Ухвала

від 30.05.2022 по справі 910/3382/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua0,2

УХВАЛА

м. Київ

31.05.2022Справа № 910/3382/22

Суддя господарського суду міста Києва Ломака В.С., розглянувши

позовну заяву Релігійної громади Української Православної Церкви с. Перенятин Радивилівського району

до Рівненської обласної державної адміністрації

про визнання недійсним статуту у новій редакції,

ВСТАНОВИВ:

Релігійна громада Української Православної Церкви с. Перенятин Радивилівського району (далі - позивач) звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до Рівненської обласної державної адміністрації (далі - відповідач) про визнання недійсним статуту Релігійної громади Української Православної Церкви с. Перенятин Радивилівського району у новій редакції, який має нову назву «Статут «Релігійна громада Свято-Троїцької парафії Рівненської єпархії Української православної Церкви (Православної Церкви України) села Перенятин Дубенського району Рівненської області (нова редакція)», прийнятий на підставі рішення окремих неповноважних осіб від імені Релігійної громади Української Православної Церкви с. Перенятин Радивилівського району, оформленого протоколом загальних зборів № 1.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем зареєстровано статут позивача у новій редакції з порушенням Конституції України, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Законів України «Про свободу совісті та релігійні організації», «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», «Про місцеві державні адміністрації», оскільки відповідачем не перевірено відповідність поданих на реєстрацію документів законодавству та статуту релігійної громади, чинному на момент внесення змін у статут, а також прийнято документи за неповним переліком.

Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Конституційний Суд України у рішенні № 9-зп від 25 грудня 1997 року офіційно розтлумачив цю норму та зазначив, що частину першу статті 55 Конституції України треба розуміти так, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод. Відмова суду у прийнятті позовних та інших заяв, скарг, оформлених відповідно до чинного законодавства, є порушенням права на судовий захист, яке згідно зі статтею 64 Конституції України не може бути обмежене.

Частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, згідно з рішеннями Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" та від 30.05.2013 у справі "Наталія Михайленко проти України", право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб. Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальної заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений, зокрема, Господарським процесуальним кодексом України.

Вимоги щодо змісту та форми позовних заяв визначені статтями 162, 164, 172 Господарського процесуального України.

При цьому, якщо подана позовна заява не відповідає таким вимогам, приписами частини 1 статті 174 Господарського процесуального кодексу України законодавець передбачив механізм залишення позовної заяви без руху задля забезпечення позивачу можливості у встановлений судом строк усунути недоліки позовної заяви, що забезпечить можливість вважати її такою, що подана у день її первинного подання та прийняття її судом до розгляду.

Залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання, визначеного Господарським процесуальним кодексом України.

У даному випадку, подана Релігійною громадою Української Православної Церкви с. Перенятин Радивилівського району позовна заява не відповідала вимогам статті 164 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим ухвалою господарського суду міста Києва від 05.05.2022 вказану позовну заяву було залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків.

Постановляючи ухвалу від 05.05.2022 про залишення позовної заяви без руху, господарський суд міста Києва виходив з того, що позивач, усупереч вимогам пункту 1 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви не додав належних доказів на підтвердження відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви, оскільки до позовної заяви не було додано будь-яких документів, що підтверджують надання поштових послуг позивачу (касовий чек, розрахункова квитанції тощо), а також у описі вкладення у цінний лист не було зазначено номер поштового відправлення.

27.05.2022 року через відділ діловодства господарського суду міста Києва надійшла заява позивача про усунення недоліків позовної заяви, до якої позивачем було додано опис вкладення у цінний лист, а також поштову накладну, які, на думку позивача, є належними доказами усунення ним недоліків позовної заяви.

Крім того, 30.05.2022 року Релігійною громадою Української Православної Церкви с. Перенятин Радивилівського району було подано заяву про забезпечення позову, в якій остання просила суд заборонити органам державної реєстрації юридичних осіб, громадський формувань (зокрема Міністерству юстиції України, Міністерству культури України та їх територіальним органам, Рівненській обласній державній адміністрації, суб`єктам державної реєстрації прав: виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київської, Севастопольської міської, обласним, районним, районним у містах Києві та Севастополі державним адміністраціям; акредитованим суб`єктам; державним реєстраторам юридичних осіб, громадських формувань, а також іншим особам та органам у разі виконання ними повноважень державного реєстратора, іншим уповноваженим суб`єктам державної реєстрації юридичних осіб, громадських формувань) здійснювати будь-які реєстраційні дії стосовно юридичної особи - Релігійної громади Української православної церкви с. Перенятин Радивилівського району (ідентифікаційний код: 25315822, адреса: 35551, Рівненська область, Радивилівський район, с. Перенятин, вулиця Зарічна, 34).

Дослідивши долучений позивачем до заяви про усунення недоліків позовної заяви опис вкладення у цінний лист, суд встановив, що вказаний опис не містить номера поштового відправлення. Тобто, зазначений опис вкладення у цінний лист не відповідає вимогам пункту 61 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05 березня 2009 № 270, а тому не може бути взятий до уваги як належний доказ усунення Релігійною громадою Української Православної Церкви с. Перенятин Радивилівського району недоліків позовної заяви.

При цьому суд зазначає, що долучена позивачем поштова накладна не є належним доказом направлення відповідачу копії позовної заяви, оскільки її номер відсутній на описі вкладення, тоді як інформація, вказана у такій накладній не надає суду можливості перевірити вміст поштових відправлень та пересвідчитись, що відповідачу направлено саме копію позовної заяви.

Аналогічні правові висновки щодо необхідності наявності номеру поштового відправлення на описі вкладення у цінний лист, викладені у постановах Верховного Суду від 13.01.2020 у справі № 910/28408/15 та від 26.03.2020 у справі № 910/9962/16, а також від 24.12.2020 у справі № 916/2110/20.

Крім того, позивачем не долучено документів, що підтверджують надання поштових послуг позивачу (касовий чек, розрахункова квитанції тощо).

За таких обставин, Релігійною громадою Української Православної Церкви с. Перенятин Радивилівського району не надано належних доказів направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками.

Враховуючи вищевикладене, оскільки у встановлений судом строк Релігійною громадаю Української Православної Церкви с. Перенятин Радивилівського району не подано належних доказів направлення копії позовної заяви з додатками відповідачу, суд дійшов висновку, що позивачем не усунуто, визначені в ухвалі господарського суду міста Києва від 05.05.2022 недоліки.

При цьому нормами Господарського процесуального кодексу України не передбачено повторне залишення позовної заяви без руху.

Згідно частиною 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

З огляду на викладене вище, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для повернення позовної заяви Релігійної громади Української Православної Церкви с. Перенятин Радивилівського району на підставі частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, суд зазначає, що частиною 8 статті 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

У свою чергу, оскільки суд дійшов висновку про повернення позову, подана 30.05.2022 року Релігійною громадою Української Православної Церкви с. Перенятин Радивилівського району заява про його забезпечення також підлягає поверненню заявнику.

Керуючись ст. ст. 81, 170, 174, 234, Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Релігійної громади Української Православної Церкви с. Перенятин Радивилівського району вважати неподаною та повернути означену позовну заяву разом із заявою про забезпечення позову заявнику.

2. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом десяти днів шляхом подання апеляційної скарги, з урахуванням положень п. 17.5 ч. 1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України.

Суддя В.С. Ломака