 38 600,00 грн. останній звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Вирішуючи спір, місцевий господарський суд правильно визначив правову природу правовідносин, які склалися між сторонами, вказавши, що такі відносини мають ознаки договору підряду.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 324 Господарського кодексу України, за договором підряду на проведення проектних і досліджувальних робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну документацію або виконати обумовлені договором проектні роботи, а також виконати досліджувальні роботи, а замовник зобов`язується прийняти і оплатити їх.

До відносин, що виникають у процесі виконання проектних та досліджувальних робіт, можуть застосовуватися положення статті 318 цього Кодексу.

Згідно з ст. 887 Цивільного кодексу України, за договором підряду на проведення проектних та пошукових робіт підрядник зобов`язується розробити за завданням замовника проектну або іншу технічну документацію та (або) виконати пошукові роботи, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити їх.

Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України унормовано, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 853 Цивільного кодексу України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції підкреслює, що вказані вище роботи були прийняті з боку відповідача без жодних претензій та зауважень, а відтак доводи апелянта, що проект, який готувався позивачем не був виконаний в повному об`ємі колегією суддів відхиляються, як безпідставні та не підтверджені належними та допустимими доказами.

З приводу доводів апелянта щодо накладної приймання-передачі документації від 12.12.2021, яка підписана не уповноваженою особою колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до стаття 241 Цивільного кодексу України правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання. Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину.

Визнання договору недійсним згідно зі статтями 203, 215 ЦК України у зв`язку з підписанням договору особою, яка не має на це повноважень, та відсутністю волевиявлення власника, можливе лише у тому випадку, якщо власник у подальшому не схвалив такого правочину.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 668/13907/13-ц.

Настання передбачених статтею 241 ЦК України наслідків ставиться в залежність від того, чи було в подальшому схвалено правочин особою, вiд iменi якої його вчинено. Доказами такого схвалення можуть бути вiдповiдне письмове звернення уповноваженого органу (посадової особи) такої юридичної особи до другої сторони правочину чи до її представника (лист, телефонограма, телеграма, телетайпограма тощо) або вчинення зазначеним органом (посадовою особою) дій, які свідчать про схвалення правочину (прийняття його виконання, здійснення платежу другій стороні, підписання товаророзпорядчих документів та ін.).

Наведене стосується й тих випадків, коли правочин вчинений не представником юридичної особи з перевищенням повноважень, а особою, яка взагалі не мала повноважень щодо вчинення даного правочину.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 10.04.2018 у справі № 910/11079/17, вiд 02.04.2019 y справі № 904/2178/18, вiд 19.06.2019 у справі № 904/9795/16 та від 01.10.2019 у справі № 910/8287/18.

Так, колегія суддів погоджується з доводами позивача, що здійснивши оплату за надані послуги 12.02.2021 (т. 1 а.с. 14-15) та 22.02.2021 (т. 1 а.с. 16) відповідачем фактично схвалено дії свого працівника Колісніченка А.

Разом з цим, зі змісту апеляційної скарги вбачається, що апелянтом підтверджено факт отримання результату за договором - робочого проекту від позивача та, одночасно з цим, відповідачем не заперечується факт не виконання свого зобов`язання з оплати роботи на суму 38 600, 00 грн.

При цьому, твердження апелянта щодо відсутності печатки товариства на накладній суд апеляційної інстанції відхиляє та звертає увагу на наступних положеннях.

Згідно із положеннями Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні":

- підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (частина перша статті 9);

- первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо. (частина 2 статті 9 Закону);

Колегія суддів зазначає, що накладна, містить такі обов`язкові реквізити, як дата складання; назва підприємства, від імені якого складено документи і якому здійснюється поставка; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; особисті підписи в графі "відвантажив" та "отримав", що і передбачено вищезазначеним абз. 9 ч. 2 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні".

З приводу тверджень апелянта, що відповідач не був належним чином повідомлений про розгляд даної справи колегія суддів зазначає, що згідно з данними сайту Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань убачається, що місцезнаходженням Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайліфт Інжиніринг" є: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 37/41, поверх 6, офіс 35. Дану обставину відповідачем підтверджено також і у поданій апеляційній скарзі.

На вказану адресу судом першої інстанції надсилалася копія ухвали про відкриття провадження у справі та копія повного тексту оскаржуваного рішення суду. Однак, вказані поштові відправлення було повернуто поштовим відділенням до суду з підстави «за закінченням терміну зберігання».

Апеляційний суд звертає увагу, що за змістом ст. 64 ГПК України, зокрема, у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

При цьому у статті 120 ГПК України у чинній редакції також міститься положення, відповідно до якого у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Таким чином колегія суддів приходить до висновку, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Скайліфт Інжиніринг" було належним чином повідомлено про розгляд даної справи у суді першої інстанції.

Відповідно до ст. ст. 73, 74, 77 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Доказування полягає не лише в поданні особами доказів, а й у доведенні їх переконливості, що апелянтом зроблено не було.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду вважає, що місцевим господарським судом повно та всебічно досліджено обставини справи та надано цим обставинам відповідну правову оцінку, рішення Господарського суду міста Києва від 05.05.2022 року у справі №910/1052/22 відповідає фактичним обставинам справи, ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак передбачених законом підстав для зміни та скасування оскаржуваного рішення немає.

Враховуючи вимоги ст. 129 ГПК України, судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на апелянта.

Керуючись ст. ст. 253-254, 269, п.1 ч.1 ст. 275, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайліфт Інжиніринг" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.05.2022 року у справі №910/1052/22 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 05.05.2022 року у справі №910/1052/22 залишити без змін.

3. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 05.05.2022 року у справі №910/1052/22.

3. Повернути до Господарського суду міста Києва від 05.05.2022 року у справі №910/1052/22.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.

Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та в строк передбаченими ст.ст. 287 - 289 ГПК України.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді А.О. Мальченко

М.Г. Чорногуз