Постанова

від 02.05.2022 по справі 902/1021/16

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 травня 2022 року Справа № 902/1021/16

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючий суддя Мельник О.В.

суддя Олексюк Г.Є.

суддя Гудак А.В.

при секретарі судового засідання Стафійчук К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю-виробниче об`єднання "Контакт-ЛТД" на ухвалу господарського суду Вінницької області від 10.03.2022р. у справі № 902/1021/16

за позовом заступника керівника Вінницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Вінницької міської ради

до товариства з обмеженою відповідальністю-виробниче об`єднання "Контакт-ЛТД"

про стягнення 73341,16 грн.

за участю представників:

позивача - Сторчак Т.В.;

відповідача Мельник В.О.;

прокуратури - Ковальчук І.Л.

ВСТАНОВИВ:

14.02.2022 року Вінницька міська рада звернулась до господарського суду Вінницької області із заявою від 10.02.2022 р., в якій просить суд видати дублікати судових наказів у справі №902/1021/16.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 10.03.2022 р. заяву Вінницької міської ради про видачу дублікатів наказів у справі №902/1021/16 задоволено. Видано Вінницькій міській раді дублікати наказів господарського суду Вінницької області від 06.06.2017 р. у справі 902/1021/16.

Не погоджуючись з прийнятою ухвалою від 10.03.2022 р. товариство з обмеженою відповідальністю-виробниче об`єднання "Контакт-ЛТД" звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Вінницької області від 10.03.2022 року та прийняти нове рішення, яким у задоволенні заяви про видачу дублікатів наказів відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, зокрема, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які підтверджували б факт втрати позивачем виконавчого документа та переривання строку на його пред`явлення до виконання, як зазначено в п.п.19.4 п.19 розділу XI "Перехідні положення" ГПК України. Зазначене свідчить, що ухвала господарського суду Вінницької області від 10.03.2022 у справі №902/1021/16 прийнята з порушенням норм процесуального права, в умовах нез`ясування та недоведеності обставин, що мають значення для справи.

Вінницька обласна прокуратура подала до суду відзив на апеляційну скаргу, в якому остання вважає, що в матеріалах справи містяться належні докази втрати виконавчого документа та переривання строку на пред`явлення його до виконання, а тому ухвала господарського суду Вінницької області від 10.03.2022 року винесена з дотриманням норм процесуального права на підставі п.19.4. Перехідних положень ГПК України, на підставі повно та всебічно з`ясованих обставин справи, підтверджених належними та допустимими доказами.

Вінницька міська рада подала відзив на апеляційну скаргу, зазначаючи, що матеріалами справи доведено підстави видачі дубліката наказів, а саме: втрату виконавчого документа та переривання строку на його пред`явлення до виконання, що підтверджується листом Другого відділу ДВС у м. Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 14.12.2021 року.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.04.2022 року відкладено розгляд апеляційної скарги на "03" травня 2022 р., зобов`язано керівника Другого відділу ДВС у м. Вінниці Центрально-західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) надати суду матеріали виконавчого провадження №59677668 щодо виконання судових наказів від 06.06.2017 року у справі №902/1021/16 господарського суду Вінницької області, витребувано у господарського суду Вінницької області всі матеріали справи №902/1021/16.

На виконання ухвали від 19.04.2022 року до суду надійшли всі матеріали справи №902/1021/16 та матеріали виконавчого провадження №59677668 щодо виконання судових наказів від 06.06.2017 року у справі №902/1021/16.

Відповідно до ч. 1, 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши апеляційну скаргу в межах вимог та доводів наведених в ній, відзиви на апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим господарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваної ухвали норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції рішенням господарського суду Вінницької області від 14.02.2017 р. у справі № 902/1021/16 позов заступника керівника Вінницької місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Вінницької міської ради до товариства з обмеженою відповідальністю - виробниче об`єднання "Контакт-ЛТД" про стягнення 73 341 грн. 16 коп. задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю - виробниче об`єднання "Контакт-ЛТД" на користь Вінницької міської ради 66 833 грн 56 коп. збитків. У стягненні 6 507 грн. 60 коп. збитків відмовлено. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю - виробниче об`єднання "Контакт-ЛТД" на користь Вінницької місцевої прокуратури 1 255 грн. 73 коп. відшкодування витрат по сплаті судового збору.

03.03.2017 р. на виконання вказаного рішення було видано відповідні накази про примусове виконання рішення.

Постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 10.05.2017 р. апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю - виробниче об`єднання "Контакт-ЛТД" на рішення господарського суду Вінницької області від 14.02.2017 р. у справі № 902/1021/16 залишено без задоволення, а рішення господарського суду Вінницької області від 14.02.2017 р. у справі № 902/1021/16 залишено без змін.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 06.06.2021 р. визнано накази господарського суду Вінницької області від 03.03.2017 р. у справі № 902/1021/16 такими, що не підлягають виконанню, оскільки останні видано до набрання рішення суду першої інстанції від 14.02.2017 р. законної сили.

06.06.2017 р. на виконання постанови Рівненського апеляційного господарського суду, яка набрала законної сили 10.05.2017 р., господарським судом Вінницької області були видані накази.

25.07.2019р. виконавчими органами Вінницької міської ради направлено до Замостянського відділу ДВС у місті Вінниці заяву про повторне пред`явлення до виконання судових наказів по справі №902/1021/16.

06.08.2019 року державним виконавцем було відкрито виконавче провадження №59677668 з виконання наказів від 06.06.2017 р. господарського суду Вінницької області у справі №902/1021/16.

28.02.2020 року державним виконавцем у виконавчому провадженні №59677668 винесена постанова про повернення виконавчого документу стягувачу у зв`язку з відсутністю майна у боржника на яке можливо звернути стягнення згідно п.2 ст.37 ЗУ "Про виконавче провадження".

Судом апеляційної інстанції встановлено, що виконавчими органами Вінницької міської ради неодноразово направлялись до Замостянського відділу ДВС у м. Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) запити про надання інформації щодо виконання судового наказу господарського суду Вінницької області по справі №902/1021/16, про направлення на адресу виконавчих органів Вінницької міської ради належним чином завіреної копії супровідного листа, постанови про закриття виконавчого провадження по справі №902/1021/16, докази направлення (повернення) судового наказу господарського суду Вінницької області по справі №902/1021/16 на адресу виконавчих органів Вінницької міської ради, а також копії доказів з відміткою про вручення поштової кореспонденції вищезазначених документів.

У відповідь на запити, 17.12.2021 р. на адресу Вінницької міської ради від Другого відділу ДВС у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції надійшов лист, відповідно до якого останній зазначає про відсутність підтвердження направлення судового наказу №902/1021/16 від 06.06.2017 року на адресу стягувача, оскільки у журналі вихідної кореспонденції немає відомостей щодо підтвердження факту направлення документів рекомендованим листом.

У зв`язку з тим, що постанова про повернення виконавчого документу та самі судові накази на адресу позивача не надходили, Вінницька міська рада вважає, що існують усі підстави для видачі їх дублікатів у справі 902/1021/16, згідно п.19.4 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.

Аналізуючи встановлені обставини справи та надаючи їм оцінку в процесі апеляційного перегляду колегія суддів враховує наступне.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно ч.1 ст.327 Господарського процесуального кодексу України, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Порядок вирішення питання щодо видачі дубліката виконавчого документа (наказу суду) до дня початку функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих документів визначено підпунктом 19.4 пункту 19 розділу ХІ "Перехідні положення" ГПК України.

Пунктом 19.4 розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.

Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що ГПК України не надає суду права відмовити у задоволенні заяви про видачу дубліката наказу з мотивів її необґрунтованості та не зобов`язує наводити причини втрати наказу. За умови встановлення факту невиконання судового рішення видача дубліката наказу не порушує прав боржника та не покладає на нього додаткових зобов`язань, оскільки дублікат наказу має повністю відтворювати втрачений наказ, у тому числі містити дату його видачі. Натомість відсутність наказу унеможливлює виконання рішення суду та порушує його права. (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.07.2021 у справі №18/1147/11).

Отже, умовою для видачі дубліката наказу суду є подання відповідної заяви до суду відповідно до підпункту 19.4 пункту 19 розділу XI "Перехідні положення" ГПК України протягом строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення. Ураховуючи викладене, під час вирішення питання про можливість видачі судом дубліката виконавчого документа на підставі звернення до суду з такою заявою обов`язковому з`ясуванню підлягають обставини дотримання заявником строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Якщо строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання не сплив або суд його поновив, то заява про видачу дубліката втраченого документа вважається поданою у межах встановленого для пред`явлення його до виконання строку. Натомість, коли строк для пред`явлення виконавчого документа до виконання сплив, і суд його не поновив, то за результатами розгляду заяви про видачу дубліката втраченого виконавчого документа суд відмовляє у задоволенні цієї заяви (висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 21.08.2019 у справі N 2-836/11).

Відповідно до частини 1 статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції станом на 06.06.2017 року), виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, судові накази від 06.06.2017 р. пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців (т.2 а.с.105-106).

Варто зазначити, що стягувачем у даних наказах є Вінницька міська рада, яка згідно з ч.1 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування" є органом місцевого самоврядування, що представляє відповідні територіальні громади та здійснює від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. А тому, виконавчий документ (наказ суду), виданий 06.06.2017 р. у справі №902/1021/16, підлягав пред`явленню стягувачем до примусового виконання протягом трьох років з дня набрання постанови законної сили.

Крім того, частиною 4 статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" (станом на 06.06.2017 року) передбачено, що строки пред`явлення виконавчого документа до виконання перериваються у разі пред`явлення виконавчого документа до виконання та надання судом, який розглядав справу як суд першої інстанції, відстрочки або розстрочки виконання рішення.

Частина 5 ст. 12 ЗУ "Про виконавче провадження" передбачає, що у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред`явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв`язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Колегія суддів встановила, що 25.07.2019 р. виконавчими органами Вінницької міської ради було направлено до Замостянського відділу ДВС у місті Вінниці заяву про повторне пред`явлення до виконання судових наказів по справі №902/1021/16.

Зважаючи на це, відповідно до статті 12 Закону України "Про виконавче провадження" строк пред`явлення цього виконавчого документа до виконання перервався.

28.02.2020 року державним виконавцем у виконавчому провадженні №59677668 винесена постанова про повернення виконавчого документу стягувачу у зв`язку з відсутністю майна у боржника на яке можливо звернути стягнення згідно п.2 ст.37 ЗУ "Про виконавче провадження".

Дослідивши оригінали матеріалів виконавчого провадження №59677668, судом апеляційної інстанції встановлено, що вказані матеріали містять лист №18829/17.24-25/18 від 28.02.2020 р. Замостянський відділ ДВС у місті Вінниці Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про направлення для виконання та до відома на адресу стягувача постанову від 28.02.2020 та накази №902/1021/16 від 06.06.2017 р.

Однак, в матеріалах виконавчого провадження відсутні жодні докази на підтвердження факту направлення вищевказаних документів рекомендованим листом на адресу стягувача та його отримання останнім, після винесення 28.02.2020 постанови про його повернення.

Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що строк виконання судового наказу є зупиненим з моменту направлення постанови про повернення виконавчого документу стягувачу, тобто з 28.02.2020 р.

Таким чином, вірним є висновок суду першої інстанції про те, що вимога Вінницької міської ради про видачу дублікатів наказів у справі №902/1021/16 є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Доводи апелянта щодо відсутності доказів, які підтверджували б факт втрати позивачем виконавчого документа, судовою колегією відхиляються, оскільки для мети отримання дубліката наказу, виданого на виконання чинного рішення (а іншого не доведено), стягувач не повинен доводити фізичної втрати оригіналу наказу, а має доводити відсутність у нього виконавчого документу, який йому видано, та, як наслідок, відсутність у нього можливості звернутися до органів виконання, оскільки його прагненням є лише виконання чинного судового рішення (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного суду від 16 лютого 2022 року справа №10/246).

Крім того, доводи скаржника щодо невірно зазначеної дати судового рішення суд оцінює критично, оскільки вважає, це технічною опискою суду першої інстанції, що в свою чергу не позбавляє суд з власної ініціативи або за заявою учасників справи її виправити, відповідно до ст. 243 ГПК України.

Згідно з ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Було б незрозуміло, якби ст. 6 детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, - і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо тлумачити статтю 6 як таку, що стосується виключно доступу до судового органу та судового провадження, то це могло б призводити до ситуацій, що суперечать принципу верховенства права, який договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина "судового розгляду" (див. рішення від 19.03.97 зі справи "Горнсбі проти Греції" (Hornsby v. Greece); рішення від 20.07.2004 зі справи "Шмалько проти України").

Як вказано у рішенні Європейського суду з прав людини у справі від 05.07.2012 "Глоба проти України", пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності.

Таким чином, місцевим господарським судом повністю з`ясовані обставини, що мають значення для справи. Висновки, викладені в ухвалі місцевого господарського суду, відповідають обставинам справи. Судом не порушені та правильно застосовані норми матеріального та процесуального права. За таких обставин підстав для зміни, скасування ухвали місцевого господарського суду не вбачається. Натомість, доводи відповідача, викладені у апеляційній скарзі, є безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Оскільки відсутні підстави для скасування судового рішення першої інстанції, судовий збір за подачу апеляційної скарги покладається на скаржника згідно ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Вінницької області від 10.03.2022 р. у справі №902/1021/16 залишити без змін, апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю-виробниче об`єднання "Контакт-ЛТД" - без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "06" травня 2022 р.

Головуючий суддя Мельник О.В.

Суддя Олексюк Г.Є.

Суддя Гудак А.В.