Постанова
від 27.04.2022 по справі 537/2129/18
ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 537/2129/18 Номер провадження 22-ц/814/528/22Головуючий у 1-й інстанції Дядечко І.І. Доповідач ап. інст. Кривчун Т. О.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2022 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Головуючого: судді Кривчун Т.О.

Суддів: Дряниці Ю.В., Чумак О.В.

розглянув в порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СМ СІТІ»

на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 30 листопада 2021 року (повний текст складено 06 грудня 2021 року)

по справіза позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТР СТРІТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «СМ СІТІ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЦЕНТРЕ», за участю третіх осіб: приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Ганночки Олександра Вікторовича, виконавчого комітету Кременчуцької міської ради про визнання права власності, визнання договорів купівлі-продажу недійсними, витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно про реєстрацію права власності;

за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТР СТРІТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «СМ СІТІ», за участю третьої особи: виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Департаменту державної реєстрації про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння;

та за зустрічнимипозовами Товариства з обмеженою відповідальністю «СМ СІТІ» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТР СТРІТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЦЕНТРЕ», ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , за участю третіх осіб: приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Ганночки Олександра Вікторовича, виконавчого комітету Кременчуцької міської ради, приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Прокоп Олександра Едуардовича про визнання недійсним договору дарування; Товариства з обмеженою відповідальністю «СМ СІТІ» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про визнання недійсним договору дарування

Суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, -

В С Т А Н О В И В :

У травні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом до ОСОБА_2 , ТОВ «ЦЕНТР СТРІТ», ТОВ «СМ СІТІ», ТОВ «ВЦЕНТРЕ», та, з урахуванням уточнених у квітні 2021 року позовних вимог, просив суд: 1. Визнати за ним право власності на 1/2 частину нерухомого майна: нежитлового приміщення загальною площею 128,4 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та зареєстроване за ТОВ «ЦЕНТР СТРІТ» (код ЄДРПОУ 39747578); нежитлового приміщення загальною площею 150,1 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та зареєстроване за ТОВ «СМ СІТІ» (код ЄДРПОУ 39747625); 2. Витребувати з чужого незаконного володіння ТОВ «ЦЕНТР СТРІТ» (код ЄДРПОУ 39747578) належне йому (ОСОБА_1 ) нерухоме майно: 1/2 частину нежитлового приміщення загальною площею 128,4 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; 3. Витребувати з чужого незаконного володіння ТОВ «СМ СІТІ» (код ЄДРПОУ 39747625) належне ОСОБА_1 нерухоме майно: 1/2 частину нежитлового приміщення загальною площею 150,1 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; 4. Скасувати запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно про реєстрацію права власності на 1/2 частину нежитлового приміщення загальною площею 128,4 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за ТОВ «ЦЕНТР СТРІТ» (код ЄДРПОУ 39747578), номер запису про право власності 15746194 від 04.08.2016р., державний реєстратор-приватний нотаріус Ганночка О.В. 5. Скасувати запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно про реєстрацію права власності на 1/2 частину нежитлового приміщення загальною площею 150,1 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 за ТОВ СМ СІТІ» (код ЄДРПОУ 39747625), номер запису про право власності 15745131 від 04.08.2016р., державний реєстратор-приватний нотаріус Ганночка О.В. 6. Скасувати запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно про реєстрацію права власності за ТОВ «ВЦЕНТРЕ» (код ЄДРПОУ 39057049), а саме: - приміщення підвалу загальною площею 139,9 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , номер запису про право власності 9393259 від 15.04.2015, державний реєстратор - Поркіна Л.О., - нежитлового приміщення загальною площею 60,8 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , номер запису про право власності 9392688 від 15.04.2015, державний реєстратор Поркіна Л.О., - нежитлового приміщення загальною площею 76,6 кв.м., яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , номер запису про право власності 9391860 від 15.04.2015, державний реєстратор Поркіна Л.О.

В обґрунтування позову посилається на те, що рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18 липня 2012 року позов ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про визнання дійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності задоволено. Визнано дійсним договір купівлі - продажу від 03 липня 2012 року, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , відповідно до якого ОСОБА_5 передав у власність ОСОБА_2 нежитлове приміщення ігрових автоматів, яке знаходиться по АДРЕСА_1 , що в цілому складається з: приміщень підвалу літ. «Ап», та приміщень на першому поверсі літ. «А» загальною площею 280,8 м.кв., реєстраційний номер об`єкту в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 576095 (надалі - об`єкт нерухомості).

Визнано за ОСОБА_2 право власності на нежитлове приміщення ігрових автоматів, яке знаходиться по АДРЕСА_1 , що в цілому складається з: приміщень підвалу літ.«Ап», та приміщень на першому поверсі літ. «А» загальною площею 280,8 м.кв., реєстраційний номер об`єкту в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 576095.

Зазначене рішення суду набрало законної сили, що дозволило ОСОБА_2 зареєструвати право власності на об`єкт нерухомості та розпорядитися ним на власний розсуд, що ним і було зроблено, приміщення ігрових автоматів по АДРЕСА_1 загальною площею 280,8 кв.м., реєстраційний номер майна 576095 було зареєстровано за ним 31.07.2012р. на підставі вказаного рішення від 18.07.2012р., що підтверджується інформацією з реєстру прав власності на нерухоме майно від 30.11.2017р.

У подальшому, ОСОБА_4 , подавала апеляційну та касаційну скаргу на вищезазначене рішення суду, мотивуючи тим, що рішенням суду вирішено питання про її права та обов`язки як співвласника майна, що є предметом даного спору, оскільки нерухоме майно, що являлось предметом спору, було придбано ОСОБА_5 в період перебування з ОСОБА_4 у зареєстрованому шлюбі, тобто являлось спільною власністю подружжя.

Ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 24 грудня 2012 року рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18 липня 2012 року було залишено без змін. Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 січня 2013 року відмовлено ОСОБА_4 у відкритті касаційного провадження у справі за зазначеним позовом.

Постановою Верховного Суду України від 19 червня 2013 року касаційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково, ухвалу судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 січня 2013 року скасовано та направлено справу на новий касаційний розгляд.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 24 липня 2013 року скасовано рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18 липня 2012 року та ухвалу апеляційного суду Полтавської області від 24 грудня 2012 року, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 31 березня 2014 року у задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_5 про визнання дійсним та укладеним договору купівлі-продажу від 03 липня 2012 року нежитлового приміщення по АДРЕСА_1 , укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 27 травня 2014 року було скасовано рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 31.03.2014р., відмовлено в задоволенні позову за безпідставністю позовних вимог.

Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18.11.2015 за ОСОБА_4 визнано право власності на 1/2 частину нежитлового приміщення ігрових автоматів, яке знаходиться по АДРЕСА_1 , що в цілому складається з приміщення ігрових автоматів літ. А, Ап загальною площею 280,8 кв.м., реєстраційний номер об`єкту в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 576095.

При винесенні рішення суд виходив з того, що спірне нежитлове приміщення було придбане у зареєстрованому шлюбі ОСОБА_5 та ОСОБА_4 , воно є спільною сумісною власністю, їх частки є рівними, тому ОСОБА_4 має право на 1/2 частину вказаного приміщення. Рішення набрало законної сили 24.03.2016р.

Відповідно до розпорядження Кременчуцького міського голови від 18.02.2016 №58-Р та рішення позачергової IV сесії міської ради VII скликання від 24.02.2016 вулицю Леніна в м. Кременчуці перейменовано на вулицю Соборну.

Згідно договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області 04.11.2016р. ОСОБА_4 подарувала позивачу 1/2 частку нежитлового приміщення ігрових автоматів, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , яке в цілому складається з нежитлового приміщення літ. А, Ап, загальною площею 280,8 м.кв., що включає приміщення підвалу: підвал 12.3 кв.м., підвал 5,7 кв.м., підвал 50,2 кв.м., підвал 35,3 кв.м., підвал 4,7 кв.м., підвал 10,1 кв.м., підвал 12,2 кв.м., підвал 9,4 кв.м. та приміщення І поверху: тамбур 4,0 кв.м., ігровий зал 74,0 кв.м., вбиральня 2,5 кв.м., ігровий зал 52,9 кв.м., сходова 5,0 кв.м., каса 2,5 кв.м.

Документом, що підтверджує право власності дарувальника на предмет договору є рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18.11.2015р. по справі №537/6264/13-ц, право власності зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису: 17165105, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна - 1069542653104.

Разом із тим, ОСОБА_2 , зареєструвавши на підставі рішення від 18.07.2012р. право власності на приміщення ігрових автоматів, 11.01.2013р. продав його іншій особі - ПП «Технобудсервіс ТМ», яке в подальшому 18.12.2014р., за рішенням засновників припинило свою діяльність, що було встановлено рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 27.05.2014р.. В процесі переходу права власності на вказане приміщення від одного власника до іншого, розділ який був відкритий на нежитлове приміщення ігрових автоматів по АДРЕСА_1 - закритий в результаті поділу.

Як убачається з Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 04.08.2016 року приватним нотаріусом Ганночкою О.В. зареєстровано право власності (з відкриттям розділу) на нежитлове приміщення загальною площею 128,4 кв.м. за ТОВ «ЦЕНТР СТРІТ» на підставі договору купівлі-продажу від 04.08.2016р. та в цей же день з різницею в півгодини, цим же нотаріусом зареєстровано право власності (з відкриттям розділу) на нежитлове приміщення загальною площею 150,1 кв.м. за TOB «CM СІТІ» на підставі договору купівлі-продажу від 04.08.2016р., що в цілому складає 278,5 кв.м. та цілком відповідає площі нежитлового приміщення ігрових автоматів, 1/2 частина яких документально перебуває у власності позивача.

Окрім того, згідно Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно ТОВ «ВЦЕНТРЕ» з 15.04.2015р. також є власником приміщень за адресою: АДРЕСА_1 , а саме: приміщення підвалу, загальною площею 139,9 кв.м. (повністю співпадає з площею підвального приміщення ігрових автоматів), нежитлового приміщення загальною площею 60,8 кв.м. та нежитлового приміщення, загальною площею 76,6 кв.м., що в сукупності складає 277,3 кв.м. і також відповідає площі нежитлового приміщення ігрових автоматів. Тобто, на даний момент у відповідності до інформаційної довідки з держреєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 30.11.2017р. вбачається, що майно позивача, а саме приміщення ігрових автоматів, фактично відсутнє та без його відому, в результаті неодноразових перепродажів та недбалих нотаріальних дій, поділено на два окремі об`єкти, власниками яких на даний час є ТОВ «ЦЕНТР СТРІТ» і ТОВ «CM СІТІ», та на дане приміщення також відкритий розділ права власності за ТОВ «ВЦЕНТРЕ». Наведені обставини змусили позивача звернутися до суду з даним позовом.

Представник ТОВ «СМ СІТІ» звернувся до суду з вказаним вище зустрічним позовом, відповідно до якого просить суд ухвалити рішення, яким визнати недійсним договір дарування 1/2 частки нежитлового приміщення ігрових автоматів загальною площею 280, 8 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 від 04.11.2016, серія та номер 1822, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Прокопом О.Е.; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 32226334 від 04.11.2016р., винесене приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Прокопом О.Е.; судові витрати стягнути з відповідача судові витрати.

В обґрунтування зустрічного позову посилається на те, що, на підставі договору дарування від 04.11.2016р., посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Прокопом О.Е., ОСОБА_4 подарувала ОСОБА_1 1/2 частину нежитлового приміщення ігрових автоматів, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 280,8 кв.м., право власності на вказане майно зареєстроване в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису 17165105 і реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 1069542653104. Проте, вказаного об`єкту на час укладення даного договору дарування не існувало.

Так, 04.08.2016 одну частину вказаного об`єкту нерухомості площею 128,4 кв.м було придбано ТОВ «ЦЕНТР СТРІТ», іншу частину у цей же день площею 150,1 кв.м було придбано ТОВ «СМ СІТІ», посвідчувались вказані договори купівлі-продажу приватним нотаріусом Ганночкою О.В. Окрім того, в державному реєстрі прав на нерухоме майно мається запис, згідно якого ТОВ «ВЦЕНТРЕ» з 15.04.2015 також є власником частини приміщень вказаного об`єкту загальною площею 277,3 кв.м. Тобто, вказані операції по відчуженню спірного об`єкту відбувались до укладення договору його дарування.

За таких умов вважають вищевказаданий договір фіктивним, недійсним, оскільки, в дар передавався та приймався неіснуючий об`єкт права. Відтак, рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом внесено запис про існування права власності ОСОБА_1 на 1/2 частку неіснуючого об`єкту нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 , підлягає скасуванню.

Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, в якому просить суд ухвалити рішення, яким визнати за ним право власності на 1/2 частку нежитлового приміщення, загальною площею 128,4 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 991263253104; 1/2 частку нежитлового приміщення, загальною площею 150,1 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 991204653104; витребувати з чужого незаконного володіння ТОВ «ЦЕНТР СТРІТ» нежитлове приміщення, загальною площею 128,4 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 991263253104; витребувати з чужого незаконного володіння ТОВ «СМ СІТІ» нежитлове приміщення загальною площею 150,1 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 991204653104; стягнути з відповідачів судові витрати.

В обґрунтування позову зазначає, що, відповідно до договору дарування від 18 серпня 2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Ципко Т.А., ОСОБА_3 став власником 1/2 частини нежитлового приміщення ігрових автоматів, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Проте, належне йому нерухоме майно знаходиться у незаконному володінні ТОВ «ЦЕНТР СТРІТ» загальною площею 128, 4 кв.м, та ТОВ «СМ СІТІ» загальною площею 150,1 кв.м. і зазначені об`єкти нерухомості утворилися в результаті реконструкції та поділу належного на даний час йому нежитлового приміщення ігрових автоматів літ. А, Ап, загальною площею 280,8 кв.м. Володіння ТОВ «ЦЕНТР СТРІТ» та ТОВ «СМ СІТІ» спірним нежитловим приміщенням є незаконним, оскільки воно було відчужене особою, яка не мала на це права і вибуло з володіння власника не з його волі, а тому всі інші правочини, які вчинялися з нерухомим майном є також незаконними. Вважає, що в нього наявні правові підстави визнання за ним права власності на 1/2 частку нежитлового приміщення, загальною площею 128, 4 кв.м, та 1/2 частку нежитлового приміщення, загальною площею 150,1 кв.м., та витребування зазначеного нерухомого майна з чужого незаконного володіння ТОВ «ЦЕНТР СТРІТ» та ТОВ «СМ СІТІ».

Представник ТОВ «СМ СІТІ» звернувся до суду із зустрічним позовом, відповідно до якого просить суд ухвалити рішення, яким визнати недійсним договір дарування 1/2 частки нежитлового приміщення ігрових автоматів загальною площею 280,8 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , яке в цілому складається з нежитлового приміщення ігрових автоматів літ. А, АП, загальною площею 280,8 кв.м, що включає приміщення підвалу: підвал 12,3 кв.м, підвал 5,7 кв.м., підвал 50,2 кв.м, підвал 35,3 кв.м, підвал 4,7 кв., м., підвал 10,1 кв.м. підвал 12,2 кв.м., підвал 9,4 кв.м., та приміщення І поверху: тамбур 4,0 кв.м., ігровий зал 74,0 кв.м, вбиральня 2,5 кв.м, ігровий зал 52,9 кв.м., сходова 5,0 кв.м., каса 2,5 кв.м. серія і номер 1304, укладений між ОСОБА_3 і ОСОБА_1 18 серпня 2020 року, посвідчений приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Ципко Т.А., зареєстрований в реєстрі за №1304; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 53664449 від 18 серпня 2020 року, винесене приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Ципко Т.А.; стягнути з відповідачів судові витрати.

В обґрунтування зустрічного позову зазначають, що на підставі договору дарування від 04 листопада 2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Прокопом О.Е., ОСОБА_4 подарувала ОСОБА_1 1/2 частину нежитлового приміщення ігрових автоматів за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 280,8 кв.м., право власності на вказане майно зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису 17165105 і реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 1069542653104.

18 серпня 2020 року ОСОБА_1 уклав договір дарування з ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Ципко Т.А., зареєстрований в реєстрі за №1304, на підставі якого ОСОБА_1 безоплатно передав, а ОСОБА_3 прийняв 1/2 частку нежитлового приміщення ігрових автоматів, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , яке в цілому складається з нежитлового приміщення ігрових автоматів літ А, Ап, загальною площею 280,8 кв.м., що включає приміщення підвалу: підвал 12,3 кв.м., підвал 5,7 кв.м., підвал 50,2 кв.м., підвал 35,3 кв.м., підвал 4,7 кв.м., підвал 10,1 кв.м., підвал 12,2 кв.м., підвал 9,4 кв.м.; та приміщення І поверху: тамбур 4,0 кв.м., ігровий зал 74,0 кв.м., вбиральня 2,5 кв.м., ігровий зал 52,9 кв.м., сходова 5,0 кв.м., каса 2,5 кв.м.

Вважають вказаний правочин фіктивним, оскільки об`єкта нерухомого майна, який зазначений предметом договору дарування, на момент його укладення не існувало. У позовній заяві сам ОСОБА_1 зазначає про те, що об`єкт нерухомого майна: нежитлове приміщення ігрових автоматів припинив своє існування внаслідок його поділу, та відповідний розділ у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно був закритий.

У позові ОСОБА_1 також зазначає, що 04 серпня 2016 року приватний нотаріус Ганночка О.В. зареєстрував право власності на нежитлове приміщення площею 128,4 кв.м. за ТОВ «ЦЕНТР СТРІТ», та на нежитлове приміщення площею 150,1 кв.м за ТОВ «СМ СІТІ», що підтверджується відповідними договорами купівлі - продажу. Тобто сам позивач зазначає про те, що об`єкт нерухомого майна - нежитлове приміщення ігрових автоматів припинило своє існування внаслідок поділу, та після поділу був відчужений ТОВ «ЦЕНТР СТРІТ» та TOB «СМ СІТІ». Також позивач зазначає, що нерухоме майно не перебуває у його володінні. Отже, якщо приймати до уваги твердження первісного позивача про вказане вище припинення об`єкта нерухомого майна та проведені реєстраційні дії, правочин, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , а також правочин, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 щодо нерухомого майна, яке припинило своє існування, підлягає визнанню недійсним, оскільки стосується неіснуючого об`єкту. Враховуючи те, що ОСОБА_1 уклав правочин щодо прийняття у дар неіснуючого об`єкта нерухомого майна, правочин щодо подальшого відчуження цього майна, зокрема договір дарування його ОСОБА_3 , також підлягає визнанню недійсним, оскільки також стосується неіснуючого об`єкта нерухомого майна. ОСОБА_3 не міг прийняти у дар об`єкт нерухомого майна: нежитлове приміщення ігрових автоматів, оскільки цього об`єкту не існує.

Враховуючи те, що, відповідно до п.1 ч.1 ст.2ЗУ «Продержавну реєстраціюречових правна нерухомемайно таїх обтяжень» державна реєстрація прав на нерухоме майно є офіційним визнанням і підтвердженням державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, сам по собі факт державної реєстрації за ОСОБА_3 прав на неіснуючий об`єкт нерухомого майна не можна вважати прийняттям цього нерухомого майна, відповідно ОСОБА_3 не набув право власності на вказаний об`єкт нерухомого майна, що свідчить про фіктивність договору дарування, укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 та наявність підстав для визнання його недійсним.

Викладене також свідчить про фіктивність оспорюваного договору дарування, Зауважують, що ОСОБА_3 не приймав предмет дарування, не оглядав його, відповідно, договір укладений без наміру створення правових наслідків, що також свідчить про фіктивність оспорюваного договору дарування,. Відтак рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, на підставі якого до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно приватним нотаріусом внесено запис про існування права власності ОСОБА_3 на 1/2 частку неіснуючого об`єкту нерухомості за адресою: АДРЕСА_1 , підлягає скасуванню.

Рішенням Крюківськогорайонного судум.Кременчука Полтавськоїобласті від30листопада 2021року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТР СТРІТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «СМ СІТІ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЦЕНТРЕ», за участю третіх осіб приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Ганночки Олександра Вікторовича, виконавчого комітету Кременчуцької міської ради про визнання права власності, визнання договорів купівлі-продажу недійсними, витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно про реєстрацію права власності відмовлено.

У задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «СМ СІТІ» до ОСОБА_1 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТР СТРІТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЦЕНТРЕ», ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , за участі третіх осіб приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Ганночки Олександра Вікторовича, виконавчого комітету Кременчуцької міської ради, приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Прокоп Олександра Едуардовича про визнання недійсним договору дарування, відмовлено.

В задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «СМ СІТІ» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про визнання недійсним договору дарування відмовлено.

Позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТР СТРІТ», Товариства з обмеженою відповідальністю «СМ СІТІ», за участю третьої особи виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Департаменту державної реєстрації про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння, задоволено.

Визнано за ОСОБА_3 (місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на 1/2 частку нежитлового приміщення, загальною площею 128, 4 кв.м, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 991263253104), розташованого в будинку АДРЕСА_1 .

Визнано за ОСОБА_3 (місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) право власності на 1/2 частку нежитлового приміщення, загальною площею 150, 1 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 991204653104), розташованого в будинку АДРЕСА_1 .

Витребувано з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦЕНТР СТРІТ» (код ЄДРПОУ 39747578, місцезнаходження: Полтавська область, місто Кременчук, вулиця Соборна, будинок 26/37, РНОКПП 2070720718) належну ОСОБА_3 (місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 1/2 частку нежитлового приміщення, загальною площею 128,4 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 991263253104).

Витребувано з чужого незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «СМ СІТІ» (код ЄДРПОУ 39057049, місцезнаходження: Полтавська область, місто Кременчук, вулиця Соборна, будинок 26/37) належну ОСОБА_3 (місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 1/2 частку нежитлового приміщення, загальною площею 150,1 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 991204653104).

Вирішено питання судових витрат.

Вказане рішення оскаржило Товариство зобмеженою відповідальністю«СМ СІТІ»,яке у поданій апеляційній скарзі, посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить рішення районного суду в частині відмови у задоволенні зустрічного позову ТОВ «СМ СІТІ» до ОСОБА_1 про визнання недійсним договору дарування; відмови у задоволенні зустрічного позову ТОВ «СМ СІТІ» до ОСОБА_3 про визнання недійсним договору дарування, а також в частині задоволення позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ТОВ «ЦЕНТР СТРІТ», ТОВ «СМ СІТІ» та визнання за ОСОБА_3 права власності на 1/2 частку нежитлового приміщення, загальною площею 128, 4 кв.м, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 991263253104), розташованого в будинку АДРЕСА_1 , визнання права власності ОСОБА_3 на 1/2 частку нежитлового приміщення, загальною площею 150, 1 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 991204653104), розташованого в будинку АДРЕСА_1 , витребування з чужого незаконного володіння ТОВ «ЦЕНТР СТРІТ» належної ОСОБА_3 1/2 частки нежитлового приміщення, загальною площею 128,4 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 991263253104), розташованого в будинку АДРЕСА_1 , витребування з чужого незаконного володіння ТОВ «СМ СІТІ» належної ОСОБА_3 1/2 частку нежитлового приміщення, загальною площею 150,1 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 991204653104), розташованого в будинку АДРЕСА_1 , скасувати, та постановити нове рішення, яким:

-- у задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ТОВ «ЦЕНТР СТРІТ», ТОВ «СМ СІТІ» про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння відмовити у повному обсязі;

- задовольнити зустрічний позов ТОВ «СМ СІТІ» до ОСОБА_1 та визнати недійсним договір дарування 1/2 частки нежитлового приміщення ігрових автоматів загальною площею 280,8 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 04 листопада 2016 року, посвідчений приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Прокопом О.Е., зареєстрований в реєстрі за №1822; скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 32226334 від 04.11.2016р., винесене приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Прокопом Олександром Едуардовичем;

- задовольнити зустрічний позов ТОВ «СМ СІТІ» до ОСОБА_3 та визнати недійсним договір дарування 1/2 частки нежитлового приміщення ігрових автоматів загальною площею 280,8 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , яке в цілому складається з нежитлового приміщення ігрових автоматів літ. А, АП, загальною площею 280,8 кв.м, що включає приміщення підвалу: підвал 12,3 кв.м, підвал 5,7 кв.м., підвал 50,2 кв.м, підвал 35,3 кв.м, підвал 4,7 кв., м., підвал 10,1 кв.м. підвал 12,2 кв.м., підвал 9,4 кв.м., та приміщення І поверху: тамбур 4,0 кв.м., ігровий зал 74,0 кв.м, вбиральня 2,5 кв.м, ігровий зал 52,9 кв.м., сходова 5,0 кв.м., каса 2,5 кв.м. серія і номер 1304, укладений між ОСОБА_3 і ОСОБА_1 18 серпня 2020 року, посвідчений приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Ципко Тетяною Анатоліївною, зареєстрований в реєстрі за №1304;

скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 53664449 від 18 серпня 2020 року, винесене приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Ципко Тетяною Анатоліївною;

стягнути з відповідачів за зустрічним позовом судові витрати.

В обґрунтування доводів скарги посилаються на те, що ухвалою суду від 27.11.2020р. за ініціативою суду, без подання відповідного позову ОСОБА_3 та подання відповідного клопотання про вступ у справу суд самостійно, за власною ініціативою, залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_3 .

Зазначають, що треті особи з самостійними вимогами можуть вступити у справу до закінчення підготовчого засідання, подавши позов до однієї або декількох сторін.

ЦПК не дозволяє залучати за власною ініціативою третю особу з самостійними вимогами. Також, ЦПК не передбачає такої можливості, як повернення до стадії підготовчого засідання

Вказують на наявність обставин для залишення позову ОСОБА_3 без руху.

Вважають, що рішення ґрунтується на припущеннях, що об`єкти нерухомого майна, зареєстровані за ОСОБА_3 та зареєстровані за ТОВ «СМ СІТІ» та ТОВ «ЦЕНТР СТРІТ» є одними і тими самими об`єктами, однак ця обставина не підтверджена належними доказами.

Так, суд першої інстанції не надав оцінки доводам ТОВ «СМ СІТІ» щодо того, що об`єкт нежитлової нерухомості --нежитлове приміщення ігрових автоматів, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за ОСОБА_3 , не є тим об`єктом, що належить на праві власності ТОВ «СМ СІТІ» та ТОВ «ЦЕНТР СТРІТ» і ні ОСОБА_1 , ні за ОСОБА_3 не маютьніякого відношеннядо нежитловихприміщень,які належать ТОВ «СМ СІТІ» та ТОВ «ЦЕНТР СТРІТ», відтак, позови ОСОБА_1 і ОСОБА_3 є безпідставними,а судбезпідставно позбавивправа власностіна цемайно вказаніТовариства.

Зазначають, що рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18 листопада 2015 року за ОСОБА_4 визвнано право власності на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 576095, у той час, як, згідно договору дарування ОСОБА_3 набув право власності на об`єкт нерухомого майна нежитлове приміщення ігрових автоматів з реєстраційним номером 1069542653104, розташоване у АДРЕСА_1 , загальною площею 280,8 кв.м.

Об`єкт нерухомогомайна,який належить ТОВ «СМ СІТІ», має реєстраційний номер 991204653104, площу 150,1кв.м. та іменується «нежитлове приміщення», що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та договором купівлі-продажу нежитлового приміщення від 04.08.2016р.

Об`єкт нерухомого майна, який належить ТОВ «ЦЕНТР СТРІТ», реєстраційний номер 989501953104, площу 128,4кв.м. та іменується «нежитлове приміщення».

Отже, наявність різних реєстраційних номерів у об`єктів нерухомого майна, та різних інших його індивідуальних ознак : найменування, площі, свідчить про те, що ці об`єкти нерухомого майна є різними, відтак, реєстраційні номери об`єктів нерухомого майна, щодо якого за ОСОБА_4 визнано право власності, та щодо якого ОСОБА_3 укладено договір дарування, а також реєстраційний номер належного ТОВ «СМ СІТІ» та ТОВ «ЦЕНТР СТРІТ» нерухомого майна є різними, відповідно, ці об`єкти є різними.

Окрім того, право власності ТОВ «СМ СІТІ» та ТОВ «ЦЕНТР СТРІТ» на зазначені об`єкти нерухомого мйна площею 150,1кв.м. та 158,4кв.м. відповідно було зареєстровано 04.08.2016р., а ОСОБА_4 зареєструвала право власності на об`єкт нерухомого майна, з реєстраційним номером 1069542653104 у жовтні 2016 року, вже після набуття права власності на об`єкти нерухомого майна та реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ТОВ «СМ СІТІ» та ТОВ «ЦЕНТР СТРІТ».

Вважають, що, оскільки ОСОБА_4 було зареєстровано об`єкт нерухомого майна з відкриттям розділу та присвоєнням цьому об`єкту реєстраційного номеру, вказаний об`єкт слід вважати створеним вперше у листопаді 2016 року та таким, що не має будь-якого відношення до об`єкту нерухомого майна, належного ТОВ «СМ СІТІ» з серпня 2016 року, відтак, відсутні підстави для задоволення позову як ОСОБА_1 , так і ОСОБА_3 .

Зазначають, що суд безпідставно прийняв в якості доказу висновок експерта №1852, складений 31.03.2020 року, оскільки він є неналежним, т.я. у висновку містяться посилання на неіснуючі документи або неіснуючу у документах інформацію.

Так, відповідно до Інструкції про порядок проведення технічної інвентаризації об`єктів нерухомого майна №127 від 24.05.2001 року експерт до надання висновку зобов`язаний був повністю оглянути та здійснити вимірювання всіх об`єктів, щодо яких були поставлені питання на експертизу, однак, в порушення цих вимог огляд приміщення не був здійснений.

Також, у висновку експерт зазначає, що у інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №72318722 вбачається інформація про зареєстровані об`єкти нерухомого майна №244945953104 площею 139,9 кв.м., 244872653104 площею 60,8 кв.м. та 244817253104 площею 76,6 кв.м., однак вказана довідка інформації щодо зазначених об`єктів нерухомого майна взагалі не містить.

Зазначають, що в матеріалах справи відсутні документи, з яких можливо було б встановити пов`язаність приміщень, які належали ОСОБА_5 та приміщень, які належать на праві власності ТОВ «СМ СІТІ», ТОВ «ЦЕНТР СТРІТ» та ТОВ «ВЦЕНТРЕ», оскільки інвентаризаційна справа №1140 стосується приміщення ігрових автоматів, які належали ОСОБА_5 , а інвентаризаційна справа №3420 стосується об`єктів, належних ТОВ «ВЦЕНТРЕ».

Висновок експерта про те, що конструктивні елементи приміщення не змінились є безпідставними, оскільки огляд приміщення він не робив.

Об`єкти, належні ТОВ «СМ СІТІ», ТОВ «ЦЕНТР СТРІТ» та ТОВ «ВЦЕНТРЕ» і об`єкт-нежитлове приміщення ігрових автоматів площею 280,8кв.м. одночасно зареєстровані в Державному реєстрі нерухомого майна, і при цьому є актуальною інформація про право власності на об`єкти нерухомого майна площею 150,1кв.м., на об`єкт 128,4кв.м., площею 139,9кв.м., 60,8, 76,6 і на об`єкт нежитлового приміщення ігрових автоматів площею 280,8кв.м., при чому це право власності різних суб`єктів, і ці об`єкти з зазначеними площами не можуть бути такими, що утворились в межах об`єкту 280,8кв.м. Крім того, експерт зазначає, що об`єкти площею 126,4кв.м. та 150,1 кв.м. є новоствореними.

Судом першої інстанції не були враховані наведені доводи та не надано оцінки доводам ТОВ «СМ СІТІ» щодо підтвердження тієї обставини, що приміщення, зареєстровані за ТОВ «СМ СІТІ» та зареєстроване за ОСОБА_3 є різними приміщеннями, так, нерухоме майно «приміщення ігрових автоматів», яке у 2016 році було зареєстроване за ОСОБА_4 , неодноразово відчужувалося.

Не відповідають законодавству і висновки суду про те, що належні на праві власності ТОВ «СМ СІТІ» та ТОВ «ЦЕНТР СТРІТ» об`єкти нерухомого майна не є новоствореними, оскільки з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається, що право власності ОСОБА_6 на приміщення ігрових автоматів, яке знаходиться по АДРЕСА_1 припинено 11.01.2013 року та 11.01.2013р. відкрито розділ на приміщення ігрових автоматів за вказаною адресою та зареєстровано право власності за ПП «ТЕХНОБУДСЕРВІС ТМ»; 09.01.2014р. закрито розділ на об`єкт нерухомого майна: приміщення ігрових автоматів загальною площею 280,8кв.м. в результаті поділу об`єкта нерухомого майна., відтак, з цієї дати почали існувати новостворені об`єкти нерухомого майна, утворені в результаті поділу.

Вказують, що ні ОСОБА_1 , ні ОСОБА_3 не є і ніколи не були власниками об`єктів нерухомого майна, належних ТОВ «СМ СІТІ» та ТОВ «ЦЕНТР СТРІТ»; спірне майно за своїми індивідуальними ознаками є зовсім інше, ніж те майно, яке було зареєстроване зза ОСОБА_1 , а згодом за ОСОБА_3 ; нерухоме майно, яке відчужувалося у 2012 році ОСОБА_5 , давно припинило своє існування.

ОСОБА_3 не надав суду жодних доказів набуття ним права власності на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 991204653104, яке належить ТОВ «СМ СІТІ». Договір дарування, на підставі якого ОСОБА_3 набув право власності на об`єкт нерухомого майна з іншим реєстраційним номером, іншою площею та іншими індивідуальними ознаками, таким доказом не є. Таким чином, у суду були відсутні підстави для визнання за ОСОБА_3 права власності на належний ТОВ «СМ СІТІ» об`єкт нерухомого майна, а також відсутні підстави для витребування цього майна на підставі ст.388 ЦК України.

Вказують, що ні ОСОБА_1 , ні ОСОБА_3 не надали суду доказів того, що 1/2 частина приміщення ігрових автоматів площею 280,8кв.м., була виділена в натурі, і, відповідно ця 1/2 частина нежитлового приміщення є індивідуально визначеним майном.

В оскаржуваному рішенні суд не обґрунтував, на підставі яких доказів та яким чином він визначив як співвідносяться 1/2 частина приміщення ігрових автоматів площею 280,8кв.м із нежитловими приміщеннями площею 150,1кв.м. та 128,4кв.м., що належать ТОВ «СМ СІТІ» та ТОВ «ЦЕНТР СТРІТ», та на якій підставі суд дійшов висновку, що за ОСОБА_7 має бути визнано правол власності саме по 1/2 частині нерухомого майна ТОВ «СМ СІТІ» та по 1/2 частині нерухомого майна ТОВ «ЦЕНТР СТРІТ».

Майно, зареєстроване за ОСОБА_3 не було виділено в натурі до припинення його існування, і, відповідно, не має ознак індивідуально визначеного майна, тому суд мав відмовити у задоволенні позову ОСОБА_3 .

Вважають безпідставним посилання в оскаржуваному рішенні як на преюдиційні факти на обставини, встановлені рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18.11.2015 року у справі №537/6264/13-ц, оскільки ТОВ «СМ СІТІ» не приймало у ній участі, в той же час у цій справі вирішується питання щодо позбавлення саме ТОВ «СМ СІТІ» права власності на об`єкт нерухомого майна, законно ним набутий. Отже, жодні обставини, встановлені судом у тій справі, не можуть мати преюдиційного значення для ТОВ «СМ СІТІ» у цій справі.

Неможливим також є задоволення позову ОСОБА_3 з огляду на приписи ст.388 ЦК та правові позиції Верховного Суду, які судом першої інстанції не були враховані.

ТОВ «СМ СІТІ» є добросовісним набувачем нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , право власності на цей об`єкт було набуте згідно договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, укладеного 04 серпня 2016 року, договір ніким не оспорений та не вивзнаний недійсним. На момет набуття права власності ТОВ «СМ СІТІ» не знало і не могло знати про існування будь-яких судових рішень, на які посилається у позові третя особа, та у будь-якому разі ці рішення не стосуються об`єкту нерухомості нежитлового приміщення загальною площею 150,1кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Відомості про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_4 на об`єкт нерухомого майна «нежитлове приміщення ігрових автоматів» з реєстраційним номером 1069542653104 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно були внесені 29 жовтня 2016 року, майже через три місяці після укладення ТОВ «СМ СІТІ» договору купівлі-продажу та цього ж дня за зявою ОСОБА_4 було відкрито розділ та зареєстровано право на новий об`єкт нерухомого майна, який не стосується майна, набутого ТОВ «СМ СІТІ».

Посилання суду на ту обставину, що майно вибуло з володіння власника не з його волі, є безпідставним, оскільки ОСОБА_5 повідомив, що укладав попередній договір із ОСОБА_2 02.07.2012 року, при цьому останній сплатив йому 640000,00грн та 1000000,00грн. на користь ПАТ «Ерсте Банк» за продаж предмета застави- нежитлового приміщення ігрових автоматів, з метою погашення заборгованості ОСОБА_5 , за договором іпотеки, та 02.07.2012 року між ОСОБА_5 та ПАТ «Ерсте Банк» було укладено договір про розірвання договору іпотеки від 24.07.2008 року. Також, 02.07.2012 року ОСОБА_4 -дружина ОСОБА_5 -надала згоду на укладення договору купівлі-продажу нежитлового приміщення ігрових автоматів в будинку АДРЕСА_1 . У судовому засіданні ОСОБА_5 повідомив, що укладав договір за своїм волевиявленням, визнав факт отримання ним коштів та перерахування в рахунок погашення його заборгованості коштів до ПАТ «Ерсте Банк».

Таким чином, вказаний об`єкт нерухомості за вказаною адресою вибув з володіння ОСОБА_5 та ОСОБА_4 за їх волею.

Волю на відчуження свого майна ОСОБА_5 та ОСОБА_4 висловили 02.07.2012р. під час укладення попереднього договору купівлі-продажу, надання згоди на його укладення, а також 03.07.2012 року під час укладення договору купівлі-продажу майна.

Наявність волі на передання майна іншій особі унеможливлює витребування його у добросовісних набувачів.

Вважають, що суд безпідставно відмовив у задоволенні зустрічних позовів ТОВ «СМ СІТІ» до ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , оскільки договори дарування нежитлового приміщення ігрових автоматів, розташованого по АДРЕСА_1 , укладені ОСОБА_1 , а згодом ОСОБА_3 не могли бути спрямовані на настання реальних наслідків, оскільки об`єкта нерухомого майна, який був зазначений предметом договору дарування, на момент його укладення не існувало. Обидва позивачі зазначають у позовах про те, що спірний об`єкт нерухомого майна припинив своє існування внаслідок його поділу, та відповідний розділ у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно був закритий, крім того, зазначають, що даний об`єкт не перебував у володінні кожного з них. Відтак, правочини, укладені між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , а також між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 щодо нерухомого майна, яке припинило своє існування, та яке не перебувало у володінні ні ОСОБА_4 , ні ОСОБА_1 , ні ОСОБА_3 стосуються неіснуючого об`єкту, а тому є фіктивними, докази реальності укладених договорів у справі відсутні.

Представник відповідачаза первіснимпозовом тапозивача зазустрічним позовом(апелянта)ТОВ «СМСІТІ» -адв. ОСОБА_8 надала до суду клопотання від 28.04.2022 року про відклалення розгляду справи в зв`язку із захворюванням малолітньої дитини.

Згідно ч.3 ст.58 ЦПК Украї ни юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Відсутність представника відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом (апелянта) ТОВ «СМ СІТІ» - адв. ОСОБА_8 не позбавляє права ТОВ «СМ СІТІ» надати іншого уповноваженого представника для представлення інтересів підприємства, а саме керівника, члена виконавчого органу іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи).

З огляду на наведене, та з метою недопущення порушення встановлених цивільно-процесуальним законодавством строків розгляду справи, колегія суддів вважала за можливе розглянути справу за відсутності представника ТОВ «СМ СІТІ».

Відповідач за первісним та зустрічним позовом ОСОБА_2 надав суду клопотання від 26.04.2022 року про розгляд справи без його участі.

Позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_1 також надав суду клопотання від 26.04.2022 року про розгляд справи без його участі.

Позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом ОСОБА_3 надав суду клопотання від 26.04.2022 року про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача ТзОВ «ВЦЕНТРЕ» в судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином, судова повістка повернулася до суду в зв`язку з вибуттям з адреси місцязнаходження ( згідно довідки Укрпошти від 13.04.2022 року).

Віжповідно до ч.1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають офіційної електронної адреси та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

ТзОВ «ВЦЕНТРЕ» не повідомив суду про зміну місцязнаходження, то суд вважає відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку.

Представник відповідача ТзОВ «ЦЕНТР СТРІТ» в судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином, судова повістка повернулася до суду в зв`язку з вибуттям з адреси місцязнаходження ( згідно довідки Укрпошти від 13.04.2022 року).

Оскільки ТзОВ «ЦЕНТР СТРІТ» не повідомив суду про зміну місцязнаходження, то суд, відповідно до ч.1 ст.131 ЦПК України, вважає що відповідач за первісним та зустрічним позовом про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку.

Представник відповідача ТзОВ «СМ СІТІ»» у судове засідання не з`явився, будучи повідомлений належним чином про дату, час і місце розгляду справи, судова повістка повернулася до суду у зв`язку з вибуттям з адреси місцязнаходження (згідно довідки Укрпошти від 13.04.2022 року).

ТзОВ «СМ СІТІ» не повідомив суду про зміну місцязнаходження, то суд, відповідно до ч.1 ст.131 ЦПК України, вважає, що відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом про дату, час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку.

Треті особи: приватний нотаріус Кременчуцького міського нотаріального округу Ганночка О.В, виконавчий комітет Кременчуцької міської ради, виконавчий комітет Кременчуцької міської ради Департементу державної реєстрації надали суду клопотання про розгляд справи без їх участі.

Апеляційний суд, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідностідо ч.ч.1-5ст.263ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно з вимогами ч.1 ст.264 цього Кодексу під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати; 7) чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; 8) чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову.

Як установлено судом першої інстанції та, зокрема, підтверджується договором купівлі-продажу приміщення ігрових автоматів, посвідченого 24.07.2008 приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Ганночкою О.В., витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №21503613 від 09.01.2009р., ОСОБА_5 на праві приватної власності належало приміщення ігрових автоматів, яке знаходиться по АДРЕСА_1 , що в цілому складається з приміщення ігрових автоматів літ. А, Ап, площею 280,8 кв.м. (реєстраційний номер: 576095).

03 липня 2012 року між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 укладено в простій письмовій формі договір купівлі-продажу нежитлового приміщення, яке знаходиться по по АДРЕСА_1 , що в цілому складається з приміщення ігрових автоматів літ. А, Ап, площею 280,8 кв.м.

Рішенням Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18 липня 2012 року, залишеним без змін ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 24 грудня 2012 року, задоволено позовну заяву ОСОБА_2 про визнання дійсним договору купівлі - продажу та визнання права власності, визнано дійсним договір купівлі-продажу від 03 липня 2012 року нежитлового приміщення ігрових автоматів загальною площею 280,8 кв.м. укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , визнано за ОСОБА_2 право власності на нежитлове приміщення ігрових автоматів, яке знаходиться по АДРЕСА_1 , що в цілому складається з приміщень підвалу літ. Ап та приміщень на першому поверсі літ. А, загальною площею 280,8 м2, реєстраційний номер об`єкту в Реєстрі прав власності на нерухоме майно: 576095.

Згідно витягу з реєстру права власності на нерухоме майно №35089927 від 07.08.2012р., на підставі рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18 липня 2012 року, за ОСОБА_2 зареєстровано право приватної власності на приміщення ігрових автоматів, яке знаходиться по АДРЕСА_1 , що в цілому складається з приміщень літ. А. Ап, загальною площею 280,8 м2 (реєстраційний номер майна: 576095).

У подальшому, ОСОБА_4 подавала апеляційну та касаційну скаргу на вищезазначене рішення суду, мотивуючи тим, що рішенням суду вирішено питання про її права та обов`язки як співвласника майна, що є предметом даного спору, оскільки нерухоме майно, що являлось предметом спору, було придбано ОСОБА_5 в період перебування з ОСОБА_4 у зареєстрованому шлюбі, тобто являлось спільною власністю подружжя.

Ухвалою апеляційного суду Полтавської області від 24 грудня 2012 року рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18 липня 2012 року залишено без змін. Ухвалою судді Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 січня 2013 року відмовлено ОСОБА_4 у відкритті касаційного провадження у справі за зазначеним позовом.

Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18.11.2015р. за ОСОБА_4 визнано право власності на 1/2 частину нежитлового приміщення ігрових автоматів, яке знаходиться по АДРЕСА_1 , що в цілому складається з приміщення ігрових автоматів літ. А, Ап загальною площею 280,8 кв.м., реєстраційний номер об`єкту в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 576095.

Отже, судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_2 право власності на спірне нерухоме майно - приміщення ігрових автоматів, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 280,8 кв.м. не набув.

Рішенням Крюківськогорайонного судум.Кременчука Полтавськоїобласті від18листопада 2015року,залишеним беззмін ухвалоюАпеляційного судуПолтавської областівід 24березня 2016року,задоволено позовз внесенимизмінами ОСОБА_4 до ОСОБА_2 ,за участютретіх осіб ОСОБА_5 ,ПАТ "ФідоБанк",ТОВ "Факторинговакомпанія "ГлобалФінанси"про визнанняправа власностіна нерухомемайно,визнано за ОСОБА_4 право власностіна 1/2частину нежитлового приміщення ігрових автоматів, яке знаходиться по АДРЕСА_1 , що в цілому складається з приміщення ігрових автоматів літ. А, Ап загальною площею 280,8 кв.м., реєстраційний номер об`єкту в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 576095.

Згідно з розпорядженням Кременчуцького міського голови від 18.02.2016 №58-Р та рішенням позачергової IV сесії міської ради VIІ скликання від 24.02.2016 вулиця Леніна в м. Кременчуці перейменовано на вулицю Соборну.

04 листопада 2016 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 укладено договір дарування, який посвідчено приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Полтавської області Прокопом О.Е., відповідно до якого ОСОБА_4 подарувала ОСОБА_1 належну їй 1/2 частину нежитлового приміщення ігрових автоматів, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , яке в цілому складається з нежитлового приміщення літ. А, Ап, загальною площею 280,8 м.кв. Право власності на зазначене нерухоме майно було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 04.11.2016 за номером 17284601 за ОСОБА_1

18 серпня 2020 року на підставі договору дарування, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Ципко Т.А., право власності на спірне нерухоме майно 1/2 частину нежитлового приміщення ігрових автоматів, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 280,8 м.кв. перейшло до ОСОБА_3 , яке було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 18.08.2020р. за номером 37812715.

Отже, судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_4 , отримавши на підставі рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18 листопада 2015 року, яке набрало законної сили 24 березня 2016 року, у власність 1/2 частину нежитлового приміщення ігрових автоматів, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , яке в цілому складається з нежитлового приміщення літ. А, Ап, загальною площею 280,8 м. кв., розпорядилася нею, шляхом відчуження ОСОБА_1 , який в подальшому подарував спірне майно ОСОБА_3 , за яким, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 04.03.2021р. зареєстровано право власності на 1/2 частку нежитлового приміщення на підставі Договору дарування від 18.08.2020р., номер 1304, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Ципко Т.А.

Як убачається з матеріалів справи, 11 січня 2013 року між ОСОБА_2 та ПП «Технобудсервіс ТМ» було укладено договір купівлі-продажу приміщення ігрових автоматів, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що в цілому складається з: приміщення ігрових автоматів літ. А, Ап, загальною площею 280,8 кв. м, який посвідчено приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Ганночкою О.В., нежитлове приміщення ігрових автоматів літ. А, Ап, загальною площею 280,8 кв.м.

Відповідно до п.1.2 Договору, об`єкт нерухомості належить Продавцю на підставі Рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18.07.2012р., зареєстрованого в Державному реєстрі прав на нерухоме майно за реєстраційним номером: 426153104.

Згідно договору купівлі - продажу приміщення підвалу від 17 грудня 2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Ганночкою О.В., зареєстрованого в реєстрі за №4993, ПП «Технобудсервіс ТМ» продав, а ОСОБА_9 купив нерухоме майно (з усіма його приналежностями, в тому числі інженерними мережами і комунікаціями), приміщення підвалу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що в цілому складається з приміщення підвалу літ. Ап, загальною площею 139,9 кв.м.

Відповідно до п.1.2 Договору, об`єкт нерухомості належить Продавцю на підставі договору купівлі - продажу приміщення ігрових автоматів /ВТВ №533331, ВТВ №533332/, посвідчений 11.01.2013р. приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Ганночкою О.В. за р.№94, зареєстрованого в Державному реєстрі прав на нерухоме майно за реєстраційним номером: 426153104.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав та їх обтяжень №14786549, сформованого 17.12.2013р., за ОСОБА_9 на підставі договору купівлі - продажу, приміщення підвалу, серія та номер: р.№4993, виданий 17.12.2013, видавник: приватний нотаріус Кременчуцького міського нотаріального округу Ганночка О.В., зареєстроване нерухоме майно: приміщення підвалу за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 139,9 кв.м. Майно зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером: 244945953104.

Відповідно до договору купівлі - продажу нежитлового приміщення від 17 грудня 2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Ганночкою О.В., зареєстрованого в реєстрі за №4991, ПП «Технобудсервіс ТМ» продав, а ОСОБА_9 купив нерухоме майно (з усіма його приналежностями, в тому числі інженерними мережами і комунікаціями), нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що в цілому складається: з нежитлового приміщення літ. А, загальною площею 60,8 кв.м.

Згідно зп.1.2Договору,об`єктнерухомості належитьПродавцю напідставі договорукупівлі -продажу приміщенняігрових автоматів/ВТВ№533331,ВТВ №533332/,посвідчений 11.01.2013приватним нотаріусомКременчуцького міськогонотаріального округуГанночкою О.В.за р.№94,зареєстрованого вДержавному реєстрі прав на нерухоме майно за реєстраційним номером: 426153104.

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав та їх обтяжень №14782309, сформованого 17.12.2013, за ОСОБА_9 на підставі договору купівлі - продажу, нежитлового приміщення, серія та номер: р.№4991, виданий 17.12.2013р., видавник: приватний нотаріус Кременчуцького міського нотаріального округу Ганночка О.В., зареєстроване нерухоме майно: нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 60,8 кв.м. Майно зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером: 244872653104.

Згідно договорукупівлі -продажу нежитловогоприміщення від17грудня 2013року,посвідченого приватнимнотаріусом Кременчуцькогоміського нотаріальногоокругу ГанночкоюО.В.,зареєстрованого вреєстрі за№4989,ПП «ТехнобудсервісТМ» продав, а ОСОБА_10 купив нерухоме майно (з усіма його приналежностями, в тому числі інженерними мережами і комунікаціями), нежитлове приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що в цілому складається з нежитлового приміщення літ. А, загальною площею 76,6 кв.м.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав та їх обтяжень №14778481, сформованого 17.12.2013р., за ОСОБА_10 на підставі договору купівлі - продажу, нежитлового приміщення, серія та номер: р.№4989, виданий 17.12.2013, видавник: приватний нотаріус Кременчуцького міського нотаріального округу Ганночка О.В., зареєстроване нерухоме майно: нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 76,6 кв.м. Майно зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером: 244817253104.

Як вбачається з листа, наданого Реєстраційною службою Кременчуцького міського управління юстиції ГТУЮ у Полтавській області 17.12.2015 за вих.№04-21/655, станом на 18.12.2015р. відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно розділ відкритий на нежитлове приміщення ігрових автоматів, яке знаходиться по АДРЕСА_1 , закритий в результаті поділу.

Отже, судом першої інстанції встановлено, що приміщення ігрових автоматів, загальною площею 280,8кв.м.,було поділенона триокремі приміщення, які були зареєстровані з різними реєстраційними номерами, а саме приміщення підвалу загальною площею 139,9кв.м. зареєстроване в Державному реєстрі прав на нерухоме майно за реєстраційним номером: 244945953104, нежитлове приміщення літ. А, загальною площею 60,8 кв. м. зареєстроване в Державному реєстрі прав на нерухоме майно за реєстраційним номером: 244872653104, належні ОСОБА_9 та нежитлове приміщення літ. А, загальною площею 76,6 кв.м.зареєстроване вДержавному реєстріправ нанерухоме майно за реєстраційним номером: 244817253104, належне ОСОБА_10 .

Відповідно до Протоколу №1 загальних зборів засновників ТОВ «ВЦЕНТРЕ» від 15 січня 2014 року, ОСОБА_10 та ОСОБА_9 прийнято рішення заснувати ТОВ «ВЦЕНТРЕ».

06 квітня 2015 року, на підставі Протоколу №2 загальних зборів засновників ТОВ «ВЦЕНТРЕ» та Акту прийому-передачі та грошової оцінки майна: приміщення підвалу загальною площею 139,9 кв. м, нежитлове приміщення літ. А, загальною площею 60,8 кв. м. та нежитлове приміщення літ. А, загальною площею 76,6 кв. м. були внесені до статутного фонду ТОВ «ВЦЕНТРЕ» його засновниками ОСОБА_10 та ОСОБА_9

16 квітня 2015 року, на підставі рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень державного реєстратора прав на нерухоме майно Поркіної Л.О. за № 20725872, №20724415 та №20722739, проведено державну реєстрацію права власності за ТОВ «ВЦЕНТРЕ» на приміщення підвалу загальною площею 139,9 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 244945953104), нежитлове приміщення, загальною площею 60,8 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 244872653104) та нежитлове приміщення загальною площею 76,6 кв. м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 244817253104), що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , про що видано Свідоцтво про право власності на нерухоме майно (індексний номер:36374546, індексний номер:36372093, індексний номер:36368359).

Як установлено судом першої інстанції та, зокрема, підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомості №64948206, сформованої 03.08.2016, 28.07.2016р. приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Ганночкою О.В. на підставі Декларації про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності від 25.07.2016р. № ПТ143162070124, виданої Департаментом державної архітектурно-будівельної інспекції у Полтавській області, технічного паспорту, серія та номер б/н, виданий 23.06.2016р. ТОВ «Бюро технічної інвентаризації міжрегіональне», за замовленням ТОВ «ВЦЕНТРЕ», здійснено реєстрацію права власності за ТОВ «ВЦЕНТРЕ» на приміщення торгово-адміністративного та побутового призначення загальною площею 278,5 кв.м. з реєстраційним номером об`єкта нерухомого майна 989501953104.

Відповідно до договору купівлі - продажу нежитлового приміщення від 04 серпня 2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Ганночкою О.В., зареєстрованого в реєстрі за №2376, ТОВ «ВЦЕНТРЕ» продав, а ТОВ «ЦЕНТР СТРІТ» купив нежитлове приміщення, загальною площею 128,4 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності на Об`єкт нерухомості зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за продавцем, згідно рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 03 серпня 2016 року за №30758113. Майно зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером: 989501953104.

Відповідно до договору купівлі - продажу нежитлового приміщення від 04 серпня 2016 року, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Ганночкою О.В., зареєстрованого в реєстрі за №2374, ТОВ «ВЦЕНТРЕ» продав, а ТОВ «СМ СІТІ» купив нерухоме майно, нежитлове приміщення, загальною площею 150,1 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_1 . Право власності на Об`єкт нерухомості зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за продавцем, згідно рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 03 серпня 2016 року за №30758113. Майно зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером: 989501953104.

Як убачається з висновку експерта №1852 за результатами проведеної судової будівельно-технічної експертизи по цивільній справі №537/2129/18, складеного 31.03.2020 завідувачем сектору, судовим експертом Полтавського відділення судових експертиз ім. засл. проф. М.С. Бокаріуса Харківського науково-дослідного інституту Міністерства юстиції України Дудник Т.Г., під час проведення будівельно-технічної експертизи експертом встановлено, що в об`ємі раніше утворених приміщень ігрових автоматів загальною площею 280,8 кв.м. після проведеного часткового перепланування першого поверху утворились наступні приміщення, а саме: між раніше існуючими приміщеннями «5» та «3», які були суміжними і між ними були влаштовані отвори після проведення перепланування новостворені приміщення зали «1», приміщення вбиральні «2» та приміщення сходів «3» загальною площею 60,8 кв.м, стали відокремленими; приміщення тамбуру «1», приміщення зали «2» та приміщення каси «3» загальною площею 76,6 кв. м стали відокремленими і були утворені з раніше збудованих приміщень ігрових автоматів: зали «3», тамбуру «1» та каси «7»; приміщення підвалу громадського будинку загальною площею 139,9 кв. м по об`ємно-планувальному та конструктивному рішенню повністю ідентичні приміщенням підвалу ігрових автоматів (стор. 12).

Експертом також зазначено, що з аналізу об`ємно-планувального та конструктивного рішення досліджуваних приміщень торгово-адміністративного та побутового призначення та об`ємно-планувального і конструктивного рішення приміщень громадського будинку за поверховими планами вбачається, що в об`ємі раніше утворених приміщень громадської будівлі загальними площами 139,9 кв.м., 60,8 кв.м. та 76,6 кв.м., після проведеної реконструкції вбудованого нежитлового приміщення під приміщення торгово-адміністративного та побутового призначення утворилося нежитлове приміщення загальною площею 278, 5 кв.м. (стор. 14, стор. 15 Висновку експерта).

Порівнюючи об`ємно-планувальне та конструктивне рішення досліджуваних приміщень площею 150,1 кв.м. та 128,4 кв.м. та об`ємно-планувальне та конструктивне рішення приміщень загальною площею 278,5 кв.м., експертом встановлено, що планування приміщень не змінились, а тільки проведений розподіл приміщень та змінена нумерація приміщень, внаслідок чого утворились нові відокремлені приміщення площею 150,1 кв.м. та площею 128, 4 кв.м. (стор. 18 Висновку експерта).

В результаті проведеної будівельно-технічної експертизи надано висновок, що нежитлові приміщення площею 139,9 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 244945953104), площею 60,8 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 244872653104) та площею 76,6 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 244817253104) є такими, що утворилися в межах нежитлового приміщення ігрових автоматів площею 280,8 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1069542653104), розташованого по АДРЕСА_1 ; нежитлове приміщення торгово-адміністративного та побутового призначення площею 278,5 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 989501953104), розташоване в будинку по АДРЕСА_1 , є таким, що утворилося в межах нежитлових приміщень площею 139, 9 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 244945953104), площею 60,8 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 244872653104) та площею 76,6 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 244817253104); нежитлові приміщення площею 128,4 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 991263253104), площею 150,1 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 991204653104) є такими, що утворилися в межах нежитлового приміщення торгово-адміністративного та побутового призначення площею 278,5 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 989501953104), розташованого в будинку АДРЕСА_1 .

Відтак, судом першої інстанції встановлено, що після реєстрації за ОСОБА_2 права власності на нежитлове приміщення ігрових автоматів, яке знаходиться по АДРЕСА_1 , що в цілому складається з приміщень підвалу літ. Ап та приміщень на першому поверсі літ. А, загальною площею 280,8 кв.м. на підставі рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18 липня 2012 року у справі №1601/9106/2012, яким було визнано дійсним договір купівлі-продажу від 03 липня 2012 року нежитлового приміщення ігрових автоматів загальною площею 280,8 кв.м. укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , що в подальшому було скасовано, зазначене нерухоме майно було неодноразово відчужено. В процесі відчуження відбувалися формальні зміни нерухомого майна: часткове перепланування в результаті якого створено нежитлові приміщення площею 139,9 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 244945953104), площею 60,8 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 244872653104) та площею 76,6 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 244817253104), в подальшому проведена реконструкція зазначених приміщень, в результаті чого створено нежитлове приміщення торгово-адміністративного та побутового призначення площею 278,5 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 989501953104) та в подальшому проведено його поділ на два приміщення шляхом виділу в натурі частки об`єкта нерухомого майна: нежитлове приміщення, загальною площею 128,4 кв.м., яке зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ТОВ «ЦЕНТР СТРІТ» (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 991263253104) та нежитлове приміщення, загальною площею 150,1 кв.м., яке зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за ТОВ «СМ СІТІ» (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 991204653104).

Проте, в результаті зазначених формальних змін нерухомого майна (перепланування, реконструкції, поділу) нових об`єктів нерухомості створено не було, оскільки нежитлове приміщення, загальною площею 128,4 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 991263253104) та нежитлове приміщення, загальною площею 150,1 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 991204653104), як і попередні: до його поділу - нежитлове приміщення торгово-адміністративного та побутового призначення площею 278,5 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 989501953104) та нежитлові приміщення до їх реконструкції - площею 139,9 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 244945953104), площею 60,8 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 244872653104) та площею 76,6 кв.м. були створеніз прив`язкоюдо вжеіснуючої нерухомості-нежитлового приміщенняігрових автоматівзагальною площею280,8кв.м., з використанням його функціональних елементів.

Задовольняючи позовнівимоги ОСОБА_3 суд першоїінстанції виходив із того, що ОСОБА_2 право власності на спірне нерухоме майно - приміщення ігрових автоматів, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , загальною площею 280,8 кв.м. не набув.

Рішенням Крюківськогорайонного судум.Кременчука Полтавськоїобласті від18листопада 2015року,залишеним беззмін ухвалоюАпеляційного судуПолтавської областівід 24березня 2016року,задоволено позовз внесенимизмінами ОСОБА_4 до ОСОБА_2 ,за участютретіх осіб ОСОБА_5 ,ПАТ "ФідоБанк",ТОВ "Факторинговакомпанія "ГлобалФінанси"про визнанняправа власностіна нерухомемайно,визнано за ОСОБА_4 правовласності на1/2частину нежитлового приміщення ігрових автоматів, яке знаходиться по АДРЕСА_1 , що в цілому складається з приміщення ігрових автоматів літ. А, Ап загальною площею 280,8 кв.м., реєстраційний номер об`єкту в Реєстрі прав власності на нерухоме майно 576095.

ОСОБА_4 ,отримавши напідставі рішенняКрюківського районногосуду м.Кременчука Полтавськоїобласті від18листопада 2015року,яке набралозаконної сили24березня 2016року,у власність1/2частину нежитловогоприміщення ігровихавтоматів розташованогоза адресою: АДРЕСА_1 ,яке вцілому складаєтьсяз нежитловогоприміщення літ.А,Ап,загальною площею280,8м.кв.,розпорядилася нею,шляхом відчуження ОСОБА_1 ,який вподальшому подарувавспірне майно ОСОБА_3 ,за якимзгідно інформаціїз Державногореєстру речовихправ нанерухоме майностаном на04.03.2021р.зареєстровано правовласності на1/2частку нежитловогоприміщення напідставі Договорударування від18.08.2020р.,номер 1304,посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Ципко Т.А.

Отже ряд правомочностей володіння, користування та розпорядження спірним нерухомим майном від ОСОБА_4 перейшло спочатку до ОСОБА_1 , а в подальшому до ОСОБА_3 , який на даний час є єдиним законним власником спірного нерухомого майна та має право на його витребування із чужого незаконного володіння, оскільки право володіння нерухомим майном, яке є складовою права власності, належить саме йому.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТОВ «ЦЕНТР СТРІТ», ТОВ «СМ СІТІ», ТОВ «ВЦЕНТРЕ» та зустрічних позовних вимог ТОВ «СМ СІТІ» до ОСОБА_1 , ТОВ «ЦЕНТР СТРІТ», ТОВ «ВЦЕНТРЕ», ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , зустрічного позову ТОВ «СМ СІТІ» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив із того, що рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18 липня 2012 року, яким за ОСОБА_2 було визнано право власності на нежитлове приміщення ігрових автоматів літ. А, Ап, загальною площею 280,8 кв. м, ухвалою Верховного Суду України від 19 червня 2013 року скасовано, справу направлено на новий розгляд, в результаті якого рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 27 травня 2014 року, у задоволенні позову ОСОБА_2 було відмовлено, відтак, останній не набув права власності на спірне нерухоме майно та не мав права в подальшому відчужувати дане майно третім особам, оскільки скасоване судове рішення не породжує жодних правових наслідків.

Зазначені обставини були також встановлені рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18 листопада 2015 року, яке набрало законної сили 24 березня 2016 року, у справі №537/6264/13, відносно ОСОБА_2 , де зазначено, що ОСОБА_2 не набув права володіння, користування та розпорядження спірним приміщенням за нікчемною угодою. Отже, правочин, здійснений ОСОБА_2 щодо відчуження спірного нерухомого майна, є нікчемним.

У разі коли відчуження майна мало місце два і більше разів після недійсного правочину, це майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, від добросовісного набувача на підставі частини 1 статті 388 ЦК України.

У такому випадку діюче законодавство не пов`язує можливість витребування майна у добросовісного набувача з обставинами щодо наявності у відчужувача за останнім у ланцюгу договорів права відчужувати це майно.

Майно, яке вибуло із володіння власника на підставі рішення суду, ухваленого щодо цього майна, але у подальшому скасованого, вважається таким, що вибуло із володіння власника поза його волею.

Як вбачається з п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» від 06.11.09 № 9, у разі коли відчуження майна мало місце два і більше разів після недійсного правочину, це майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема, від добросовісного набувача на підставі частини 1 статті 388 ЦК України.

Таким чином власник майна може витребувати належне йому майно від будь-якої особи, яка є останнім набувачем майна та яка набула майно з незаконних підстав, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами, та без визнання попередніх угод щодо спірного майна недійсними.

Враховуючи те, що ОСОБА_3 є єдиним власником спірного майна право власності на яке набуте ним у відповідності до норм Цивільного кодексу України, йому належить право витребування майна з чужого незаконного володіння.

Такий висновок суду першої інстанціїє обґрунтованим, в повній мірі відповідає встановленим по справі обставинам та ґрунтується на законі, виходячи з наступного.

Так, статтею 41Конституції України та статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Відповідно до змісту ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», при розгляді справ українські суди повинні застосовувати Конвенцію та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Також, у п.12 постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни від18.12.2009№14«Про судоверішення уцивільній справі» зазначено, що «в мотивувальній частині кожного рішення у разі необхідності мають бути посилання на Конвенцію та рішення Європейського суду, які згідно з Законом №3477«Провиконання рішеньта застосуванняпрактики Європейськогосуду зправ людини» є джерелом права і підлягають застосуванню в такій справі».

Конвенція прозахист правлюдини іосновоположних свобод 1950 року та Протоколи до неї є складовою національного законодавства України.

Рішення Європейського суду є офіційною формою роз`яснення основних (невідчужуваних) прав кожної людини, закріплених і гарантованих Конвенцією, яка є частиною національного законодавства, та у зв`язку з цим - джерелом законодавчого правового регулювання і правозастосування в Україні.

Згідно статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свободкожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Крім цього, зміст цього конвенційного положення про захист права власності розкритий у ряді Рішень Європейського Суду з прав людини. Так, у Рішенні Європейського суду від 29.11.1991 у справі «Пайн Велі Девелопмент Лтд. та інші проти Ірландії» заява №12742/87 зазначається, що власники мають право претендувати щонайменше на законне сподівання на можливість користуватися своєю власністю.

Також, Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6та статті 13Конвенції прозахист правлюдини іосновоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його прав і обов`язків цивільного характеру (п.36 рішення ЄСПЛ від 21.02.1975р. у справі «Голден проти Сполученого королівства») та кожен має право на ефективний засіб юридичного захисту (ст.13 Конвенції).

Відповідно до ст.387ЦК України власнику надано право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Витребування власником свого майна із чужого незаконного володіння здійснюється шляхом подання до суду віндикаційного позову. Позивачем у віндикаційному позові може бути власник майна, який на законних підставах володіє майном, а відповідачем - особа, яка незаконно володіє майном, тобто заволоділа ним без достатньої правової підстави.

Отже, для застосування приписів ст.387ЦК України необхідною умовою є доведення позивачем, насамперед, того факту, що позивач є власником майна. Тобто, особа яка звертається до суду з вимогою про витребування майна з чужого незаконного володіння, повинна довести своє право власності на майно, що перебуває у володінні відповідача.

Відповідно до статей 316, 317ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Отже, власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому нерухомим майном, тобто власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, що не суперечать закону, серед іншого, укладати договори відчуження цього майна, а саме, договори купівлі-продажу, міни, дарування, пожертви, ренти, довічного утримання (догляду) тощо.

Відповідно до ст.328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Згідно з ч.ч.3, 4 ст.334 ЦК України, право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним. Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

До предмету доказування за віндикаційним позовом входить також і встановлення факту наявності спірного майна у незаконному володінні відповідача на час звернення з позовом до суду.

Разом з цим, вимога у віндикаційному позові є речово-правовою і може бути подана щодо індивідуально визначеного майна. Крім того, віндикаційний позов може застосовуватися лише у випадку відсутності між позивачем і відповідачем зобов`язальних відносин. Матеріально-правова вимога позивача у віндикаційному позові повинна мати відповідні підстави, що тягнуть за собою визначені законом правові наслідки.

Відповідно до ст.330ЦК України якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього.

При цьому, ч.5 ст.12ЦК України передбачає, що у разі, якщо законом встановлені правові наслідки недобросовісного або нерозумного здійснення особою свого права, вважається, що поведінка особи є добросовісною та розумною, якщо інше не встановлено судом, тобто за змістом цієї норми добросовісність набувача презюмується.

Добросовісність набуття в розумінні ст.388ЦК України полягає в тому, що майно придбавається не безпосередньо у власника, а в особи, яка не мала права його відчужувати.

Згідно з ч.1 ст.388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Апелянт в апеляційній скарзі посилається на те, що ухвалою суду від 27.11.2020 р. за ініціативою суду, без подання відповідного позову ОСОБА_3 та подання відповідного клопотання про вступ у справу суд самостійно, за власною ініціативою, залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_3 .

Перевіряючи рішення суду першої інстанції на предмет законності та обгрунтованості в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції виходить з того, що ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 27.11.2020 року суд відмовив в задоволенні клопотання представника заявника ОСОБА_3 адвоката Заєць С.І. про заміну неналежного позивача на належного, залучив до участі у цивільній справі ОСОБА_3 , закрив підготовче провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТОВ «ЦЕНТР СТРІТ», ТОВ «СМ СІТІ», ТОВ «ВЦЕНТРЕ», за участю третіх осіб: приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Ганночки Олександра Вікторовича, виконавчого комітету Кременчуцької міської ради про визнання права власності, визнання договорів купівлі-продажу недійсними, витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно про реєстрацію права власності та за зустрічним позовом ТОВ «СМ СІТІ» до ОСОБА_1 , ТОВ «ЦЕНТР СТРІТ», ТОВ «ВЦЕНТРЕ», ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , за участю третіх осіб: приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Ганночки Олександра Вікторовича, виконавчого комітету Кременчуцької міської ради, приватного нотаріуса Кременчуцького міського нотаріального округу Прокоп Олександра Едуардовича про визнання недійсним договору дарування, призначив справу до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду.

09.03.2021р. до Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області надійшло клопотання від ОСОБА_3 про повернення до стадії підготовчого провадження, прийняття позовної заяви ОСОБА_3 , в якості третьої особи, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору до розгляду.

Ухвалою Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 26.03.2021 року клопотання ОСОБА_3 про повернення до стадії підготовчого засідання задоволено, повернуто до стадії підготовчого провадження у справі №537/2129/18, позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , ТОВ «ЦЕНТР СТРІТ», ТОВ «СМ СІТІ», про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння прийнято до спільного розгляду з первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ТОВ «ЦЕНТР СТРІТ», ТОВ «СМ СІТІ», ТОВ «ВЦЕНТРЕ», про визнання права власності, визнання договорів купівлі-продажу недійсними, витребування майна з чужого незаконного володіння, скасування запису в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно про реєстрацію права власності та за зустрічним позовом ТОВ «СМ СІТІ» до ОСОБА_1 , ТОВ «ЦЕНТР СТРІТ», ТОВ «ВЦЕНТРЕ», ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , про визнання недійсним договору дарування, зустрічний позов ТОВ «СМ «СІТІ» до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про визнання недійсним договору дарування прийнято до спільного розгляду з первісним позовом. Підготовче засідання відкладено.

Відповідно до ч.1 ст.2ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Пунктом 4 ч.5 ст.12ЦПК України передбачено, що суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч.ч. 1, 2, 3 ст.52ЦПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу суд постановляє ухвалу. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, користуються усіма правами і несуть усі обов`язки позивача.

Статтею 193 ЦПК України передбачено, що відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву. Зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову. Вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Суд апеляційноїінстанції погоджуєтьсяз висновкамисуду першоїінстанції проте,що з метою сприяння третій особі, що заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_3 у реалізації його права на захист, клопотання третьої особи ОСОБА_3 про повернення до стадії підготовчого засідання підлягає задоволенню, в зв`язку з чим необхідно повернутися до стадії підготовчого провадження по даній справі.

Пунктом 1 ч.1 ст.189ЦПК України також встановлено, що остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу є одним із завдань підготовчого провадження.

Як вбачається з положень ч.1 ст.2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Слід зазначити, що надмірно формальне, бюрократичне застосування правових норм і вчинення дій, що мають юридичне значення, безвідносне врахування їх доцільності, зважаючи на обставини конкретної справи, і необхідності забезпечення ефективного захисту прав, свобод та інтересів у цивільному судочинстві може призвести до порушення права на справедливий судовий розгляд.

При цьомунеобхідно зауважити,що нормамиЦПК Українине встановленазаборона щодоповернення достадії підготовчогопровадження уразі наявностіухвали пройого закриття.Про процесуальнуможливість поверненнясудового розглядудо попередньоїстадії свідчитьі судовапрактика (п.30Постанови КГСВСУ від03.10.2019року усправі №902/271/18).

Пунктом 4 частини першої статті 376 ЦПК України передбачено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Частиною 2 статті 376 ЦПК України встановлено, що порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Зважаючи навищевикладене,суд апеляційноїінстанції приходитьдо висновку,що поверненнядо стадіїпідготовчого засіданняу разінаявності ухвалипро йогозакриттяне може бути підставою для скасування рішення суду, оскільки воно не вплинуло на правильність постановленого рішення суду по суті позовних вимог.

Доводи апеляційної скарги про те, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на припущеннях, що об`єкти нерухомого майна, зареєстровані за ОСОБА_3 та зареєстровані за ТОВ «СМ СІТІ» та ТОВ «ЦЕНТР СТРІТ» є одними і тими самими об`єктами, однак ця обставина не підтверджена належними доказами, колегія суду вважає неогрунтованими з наступних підстав.

Так, апелянт зазначає, що суд першої інстанції не надав оцінки доводам ТОВ «СМ СІТІ» щодо того, що об`єкт нежитлової нерухомості --нежитлове приміщення ігрових автоматів, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрований за ОСОБА_3 , не є тим об`єктом, що належить на праві власності ТОВ «СМ СІТІ» та ТОВ «ЦЕНТР СТРІТ» і ні ОСОБА_1 , ні ОСОБА_3 не маютьніякого відношеннядо нежитловихприміщень,які належать ТОВ «СМ СІТІ» та ТОВ «ЦЕНТР СТРІТ», відтак, позови ОСОБА_1 і ОСОБА_3 є безпідставними,а судбезпідставно позбавивправа власностіна цемайно вказаніТовариства.

Вирішуючи даний спір, суд правильно виходив із того, що після реєстрації за ОСОБА_2 права власності на нежитлове приміщення ігрових автоматів, яке знаходиться по АДРЕСА_1 , що в цілому складається з приміщень підвалу літ. Ап та приміщень на першому поверсі літ. А, загальною площею 280,8 кв.м. на підставі рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18 липня 2012 року у справі №1601/9106/2012, яким було визнано дійсним договір купівлі-продажу від 03 липня 2012 року нежитлового приміщення ігрових автоматів загальною площею 280,8 кв.м. укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 , що в подальшому було скасовано,зазначене нерухомемайно булонеодноразово відчужено. Проте, в результаті зазначених формальних змін нерухомого майна (перепланування, реконструкції, поділу) нових об`єктів нерухомості створено не було, оскільки нежитлове приміщення, загальною площею 128,4 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 991263253104) та нежитлове приміщення, загальною площею 150,1 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 991204653104), як і попередні: до його поділу - нежитлове приміщення торгово-адміністративного та побутового призначення площею 278,5 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 989501953104) та нежитлові приміщення до їх реконструкції - площею 139,9 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 244945953104), площею 60,8 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 244872653104) та площею 76,6 кв.м. були створеніз прив`язкоюдо вжеіснуючої нерухомості-нежитлового приміщенняігрових автоматівзагальною площею280,8кв.м., з використанням його функціональних елементів.

Обставини та докази, на які посилається апелянт на підтвердження своїх доводів про те, що суд безпідставно прийняв в якості доказу висновок експерта №1852, складений 31.03.2020 року, оскільки він є неналежним, т.я. у висновку містяться посилання на неіснуючі документи або неіснуючу у документах інформацію, судом відхиляються, виходячи з наступного.

Так, для вирішення питань, визначених для проведення експертизи, судом були надані матеріали цивільної справи №537/2129/18, та за клопотанням експерта, були надані матеріали інвентаризаційної справи №3420, інвентаризаційної (реєстрової) справи №1140 та реєстри прав власності на нерухоме майно. Документи, які були надані судом, а в подальшому, і пояснення експерта, дали можливість відповісти на поставлені судом питання.

При проведенні експертизи було встановлено, що конструктивні елементи об`єкту дослідження не змінились. З інвентаризаційних справ видно, що несучі стіни об`єкту дослідження не змінилися, а змінилось лише планування. В інвентаризаційних справах є всі дані, яким чином змінювалися площі приміщень, яким чином мінялося планування, у зв`язку з чим змінювалася площа. Із досліджених об`єктів по наданим матеріалам інвентаризаційних справ було встановлено, що спочатку площа об`єкту дослідження була 280, 8 кв.м., а потім було проведено перепланування і площа змінилася до 278,5 кв.м. В подальшому вказану площу поділено на 2 приміщення площею 150,1 кв.м. та 128, 4 кв.м. У наданому висновку чітко вказано, які приміщення змінилися та саме як вони змінювалися. Експерт виїжджала за адресою місця знаходження приміщень лише для того, щоб ідентифікувати на місцевості, чи дійсно цей об`єкт знаходиться за вказаною адресою. Нею було проведено часткове натурне обстеження об`єкту дослідження, оскільки до окремих приміщень доступ їй був заборонений. Часткового огляду приміщень було достатньо для того, щоб ідентифікувати ті приміщення, стосовно яких необхідно було провести експертизу. На питання, кому саме належать вказані приміщення експерт не зазначила, оскільки вказане питання перед нею не ставилося.

Доводи апелянта в апеляційній скарзі про те, що ні ОСОБА_1 , ні ОСОБА_3 не є і ніколи не були власниками об`єктів нерухомого майна, належних ТОВ «СМ СІТІ» та ТОВ «ЦЕНТР СТРІТ», що ОСОБА_3 не надав суду жодних доказів набуття ним права власності на об`єкт нерухомого майна з реєстраційним номером 991204653104, яке належить ТОВ «СМ СІТІ», а отже у суду були відсутні підстави для визнання за ОСОБА_3 права власності на належний ТОВ «СМ СІТІ» об`єкт нерухомого майна, а також відсутні підстави для витребування цього майна на підставі ст.388 ЦК України, не відповідають дійсності, з наступних підстав.

ОСОБА_4 , отримавши на підставі рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18 листопада 2015 року, яке набрало законної сили 24 березня 2016 року, у власність 1/2 частину нежитлового приміщення ігрових автоматів розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , яке в цілому складається з нежитлового приміщення літ. А, Ап, загальною площею 280,8 м. кв. розпорядилася нею, шляхом відчуження ОСОБА_1 , який в подальшому подарував спірне майно ОСОБА_3 , за яким згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 04.03.2021р. зареєстровано право власності на 1/2 частку нежитлового приміщення на підставі Договору дарування від 18.08.2020р., номер 1304, посвідченого приватним нотаріусом Кременчуцького міського нотаріального округу Ципко Т.А.

Відтак,апеляційний судпогоджується звисновком місцевогосуду стосовнотого,що рішення Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18 липня 2012 року, яким за ОСОБА_2 було визнано право власності на нежитлове приміщення ігрових автоматів літ. А, Ап, загальною площею 280,8 кв. м, ухвалою Верховного Суду України від 19 червня 2013 року було скасовано, справу направлено на новий розгляд, в результаті якого рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 27 травня 2014 року у задоволенні позову ОСОБА_2 було відмовлено, отже останній не набув права власності на спірне нерухоме майно та не мав права в подальшому відчужувати дане майно третім особам, оскільки скасоване судове рішення не породжує жодних правових наслідків.

Зазначені обставини були також встановлені рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 18 листопада 2015 року, яке набрало законної сили 24 березня 2016 року, у справі №537/6264/13, відносно ОСОБА_2 , де зазначено, що ОСОБА_2 не набув права володіння, користування та розпорядження спірним приміщенням за нікчемною угодою. Отже, правочин здійснений ОСОБА_2 щодо відчуження спірного нерухомого майна, є нікчемним.

Враховуючи те, що ОСОБА_3 є єдинимвласником спірногомайна право власності на яке набуте ним майно у відповідності до норм Цивільного кодексу України, йому належить право витребування майна з чужого незаконного володіння.

Як убачається з матеріалів справи та встановлено судом право власності ОСОБА_3 на спірне нерухоме майно не визнається ТОВ «ЦЕНТР СТРІТ» та ТОВ «СМ СІТІ», які фактично володіють майном, що йому належить. Зазначені обставини перешкоджають ОСОБА_3 реалізовувати належним чином своє право власності на майно.

Статтею 392ЦК України передбачено,що власникмайна можепред`явитипозов провизнання йогоправа власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Пунктом 10 постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни «Просудову практикурозгляду цивільнихсправ провизнання правочинівнедійсними» від06.11.09№9 роз`яснено, що, у разі коли відчуження майна мало місце два і більше разів після недійсного правочину, це майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема, від добросовісного набувача на підставі частини 1 статті 388 ЦК України.

Таким чином, власник майна може витребувати належне йому майно від будь-якої особи, яка є останнім набувачем майна та яка набула майно з незаконних підстав, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене попередніми набувачами, та без визнання попередніх угод щодо спірного майна недійсними.

Доводи апеляційної скарги стосовно того, що ні ОСОБА_1 , ні ОСОБА_3 не надали суду доказів того, що 1/2 частина приміщення ігрових автоматів площею 280,8кв.м., була виділена в натурі, і, відповідно ця 1/2 частина нежитлового приміщення є індивідуально визначеним майном, що судом не визначено співвідношення 1/2 частина приміщення ігрових автоматів площею 280,8кв.м із нежитловими приміщеннями площею 150,1кв.м. та 128,4кв.м., що належать ТОВ «СМ СІТІ» та ТОВ «ЦЕНТР СТРІТ», а майно, зареєстроване за ОСОБА_3 не було виділено в натурі до припинення його існування, колегія суддів до уваги не приймає, з урахуванням наступного.

Судом першої інстанції установлено, що ОСОБА_3 є єдиним власником спірного майна. Оскільки належне ОСОБА_3 нерухоме майно, а саме 1/2 частка нежитлового приміщення ігрових автоматів розташованого за адресою: по АДРЕСА_1 , яке в цілому складається з нежитлового приміщення літ. А, Ап, загальною площею 280,8 м.кв. зазнало змін в результаті його часткового перепланування, реконструкції та поділу на два нежитлові приміщення, захист належного йому права власності має здійснюватися саме шляхом визнання за ОСОБА_3 права власності на 1/2 частку зазначених нежитлових приміщень: нежитлове приміщення, загальною площею 128,4 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 991263253104) та нежитлове приміщення, загальною площею 150,1 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 991204653104), та витребування їх з чужого незаконного володіння ТОВ «ЦЕНТР СТРІТ» та ТОВ «СМ СІТІ».

Відтак, апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду стосовно визнання за ОСОБА_3 права власності на 1/2 частку зазначених нежитлових приміщень: нежитлове приміщення, загальною площею 128,4 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 991263253104) та нежитлове приміщення, загальною площею 150,1 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 991204653104), та витребування їх з чужого незаконного володіння ТОВ «ЦЕНТР СТРІТ» та ТОВ «СМ СІТІ».

Посилання апелянта на те, що ТОВ «СМ СІТІ» є добросовісним набувачем нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , згідно договору купівлі-продажу нежитлового приміщення, укладеного 04 серпня 2016 року, що договір ніким не оспорений та не вивзнаний недійсним, що на момет набуття права власності ТОВ «СМ СІТІ» не знало і не могло знати про існування будь-яких судових рішень, на які посилається у позові третя особа, та у будь-якому разі ці рішення не стосуються об`єкту нерухомості нежитлового приміщення загальною площею 150,1кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , колегія суддів оцінює критично.

Так, рішенням Апеляційногосуду Полтавськоїобласті від27травня 2014року ОСОБА_2 не набувправо власностіна спірненерухоме майно-приміщення ігровихавтоматів,яке розташованеза адресою: АДРЕСА_1 ,загальною площею280,8кв.м.Тому всіправочини,які булиздійснені ОСОБА_2 та,в подальшомуіншими набувачаминерухомого майна,в томучислі ідоговір купівлі-продажунежитлового приміщеннявід 04.08.2016року,укладений міжТОВ «СМСІТІ таТОВ «ВЦЕНТРЕ», є нікчемними.

Згідно ч.4 ст.82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Зважаючи нанаведену нормудоводи вапеляційній скарзіпро те,що на укладення договору купівлі-продажу нежитлового приміщення ігрових автоматів в будинку АДРЕСА_1 із ОСОБА_2 . 02.07.2012 року ОСОБА_4 - дружина ОСОБА_5 -надала згоду на укладення даного договору, не можуть бути взяті до уваги, оскільки цей факт досліджувався Крюківським районним судом м. Кременчука Полтавської області при винесенні рішення від 18 листопада 2015 року, яке набрало законної сили 24 березня 2016 року, та не є предметом судового розгляду.

Твердження в апеляційній скарзі про визнання недійсними договорів дарування, укладених між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , у зв`язку з їх фіктивністю через те, що на момент вчинення цих правочинів об`єкт нерухомості - приміщення ігрових автоматів загальною площею 280,8 кв.м. не існував, оскільки припинив своє існування в результаті його поділу на окремі об`єкти, а також доводи про те, що об`єкти нерухомості, які належать ТОВ «ЦЕНТР СТРІТ» та ТОВ «СМ СІТІ», які наразі зареєстровані за відповідачами є іншими об`єктами нерухомості, про що свідчить запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, де ці об`єкти нерухомості мають різні реєстраційні номери об`єктів нерухомості, колегія суддів відхиляє з таких підстав.

Відповідно до ст.717 ЦК України, за договором дарування одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдарованому) безоплатно майно (дарунок) у власність.

Договір дарування нерухомої речі укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню (ч.2 ст.719 ЦК України). Право власності обдарованого на дарунок виникає з моменту його прийняття (ч.1 ст.722 ЦК України).

Договори дарування належать до безоплатних правочинів, за їх умовами обдаровані не мають перед дарувальником зобов`язань матеріального характеру.

Згідно з ч.1 ст.626ЦК України договором є домовленість двох і більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 638ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх його істотних умов.

Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, передбачені у ст.203 ЦК України.

Згідно вимог ч.5 ст.203ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст.234ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. У разі, якщо на виконання правочину було передано майно, такий правочин не може бути кваліфікований як фіктивний.

Отже, фіктивний правочин характеризується тим, що сторони вчиняють такий правочин лише для виду, знаючи заздалегідь, що він не буде виконаним; вчиняючи фіктивний правочин, сторони мають інші цілі, ніж ті, що передбачені правочином. Фіктивним може бути визнаний будь-який правочин, якщо він не має на меті встановлення правових наслідків.

Ознака вчинення його лише для вигляду повинна бути властива діям обох сторін правочину. Якщо одна сторона діяла лише для вигляду, а інша - намагалася досягти правового результату, такий правочин не може бути фіктивним.

Позивач, який звертається до суду з позовом про визнання правочину фіктивним, повинен довести суду відсутність в учасників правочину наміру створити юридичні наслідки.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 04 лютого 2021 року у справі N 638/13880/17 провадження N 61-10398св20.

Для визнання правочину фіктивним необхідно встановити наявність умислу всіх сторін правочину. Необхідно враховувати, що саме по собі невиконання правочину сторонами не означає, що укладено фіктивний правочин. Якщо сторонами не вчинено будь-яких дій на виконання такого правочину, суд ухвалює рішення про визнання правочину недійсним без застосування будь-яких наслідків.

У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто обидві сторони, вчиняючи фіктивний правочин, знають заздалегідь, що він не буде виконаний, тобто мають інші цілі, ніж передбачені правочином. Такий правочин завжди укладається умисно.

Основними ознаками фіктивного правочину є: введення в оману (до або в момент укладення угоди) третьої особи щодо фактичних обставин правочину або дійсних намірів учасників; свідомий намір невиконання зобов`язань договору; приховування справжніх намірів учасників правочину.

Вказана позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі N 369/11268/16-ц, провадження N 14-260цс19.

ТОВ «СМ СІТІ» не довели належними та допустимими доказами, що при укладенні оспорюваних договорів дарування (між Трибрат та ОСОБА_11 та між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 ) у сторін (дарувальника та обдарованого) був відсутній намір створити юридичні наслідки вчинених правочинів у вигляді відчудження майна у дарувальника та набуття майна у обдарованого, а також не наведено фактичних даних про спростування встановленої законом презумпції правомірності правочину.

Відповідно до ст.ст. 12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до ст.ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Достатніми доказамиу відповідностідо ст..80ЦПК Україниє докази,які усвоїй сукупностідають змогудійти висновкупро наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмету доказування.

Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, врегульовані Законом України«Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень» №1952-ІVвід 01.07.2004 (з наступними змінами та доповненнями).

Відповідно до п.1 ч.1 ст.2Закону України«Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Положеннями ч.4 ст.18Закону України«Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень» встановлено, що державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.

Державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі документів, зазначених у статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

З системного аналізу зазначених норм права випливає, що державна реєстрація не є способом набуття права власності, а лише становить засіб підтвердження фактів набуття речових прав на нерухоме майно.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.01.2020р. у справі № 910/10987/18.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.13Закону України«Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень» (в редакції на час проведення державних реєстрацій спірного майна) на кожний об`єкт нерухомого майна під час проведення державної реєстрації права власності на нього вперше у Державному реєстрі прав відкривається новий розділ та формується реєстраційна справа, присвоюється реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна.

Відповідно до ст.14Закону України«Про державнуреєстрацію речовихправ нанерухоме майнота їхобтяжень» (в редакції на час проведення державних реєстрацій спірного майна), розділ Державного реєстру прав та реєстраційна справа закриваються у разі: 1) знищення об`єкта нерухомого майна; 2) поділу, об`єднання об`єктів нерухомого майна або виділу частки з об`єкта нерухомого майна.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.331ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна).

З урахуванням вищевикладеного апеляційний суд погоджується з висновком місцевого суду стосовно того, що в результаті формальних змін спірного нерухомого майна нових об`єктів нерухомості створено не було, оскільки нежитлове приміщення, загальною площею 128,4 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 991263253104) та нежитлове приміщення, загальною площею 150,1 кв.м. (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 991204653104), як і попередні приміщення, які існували до їх утворення були створені з прив`язкою до вже існуючої нерухомості - нежитлового приміщення ігрових автоматів загальною площею 280,8 кв.м., з використанням його функціональних елементів, при цьому в результаті поділу, об`єднання об`єктів нерухомого майна, а в подальшому виділу частки з об`єкта нерухомого майна, присвоювалися нові реєстраційні номери кожному з таких об`єктів спірного нерухомого майна.

З оглядуна наведене,відсутні підставивважати,що зареєстрованіза ТОВ«ЦЕНТР «СТРІТ»та ТОВ«СМ СІТІ»нежитлові приміщеннязагальною площею128,4кв.м.та загальноюплощею 150,1кв.м.є іншимнерухомим майном,яке жодноговідношення донежитлового приміщенняігрових автоматівзагальною площею280,8кв.м.не має.Так само,як івідсутні підставивважати,що намомент укладеннядоговорів дарування,укладених між ОСОБА_4 та ОСОБА_1 та між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 об`єктунерухомості 1/2частини приміщенняігрових автоматівзагальною площею280,8кв.м.не існувало.

Суд першої інстанції повно та об`єктивно встановив фактичні обставини справи і дав їм належну правову оцінку, дослідив надані сторонами докази, на підставі яких дійшов вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

З огляду на те, що рішення суду відповідає вимогам закону, зібраним по справі доказам, обставинам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, колегія суддів не вбачає.

Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 382, 383 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СМ СІТІ» залишити без задоволення.

Рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 30 листопада 2021 року, - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

ГОЛОВУЮЧИЙ Т.О. Кривчун

СУДДІ Ю.В. Дряниця

О.В. Чумак


Дата ухвалення рішення	27.04.2022
Оприлюднено	29.06.2022
Номер документу	104195424
Судочинство	Цивільне
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на нерухоме майно (крім землі), з них: про приватну власність, з них: визнання права власності

Дядечко І. І.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Постановавід 27.04.2022 по справі 537/2129/18ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Судовий реєстр по справі —537/2129/18

Постанова від 27.04.2022

Постанова
від 27.04.2022 по справі 537/2129/18
ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД