Рішення

від 18.04.2022 по справі 160/3281/22

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2022 року Справа № 160/3281/22

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Тулянцевої І.В. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Фермерського господарства «САПФІР ПЛЮС» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

11.02.2022 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фермерського господарства «САПФІР ПЛЮС» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби України у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП 44118658) від 15.12.2021 №2947 про відповідність платника податку на додану вартість - Фермерського господарства «САПФІР ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 42026246, місцезнаходження: 51471, Дніпропетровська область, Павлоградський район, с.Карабинівка, вул. Центральна, буд. 33) критеріям ризиковості платника податку, на підставі пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління Державної податкової служби України у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП: 44118658, місцезнаходження: Україна, 49005, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Сімферопольська, будинок 17-А) виключити Фермерське господарство «САПФІР ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 42026246, місцезнаходження: 51471, Дніпропетровська область, Павлоградський район, с.Карабинівка, вул. Центральна, буд. 33) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

В обґрунтування позовних вимог зазначається, що 15 грудня 2021 року Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області було прийнято рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податків №2947, згідно з яким контролюючим органом визнано ФГ «САПФІР ПЛЮС» таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податків через відповідність підприємства п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку на підставі того, що аналіз наявної податкової інформації свідчить про можливе формування податкового кредиту без реального здійснення господарських операцій. В подальшому, позивач скористався своїм правом на надання пояснень та їх документального підтвердження із залученням документів, підтверджуючих реальність здійснення підприємством господарської діяльності та невідповідності критеріям ризиковості платника податку (інформація щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості вих. №22/01/04 від 30 січня 2022 року), що, на думку позивача, було цілком достатньою підставою для прийняття рішення, щодо невідповідності ФГ «САПФІР ПЛЮС» критеріям ризиковості платника податку. Однак, рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 04.02.2022 №247 з урахуванням отриманих від платника податку пояснень та копій відповідних документів від 30.01.2022 №22/01/04 встановлено відповідність ФГ «САПФІР ПЛЮС» п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. В обґрунтуванні рішення зазначено: «Підприємством надано повідомлення про надання інформації та копії документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку у неповному обсязі». Водночас, позивач наголошує, що відповідачем жодним чином не зазначено, які саме документи не було надано позивачем та не вказано щодо необхідності надати будь-які додаткові пояснення або конкретні документи, необхідні для прийняття рішення про виключення ФГ «САПФІР ПЛЮС» з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості. При цьому, позивачем також зазначається, що в спірному рішенні Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби України у Дніпропетровській області від 15.12.2021 № 2947 не наведено жодних доказів, що підтверджують факти формування позивачем податкового кредиту без реального здійснення господарських операцій з посиланням на відповідні документи, а також не вказано, на підставі чого було прийнято таке рішення, натомість контролюючим органом лише процитовано зміст п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків. Таким чином, на думку позивача, таке рішення податкового органу є безпідставним, необґрунтованим, таким, що порушує норми податкового законодавства, права та охоронювані законом інтереси позивача та перешкоджає здійсненню ним нормальної господарської діяльності, а, отже, є протиправним та підлягає скасуванню.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 лютого 2022 року вказана позовна заява Фермерського господарства «САПФІР ПЛЮС» прийнята до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №160/3281/22 за цією позовною заявою, призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами з 21.03.2022 року, а також встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

14 квітня 2022 року до канцелярії суду надійшов відзив ГУ ДПС у Дніпропетровській області на позовну заяву Фермерського господарства «САПФІР ПЛЮС», в якому відповідач, заперечує проти задоволення позовних вимог, які заявлені до нього, посилаючись на те, що ФГ "САПФІР ПЛЮС" (код 42026246), обліковується як платник податків за основним місцем обліку (стан: 0) в ГУ ДПС у Дніпропетровській області (Павлоградський район), основний вид діяльності: 01.11.вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур. Підприємство включено до переліку ризикових платників рішенням від 15.12.2021 № 2947. Аналізом фінансово - господарської діяльності ФГ "САПФІР-ПЛЮС", згідно даних ЄРПН, встановлено, що підприємством придбано Товар: - Автомобіль TOYOTA LAND CRUISER 150 2.755L WAGON A/T Суфікс Z5 JTEBR3FJ10K208131 1GD8744192 (доук.), ціна - 1416,0 тис. грн., сума ПДВ - 283,2 тис.грн., що складає 53% від загального ПК. Ділова мета - це причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект в результаті господарської діяльності. Економічний ефект, зокрема, але не виключно, передбачає приріст (збереження) активів платника податків, та/або їх вартості, а також створення умов для такого приросту (збереження) у майбутньому. З урахуванням того, що згідно даних довідки № 20-ОПП на підприємстві відсутня достатня кількість сільськогосподарської техніки для збирання врожаю, наприклад комбайн, та обробітку землі, наприклад (сівалки, культиватори, тощо) можна зробити висновок, що ФГ «САПФІР-ПЛЮС» відсутня ділова мета та платник не має наміру одержати економічний ефект за рахунок придбання автомобіля преміум класу. Придбання послуг щодо збиранню врожаю, згідно даних ЄРПН за 2021 рік, відсутні. Також, відповідач зазначає, що проведено аналіз 2020 року, згідно якого встановлено, що підприємство в 2020 році здійснює придбання тільки товару «озима пшениця Каділон еліта» 2 т ( ПН №54 від 26.08.2021), при цьому ж в 2020 році здійснює реалізацію пшениці 193 т (ПН № 1,2 від 08.08.2020 та 10.08.2020, та ПН № 1 від 11.11.2020 ) та соняшника 72 т (ПН № 1,2 11.09.2020 та 24.09.2020), однак придбання насіння соняшника відсутнє. Згідно аналізу даних ЄРПН 2018-2019 роки придбання насіння соняшника відсутнє Підприємство є платником ПДВ з 01.07.2018 року. Аналіз наявної податкової інформації свідчить про можливе формування податкового кредиту без реального здійснення господарських операцій. За таких обставин, відповідач вважає спірне рішення обґрунтованим. Щодо позовних вимог ФГ «САПФІР-ПЛЮС» про виключення з переліку ризикових платників податків відповідач зазначав, що для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю і така інформація не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Висновки, наведені в протоколі, є відображенням дій працівників податкових органів і самі по собі не породжують правових наслідків для платника податків та, відповідно, такий протокол не порушує прав останнього. Внесення суб`єктом владних повноважень ФГ «САПФІР-ПЛЮС» до переліку ризикових не створює жодних перешкод для діяльності платника податку. За таких обставин, дії контролюючого органу щодо внесення до переліку ризикових ФГ «САПФІР-ПЛЮС» є лише службовою діяльністю працівників ДПС з виконання своїх професійних обов`язків зі збирання доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Зазначені дії самі по собі не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов`язкових юридичних наслідків. Таким чином, відповідач вважає позовні вимоги безпідставними та недоведеними.

Відповідно до ч.1 ст.257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.

Згідно з ч.1 ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Частиною 4 статті 243 КАС України встановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно з ч.5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи та надані сторонами докази, проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі, з огляду на таке.

Судом встановлено, що Фермерське господарство «САПФІР-ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 42026246) є юридичною особою, зареєстрованою 28.03.2018 р. про що внесено запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, номер запису 12321020000004456, взято на облік як платника податків Західно-Донбаським ОДПІ ГУ ДФС у Дніпропетровській (Павлоградський р-н) 28.03.2018 року, основний вид діяльності - 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур.

Фермерське господарство «САПФІР-ПЛЮС» з 01.07.2018 року є платником єдиного податку 3 групи, що підтверджується Витягом з реєстру платників єдиного податку від 20.08.2020 року №81843/04-36-54-30 та з 01.07.2018 року є платником податку на додану вартість, що підтверджується Витягом №1804244500020 від 16.08.2018 р.

Судом також встановлено, що у протоколі засідання комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №310 від 15.12.2021 р. зазначено, що аналізом фінансово-господарської діяльності ФГ «САПФІР-ПЛЮС», згідно даних ЄРПН, встановлено, що підприємством придбано Товар: - Автомобіль TOYOTA LAND CRUISER 150 2.755L WAGON A/T Суфікс Z5 JTEBR3FJ10K208131 1GD8744192 (доук.), ціна - 1416,0 тис. грн., сума ПДВ - 283,2 тис. грн., що складає 53% від загального ПК. Ділова мета - це причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект в результаті господарської діяльності. Економічний ефект, зокрема, але не виключно, передбачає приріст (збереження) активів платника податків, та/або їх вартості, а також створення умов для такого приросту (збереження) у майбутньому. З урахуванням, того що згідно даних 20-ОПП на підприємстві відсутня достатня кількість сільськогосподарської техніки для збирання врожаю, наприклад комбайн, та обробітку землі, наприклад (сівалки, культиватори, тощо) можна зробити висновок, що ФГ «САПФІР-ПЛЮС» відсутня ділова мета та платник не має наміру одержати економічний ефект за рахунок придбання автомобіля преміум класу. Придбання послуг щодо збиранню врожаю згідно даних ЄРПН за 2021 рік відсутні. Також, проведено аналіз 2020 року, згідно якого встановлено, що підприємство в 2020 році здійснює придбання тільки товару «озима пшениця Каділон еліта» 2 т ( ПН №54 від 26.08.2021), при цьому ж в 2020 році здійснює реалізацію пшениці 193 т (ПН № 1,2 від 08.08.2020 та 10.08.2020, та ПН № 1 від 11.11.2020 ) та соняшника 72 т (ПН № 1,2 11.09.2020 та 24.09.2020), однак придбання насіння соняшника відсутнє. Згідно аналізу даних ЄРПН 2018-2019 роки придбання насіння соняшника відсутнє Підприємство є платником ПДВ з 01.07.2018 року. Аналіз наявної податкової інформації свідчить про можливе формування податкового кредиту без реального здійснення господарських операцій. Таким чином, сукупність фактів та обставин характерезують ризиковість платника податку на додану вартість для включення до Реєстру ризикових підприємств.

Рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №2947 від 15 грудня 2021 року, Фермерське господарство «САПФІР-ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 42026246) визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податків на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку ( аналіз наявної податкової інформації свідчить про можливе формування податкового кредиту без реального здійснення господарських операцій.)

Позивач скористався своїм правом на надання пояснень та їх документального підтвердження та подав до контролюючого органу інформацію щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості вих. №22/01/04 від 30 січня 2022 року із залученням 100 документів, підтверджуючих реальність здійснення ФГ «САПФІР-ПЛЮС» господарської діяльності.

Про отримання контролюючим органом поданих позивачем пояснень та копій документів для прийняття рішення щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку свідчить квитанція №2 від 31.01.2022 р.

Проте, рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 04.02.2022 №247 з урахуванням отриманих від платника податку пояснень та копій відповідних документів від 30.01.2022 №22/01/04 встановлено відповідність ФГ «Сапфір Плюс» п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Податкова інформація: «Підприємством надано повідомлення про надання інформації та копії документів щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку у неповному обсязі».

Не погодившись із прийнятим відповідачем рішенням про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податків №2947 від 15 грудня 2021 року, останній звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України.

Пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України) визначено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1165 на виконання вимог пункту 201.16 статті 201 ПК України затверджено Порядок з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165), який визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, права та обов`язки їх членів.

Відповідно до пункту 2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації; критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик; ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту а або б пункту 185.1 статті 185, підпункту а або б пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 ПК України за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку.

Згідно з пунктом 3 Порядку №1165 податкові накладні/розрахунки коригування (крім розрахунків коригування, складених у разі зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, та розрахунків коригування, складених на неплатника податку), що подаються для реєстрації в Реєстрі, перевіряються щодо відповідності ознакам безумовної реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі - ознаки безумовної реєстрації).

Відповідно до пункту 4 Порядку №1165 у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі.

Пункт 5 Порядку №1165 передбачає, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до пункту 6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення. Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4). Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Суд зазначає, що аналіз наведених вище правових норм дає підстави вважати, що положеннями Порядку № 1165 передбачено певний алгоритм дій контролюючого органу, за результатом виконання якого ним може бути прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Зокрема, пункт 5 наведеного Порядку передбачає, що перевірці відповідності критеріям ризиковості платника податку показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, підлягає тільки той платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації.

З аналізу вищенаведеної норми вбачається, що законодавцем встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Так, вирішенню Комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, потім моніторинг платника податку, податкової накладної/ розрахунку коригування.

Крім того, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності позивача Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання підприємством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

При цьому моніторинг проводиться в автоматизованому порядку.

З огляду на викладене, контролюючий орган має дотримуватись послідовності дій при прийнятті відповідного рішення.

Право комісії регіонального рівня щодо розгляду питання про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку самостійно ініціювати процедуру розгляду вказаного питання лише з підстав наявності податкової інформації Порядком № 1165 не передбачено.

Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово- господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Як встановлено судом, Комісією прийнято рішення про відповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. У графі Податкова інформація зазначено: аналіз наявної податкової інформації свідчить про можливе формування податкового кредиту без реального здійснення господарських операцій.

В оскаржуваному рішенні відповідачем, в рядку "Податкова інформація", не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. Натомість контролюючим органом лише процитовано зміст п. 8 Критеріїв ризиковості платника податків.

Водночас, такі обставини вказані у протоколі засідання цієї комісії.

Верховний Суд у постанові від 19 листопада 2021 року по справі № 140/17441/20 зазначив, що при вирішенні спорів такої категорії суди, з огляду на правове регулювання і характер цих відносин, мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Суд зазначає, що комісія, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, має обґрунтувати, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.

Така ж позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 листопада 2021 року по справі №340/1098/20.

Так, загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

При цьому податкова інформація, наявна у контролюючого органу, є лише статистичними даними, які самі по собі не можуть свідчити про вчинення підприємством порушень та не підтверджує ризиковість платника податків.

Будь-яка податкова інформація, зокрема, надана іншими контролюючими органами носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні закону.

Така позиція підтримується Верховним Судом, про що свідчить правовий висновок останнього, викладений у постановах від 02.04.2020 року по справі №160/93/19, від 04.06.2020 року по справі №340/422/19 та від 16.04.2021 по справі №813/1301/15.

Верховний Суд у постанові від 22 липня 2021 по справі №520/480/20 вказав, що саме лише посилання контролюючого органу про те, що аналіз діяльності товариства свідчить про наявність ризиків маніпулювання показниками податкової звітності та даними Єдиного реєстру податкових накладних, а також мінімізації платежів до бюджету, без належного обґрунтування і документального підтвердження, не може свідчити про відповідність рішення критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень і закріплені у частині другій статті 2 КАС України.

Водночас, позивач з метою спростування сумнівів та доводів контролюючого органу в реальності здійснених ним господарських операцій, припущень щодо ризиковості його фінансово-господарської діяльності подав до контролюючого органу документи на підтвердження здійснення господарських операцій, та добросовісності його як платника податку. (інформація щодо невідповідності платника податку критеріям ризиковості вих. №22/01/04 від 30 січня 2022 року з залученням відповідних документів)

Разом із тим, відповідач не обґрунтував, чому ці документи не були взяті до уваги на підтвердження невідповідності платника податку критерію ризиковості платника податку.

Суд також звертає увагу, що відповідачем доказів того, що контролюючий орган досліджував обставини господарської діяльності позивача станом на момент прийняття рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 04.02.2022 №247 з урахуванням отриманих від платника податку пояснень та копій відповідних документів від 30.01.2022 №22/01/04 - надано не було.

Посилання відповідача про ненадання окремих документів, за відсутності встановленого законодавством вичерпного переліку документів, та за умови не наведення комісією доказів того, що подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність такого рішення.

При цьому внаслідок прийняття рішення про включення платника до переліку ризикових платників податків позивач потрапляє у стан правової невизначеності, оскільки контролюючий орган у рішенні не повідомив, які саме документи необхідно подати для виключення платника податків з переліку ризикових.

Крім того, суд зазначає, що посилання контролюючого органу на «аналіз наявної податкової інформації свідчить про можливе формування податкового кредиту без реального здійснення господарських операцій», як на підставу для прийняття спірного рішення від 15.12.2021 №2947 свідчить про припущення відповідача, без зазначення того, які саме документи або інформація надає підстави так вважати.

Доводи відповідача щодо можливої нереальності здійснення господарських операцій, суд також вважає необґрунтованими, оскільки сумніви та протиріччя контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення визначених ПК України, а не шляхом прийняття рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості.

З урахуванням зазначеного, оскаржуване рішення не містить належних обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків та ГУ ДПС у Дніпропетровській області, як суб`єктом владних повноважень, не доведено існування підстав для застосування до позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідним внесенням до переліку ризикових суб`єктів господарювання.

Окрім того, відповідач не надав суду доказів на підтвердження того, що оскаржуване рішення прийняте за результатами складення та/або подання позивачем для реєстрації в ЄРПН податкової накладної/розрахунку коригування, а також здійснення її автоматизованого моніторингу на відповідність критеріям ризиковості платника податку.

Суд критично ставиться до схеми руху сум ПДВ за 2021 рік (станом на 08.12.2021) долученої до відзиву на позовну заяву, оскільки будь-яка податкова інформація, що наявна в інформаційно-аналітичних базах відносно контрагентів суб`єкта господарювання по ланцюгах постачання, а також податкова інформація, надана іншими контролюючими органами, в тому числі і отримана з причин неможливості проведення документальних перевірок, носить виключно інформативний характер та не є належним доказом в розумінні процесуального закону.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного суду від 04.06.2020 року у справі № №340/422/19.

Таким чином, враховуючи наведене вище, суд зазначає, що розгляд комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН ГУ ДПС у Дніпропетровській області питання відповідності/невідповідності платника податку на додану вартість ФГ «САПФІР ПЛЮС» критеріям ризиковості платника податку здійснено всупереч передбаченому Порядком № 1165 алгоритму.

Суд також вважає необґрунтованими посилання відповідача на те, що спірне рішення про визначення товариства таким, що відповідає пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку, не створюють для позивача жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього юридичних наслідків.

Наслідком прийняття відповідачем спірного рішення та внесення платника податку до переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості, може бути зупинення в автоматичному порядку реєстрації всіх без виключення поданих позивачем податкових накладних/розрахунків коригування, а також прийняття у подальшому рішень про відмову у такій реєстрації, що фактично позбавляє можливості платника податків належним чином здійснювати свою господарську діяльність.

При цьому право на оскарження в судовому порядку рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника визначене в нормі пункту 6 Порядку №1165, за яким у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Право на звернення до суду також передбачене в затвердженій формі рішення (додаток 4 до Порядку № 1165), а саме "Рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку".

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.01.2021 по справі №640/11321/20.

Посилання відповідача на правову позицію Верховного Суду, викладену у постановах від 20.11.2019 у справі № 480/4006/18, від 03.03.2020 у справі № 240/3665/19, від 05.08.2020 у справі № 520/5692/19, від 21.08.2020 у справі №520/6051/19, від 29.09.2020 у справі № 440/1385/19 в межах розгляду цієї справи суд вважає безпідставними, оскільки остання сформульована при застосуванні норм Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117, який станом на час прийняття оскаржуваного рішення у цій справі втратив чинність (01.02.2020).

На даний час спірні правовідносини врегульовано Порядком №1165, згідно якого рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд також в у зазначеній вище постанові від 05.01.2021 по справі № 640/11321/20.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідачем не доведено, що існують підстави для застосування до ФГ «САПФІР-ПЛЮС» пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку з відповідними наслідками у вигляді внесення до переліку ризикових суб`єктів господарювання, у зв`язку з чим рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби України у Дніпропетровській області від 15.12.2021 №2947 про відповідність платника податку на додану вартість - є протиправним та таким що підлягає скасуванню.

Поряд з цим, суд звертає увагу, що згідно статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Отже, на думку суду, належним способом захисту прав ФГ «САПФІР ПЛЮС», який забезпечить їх ефективне поновлення, є зобов`язання Головного управління Державної податкової служби України у Дніпропетровській області виключити позивача з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

За наведених обставин, позовні вимоги ФГ «САПФІР ПЛЮС» підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд зважає на таке.

Частиною 1 статті 143 КАС України визначено, що суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на задоволення позовних вимог, судові витрати зі сплати судового збору, понесені позивачем при зверненні до суду з цією позовною заявою у розмірі 2481,00грн., підлягають відшкодуванню на користь останнього шляхом стягнення цієї суми коштів з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань відповідно до ч.1 ст.139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 242-244, 246, 250, 254, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Фермерського господарства «САПФІР ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 42026246, місцезнаходження: 51471, Дніпропетровська область, Павлоградський р-н, с.Карабинівка, вул. Центральна, буд. 33) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП: 44118658, юридична адреса: 49000, м.Дніпро, вул. Сімферопольська, 17А) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії задовольнити у повному обсязі.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби України у Дніпропетровській області від 15.12.2021 № 2947 про відповідність Фермерського господарства «САПФІР ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 42026246, місцезнаходження: 51471, Дніпропетровська область, Павлоградський р-н, с. Карабинівка, вул. Центральна, буд. 33), як платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язати Головне управління Державної податкової служби України у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП: 44118658, юридична адреса: 49000, м.Дніпро, вул. Сімферопольська, 17А) виключити Фермерське господарство «САПФІР ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 42026246, місцезнаходження: 51471, Дніпропетровська область, Павлоградський р-н, с. Карабинівка, вул. Центральна, буд. 33) з переліку платників податків, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Стягнути з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП: 44118658, юридична адреса: 49000, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17А) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Фермерського господарства «САПФІР ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 42026246, місцезнаходження: 51471, Дніпропетровська область, Павлоградський р-н, с. Карабинівка, вул. Центральна, буд. 33) судові витрати зі сплати судового збору у сумі 2481,00 грн. (дві тисячі чотириста вісімдесят одна гривня 00 копійок).

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст. ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 19 квітня 2022 року.

Суддя І.В. Тулянцева