Вирок

від 04.05.2022 по справі 521/2257/22

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 521/2257/22

Пр-ня по справі № 1кп/521/1062/22

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

ВСТУПНА ЧАСТИНА

м. Одеса, Україна

04 травня 2022 року

Малиновський районний суд м. Одеси засідаючи у складі:

Головуючого судді ОСОБА_1

із секретарем судового засідання ОСОБА_2 на стадії судового провадження розглянувши кримінальне провадження № 12022163470000031 від 12.01.2022 року, у відношенні:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,уродженця с.Степанівка Красноокнянськогорайону Одеськоїобласті,громадянина України,який маєсередньо спеціальну освіту,зі слівпрацює газорізачемна будівельнихмайданчиках вм.Одесі,не одружений,який проживаєза адресою: АДРЕСА_1 ,та зареєстрованийв Одеськійобласті,Подільському районі,Окнянській селищнійгромаді,с.Степанівка,раніше несудимого, обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК.

Сторони кримінального провадження, які приймали участь на стадії судового провадження, -

з боку обвинувачення: прокурор ОСОБА_4

з боку захисту: обвинувачений ОСОБА_3 , захисник адвокат ОСОБА_5

інші учасники судового провадження: представник потерпілого юридичної особи ТОВ «ІНТО-МЕТ» ОСОБА_6

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

1.Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.

1.1. ОСОБА_3 29 грудня 2021 року в нічний час, а саме з 02 години 49 хвилин до 03 години 10 хвилин, за попередньою змовою з не встановленою особою, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою викрадення чужого майна, пересвідчившись, що їх дії будуть не поміченими, прибувши за адресою: АДРЕСА_2 , перелізли через паркан та проникли на територію ТОВ «ІНТО-МЕД».

Діючи за домовленістю, ОСОБА_3 за допомогою гайкового ключа зламав навісний замок дверей металевого контейнеру та проникли в середину, звідки винесли 3 білих мішки з ломом та брухтом виробів із міді загальною вагою 66 кг., вартість яких складає 15642 гривні та 1 мішок лому і брухту виробів з бронзи вагою 28,70 кг. Вартістю 4276 гривень, які належать ТОВ «ІНТО-МЕД». Перекинувши 4 білих мішка з ломом та брухтом виробів із міді та бронзи через паркан території ТОВ «ІНТО-МЕД», покинули місце вчинення кримінального правопорушення.

Внаслідок умисних злочинних дій ОСОБА_3 та невстановлена особа, матеріали стосовно якої виділено в окреме провадження, спричинили ТОВ «ІНТО-МЕД» майнову шкоду на загальну суму 19918,30 гривень.

1.2.Суд кваліфікує дії обвинуваченого ОСОБА_3 за ч. 3 ст. 185 КК, за кваліфікуючими ознаками: таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинена за попередньою змовою групою осіб, поєднана з проникненням у сховище.

2.Докази на підтвердження встановлених судом обставин.

2.1.Обвинувачений ОСОБА_3 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю та показав, що дійсно 29 грудня 2021 року він вирішив вчинити крадіжку металу з бази підприємства. Для чого, він заздалегідь попросив свого знайомого, який в теперішній час знаходиться десь на Західній Україні, разом викрасти вказане майно. Заздалегідь він також організував автомобіль «таксі», який не був обізнаний про наміри і дії ОСОБА_3 . Прибувши на місце, ОСОБА_3 за допомогою гайкового ключа зламав навісний замок на контейнері де зберігався метал у мішках та викрав його спільно із товаришем. Про метал він знав, оскільки поряд на території працював в іншому підприємстві. Злочин вчинив у зв`язку із тяжкими матеріальними труднощами. Йому не виплатили за останню виконану роботу грошові кошти, які були вкрай необхідні його батькам на звичайні соціальні потреби та його молодшій сестрі, яка навчається у школі. В теперішній час шкодує про вчинені дії, щиро розкаюється.

2.2.За згодою учасників судового провадження суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин інкримінованого обвинуваченому правопорушення, які ніким не оспорюються і на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням доказів обставин, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого та обтяжують чи пом`якшують покарання. При цьому судом з`ясовано правильність розуміння обвинуваченим та представником потерпілого обставин щодо недоцільності дослідження доказів, добровільність їх позиції, та роз`яснено вимоги ч. 3 ст. 349 КПК, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

2.3.Таким чином, суд ухвалює вирок в особливому порядку без дослідження будь-яких доказів обставин передбачених п. п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 91 КПК.

3.Обставини, які пом`якшують або обтяжують покарання.

3.1.Обставинами які пом`якшують покарання обвинуваченого є: щире каяття; активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення; добровільне відшкодування завданої шкоди.

3.2.Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого судом не встановлено.

4.Мотиви призначення покарання.

4.1.При визначені виду та міри покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного, його вік та соціальне положення, характер, мотиви та обставини вчинених злочинів, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

4.2.Даючи оцінку особистості обвинуваченого, судом встановлено, що ОСОБА_3 знаходиться у віці 25 років. Отримав середньо-спеціальну освіту. Не офіційно працює газорізачем у приватній фірмі. Своєї сім`ї не створив. Має батьків, які проживають у селі Степанівка Окнянської селищної громади. Батько працює на комбайні у фермера, мати домогосподарка. Має двох молодших сестер, одна навчається у школі у 10 класі, старша в м. Одесі працює в магазині продавцем консультантом.

4.3.Вказаний злочин вчинив в зв`язку з тяжким матеріальним становищем. Село де проживають батьки дуже маленьке. Роботи майже не має, тому мати і не працює, а займається лише домашнім господарством. Батько заробляє не велику суму грошей. Відповідно батьки і сестра, що навчається потребують матеріальної допомоги. Саме в той час, ОСОБА_3 закінчив роботу в м. Херсон і з ним замовник не розрахувався. Гроші в той час були вкрай необхідні його сім`ї, тому він вирішив скоїти вказаний злочин. Йому здавалось, що саме таким шляхом можливо вирішити фінансову скруту.

4.4.До судового засідання повністю відшкодував завдану шкоду потерпілому юридичній особі. Грошові кошти отримав від наймодавця, за виконану роботу і одразу її віддав на відшкодування шкоди.

4.5.Суд вважає, що дії ОСОБА_3 показують нерозуміння основ суспільних відносин власності. Певні критичні події життя, призводять до бажання допомогти собі за рахунок незаконних дій, які на думку суду не є не тільки розумними, але й необхідними. Ступінь суспільної небезпеки вказаного правопорушення є середнім. До небезпечних ознак вказаного злочину суд відносить таємність та проникнення у сховище, за допомогою відповідних механічних засобів. Інформованість ОСОБА_3 про наявність цінного майна (виробів з меді), є складової морального відношення останнього до такої інформації, а саме можливість використати відповідну інформацію для злого умислу крадіжки.

4.6.Будь-яке правопорушення не може бути залишене без належної та розумної відповіді держави, оскільки це є гарантією забезпечення правопорядку в суспільстві. Таке покарання повинно бути як необхідним, так і доцільним. Як вже неоднаразово зазначалось судом раніше у вироках, «…при помсті або покаранні треба мати на увазі не шкоду в минулому, а благо в майбутньому; інакше кажучи, накладати покарання можна лише з метою, щоб виправити самого злочинця або щоб інші люди, залякані його покаранням, стали краще»1.

4.7.Суд вважає, що обвинуваченому ОСОБА_3 необхідно призначити покарання відповідно до санкції ч. 3 ст. 185 КК у вигляді позбавлення волі. Разом з тим, вважає за можливе застосувати до нього положення ст. 75 КК і звільнити обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, оскільки вважає, що його виправлення можливо без відбуття покарання у вигляді позбавлення волі. При цьому іспитовий строк необхідно встановити обвинуваченому мінімальною тривалістю. Така правова позиція суду випливає з фактичних обставин правопорушення, які свідчать про порушення обвинуваченим лише відносин власності, при цьому інші суспільні відносини, блага та права які охороняються законом не порушені. А також в зв`язку з тим, що шкода потерпілій особі відшкодована в повному обсязі. Призначаючи покарання з випробуванням, суд вважає за необхідне застосувати положення ст. 76 КК і покласти на обвинуваченого певні обов`язки.

4.8.Призначене покарання відповідає також досудовій доповіді, яка складена на підставі ухвали суду 26.04.2022 року. За висновками доповіді ризик вчинення повторного кримінального правопорушення ОСОБА_3 оцінюється як середній. Ризик небезпеки для суспільства, у тому числі окремих осіб оцінюється як низький.

4.9.Суд не встановлює обов`язок передбачений п. 6 ч. 3 ст. 76 КК у вигляді читанні літератури, оскільки ОСОБА_3 майже постійно працює, задля своїх потреб і потреб своєї сім`ї (батьків, сестри). З його слів можливо зрозуміти, що він не має навіть вихідних днів і кожний день намагається заробити кошти на матеріальне забезпечення. Тобто обтяження у вигляді читання літератури як частина покарання буде занадто суворим у даному випадку.

4.10.Окрім того, зі слів ОСОБА_3 він вступив до місцевої територіальної оборони, відповідно буде здійснювати чергування у нічний час доби. Такі обставини в теперішній час об`єктивно позбавляють можливості вільного володіння своїм часом.

5.Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, яким керувався суд.

5.1.Питання щодо скасування арешту майна, суд приймає на підставі ч. 4 ст. 174 КПК, відповідно до якої, суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна.

5.2.Речові докази 1)поліпропіленовий мішок, білого кольору, з металевими дротами, відповідно до п. 5 ч. 9 ст. 100 КПК повернути власнику потерпілому, юридичній особі ТОВ «ІНТО-МЕД».

5.3.Враховуючи вид покарання, суд вважає що підстав для застосування будь-якого запобіжного заходу обвинуваченому не має.

5.4.Ухвалюючи вирок, суд керується ст. ст. 370, 373, 374 КПК.

РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА

1.1.Визнати ОСОБА_3 , винним у скоєні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК та призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

1.2.Відповідно до ст. 75 КК, звільнити ОСОБА_3 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням строком на 1 (один) рік, поклавши на ОСОБА_3 обов`язки, передбачені п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК:

-періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

-повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи;

1.3.Початок строку відбування покарання обвинуваченому з іспитовим строком обчислювати з моменту проголошення вироку суду.

1.4.Будь-який запобіжний захід до обвинуваченого не застосовувати.

1.5.Скасувати арешт майна, який накладений ухвалою слідчого судді Малиновського районного суду м. Одеси від 18.01.2022 року, а саме з: 1) поліпропіленового мішка, білого кольору, з металевими дротами.

1.6.Скасувати заборону накладену ухвалами слідчих суддів у вигляді заборони розпоряджатись та користуватись вказаним майном.

1.7.Речовідокази укримінальному провадженні:1)поліпропіленовий мішок,білого кольору,з металевимидротами повернути власнику потерпілому, юридичній особі ТОВ «ІНТО-МЕД».

1.8.Вирок суду першої інстанції, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

1.9.Апеляційна скарга на вирок суду, може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

1.10.Судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

1.11.Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору та не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

С У Д Д Я: О.В.Гарський

[1] Томас Гоббс (1588-1679) англійський філософ; Основи філософії, Частина третя «Про громадянина», 1642 р.; Вибрані твори у двох томах, Видавництво «Думка», 1964 р. Том 1, С. 330.

1 Томас Гоббс (1588-1679) англійський філософ; Основи філософії, Частина третя «Про громадянина», 1642 р.; Вибрані твори у двох томах, Видавництво «Думка», 1964 р. Том 1, С. 330.