Рішення

від 27.04.2022 по справі 902/1023/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" квітня 2022 р. Cправа № 902/1023/19(902/508/20)

Господарський суд Вінницької області у складі:

головуючого судді Лабунської Т.І.

за участю: секретаря судового засідання Пшегорської О.Я.

представника позивача - Деркача С.С. (в режимі ВКЗ)

представника ТОВ "Прайд Систем" - Стукальської Г.М.

уповноваженої особи засновників ТОВ "Компанія КМТ" - Гаврилюка П.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: ОСОБА_9 (АДРЕСА_10)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "КМТ" (вул. Дальня, буд. 1, кв. 3, смт. Вороновиця, Вінницький район, Вінницька область, 23252; код 23104877)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Прайд Систем" (пр-т Коцюбинського, 4, м. Вінниця, 21004)

третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача 2 - приватний нотаріус Вінницького міського нотаріального округу Суханова Тетяна Олександрівна (вул. Архітектора Артинова, 22, м. Вінниця, 21050)

про визнання недійсним договору та про скасування рішення про державну реєстрацію прав

у межах справи № 902/1023/19

за заявою: ОСОБА_9 (АДРЕСА_10)

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "КМТ" (вул. Дальня, буд. 1, кв.3, смт. Вороновиця, Вінницький район, Вінницька область, 23252; код 23104877)

про банкрутство

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Господарського суду Вінницької області перебуває справа № 902/1023/19 за заявою Велгевос Ентерпрайзес Лімітед до ТОВ "Компанія "КМТ" про банкрутство.

Провадження у даній справі перебуває на стадії ліквідаційної процедури боржника.

18.05.2020 року до суду від представника Велгевос Ентерпрайзес Лімітед (Velgevos Enterprises Limited) надійшла позовна заява № 8637 від 16.05.2020 року до ТОВ "Компанія "КМТ" та ТОВ "Прайд Систем" про визнання недійсним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 21.08.2019 № 1453 та скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записів про право власності від 21.08.2019 року № 32742099, №32732626, в межах справи № 902/1023/19.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 08.10.2020 року у позові відмовлено повністю.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.01.2021 року скасовано рішення Господарського суду Вінницької області від 08.10.2020 року в частині відмови у задоволенні позову. Прийнято нове рішення, яким позовну заяву Велгевос Ентерпрайзес Лімітед (Velgevos Enterprises Limited) до ТОВ "Компанія "КМТ" та ТОВ "Прайд Систем" задоволено у повному обсязі.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.12.2021 року постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 11.01.2021 року та рішення Господарського суду Вінницької області від 08.10.2020 року у справі № 902/1023/19(902/508/20) скасовано.

Справу № 902/1023/19(902/508/20) направлено на новий розгляд до Господарського суду Вінницької області.

10.01.2022 року справа надійшла до Господарського суду Вінницької області.

Відповідно до Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.01.2022 року справу 902/1023/19(902/508/20) розподілено судді Лабунській Т.І.

Ухвалою суду від 13.01.2022 року справу № 902/1023/19(902/508/20) прийнято до свого провадження суддею Лабунською Т.І. та призначено підготовче засідання у справі на 02.02.2022 року.

01.02.222 року до суду від ТОВ "Прайд Систем" надійшли пояснення від 31.01.2022 наступного змісту.

На переконання ТОВ "Прайд Систем" до спірних правовідносин слід застосувати, приписи Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", оскільки ця подія (факт) відбулись в період його чинності, а ст. 42 Кодексу України з процедур банкрутства (в подальшому - КУзПБ) не підлягає застосуванню, а тому відпадає така підстава недійсності правочину, як її укладення "заінтересованою особою" стосовно боржника, в розумінін ст. 42 КУзПБ.

Також у поясненнях зазначено, що законодавство України не містить універсального визначення терміну "юридична особа, що здійснює контроль над боржником"; не визначений такий термін і в КУзПБ.

Законодавство України не містить, також, універсального визначення терміну "юридична або фізична особа, контроль над "якою здійснює боржник"; немає такого визначення цього терміну і в Кодексі від 18.10.2018, № 2597-VIII. Але, окремі закони України визначають деякі ознаки споріднені із ознаками терміну - "юридична або фізична особа, контроль над якою здійснює боржник". Зокрема, із введенням в дію Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" від 14.10.2014, № 1702-VII, введено в обіг визначення особи - кінцевий бенефіціарний власник.

Термін "кінцевий бенефіціарний власник (контролер)", визначений Законом від 14.10.2014, № 1702-VII та термін "юридична або фізична особа, контроль над якою здійснює боржник", визначений Кодексом від 18.10.2018, № 2597-VIII не є тотожними, а регулюють правовий статус різних суб`єктів. Крім того, юридична особа, взагалі, не може бути контролером будь-якого боржника, в розумінні підпункту 20 ст. 1 "Визначення термінів" Закону від 14.10.2014, № 1702-VII, оскільки таким контролером може бути виключно фізична особа.

В деяких окремих випадках, законодавство визначає такі терміни тотожними.

Зокрема, стаття 1 "Визначення термінів" Закону України від 15.05.2003, № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" (у редакції Закону України від 06.12.2019 р., N 361-ІХ) містить пряме посилання на те; що - термін "кінцевий бенефіціарний власник" вживається у значенні, наведеному у Законі України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення", однак КУЗПБ такого посилання не міститить.

Таким чином, ТОВ «Прайд Систем» не є юридичною особою, контроль над якою здійснює ТОВ Компанія «КМТ», а фізичні особи ОСОБА_1 (як діючий учасник ТОВ «Компанія «КМТ») ОСОБА_2 (як діючий учасник ТОВ «Прайд Систем» та колишній кінцевий бенефіціарний власник ТОВ «Компанія «КМТ») та ОСОБА_3 (як кінцевий бенефіціарний власник (контролер) ТОВ «Прайд Систем» не є заінтересованим особами, які здійснюють контроль, в розумінні ст.1 «Визначення термінів» та ч.2 ст.42 КУзПБ.

За правових підстав вказаних вище ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 не є, і такими особами, в розумінні ст.1 «Визначення термінів» та ч.2 ст.42 , які мають статус власника (учасника, акціонера) боржника - ТОВ «Компанія «КМТ», керівника боржника, осіб, які входять до складу органів управління боржника, головного бухгалтера (бухгалтер) боржника, у тому числі звільнені з роботи за три роки до відкриття провадження у справі про банкрутство, а також особи, які перебувають у родинних стосунках із зазначеними особами та фізичною особою - боржником -оскільки такі приписи розповсюджуються на процедуру особливостей провадження у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.

Крім того, ТОВ "Прайд Систем" зазначено, що 21 серпня 2019 року між ТОВ «Компанія «КМТ» та ТОВ «Прайд Систем» було укладено Договір купівлі - продажу гідротехнічних споруд (який посвідчено приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Сухановою Т.О. та зареєстровано в реєстрі за №1453).

При укладанні вищезазначеного Договору як зі сторони ТОВ «Компанія «КМТ» так і зі сторони ТОВ «Прайд Систем» було дотримано всіх вимог щодо укладення відповідного правочину, які передбачені чинним законодавством.

Гідротехнічні споруди, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 (реєстраційні номери об`єктів нерухомого майна 1890111605230 та 1889626505230 відповідно), на момент укладення правочину належали ТОВ «Компанія «КМТ» на праві власності, що було підтверджено інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

В подальшому, з попереднім власником гідротехнічних споруд (ТОВ «Компанія «КМТ»), після досягнення домовленості з усіх істотних обставин у приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Суханової Т.О. було укладено і нотаріально посвідчено вищевказаний договір купівлі-продажу.

Даний договір укладений письмово, оформлений та посвідчений нотаріусом після перевірки нотаріусом всіх поданих документів, в т.ч. тих, що підтверджують наявність та законність набуття права власності продавця, що закріплено в тексті угоди (п. 1. договору).

Також, на виконання п. 2 вищевказаного Договору, ТОВ «Прайд Систем» були здійснені всі оплати на суму, яка була визначена Звітами про незалежну оцінку гідротехнічних споруд від 19.08.2019 р., які були проведені ТОВ «ВІТ-ОКС» та враховані при укладенні Договору купівлі - продажу. Вартість проданих ТОВ «Компанія «КМТ» гідротехнічних споруд, яка відповідно до умов Договору становить 462 694,00 грн. та відповідає експертній (ринковій) вартості нерухомого майна сплачено покупцем (ТОВ «Прайд Систем») продавцеві в повному обсязі, що підтверджується наступними платіжними дорученнями: № 96 від 21.08.2019 р. на суму - 70 000,00 гривень; № 983 від 22.08.2019 р. на суму 89100,00 грн; № 984 від 22.08.2019 р. на суму 89 000,00 гривень; № 988 від 22.08.2019 р. на суму 74400,00 гривень; № 989 від 22.08.2019 р. на суму 74 400,00 гривень; № 990 від 22.08.2019 р. на суму 46 000,00 гривень; № 103 від 06.09.2019 р. на суму 2 000,00 гривень; № 108 від 09.09.2019 р. на суму - 17 794,00 гривень, на загальну суму 462 694,00 грн.

Відчуження майна відбувалося за цінами, які склалися на ринку на час укладення відповідного договору купівлі-продажу, що підтверджується Звітами про незалежну оцінку, складеними незалежним оцінювачем ТОВ «ВІТ-ОКС» 19.08.2019 року.

Крім того, гідротехнічні споруди виявлені та відображені в складі балансу ТОВ «Компанія «КМТ» за результатами проведеної інвентаризації станом на 01.01.2019 року. При цьому, у зв`язку з відсутністю даних щодо їх дійсної вартості на момент проведення інвентаризації та набуття права власності на вказані споруди (за наслідками виготовлення технічного паспорту на гідротехнічні споруди) на момент реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 08.08.2019 року, у ТОВ «Компанія «КМТ» були в наявності всі підстави вважати, що: Відповідач отримав споруди безоплатно (за результатами інвентаризації). Тобто, не поніс жодних витрат на будівництво та/або придбання даних гідротехнічних споруд. У зв`язку з чим, є підстави стверджувати, що їх первісна (історична, фактична) вартість тотожна нулю, оскільки, ТОВ «Компанія «КМТ» жодних грошових коштів (інших активів) не сплачував (не передав) для придбання (створення) відповідних споруд, і балансова вартість споруд, оприбуткованих за результатами інвентаризації, на момент її проведення є не визначеною, а за стандартами бухгалтерського обліку дані споруди підлягали відображенню в складі активів за справедливою вартістю, тобто вартістю, за якою можна їх продати.

Адже, відповідно до п. 10 П(С)БО 7 «Основні засоби» «Первісна вартість безоплатно отриманих основних засобів дорівнює їх справедливій вартості на дату отримання з урахуванням витрат, передбачених пунктом 8 Положення (стандарту) 7»;

Відповідно до пункту 21 додатка до Методичних рекомендацій з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджених наказом Мінфіну України від 30.09.2003 р. №561, оприбуткування раніше не врахованих основних засобів відображається бухгалтерським записом Дт 10 «основні засоби» Кт 745 «дохід від безоплатно одержаних активів».

Таким чином, ТОВ «Компанія «КМТ» було зобов`язане визнати дохід від оприбуткування на баланс за справедливою вартістю відповідних споруд, яка відповідає його експертній (ринковій) вартості, що визначена в Звітах про незалежну оцінку, складених ТОВ «ВІТ-ОКС» 19.08.2019 року та є вартістю, за якою їх можна продати.

Крім того, відповідна господарська операція з продажу безоплатно отриманих споруд (за результатами інвентаризації) за грошові кошти за справедливою вартістю мала вплинути на збільшення розміру активів боржника - ТОВ «Компанія «КМТ», а ніяк не на зменшення.

Тому, твердження позивача щодо безпідставного зменшення активів ТОВ «Компанія «КМТ», за наслідками виконання правочину з продажу гідротехнічних споруд є помилковим та не обгрунтованим. А тому відповідний правочин не може бути визнаним недійсним на підставі наведеної норми.

Також Відповідачем-2 зазначено, що надані Позивачем звіти про незалежну оцінку гідротехнічних споруд містять лише узагальнені зауваження щодо їх проведення без зазначення їх імовірного впливу на проведену оцінку. У висновку рецензій не зазначено про неможливість використання відповідних звітів з метою, визначеною в них. Тому твердження Позивача щодо наявності значних недоліків, які вплинули на достовірність оцінки є не обгрунтованим та таким, що також не відповідають дійсності.

Враховуючи вище викладене, ТОВ «Прайд Систем» не погоджується з думкою Позивача, що відмінність інвентаризаційної вартості від вартості, за яку це майно відчужено (відповідає вартості зазначеній в звітах про оцінку) свідчить про продаж майна боржника за цінами нижчими від ринкових. Крім того, позивачем не надано жодних обгрунтованих підстав, які б свідчили про завдання збитків Боржнику або кредиторам за результатами укладення оскаржуваного правочину.

Враховуючи викладене, Відповідач 2 просить суд відмовити у задоволенні позову.

01.02.222 року на електронну адресу, а 04.02.2022 року поштою до суду від ОСОБА_9 надійшли письмові пояснення № 12037/1 від 31.01.2022 року на ступного змісту. Що стосуєтсься заінтересованості та пов"язаності осіб.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 21.08.2019 року (на дату укладення спірного договору), учасником Відповідача 1 ТОВ "Компанія "КМТ" була і є, серед іншого - ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , розмір частки 0,0000001%).

До 20.08.2017 року кінцевим бенефіціарним власником (контролером) та власником істотної частки Відповідача 1 ТОВ "Компанія "КМТ" в ЄДР був - ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2 ).

Згідно інформації розміщеної в ЄДР, учасниками Відповідача 2 ТОВ "Прайд Систем" станом на 21.08.2019року та на сьогодні є: ОСОБА_2 (розмір частки 6,2500%, адреса: АДРЕСА_2 ), ТОВ "Рент- Трейд", код 36150236 (адреса: 21000, Вінницька обл., м. Вінниця, пр.-т Коцюбинського, буд. 4, розмір частки 93,7500%).

Кінцевий бенефіціарний власник (контролер) ТОВ «Прайд Систем» є ОСОБА_3 (адреса: АДРЕСА_3 , відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голосу в юридичній особі - 80, опосередковане - через ТОВ "Рент-Трейд" код 36150236).

Адреса місцезнаходження ТОВ "Прайд Систем" та ТОВ "Рент-Трейд" - 21004, Вінницька обл., м. Вінниця, пр.-т Коцюбинського, буд. 4.

ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є близькими родичами, всі вони зареєстровані за однією адресою, є заінтересованими особами в розумінні ст. 1 Кодексу з банкрутства, оскільки перебувають у родинних стосунках.

На думуку Позивача, ТОВ "Прайд Систем" (яке за оскаржуваним договором є покупцем) та ТОВ "Компанія «КМТ» (яке за оскаржуваним договором є продавцем) є між собою заінтересованими особами, оскільки ОСОБА_1 (як діючий учасник ТОВ «Компанія «КМТ») перебуває у родинних стосунках із ОСОБА_2 (як діючий учасник ТОВ «Прайд Систем» та колишній кінцевий бенефіціарний власник ТОВ «Компанія «КМТ») та ОСОБА_3 (як кінцевий бенефіціарний власник (контролер) ТОВ «Прайд Систем»).

Якщо застосовувати аналогію закону, в частині застосування норм ст. 1 Кодексу з банкрутства щодо визначення заінтересованої особи стосовно боржника відносно керівника боржника, осіб, які входять до складу органів управління боржника, головного бухгалтера (бухгалтер) боржника, у тому числі звільнених із роботи за три роки до відкриття провадження у справі про банкрутство, то можна застосовувати зазначену норму і до кінцевого бенефіціарного власника ТОВ "Компанія "КМТ" ОСОБА_2 , який був бенефіціаром боржника за три роки до відкриття провадження у справі про банкрутство та укладення спірного договору купівлі-продажу майна.

Крім того, в матеріалах справи № 902/1023/19(902/508/20) наявний протокол загальних зборів учасників ТОВ "Компанія "КМТ" № 12 від 20.08.2019 року, яким було вирішено надати згоду на відчуження гідротехнічних споруд, розташованих за адресами: АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 , уповноважити директора товариства підписати від імені товариства, на умовах, які він має визначити самостійно в момент підписання, договір купівлі-продажу відповідних об`єктів нерухомого майна за ціною 462 694,00 грн. без ПДВ із строком оплати цього майна до 01.01.2019 року.

Згідно протоколу № 12 від 20.08.2019 року на загальних зборах брали участь наступні учасники Товариства: ТОВ "Компанія "КМТ", ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , що склало 84,78 % від загальної кількості голосів.

У голосуванні про надання згоди на продаж майна та уповноваження на підписання керівника на загальних зборах, приймало участь ТОВ "Компанія "КМТ" як учасник боржника ТОВ «Компанія «КМТ» із часткою 73,90 %, голос якого враховувся при прийняті рішення. Від імені Товариства виступав директор, який надавав згоду та уповноважував сам себе на продаж майна та підписання договору.

Позивач вважає, що на загальних зборів на яких вирішувалося питання товариство (в особі директора ОСОБА_7 ), що є власником частки у власному статутному капіталі не має право голосу на загальних зборах з будь-яких питань порядку денного, в тому числі в частині надання згоди виконавчому органу (директору боржника ОСОБА_7 ) та повноважень на підписання договору від імені такого товариства, а частки інших учасників голосують як 100 % відсотків.

Таким чином приймаючи участь у голосуванні ТОВ «Компанія «КМТ» в особі директора ОСОБА_7 як учасник заздалегідь знало про результати голосування, оскільки саме цей учасник володіючи часткою 73,90 %, має вирішальний вплив на господарську діяльність Відповідача 1.

ОСОБА_1 як учасник володіє корпоративними правами боржника ТОВ Компанія "КМТ" та незалежно від розміру частки в статутному капіталі може впливати на прийняття рішень загальними зборами товариства, пропонувати питання на голосування зборів, надавати свої пропозиції/зауваження, та безпосередньо вплинула на прийняття рішення стосовно відчуження гідротехнічних споруд проголосувавши за продаж майна товариства.

Крім того, згідно протоколу № 3/19 від 20.08.2019 року загальних зборів учасників ТОВ «Прайд Систем», де було прийнято рішення про надання згоди на придбання об`єктів нерухомого майна та уповноваження директора на підписання вказаних договорів купівлі-продажу.

ОСОБА_8 , як кінцевий бенефіціарний власник (контролером) ТОВ «Прайд Систем» має безпосередній вплив на вказане товариство та право вирішального впливу на результати голосування та вчинення правочинів ТОВ «Прайд Систем», здійснює контроль над вказаним товариством через обрання органів управління та надання обов`язкових вказівок, в тому числі через можливість самостійне прийняття рішень про укладення договорів товариством.

До того ж, ОСОБА_2 як діючий учасник ТОВ «Прайд Систем» реалізуючи свої корпоративні права, безпосередньо здійснив вплив на прийняття рішення про надання згоди на придбання ТОВ «Прайд Систем», об`єктів нерухомого майна та уповноваження директора на підписання вказаних договорів купівлі-продажу, що підтверджується протоколом загальних зборів учасників Відповідача-2 № 3/19 від 20.08.2019 року, проголосувавши "за" по всім питанням порядку денного.

Позивач вважає, що ОСОБА_2 та ОСОБА_8 здійснюють контроль та впливають на господарську діяльність ТОВ "Прайд Систем" як учасники та кінцеві бенефіціарні власники вказаного товариства, які приймали участь у загальних зборах ТОВ "Прайд Систем", голосували «за» одноголосно за укладення договору купівлі-продажу та визначали умови вказаного правочину.

Кірм того, що стосується відчуження нерухомого майна за цінами, нижчими від ринкових, в поясненнях зазначено, що в матеріалах справи, наявна рецензія на «Звіт про незалежну оцінку гідротехнічної споруди, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1» та на «Звіт про незалежну оцінку гідротехнічної споруди, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ». В рецензіях зазначені виявлені наступні порушення:

1) Мета оцінки не дає розуміння можливостей щодо подальшого використання звіту про оцінку. На стр. 7 рецензованого звіту вказано, що "замовник може використати заключення про оцінку для вирішення власних задач";

2) Неможливість або недоцільність застосування інших методичних підходів (крім витратного підходу) не обґрунтовано в порушення вимог норм абзацу 2 пункту 37 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 р. №1440. Розділ 3 "Методика оцінки" рецензованого звіту (с. 16-28) містить вільний переказ норм стандартів оцінки з вибором витратного підходу та відмовою від використання інших підходів без розгляду корисності об`єкта оцінки, його найбільш ефективного використання та аналізу ринку подібного майна;

3) Обмеження щодо застосування результатів оцінки визначені не в повній мірі. Відсутні: строк дії оцінки, замовник оцінки;

4) Фотовізуальна характеристика об`єкта оцінки не надана, що спростовує твердження про виїзд на об`єкт оцінки;

5) Перелік нормативно-правових актів, відповідно до яких проводилась оцінка, наявний у звіті в недостатньому обсязі та містить посилання на нормативно-правові акти щодо оренди майна;

6) Опис місця розташування об`єкта оцінки обмежується економіко-географічною характеристикою регіону на стр. 15. Аналіз ринку подібного майна та інших зовнішніх факторів відсутній;

7) Аналіз найбільш ефективного використання відсутній;

8) Розрахунки у звіті наявні, але не мають достатнього обґрунтування. Наведене на стр. 30 вартісне значення фізичного зносу не має посилань на відповідні розрахунки. Відсутній виклад змісту оціночних процедур визначення ставки земельного податку при розрахунку вартості права користування земельною ділянкою на стр. 30.

Площа земельної ділянки, прийнята в розрахунках на с. 31, не відповідає площі у правоустановчій документації. Визначення розміру компенсацій на ризики при розрахунку ставки капіталізації не обґрунтовані;

9) Відсутні аналіз корисності та найбільш ефективного використання об`єкта оцінки;

10) Зокрема відсутні: замовник оцінки, коротка характеристика об`єкта оцінки, мета оцінки, що є невідповідністю до п. 60 Національну стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав";

11) Вихідних даних та іншої інформації, необхідної для оцінки майна, недостатньо для проведення оцінки зазначеного у звіті майна;

12) Методичні підходи та оціночні процедури застосовані з порушенням нормативних вимог.

Таким чином, рецензіат прийшов до висновку, що звіт класифікується за ознакою абзацу 4 пункту 67 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" як такий, що не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки.

Рецензіат прийшов до висновку, що звіт класифікується за ознакою абзацу 4 пункту 67 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» як такий, що не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки.

Додатково, з урахування постанови Верховного Суду від 14.12.2021 року по даній справі, Позивачем замовлено оцінку вартості відчуженого майна згідно оскаржуваних договорів.

Так, згідно Звітів про незалежну оцінку майна від 28.01.2022 року виконаного ПП «Консалтингова група «Арго-Експерт»:

- ринкова вартість гідротехнічної споруди: гребля №1, водопропускна споруда №2, що розташована на земельній ділянці площею 0,0637 га (кад. номер 0523084600:01:001:0359), за адресою: АДРЕСА_1 , без урахування ПДВ, станом на 19 серпня 2019 року, становить 902 412,44 грн.;

- ринкова вартість гідротехнічної споруди: гребля №1, водопропускна споруда №2, що розташована на земельній ділянці площею 0,1104 га (кад. номер 0523084600:01:001:0315), за адресою: АДРЕСА_1 , без урахування ПДВ, станом на 19 серпня 2019 року, становить 646 205,89 грн.

Позивач вважає, що укладення боржником ТОВ «Компанія «КМТ» договору про купівлі-продажу майна від 21.08.2019 року призвело до зменшення обсягу майнових активів боржника то спрямовано на завдання шкоди кредитором такого боржника, а сам укладений оскаржуваний правочин свідчить про зловживання з боку боржника своїми правами щодо розпоряджання майном, його воля спрямована не на досягнення розумної ділової мети, а на виведення активів боржника з метою порушення прав кредиторів та має на меті уникнення боржником відповідальності за своїми зобов`язаннями.

На дату відчуження майна та здійснення розрахунків у Відповідача 1 була вже значна прострочена кредиторська заборгованість перед Позивачем Велгевос Ентерпрайзес Лімітед (правонаступником якого є ОСОБА_9 ), яка виникла до укладення спірного договору, проте Відповідач-1 не здійснив погашення вимог або виконання рішення Господарського суду Одеської області від 27.11.2017 року у справі № 916/2591/16, яке набрало законної сили, за рахунок коштів отриманих від продажу гідротехнічних споруд згідно оскаржуваного договору, а здійснив перерахування коштів покупцю ТОВ «Прайд Систем», що свідчить про ухилення боржника ТОВ «Компанія «КМТ» від виконання зобов`язань перед Позивачем, строк виконання яких настав та позбавлення боржника чи не єдиного активу (нерухомого майна), за рахунок якого може бути погашено вимоги Позивача як кредитора боржника.

01.02.2022 року на електронну адресу суду, а 04.02.2022 року поштою до суду від представника ОСОБА_9 , адвоката Деркача С.С. надійшла заява № 12037 від 31.01.2022 року про зміну (уточнення) предмету позову, згідно якої останній просить суд змінити (уточнити) предмет позову в частині похідної вимоги (пункт 6 прохальної частини позовної заяви), та вважати його викладеним у наступній редакції:

"Скасувати рішення приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Суханової Тетяни Олександрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 48333319 від 21.08.2019 щодо державної реєстрації за Товариством з обмеженою відповідальністю "Прайд Систем" (код 35057679) права власності (номер запису N932904875 від 21.08.2019) на об`єкт нерухомого майна: гідротехнічна споруда, гребля №1, водопропускна споруда №2, за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1890111605230 та скасувати рішення приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу Суханової Тетяни Олександрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 48333802 від 21.08.2019 щодо державної реєстрації за Товариством з обмеженою відповідальністю "Прайд Систем" (код 35057679) права власності (номер запису №32905248 від 21.08.2019) на об`єкт нерухомого майна: гідротехнічна споруда, гребля N01, водопропускна споруда №2, за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1889626505230, із одночасним припиненням за Товариством з обмеженою відповідальністю "Прайд Систем" права власності на зазначене майно."

Ухвалою суду від 02.02.2022 року здійснено заміну позивача у справі № 902/1023/19 (902/508/20) Велгевос Ентерпрайзес Лімітед на його правонаступника - ОСОБА_9 , прийнято до розгляду заяву ОСОБА_9 № 12037 від 31.01.2022 року про зміну (уточнення) предмету позову та відкладено підготовче судове засідання у справі № 902/1023/19(902/508/20) на 22.02.22 року.

22.02.2022 року від ТОВ "Прайд Систем" надійшли заперечення від 21.02.2022 року на пояснення Велгевос Ентерпрайзес Лімітед (правонаступник ОСОБА_9 ) в яких викладені тотожні обставини, які наведені у поясненнях ТОВ "Прайд Систем" від 31.01.2022 року.

Додатково ТОВ «Прайд Систем» наведено заперечення стосовно необґрунтованості висновків Позивача щодо відчуження нерухомого майна за цінами нижчими від ринкових на так звані «Звіти про незалежну оцінку майна», складені ПП «Консалтингова група «АРГО-ЕКСПЕРТ» які надані Позивачем.

ТОВ «Прайд Систем» має сумніви щодо достовірності та правильності наданих Позивачем та відповідно складених ПП «Консалтингова група «АРГО-ЕКСПЕРТ» звітів про незалежну оцінку майна. Зокрема враховуючи наявність в єдиному державному реєстрі судових рішень інформації щодо порушення кримінальної справи стосовно оцінювача ПП «Консалтингова група «АРГО-ЕКСПЕРТ», підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 5 ст. 191 КК України зате, що він діючи умисно, з корисливих мотивів вступив у злочинну змову з посадовою особою суб`єкта господарювання щодо необхідності складання та підписання даним оцінювачем завідомо неправдивого звіту про експертну грошову оцінку земельної ділянки для отримання кредиту, до якого вніс завідомо неправдиві відомості, що не відповідають вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, визначивши, що ринкова вартість зазначеної земельної ділянки становить 36 657 500,00 грн. (без ПДВ), хоча її дійсна ринкова вартість становила 2 403 333,00 грн. (без ПДВ).

Дані звіти виготовлено всього за 5 календарних днів враховуючи день підписання договору (за період з 24.01.2022 року по 28.01.2022 року).

Невідповідність по тексту звітів інформації щодо порядку та повноти проведення огляду об`єктів оцінки. Зокрема, по тексту п.5.5. Звітів оцінювач зазначає, що він особисто не оглядав гідротехнічні споруди, а користувався фотознімками, наданими Замовником (на яких фактично відсутні оцінювані гідроспоруди як такі, а надані фото фактично являються звичайними фото краєвидів, які лише частково охоплюють частини гідроспоруд). Що свідчить про те, що він особисто не здійснював виїзд по місцю розташування даних споруд. В звітах також зазначено, що оцінювач не проводив обміри представленого до оцінки майна, а користувався даними технічних паспортів або «іншої наданої Замовником документації», достовірність якої не перевірялася.

Враховуючи вище викладене та упущення оцінювача при проведенні оцінки майна, ТОВ "Прайд Систем" вважає твердження оцінювача, що «достовірність результатів даного підходу, на погляд оцінювача, дає підставу розглядати його таким, що може відповідати дійсній ринковій вартості об`єкта» не обгрунтованим та таким що не відповідає дійсності. А визначена так звана «ринкова вартість» об`єктів нерухомості не є об`єктивною та такою що значно перевищує реальну ринкову вартість даних гідротехнічних споруд.

В свою чергу, не зважаючи на вище викладені в звітах пояснення оцінювача, він окремо зазначає, що стан представленого до оцінки майна визначався ним на основі його візуального огляду та аналізу наданих Замовником актів технічного стану, без застосування спеціальних засобів технічного контролю. В зв`язку з чим, він «не несе відповідальності за невідповідність дійсного стану майна за рахунок його існуючих пошкоджень, які не можливо побачити в ході звичайного візуального огляду». А вартість майна визначалася ним, виходячи з припущення про відсутність невидимих дефектів і ушкоджень, та також шкідливих речовин на оцінюваному об`єктів. Що є суперечливим з врахуванням твердження оцінювача, що він не є спеціалістом з інженерних споруд (п.10.4 Звіту). А складені Звіти про незалежну оцінку за твердженням оцінювача являє собою незалежне судження оцінювачів і сам по собі не породжує ніяких правових наслідків.

Крім того оцінювач вважає себе вільним від відповідальності, витрат та зобов`язань, що можуть бути висунуті третіми особами, якщо їхні позови виникнуть в результаті неправомірного використання результатів Звітів оцінки майна та Висновків про вартість майна. Однак він визнає свою відповідальність за недостовірність чи необ`єктивність оцінки майна.

В свою чергу у Відповідача-2 виникають сумніви в дотриманні оцінювачем принципів оцінки та порядку виконання оціночних процедур при визначенні вартості об`єкту оцінки за обраним методом. Правила оцінки майна повинні відображати соціально-економічні фактори та закономірності формування вартості майна. Тобто соціально-економічні фактори відіграють далеко не останню роль в визначенні вартості майна. І лише неухильне дотримання послідовності виконання окремих етапів оцінки дає можливість провести достовірну оцінку.

Проводячи аналіз найбільш ефективного використання, оцінювач зазначив щодо необхідності прийняття до уваги таких критеріїв, як місце розташування, конструктивні та планувальні особливості, попит, потенційну доходність. Обґрунтування розгляду визначеної на основі витратного методу (обраний оцінювачем) вартості об`єктів можливе за умови, якщо можливо точно оцінити величину вартості будівництва та зносу будівлі та за умови відносної рівноваги попиту та пропозиції на ринку нерухомості.

Однак при цьому, оцінювач недооцінив вплив факторів для визначення функціонального та зовнішнього (економічного) зносу зокрема внаслідок того, що оцінювач не є спеціалістом з інженерних споруд, обмеженості ринку, відсутності відносної рівноваги попиту та пропозиції на ринку нерухомості, погіршення ситуації та умов на ринку, що призводить до зменшення потенційної корисності нерухомості, тобто істотному зниженню як споживчих якостей так і потенційної комерційної привабливості. Щодо даних факторів, оцінювач зазначає, що вони досить складно піддаються визначенню (розрахунку) і доказовості в грошовому вираженні. Тому оцінювач в Звіті зазначає наступне: «знецінення об`єкта оцінки, що може бути обумовлене впливом відповідних факторів при здійсненні оцінки не враховувалося».

Враховуючи вище викладене та упущення оцінювача при проведенні оцінки майна, Відповідач-2 вважає твердження оцінювача, що «достовірність результатів даного підходу, на погляд оцінювача, дає підставу розглядати його таким, що може відповідати дійсній ринковій вартості об`єкта» не обгрунтованим та таким що не відповідає дійсності. А визначена так звана «ринкова вартість» об`єктів нерухомості не є об`єктивною та такою що значно перевищує реальну ринкову вартість даних гідротехнічних споруд.

Ухвалою суду від 22.02.2022 року підготовче судове засідання у справі відкладено на 02.03.2022 року.

Разом з тим, 02.03.2022 року судове засідання у справі № 902/1023/19(902/508/20) не відбулося, враховуючи обмеження, у зв`язку із введенням воєнного стану в Україні відповідно до Указу Президента № 64/2022 від 24.02.2022 року.

Враховуючи наведене, ухвалою суду від 11.03.2022 року судове засідання у справі призначено на 08.04.2022 року.

Ухвалою суду від 08.04.2022 року закрито підготовче провадження та призначено справу № 902/1023/19(902/508/20) для судового розгляду по суті на 20 квітня 2022 року.

Ухвалою суду від 20.04.2022 року оголошено перерву в судовому засіданні з розгляду справи по суті на 28 квітня 2022 року.

В судовому засіданні 28.04.2022 року судом сповіщено, що 28.04.2022 року до суду від арбітражного керуючого Сокотуна В.А. надійшло клопотання № 02-01/902/1023/19/130 від 27.04.2022 про розгляд справи без його участі, у зв`язку із неможливістю бути присутнім та забезпечити явку уповноваженого представника.

Відповідно до ч. 3 ст. 196 ГПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи (заяви, клопотання) за його відсутності.

Зважаючи на процесуальне право учасника справи та з урахуванням думки інших учасників суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності арбітражного керуючого.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані сторонами докази, надавши належну їм правову оцінку, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, дійшов таких висновків.

Згідно ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства (в подальшому КУзПБ), господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.

Склад учасників розгляду спору визначається відповідно до Господарського процесуального кодексу України.

Господарський суд розглядає спори, стороною в яких є боржник, за правилами, визначеними Господарським процесуальним кодексом України. За результатами розгляду спору суд ухвалює рішення.

Водночас, згідно ч. 4 ст. 42 КУзПБ, за результатами розгляду заяви арбітражного керуючого або кредитора про визнання недійсним правочину боржника господарський суд постановляє ухвалу.

Зважаючи на те, що Позивач звернувся до суду саме із позовною заявою, яку прийнято до розгляду в порядку загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання в межах справи № 902/1023/19 про банкрутство ТОВ "Компанія "КМТ" в порядку ст. 7 КУзПБ, суд дійшов висновку про ухвалення судового рішення за результатами розгляду поданого позову у вигляді рішення, згідно вимог ст. 7 КУзПБ.

Розглядаючи позовні вимоги Велгевос Ентерпрайзес Лімітед (Velgevos Enterprises Limited), правонаступником якого є ОСОБА_9 згідно ухвали господарського суду Вінницької області від 02.02.2022 року в справі № 902/1023/19 (902/508/20), щодо укладення спірного договору із заінтересованою особою відносно боржника (Відповідач-2), суд приходить до таких висновків.

Керуючись частиною 1 статті 316 ГПК України щодо обов`язковості вказівок, що містяться у постанові суду касаційної інстанції для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи суд, Господарський суд Вінницької області приймає до уваги висновки викладені в пункті 10.6. постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 14.12.2021 року в справі № 902/1023/19(902/508/20).

При цьому, суд касаційної інстанції звернувся до правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 02.06.2021 року у справі № 904/7905/16, з урахуванням уточнень правових висновків, викладених у постанові від 28.10.2021 року у справі № 911/1112/13, згідно з якими:

- темпоральним критерієм застосування статті 42 КУзПБ та статті 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", у тому числі і до заяв, поданих після набрання чинності КУзПБ, є дата відкриття провадження у справі про банкрутство;

- за загальновизнаним принципом права, закріпленим у частині першій статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Проте, на відміну від загальних норм (ЦК України та ГК України), застосування спеціальних норм законодавства про банкрутство можливо лише при наявності відкритого провадження у справі про банкрутство боржника, коли боржник перебуває в особливому правовому режимі, а відтак правочин (договір), укладений до відкриття провадження у справі про банкрутство, не може оцінюватись судом на предмет його відповідності/невідповідності вимогам законодавства про банкрутство, чинного на час укладення цього правочину;

- аналіз норм статті 42 КУзПБ дає підстави для висновку про те, що названа стаття підлягає застосуванню до правочинів, вчинених боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, а відтак норма статті 42 КУзПБ, щодо відрахування трирічного строку, розширеному тлумаченню не підлягає.

Отже, у даному випадку, не має місце зворотня дія норм КУзПБ у часі, оскільки судом застосовуються ці норми виключно до окремої процесуальної дії - звернення кредитора (Позивача) із позовною заявою до суду.

Судом встановлено, що предметом поданого позову є визнання недійсним укладеного між Відповідачами договору купівлі-продажу нерухомого майна та, із урахуванням заяви Позивача про зміну (уточнення) предмету позову ві 31.01.2022 року № 12037, скасування рішення приватного нотаріуса Вінницького міського нотаріального округу із одночасним припиненням за ТОВ «Прайд Систем» права власності на об`єкти нерухомого майна: гідротехнічна споруда, розташована за адресою: Вінницька область, Немирівський район, с.Чаульське, вул.Гагаріна,будинок 102 (сто два), реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна 1890111605230; гідротехнічна споруда, розташована за адресою: Вінницька область, Немирівський район, с.Чаульське, вул.Гагаріна,будинок 102а (сто два з літерою «а»), реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна1889626505230.

Однією із підстав позову Позивачем вказано про те, що ТОВ "Компанія "КМТ" було укладено спірний договір із заінтересованою особою відносно боржника - ТОВ "Прайд Систем".

Як підтверджено матеріалами справи та встановлено судом, 21.08.2019 року між ТОВ «Компанія «КМТ» та ТОВ «Прайд Систем» був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Сухановою Т.О. за реєстровим № 1453.

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу ст. 657 ЦК України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Відповідно до ст.1 КУзПБ, заінтересовані особи стосовно боржника - юридична особа, створена за участю боржника, юридична особа, що здійснює контроль над боржником, юридична або фізична особа, контроль над якою здійснює боржник, юридична особа, з якою боржник перебуває під контролем третьої особи, власники (учасники, акціонери) боржника, керівник боржника, особи, які входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі звільнені з роботи за три роки до відкриття провадження у справі про банкрутство, а також особи, які перебувають у родинних стосунках із зазначеними особами та фізичною особою - боржником, а саме: подружжя та їхні діти, батьки, брати, сестри, онуки, а також інші особи, щодо яких наявні обґрунтовані підстави вважати їх заінтересованими; для цілей цього Кодексу заінтересованими особами стосовно арбітражного керуючого чи кредиторів визнаються особи в такому самому переліку, як і заінтересовані особи стосовно боржника.

Судом встановлено, що згідно долученого до позову витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 21.08.2019 відносно ТОВ «Компанія «КМТ», учасниками товариства, є:

- ОСОБА_11 , АДРЕСА_4 , розмір внеску до статутного фонду - 1195699.00 грн.;

- ОСОБА_6 , АДРЕСА_5 , розмір внеску до статутного фонду - 1.00 грн.;

- ОСОБА_12 , АДРЕСА_6 , розмір внеску достатутного фонду - 558 066.00 грн.;

- ОСОБА_1 , АДРЕСА_2 , розмір внеску до статутного фонду 1,00 грн.;

- ОСОБА_13 , АДРЕСА_7 , розмір внеску до статутного фонду - 558067,00 грн.;

- ОСОБА_14 , АДРЕСА_8 , розмір внеску до статутного фонду - 558067.00 грн.;

- "Власник істотної участі" - ОСОБА_11 , АДРЕСА_9 , розмір внеску до статутного фонду - 0.00 грн.;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія КМТ", індекс 21050, Вінницька обл., місто Вінниця, Вулиця Магістратська, будинок 60, 23104877, розмір внеску до статутного фонду - 8130099.00 грн.

До 20.08.2017 року кінцевим бенефіціарним власником (контролером) та власником істотної частки ТОВ «Компанія «КМТ» згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань був ОСОБА_2 (адреса: АДРЕСА_2 ).

Також, як вбачається із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 21.08.2019 відносно ТОВ «Прайд Систем», учасником товариства є ОСОБА_2 (розмір внеску до статутного фонду 128 000,00 грн., адреса: АДРЕСА_2 ). Кінцевий бенефіціарний власник (контролер) - ОСОБА_3 , (адреса: АДРЕСА_2 ; відсоток частки статутного капіталу або відсоток права голосу в юридичній особі - 80 відсотків, опосередковане - ТОВ «Рент-Трейд».

Згідно наведених обставин, на переконання Позивача, Відповідачем-1 було укладено оспорюваний договір із заінтересованою особою відносно боржника - Відповідачем-2, оскільки ОСОБА_1 (як учасник ТОВ «Компанія «КМТ») перебуває у родинних стосунках із ОСОБА_2 (як діючий учасник ТОВ «Прайд Систем» та колишній бенефіціарний власник ТОВ «Компанія «КМТ») та ОСОБА_3 (як кінцевий бенефіціарний власник (контролер) ТОВ «Прайд Систем»).

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ТОВ «Прайд Систем» не є заінтересованою особою щодо ТОВ «Компанія «КМТ» в розумінні приписів статті 1 КУзПБ, тобто юридичною особою, яка створена за участю Боржника - Відповідача-1; юридичною особою, що здійснює контроль над Боржником, юридичною особою, контроль над якою здійснює Боржник та юридичною особа, з якою Боржник перебуває під контролем третьої особи (доказів зворотнього Позивачем суду не надано).

Слід зазначити, що норми КУзПБ не передбачають визначення терміну «кінцевий бенефіціарний власник (контролер)».

Разом з тим, згідно пункту 20 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення», кінцевий бенефіціарний власник (контролер) - фізична особа, яка незалежно від формального володіння має можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або господарську діяльність юридичної особи безпосередньо або через інших осіб, що здійснюється, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма активами чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування, а також вчинення правочинів, які надають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов`язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління, або яка має можливість здійснювати вплив шляхом прямого або опосередкованого (через іншу фізичну чи юридичну особу) володіння однією особою самостійно або спільно з пов`язаними фізичними та/або юридичними особами часткою в юридичній особі у розмірі 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі.

При цьому, кінцевим бенефіціарним власником (контролером) не може бути особа, яка має формальне право на 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі, але є агентом, номінальним утримувачем (номінальним власником) або є тільки посередником щодо такого права.

Також, слід зазначити, що ОСОБА_2 , на момент укладення оспорюваного договору купівлі-продажу не був кінцевим бенефіціарним власником (контролером) та власником істотної частки ТОВ «Компанія «КМТ».

Крім того, як вбачається з рішення загальних зборів учасників ТОВ "Прайд Систем" від 20.08.2019, оформленого протоколом № 3/19, на якому було прийнято рішення щодо надання згоди на придбання спірного нерухомого майна ТОВ "Компанія "КМТ", на зборах були присутні учасники ТОВ "Прайд систем", які у сукупності володіють 100% голосів:

- ТОВ "Рент-Трейд", в особі директора ОСОБА_15 , що діє на підставі статуту, частка у статутному капіталі складає 1 920 000,00 грн., або 93,75 % голосів.

- Громадянин України ОСОБА_2 , частка в статутному капіталі складає 128 000,00 грн., або 6,25% голосів.

Крім того, Позивачем не подано суду доказів, які б підтверджували наявність обґрунтованих підстав вважати вищевказаних фізичних осіб заінтересованими особами щодо Відповідача-1, а також те, що відповідні фізичні особи мали будь-який сторонній вплив на ТОВ «Компанія «КМТ» з метою укладення оспорюваного договору купівлі-продажу нерухомого майна від 21.08.2019 року.

Відтак, враховуючи ту обставину, що оспорювана угода укладена між ТОВ "Компанія "КМТ" та ТОВ "Прайд Систем" 21.08.2019 року, тобто в період чинності Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у системному зв`язку із приписами статті 42 КУзПБ (щодо визнання угоди недійсною, укладеною із заінтересованою особою) та той факт, що ОСОБА_1 , як учасник Відповідача-1, не мала вирішального впливу на прийняття рішення стосовно відчуження зазначених вище гідротехнічних споруд, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині підстави позову, визначеного Позивачем, про те, що Відповідачем-1 було укладено спірний договір із заінтересованою особою відносно боржника - Відповідача-2.

Ще однією із підстав позову Позивачем вказані такі фактичні обставини: Відповідач-1 здійснив відчуження майна за цінами нижчими від ринкових; Відповідачем-1 здійснено виведення активів боржника з метою порушення прав кредиторів та уникнення боржником відповідальності за своїми зобов`язаннями, в т.ч., щодо погашення креди-торських вимог Позивача; виведення Відповідачем 1 отриманих коштів від продажу за оспорюваним договором майна на пов`язану юридичну особу; здійснена оцінка проданого нерухомого майна не повною мірою відповідає вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і має значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки.

Як підтверджено матеріалами справи та встановлено судом, 21.08.2019 року між ТОВ «Компанія «КМТ» та ТОВ «Прайд Систем» був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Сухановою Т.О. за реєстровим № 1453.

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

В силу ст. 657 ЦК України, договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Відповідно до ч.1 ст.202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

За змістом частин 1-5 ст.203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Пунктом 2 ч.2 ст.16 ЦК України визначено, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання правочину недійсним.

Згідно ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст.215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч.1 ст. 627 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (зазначену правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 року у справі № 905/1227/17).

Як вбачається із викладених у звітах висновків про вартість об`єкта оцінки, оцінювач - суб`єкт оціночної діяльності (сертифікат суб`єкта оціночної діяльності № 770/16 від 13.10. 2016 року), ТОВ «ВІТ-ОКС» на підставі заяви від 19.08.2019 року здійснив оцінку гідротехнічної споруди, що знаходиться за адресою: Вінницька обл., Немирівський р-н, с.Чаульське, вул. Гагаріна, буд.102 та вул. Гагаріна, буд.102а, з метою визначення ринкової вартості об`єкта станом на 19.08.2019 року. Оцінка здійснена із методом витратного підходу, відповідно до Національного стандарту N 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 року № 1440 та Наці-онального стандарту N 2 «Оцінка нерухомого майна», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.2004, № 1442, Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» № 2658-III від 12.07.2001 та інших нормативно-правових актів з оцінки майна.

Також, у звітах зазначено, що завданням оцінки є встановлення ринкової вартості споруди, станом на дату оцінки.

Відповідно до ст.3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» (далі - Закон № 2658-III), оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.

За змістом ст.9 Закону № 2658-III, методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України.

Згідно ст.12 Закону № 2658-III, звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності.

Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Судом встановлено, що надані звіти про оцінку гідротехнічних споруд підписані оцінювачем та керівником ТОВ «ВІТ-ОКС», а також у звітах наявні розділи стосовно проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна.

Водночас, згідно поданих наданих Позивачем до суду рецензій вищевказаних звітів, виконаних суб`єктом оціночної діяльності ТОВ "ІНФОКОН УКРАЇНА", оцінювачем наведені недоліки відповідних звітів та зроблено загальний висновок, що звіти класифікуються за ознакою абзацу 4 пункту 67 Національного стандарту N 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» як такі, що не повною мірою відповідають вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна і мають значні недоліки, що вплинули на достовірність оцінки, але можуть використовуватися з метою, визначеною у звіті після виправлення зазначених недоліків.

За змістом ст. 13 Закону № 2658-III, рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) здійснюється на вимогу особи, яка використовує оцінку майна та її результати для прийняття рішень, у тому числі на вимогу замовників (платників) оцінки майна, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, судів та інших осіб, які мають заінтересованість у неупередженому критичному розгляді оцінки майна, а також за влас-ною ініціативою суб`єкта оціночної діяльності. Підставою для проведення рецензування є письмовий запит до осіб, які відповідно до цієї статті мають право здійснювати рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна).

Суд звертає увагу на те, що у наданих рецензіях, викладені узагальнені недоліки звітів щодо їх відповідності вимогам нормативно-правововим актам та не зазначено, які саме порушення допущені оцінювачем, що спричинили неналежну оцінку нерухомого майна. Також, у рецензіях не визначено, що оцінка майна здійснена за заниженими цінами та допущені недоліки вплинули на визначення вартості майна.

При цьому, Позивачем не надано суду доказів на підтвердження того, що продане за оспорюваним договором нерухоме майно могло бути продано за значно вищими цінами та не доведено, що Відповідач-1 здійснив відчуження майна за цінами, відповідно нижчими або вищими від ринкових.

Оцініючи подані Позивачем звіти про незалежну оцінку майна та висновки про вартість гідротехнічних споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, виконаних Приватним підприємство «Консалтингова група «АГРО-ЕКПЕРТ» (ЄДРПОУ 33942997; вулиця Спаська, будинок 6-А м.Київ,04070) суд виходить із наступного.

За змістом поданих звітів вони виконані в період з 24.01.2022 по 28.01.2022 та містять в собі суперечливість інформації (фактів) щодо порядку та повноти проведення огляду об`єктів оцінки. Зокрема, по тексту п.5.5. звітів оцінювач зазначає, що він особисто не оглядав гідротехнічні споруди, а користувався фотознімками, наданими Замовником (представником Позивача). В звітах також зазначено, що суб`єкт оціночної діяльності не проводив обміри представленого до оцінки майна, а користувався даними технічних паспортів, або іншої наданої Замовником документації, достовірність якої не перевірялася.

Також, у звітах про оцінку майна суб`єкт оціночної діяльності, що стан представленого до оцінки майна визначався ним на основі його візуального огляду та аналізу наданих Замовником актів технічного стану, без застосування спеціальних засобів технічного контролю, в зв`язку із чим, він відмовляється від відповідальності за невідповідність дійсного стану майна за рахунок його існуючих пошкоджень, які не можливо побачити в ході звичайного візуального огляду. При цьому, висновок про оцінку майна визначається ним, виходячи з припущення про відсутність невидимих дефектів і ушкоджень, та також шкідливих речовин на оцінюваному об`єктів. В той же час, оцінювач підтверджує той факт, що він не є спеціалістом з інженерних споруд (пункт 10.4.) Звіту), а складені ним звіти про незалежну оцінку являють собою незалежне судження оцінювачів, які самі по собі не породжують ніяких правових наслідків.

Відтак, Позивачем, на підставі поданих ним доказів та пояснень не доведено обставин факту здійснення продажу гідротехнічних споруд за оспорюваним правочином за цінами, відповідно нижчими від ринкових, з урахуванням рівня ринкових цін на аналогічні об`єкти нерухомого майна, які існували на дату укладення оспорюваного договору.

Крім того, згідно бухгалтерської довідки ТОВ "Компанія "КМТ" від 21.08.2019, складеної за підписом директора товариства ОСОБА_7, станом на 20.08.2019:

- балансова вартість (переоцінена) гідротехнічної споруди гребля №1, водопропускна споруда №2 (р.н. 1889626505230), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 складає - 229353,00 грн;

- балансова вартість (переоцінена) гідротехнічної споруди гребля №1, водопропускна споруда №2 (р.н. 1890111605230), що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 складає - 233341,00 грн.

Суд звертає увагу на те, що обов`язковою умовою визнання правочинів недійсними з підстав визначених ч.1 ст.42 КУзПБ є наявність завдання збитків боржнику або кредиторам.

Так, згідно ч.1, ч.2 ст.22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

За приписами частин 1-3 ст. 623 ЦК України, боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, доказується кредитором.

Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов`язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред`явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення.

В силу ч.1, ч.2 ст. 224 ГК України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб`єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов`язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Водночас, судом встановлено, що Позивачем не надано доказів, які свідчили про завдання збитків боржнику або кредиторам внаслідок укладення оспорюваного договору, а також не доведено, що дії Відповідачів щодо укладення даного договору суперечать інтересам боржника чи кредиторів; не визначено розміру збитків, яких зазнав боржник або кредитор; наявності вини сторін вказаного договору у збитках.

Відтак, оскільки Позивачем не доведено обставин щодо неправомірності укладення оспорюваного договору та не надано доказів, які свідчили про завдання збитків боржнику або кредиторам внаслідок укладення оспорюваного договору, суд дійшов висновку про відсутність підстав для визнання укладеного між Відповідачами - 1,2 договору купівлі-продажу від 21.08.2019 недійсним, а тому позовна вимога у відповідній частині задоволенню не підлягає.

Згідно з частинами 2, 3 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частинами 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частинами 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Ст. 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами ч.1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23.02.2006 № 3477-1У суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

Враховуючи викладене, за сукупністю суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.

Крім того, ухвалою суду від 20.05.2020 року по справі №902/1023/19(902/508/20) були вжиті заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на нерухоме майно, що належить Відповідачу 2 - ТОВ "Прайд Систем" та заборони останньому вчиняти будь-які реєстраційні дії щодо об`єктів нерухомого майна, до вирішення спору по суті.

Згідно ч. 9, ч. 10 ст. 145 ГПК України, у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову, суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. В такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.

Отже, зважаючи на те, що судом відмолено у задоволенні позову, суд дійшов висновку про скасування вищевказаних заходів забезпечення позову, вжитих ухвалою суду від 20.05.2020 року по справі № 902/1023/19(902/508/20).

Керуючись ст. 1, 2, 7, 42 Кодексу України з процедур банкрутства, ч. 4 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства; 2, 11, 12, 13, 42, 46, 73, 74, 76, 77, 86, 123, 129, 145, 196, 232, 236, 238, 240, 241, 242, 255, 256, 326,-

У Х В А Л И В :

1. Відмовити у задоволенні позовної заяви ОСОБА_9 (правонаступника Велгевос Ентерпрайзес Лімітед (Velgevos Enterprises Limited) № 8637 від 16.05.2020 року до ТОВ «Компанія «КМТ» та до ТОВ «Прайд Систем» про визнання недійсним договору та скасування рішення про державну реєстрацію прав.

2. Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Господарського суду Вінницької області від 20.05.2020 року по справі N 902/1023/19 (902/508/20).

3. Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

4. Згідно з положеннями ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

5. Копію рішення надіслати згідно переліку рекомендованим листом та на електронні адреси: представнику ОСОБА_9 - адвокату Адвокатського об`єднання "Юридична фірма "АРІО" Деркачу С.С. - ІНФОРМАЦІЯ_3; ТОВ "Компанія "КМТ" - tov.kmt@gmail.com; арбітражному керуючому Сокотуну В.А. - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; уповноваженій особі засновників ТОВ "Компанія "КМТ" - Гаврилюку П.В. - ІНФОРМАЦІЯ_2

Повне рішення складено 09 травня 2022 р.

Суддя Лабунська Т.І.

Віддрук. 6 прим.:

1 - до справи;

2 - Представнику ОСОБА_9 - адвокату Адвокатського об`єднання "Юридична фірма "АРІО" Деркачу С.С. (вул. Панаса Мирного, 7, м. Київ, 01011);

3 - ТОВ "Компанія "КМТ" (вул. Дальня, 1, кв. 3, смт. Вороновиця, Вінницький р-н, Вінницька обл. 23252);

4 - ТОВ "Прайд Систем" (пр-т Коцюбинського, 4, м. Вінниця, 21004);

5 - Приватному нотаріусу Вінницького міського нотаріального округу Сухановій Т.О. (вул. Архітектора Артинова, буд. 22, м. Вінниця, 21050).