Ухвала

від 04.05.2022 по справі 910/3382/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

м. Київ

05.05.2022Справа № 910/3382/22

Суддя господарського суду міста Києва Ломака В.С., розглянувши

заяву Релігійної громади Української Православної Церкви с. Перенятин

Радивилівського району

про забезпечення позову,

ВСТАНОВИВ:

Релігійна громада Української Православної Церкви с. Перенятин Радивилівського району (далі - позивач) звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до Рівненської обласної державної адміністрації (далі - відповідач) про визнання недійсним статуту Релігійної громади Української Православної Церкви с. Перенятин Радивилівського району у новій редакції, який має нову назву «Статут «Релігійна громада Свято-Троїцької парафії Рівненської єпархії Української православної Церкви (Православної Церкви України) села Перенятин Дубенського району Рівненської області (нова редакція)», прийнятий на підставі рішення окремих неповноважних осіб від імені Релігійної громади Української Православної Церкви с. Перенятин Радивилівського району, оформленого протоколом загальних зборів № 1.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем зареєстровано статут позивача у новій редакції з порушенням Конституції України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Законів України «Про свободу совісті та релігійні організації», «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», «Про місцеві державні адміністрації», оскільки відповідачем не перевірено відповідність поданих на реєстрацію документів законодавству та статуту релігійної громади, чинному на момент внесення змін у статут, а також прийнято документи за неповним переліком.

Одночасно з позовною заявою Релігійною громадою Української Православної Церкви с. Перенятин Радивилівського району було подано заяву про забезпечення позову, в якій остання просила суд заборонити органам державної реєстрації юридичних осіб, громадський формувань (зокрема Міністерству юстиції України, Міністерству культури України та їх територіальним органам, Рівненській обласній державній адміністрації, суб`єктам державної реєстрації прав: виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київської, Севастопольської міської, обласним, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям; акредитованим суб`єктам; державним реєстраторам юридичних осіб, громадських формувань, а також іншим особам та органам у разі виконання ними повноважень державного реєстратора, іншим уповноваженим суб`єктам державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань) здійснювати будь-які реєстраційні дії стосовно юридичної особи - Релігійної громади Української православної церкви с. Перенятин Радивилівського району (ідентифікаційний код: 25315822, адреса: 35551, Рівненська область, Радивилівський район, с. Перенятин, вулиця Зарічна, 34).

Розглянувши заяву Релігійної громади Української Православної Церкви с. Перенятин Радивилівського району про забезпечення позову від 28.04.2022, суд дійшов висновку про необхідність повернення її заявнику, з огляду на наступне.

За приписами статті 136 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За умовами пункту 4 статті 137 Господарського процесуального кодексу України позов забезпечується забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов`язання.

За змістом частин 1, 4 статті 139 Господарського процесуального кодексу України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі та підписується заявником. У заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.

Разом із тим, частиною 5 статті 139 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що до заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Відповідно до частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За змістом пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову сплачується судовий збір у розмірі 0,5 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі, у тому числі з використанням електронного платіжного засобу або за допомогою платіжних пристроїв (частина 1 статті 6 Закону "Про судовий збір").

Постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 року № 22 затверджена Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті (далі - Інструкція), якою встановлені загальні правила, види і стандарти розрахунків клієнтів банків та банків у грошовій одиниці України на території України, що здійснюються за участю банків. Нормами Інструкції встановлені вимоги щодо заповнення розрахункових документів.

Відповідно до пункту 3.1 Інструкції платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 3 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 9 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.

З додатків 3, 9 до Інструкції вбачається, що одним із реквізитів платіжного доручення є "Призначення платежу", який заповнюється з урахуванням вимог, установлених главою 3 Інструкції.

Пунктом 3.7 Інструкції визначено, що реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу".

Отже, платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.

Враховуючи наведене, у даному випадку необхідними реквізитами платіжного документа, який підтверджує сплату судового збору за подання заяви про забезпечення позову у встановлених порядку і розмірі є відомості про оплату судового збору за подання такої заяви про забезпечення позову.

У той же час до заяви про забезпечення позову від 28.04.2022 року Релігійною громадою Української Православної Церкви с. Перенятин Радивилівського району було додано оригінал квитанції № 0.0.2529188848.1 на суму 1 240, 50 грн., в якій у графі "Призначення платежу" вказано: "101:33446809:22030101; Судовий збір (Державна судова адміністрація України, 050); Реліг гром. УПЦ с. Перенятин Радивилівського р-ну).

За таких обставин, зазначена квитанція не може бути прийнята судом як належний доказ сплати судового збору за подання заяви про забезпечення позову від 28.04.2022 року, оскільки в означеній квитанції відсутні відомості про оплату судового збору саме за подання заяви про забезпечення позову.

Близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30.03.2018 року в справі № 914/1542/17, від 16.01.2019 року в справі № 905/1057/18, від 13.02.2020 року в справі № 910/4557/18 та ухвалах Верховного Суду від 27.04.2020 року в справі № 910/5640/18, від 12.05.2020 року в справі № 910/7841/19, від 03.09.2020 року в справі № 923/713/19, від 11.01.2021 року в справі № 921/302/20.

За приписами частини 7 статті 140 Господарського процесуального кодексу України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 139 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Зважаючи на відсутність у поданих матеріалах належних та допустимих доказів сплати заявником судового збору за подання до суду заяви про забезпечення позову, суд дійшов висновку про те, що така заява не відповідає приписам частини 1 статті 139 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку із чим підлягає поверненню заявнику.

При цьому, суд вважає за доцільне роз`яснити заявнику, що повернення заяви про забезпечення позову з наведених вище підстав не перешкоджає повторному зверненню до суду з відповідною заявою після усунення визначених вище недоліків.

З урахуванням вищевикладеного та керуючись статтями 139, 140, 234, Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Заяву Релігійної громади Української Православної Церкви с. Перенятин Радивилівського району про забезпечення позову від 28.04.2022 року повернути заявнику.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку та строки, визначені статтями 254-257 та підпунктом 17.5 пункту 17 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.С. Ломака