Постанова

від 03.05.2022 по справі 916/3423/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 травня 2022 року

м. Київ

cправа № 916/3423/19

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Случ О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка Валерія Миколайовича

на ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.12.2021

у справі № 916/3423/19

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГРО-ЗАХИСТ"

до Приватного підприємства "ВЕРЕСЕНЬ"

про стягнення 3 984 415, 52 грн,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.10.2021 у справі № 916/3423/19 (суддя: Гут С.Ф.) скаргу Приватного підприємства "ВЕРЕСЕНЬ" на дії Приватного виконавця задоволено частково, визнано протиправною та скасовано постанову приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка Валерія Миколайовича від 27.09.2021 у виконавчому провадженні № 64227547 про залучення спеціаліста Товариства з обмеженою відповідальністю "АГЕНЦІЯ БЕЗПЕКИ "ЦЕНТР-97" для забезпечення охорони при проведенні виконавчих дій по збору врожаю за адресою Одеська обл., с. Мар`янівка, у задоволенні решти скарги відмовлено.

Не погодившись із ухвалою місцевого господарського суду, Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Притуляк Валерій Миколайович звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Приватного підприємства "ВЕРЕСЕНЬ" на дії державного виконавця.

Ухвалою Південно - західного апеляційного господарського суду від 15.12.2021 апеляційну скаргу залишено без руху. Визначено Приватному виконавцю виконавчого округу Одеської області Притуляку Валерію Миколайовичу усунути встановлені судом при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме надати докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у встановленому законом порядку та розмірі, докази надсилання апеляційної скарги учасникам справи та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 18.10.2021 у справі № 916/3423/19 із наведенням поважних підстав для його поновлення, протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Ухвалою Південно - західного апеляційного господарського суду від 30.12.2021 у справі № 916/3423/19 (колегія суддів у складі: Аленін О.Ю., Лавриненко Л.В., Мишкіна М.А.) відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка Валерія Миколайовича на підставі п. 4 ч. 1 ст. 261 Господарського кодексу України далі - ГПК України).

При постановленні вказаної ухвали апеляційним господарським судом встановлено наступні обставини.

Апеляційна скарга на ухвалу Господарського суду Одеської області від 18.10.2021 у справі № 916/3423/19, повний текст якої складено 23.10.2021, надійшла до суду 01.12.2021. В якості доказу направлення до суду апеляційної скарги 02.11.2021 скаржником надано накладну кур`єрської служби доставки "Кур`єрсько-поштовий сервіс" № 4236445.

Суд зазначив, що скаржником не надано відповідного розрахункового документа (касового чеку, розрахункової квитанції тощо), який би свідчив про надсилання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду саме 02.11.2021.

Апеляційний господарський суд вказав, що надання накладної служби кур`єрської доставки без відповідного розрахункового документа не може вважатися належним доказом подання апеляційної скарги у день, зазначений на відповідній накладній з посиланням на висновки, викладені в ухвалі Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 21.12.2019 у справі № 910/6447/18 та на Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270.

Вказану апеляційну скаргу було залишено без руху з підстав недодержання заявником вимог ст. 256, п. 2 ч. 3 ст. 258, ст. 259 ГПК України. Надано скаржнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та вказано на необхідність надати до суду апеляційної інстанції: 1) докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у встановленому законом порядку та розмірі; 2) докази надсилання апеляційної скарги учасникам справи; 3) клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 18.10.2021 із наведенням поважних підстав для його поновлення.

Також, судом апеляційної інстанції роз`яснено, що відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, Приватному виконавцю виконавчого округу Одеської області Притуляку Валерію Миколайовичу необхідно надати докази на підтвердження надання послуг поштового зв`язку. Зокрема це можуть бути касовий чек, розрахункова квитанція тощо.

На виконання вимог ухвали суду апеляційної інстанції подано клопотання про усунення недоліків апеляційної скарги, до якого додано докази сплати судового збору за подання апеляційної скарги у встановленому законом порядку та розмірі, докази надсилання апеляційної скарги учасникам справи. На підтвердження направлення апеляційної скарги на адресу суду 02.11.2021 заявник надав лист Фізичної особи - підприємця Іваненко Д.М. (далі - ФОП Іваненко Д.М.) від 23.12.2021.

За змістом вказаного листа, ФОП Іваненко Д.М. офіційно здійснює поштово - кур`єрську діяльність, є оператором поштово-кур`єрського зв`язку, зареєстрованим у Єдиному державному реєстрі операторів поштового зв`язку національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв`язку та інформації.

Посилаючись на положення Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270, ФОП Іваненко Д.М. зазначала, що вона не отримує фінансову підтримку держави у наданні універсальних послуг поштового зв`язку. Також, ФОП Іваненко Д.М. зазначала, що пересилає не листи та бандеролі, а (у даному випадку) пакет документів згідно опису. Таким чином, надана послуга не належить до універсальних послуг, а тому ФОП Іваненко Д.М. самостійно встановлює строки доставки відправлень.

ФОП Іваненко Д.М. у листі також зазначає, що пакет від 02.11.2021 № 4236445 доставлено отримувачу 01.12.2021, причиною затримки у строках доставки стали протикарантинні заходи, встановлені Постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 №1236.

Так скаржник просив суд апеляційної інстанції врахувати даний лист та відповідно вважав, що обставини наведені у даному листі є підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 18.10.2021 у справі № 916/3423/19.

Дослідивши накладну кур`єрської служби доставки "Кур`єрсько - поштовий сервіс" № 4236445 та лист ФОП Іваненко Д.М. від 23.12.2021 суд апеляційної інстанції встановив наступні обставини.

Відповідно до положень ст. 256 ГПК України, скаржник мав подати апеляційну скаргу в строк до 02.11.2021 (враховуючи дату складення повного тексту оскаржуваної ухвали суду від 18.10.2021 - 23.10.2021).

Діяльність кур`єрських служб з надання послуг доставки поштових відправлень регулюється Законом України "Про поштовий зв`язок" та здійснюється у відповідності з положеннями Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270.

Статтею 1 Закону України "Про поштовий зв`язок" визначено, що поштовий зв`язок це приймання, обробка, перевезення та доставка (вручення) поштових відправлень, виконання доручень користувачів щодо поштових переказів, банківських операцій.

У відповідності до ст. 13 Закону України "Про поштовий зв`язок" оператори надають користувачам послуги поштового зв`язку відповідно до законодавства України та провадять іншу підприємницьку діяльність в установленому законом порядку. Послуги поштового зв`язку надаються на договірній основі згідно з Правилами надання послуг поштового зв`язку, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, та повинні відповідати встановленим нормам якості. У договорі про надання послуг поштового зв`язку, якщо він укладається у письмовій формі, та у квитанції, касовому чеку тощо, якщо договір укладається в усній формі, обов`язково зазначаються найменування оператора та об`єкта поштового зв`язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість.

Пунктом 1 Правил надання послуг поштового зв`язку визначено, що просте поштове відправлення це поштове відправлення, яке приймається для пересилання без видачі розрахункового документа та доставляється/вручається без розписки; реєстроване поштове відправлення - поштове відправлення, яке приймається для пересилання з видачею розрахункового документа, пересилається з приписуванням до супровідних документів та вручається одержувачу під розписку; рекомендоване поштове відправлення - реєстрований лист (рекомендований лист), поштова картка, бандероль, відправлення для сліпих, дрібний пакет, мішок "M", які приймаються для пересилання без оцінки відправником вартості його вкладення.

Розрахунковий документ - документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо), що підтверджує надання послуг поштового зв`язку.

Правилами надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270 передбачено, що надання послуг поштового зв`язку (кур`єрська доставка поштових відправлень), окрім іншого, повинно підтверджуватись розрахунковим документом (касовий чек, розрахункова квитанція тощо) встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту.

Так суд апеляційної інстанції вказав, що надання накладної служби кур`єрської доставки без відповідного розрахункового документа не може вважатися належним доказом подання апеляційної скарги у день, зазначений на відповідній накладній, зокрема, з посиланням на висновки, викладені в ухвалі Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в ухвалі від 21.12.2019 по справі № 910/6447/18.

Однак, апелянтом не надано відповідного розрахункового документа (касового чеку, розрахункової квитанції тощо), який би свідчив про надання послуг поштового зв`язку, зокрема із пересилання поштового відправлення в якому знаходилась апеляційна скарга до Південно-західного апеляційного господарського суду саме 02.11.2021.

При цьому, суд апеляційної інстанції повідомляв скаржника про обставини ненадання відповідного розрахункового документа й в ухвалі Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.12.2021 про залишення апеляційної скарги без руху.

Як встановлено судом, не містить посилання на наявність такого розрахункового документа (касового чеку, розрахункової квитанції тощо) й лист ФОП Іваненко Д.М. від 23.12.2021, на який посилається заявник, як на підставу для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Також, у відповідності до п. 8 Правил надання послуг поштового зв`язку оператори поштового зв`язку надають послуги з пересилання внутрішніх та міжнародних поштових відправлень, поштових переказів. До внутрішніх поштових відправлень належать: поштові картки - прості, рекомендовані; листи - прості, рекомендовані, з оголошеною цінністю; бандеролі - прості, рекомендовані, з оголошеною цінністю; відправлення для сліпих - прості, рекомендовані; посилки - без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю; прямі контейнери - без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю.

Відповідно до строків, встановлених Нормативами і нормативними строками пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958 та зареєстрованими в Міністерстві юстиції України від 28.01.2014 №173/24950 (із змінами і доповненнями, внесеними наказом Міністерства інфраструктури України від 19.09.2014 № 449), нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку) місцевої - Д+2, пріоритетної - Д+1, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об`єкті поштового зв`язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання; 1, 2, 3, 4, 5 - кількість днів, протягом яких пересилається поштове відправлення. При пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 1 цього розділу нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Так апеляційним судом зауважено, що у відповідності до наданої скаржником накладної кур`єрської служби доставки Кур`єрсько-поштовий сервіс № 4236445 відправлення було передано до відправлення у м. Одесі, вул. Гоголя, 19 02.11.2021 та було спрямовано на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду за адресою м. Одеса, проспект Шевченка, 29.

Відтак, у відповідності до вищевказаних нормативів, поштове відправлення, яке було прийнято кур`єрською службою доставки у м. Одесі 02.11.2021, мало б бути доставлено на адресу суду, який також знаходиться у м. Одесі 04.11.2021.

Однак, як встановлено судом та підтверджується матеріалами оскарження ухвали, апеляційна скарга надійшла до Південно-західного апеляційного господарського суду лише 01.12.2021, тобто через 29 днів після її направлення.

Встановивши вище викладені обставини, колегія суддів визнала необґрунтованими посилання ФОП Іваненко Д.М. у листі від 23.12.2021 на запровадження протиепідеміологічних заходів згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2020 № 1236, оскільки такі обмеження було встановлено на період з 08.01.2021 по 25.01.2021 та пп.4, п. 3 даної постанови визначено, що заборонено приймання відвідувачів суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері торговельного і побутового обслуговування населення, крім, діяльності операторів поштового зв`язку.

Окрім того, як встановлено апеляційним господарським судом, ані скаржником, ані ФОП Іваненко Д.М. у листі від 23.12.2021 не надано жодних обґрунтованих та розумних пояснень щодо пересилання поштового відправлення (апеляційної скарги) в межах одного міста протягом одного місяця та яким чином на дані обставини вплинули або могли вплинути введені протиепідеміологічні заходи.

Щодо посилань ФОП Іваненко Д.М. у листі від 23.12.2021 на те, що згідно з п. 10 Правил надання послуг поштового зв`язку оператор поштового зв`язку самостійно встановлює строки пересилання поштових відправлень, апеляційний суд зазначив, що даний пункт Правил визначає, що оператори поштового зв`язку зобов`язані забезпечувати пересилання поштових відправлень, що не належать до універсальних послуг поштового зв`язку, поштових переказів у нормативні строки, встановлені ними самостійно згідно із законодавством.

Відтак, при визначенні строків пересилання поштових відправлень оператори поштового зв`язку повинні враховувати вимоги чинного законодавства. При цьому, як вже було вказано вище, нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень затвердженні наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 № 958.

До того ж, у листі ФОП Іваненко Д.М. від 23.12.2021 не вказано, які строки встановлено даним оператором поштового зв`язку для пересилання відповідних поштових відправлень.

Судова колегія також зауважила, що на накладній кур`єрської служби доставки Кур`єрсько-поштовий сервіс № 4236445 міститься надпис ФОП Іваненко Д.Н. та посилання на веб-сайт courier.aia.ua, на якому вказано контакти даної кур`єрської служби, а саме Курьерско - Почтовый Сервис ФОП Иваненко Д.Н., г. Харьков б-р Фронтовиков 4.

У відповідності до даних, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходження ФОП Іваненко Д.Н. є Україна, 61065, Харківська обл., місто Харків, бул. Фронтовиків, буд. 4.

При цьому, як встановлено апеляційним судом, жодних відомостей про наявність відділень, філій, представництв, тощо даної особи у м. Одесі у реєстрі не зазначено.

Судом також встановлено, що функціонал веб-сайту courier.aia.ua, що вказаний на бланку накладної не дозволяє за номером такої накладеної відстежити, зокрема дату прийняття відправлення до пересилання, її вручення, тощо.

За таких обставин, апеляційний господарський суд, з урахуванням приписів ст. ст. 119, 260, 261 ГПК України дійшов висновку, що скаржником було пропущено строк на апеляційне оскарження, а наведені обставини для його поновлення не є обґрунтованими та жодним чином не виправдовують пропуск цього, оскільки можливість вчасного подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб`єктивний характер.

Таким чином, врахувавши зазначені обставини, суд апеляційної інстанції ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.12.2021 відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка Валерія Миколайовича на ухвалу Господарського суду Одеської області від 18.10.2021 у справі № 916/3423/19 на підставі п. 4 ч. 1 ст. 261 ГПК України.

Не погоджуючись з ухвалою суду апеляційної інстанції, Приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Притуляк Валерій Миколайович звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить її скасувати, а справу передати до суду апеляційної інстанції для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження.

Скаржником вмотивовано подання касаційної скарги на підставі абз. 2 ч. 2 ст. 287 ГПК України. В обґрунтування своїх вимог скаржник зазначає, що суд апеляційної інстанції безпідставно застосував норми ст. 261 ГПК України. Також заявник стверджує, що подав апеляційну скаргу в межах строку, встановленого для її подання, а надходження апеляційної скарги до суду через тривалий термін відбувся поза волевиявленням приватного виконавця.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.02.2022 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка Валерія Миколайовича, призначено її до розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи та надано строк на подання відзиву на скаргу до 25.02.2022.

Сторони не скористались своїм правом на подачу відзиву на касаційну скаргу.

Матеріали оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 18.10.2021 у справі № 916/3423/19 надійшли на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 15.04.2022.

Дослідивши доводи, викладені в касаційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги, з огляду на таке.

Предметом касаційного оскарження є ухвала Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.12.2021 про відмову у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка Валерія Миколайовича на ухвалу Господарського суду Одеської області від 18.10.2021 у справі № 916/3423/19.

Як встановлено судом апеляційної інстанції та підтверджується матеріалами справи, апеляційна скарга на ухвалу Господарського суду Одеської області від 18.10.2021 (повний текст складено 23.10.2021), надійшла до суду 01.12.2021, тобто з пропуском визначеного законом строку на подання апеляційної скарги на ухвалу суду. При цьому суд апеляційної інстанції визнав, що надана скаржником накладна кур`єрської служби доставки "Кур`єрсько - поштовий сервіс" № 4236445 не є належним доказом направлення до суду апеляційної інстанції саме 02.11.2021 без відповідного розрахункового документа (касового чеку, розрахункової квитанції тощо), відповідно до Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270. Також апеляційний господарський суд дійшов висновку, що обставини наведені у листі ФОП Іваненко Д.М. від 23.12.2021, не є доведеними, не можуть вважатись поважними та такими, що не залежали від скаржника та відповідно не є підставами для поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Одеської області від 18.10.2021.

Таким чином суд апеляційної інстанції, наведені обставини для поновлення строку визнав необґрунтованими, оскільки можливість вчасного подання апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб`єктивний характер.

Відповідно ст. 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Суд касаційної інстанції саме в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Об`єктом касаційного оскарження є ухвала суду апеляційної інстанцій якою відмовлено у відкритті апеляційного провадження на підставі п. 4 ч. 1 ст. 261 ГПК України.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

У Рішенні від 13.06.2019 № 4-рн/2019 Конституційний Суд України вказав, що забезпечення права на апеляційний перегляд справи, передбаченого пунктом 8 частини 2 статті 129 Конституції України, слід розуміти як гарантоване особі право на перегляд її справи в цілому судом апеляційної інстанції; забезпечення права на апеляційний перегляд справи - одна з конституційних засад судочинства спрямоване на гарантування ефективного судового захисту прав і свобод людини і громадянина з одночасним дотриманням конституційних приписів щодо розумних строків розгляду справи, незалежності судді, обов`язковості судового рішення тощо (абз. 13 пп. 2.3 п. 2 мотивувальної частини Рішення).

Водночас таке право не є абсолютним і з метою забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання, зокрема принципу правової визначеності, підлягає певним обмеженням.

Відповідно до положень ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 (далі - Конвенція) та протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Так, у справі "Пономарьов проти України" ЄСПЛ наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, яке гарантовано пунктом 1 статті 6 Конвенції, має розумітися у світлі преамбули Конвенції, у відповідній частині якої зазначено, що верховенство права є спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з фундаментальних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає повагу до принципу res judicata - принципу остаточності рішень суду. Цей принцип стверджує, що жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків (рішення ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України", заява № 3236/03, п. 40, 41, від 03.04.2008).

Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми та їх застосування не повинні перешкоджати учасникам провадження використовувати доступні засоби захисту (рішення ЄСПЛ у справі "Перетяка та Шереметьєв проти України", заяви № 17160/06 та № 35548/06, п. 34, від 20.06.2011).

Відповідно до положень ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 119 ГПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Звернення з апеляційною скаргою є суб`єктивною дією скаржника, який зацікавлений у апеляційному перегляді судового рішення та залежить від його волевиявлення.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом ( ч. 3 ст. 13 ГПК України).

Статтею 73 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Можливість поновлення судом апеляційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, суд має вказати підстави поновлення строку, і такі підстави мають бути об`єктивними і не можуть залежати від суб`єктивних чинників, якими керувався скаржник, та які призвели до пропуску строку на апеляційне оскарження.

Пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.

Частиною 4 ст. 13 ГПК України унормовано, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно ч. 4 ст. 260 ГПК України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 261 ГПК України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

З огляду на зазначене, колегія суддів погоджується з висновками апеляційного господарського суду, щодо недоведеності поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження та відсутність обставин, які об`єктивно унеможливили вчасне звернення скаржника з апеляційною скаргою на ухвалу Господарського суду Одеської області від 18.10.2021 у справі № 916/3423/19, оскільки можливість такого звернення залежала виключно від волевиявлення самого скаржника та належного використання ним своїх прав, визначених нормами ГПК України.

Частиною 3 ст. 304 ГПК України передбачено, що касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

Відповідно до ч. 1 ст. 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

З урахуванням меж перегляду справи в касаційній інстанції, Верховний Суд вважає, що оскаржувана ухвала прийнята з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для її скасування немає.

З огляду на висновок Верховного Суду про залишення касаційної скарги Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка Валерія Миколайовича без задоволення судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, покладаються на скаржника.

З урахуванням Указу Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX (зі змінами, внесеними Указом від 14.03.2022 № 133/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 15.03.2022 № 2119-IX, та Указом від 18.04.2022 № 259/2022 "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 21.04.2022 № 2212-IX), дана постанова винесена в межах розумних строків.

Керуючись ст.ст. 300, 301, 304, 308, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Приватного виконавця виконавчого округу Одеської області Притуляка Валерія Миколайовича залишити без задоволення.

Ухвалу Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.12.2021 у справі № 916/3423/19 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Могил С.К.

Судді: Волковицька Н.О.

Случ О.В.