Рішення

від 09.05.2022 по справі 910/21402/21

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

10.05.2022Справа № 910/21402/21Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом Виробничої фірми "Судоремонт" у формі товариства з обмеженою відповідальністю до Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" про стягнення 568 765,00 грн в загальному позовному провадженні,

без виклику представників сторін (без проведення судового засідання),

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У грудні 2021 року виробнича фірма "Судоремонт" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (далі - Товариство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до про стягнення з Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" (далі - Судноплавна компанія) 568 765,00 грн надмірно отриманих відповідачем грошових коштів. В обгрунтування своїх позовних вимог Товариство посилалося на те, що в орендованих ним приміщеннях, які перебували на балансі відповідача, сталася пожежа. Застраховане майно було повністю відновлено за кошти Товариства. Оскільки рішенням Господарського суду Одеської області від 11 січня 2021 року № 17-1-4-5-32-24-2/136-03-5080(910/3705/18) додатково стягнуто із Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" (далі - Страхова компанія) на користь відповідача 568 765,00 грн страхового відшкодування, що призвело до отриманням Судноплавною компанією надмірних коштів, тому позивач просив стягнути цю суму з відповідача.

Разом із позовною Товариством було подано клопотання про витребування доказів від відповідача та Страхової компанії, зокрема, копії банківської виписки, яка підтверджує перерахування останньою на рахунок відповідача страхового відшкодування в розмірі 568 765,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29 грудня 2021 року відкрито провадження у справі № 910/21402/21 та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення/виклику представників сторін (без проведення судового засідання). Крім того, даною ухвалою клопотання позивача про витребування доказів повернуто заявнику без розгляду. Також цією ухвалою відповідачу було визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали.

Частиною 5 статті 176 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, у порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України, у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі, судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Так, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи та про його право подати відзив на позовну заяву, копія ухвали суду від 29 грудня 2021 року про відкриття провадження у справі № 910/21402/21 була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача, зазначену в позовній заяві та Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: 01135, місто Київ, проспект Перемоги, будинок 14.

Відповідно до частини 3 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.

Приписами пункту 1 частини 6 статті 242 ГПК України встановлено, що днем вручення судового рішення є день вручення судового рішення під розписку.

З матеріалів справи вбачається, що копія вищенаведеної ухвали Господарського суду міста Києва від 29 грудня 2021 року була отримана уповноваженим представником Судноплавної компанії 12 січня 2022 року, про що свідчить наявне у матеріалах справи відповідне рекомендоване повідомлення про вручення цього судового відправлення № 0105491825185.

14 січня 2022 року через відділ канцелярії суду від Товариства надійшло клопотання про долучення доказів.

16 січня 2022 року через відділ канцелярії суду від відповідача надійшло клопотання про розгляд даної справи за правилами загального позовного провадження від 14 січня 2022 року № П-12/22, у задоволенні якого ухвалою Господарського суду міста Києва від 25 січня 2022 року відмовлено.

У той же час відповідач відзив на позов не подав.

Положеннями частини 9 статті 165 ГПК України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Приймаючи до уваги те, що Судноплавна компанія належним чином була повідомлена про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність у матеріалах справи достатньої кількості документів для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про її розгляд за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Частиною 4 статті 75 ГПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 11 січня 2021 року в справі № 17-1-4-5-32-24-2/136-03-5080(910/3705/18), яке залишено без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14 червня 2021 року, задоволено позов Судноплавної компанії до Страхової компанії про стягнення 568 765,00 грн страхового відшкодування.

Даним рішенням встановлено, що 16 березня 2012 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Одеській області (далі - Фонд) та Товариством було укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до державної власності.

Відповідно до пунктів 5.4.-5.7. цього договору Товариство зобов`язалося забезпечувати збереження орендованого майна, запобігати його пошкодженню і псуванню, тримати його в порядку, передбаченому санітарними нормами, підтримувати орендоване майно в належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального зносу. Забезпечувати виконання протипожежних вимог стандартів, норм, правил, а також вимог та постанов пожежної охорони; забезпечувати заходи впровадження автоматичних засобів виявлення та гасіння пожеж, а також використання з цією метою виробничої автоматики; у будь-який час доби в присутності представника Товариства надавати робітникам відомчої пожежної охорони Судноплавної компанії можливість перевірки на об`єкті оренди готовності засобів пожежегасіння, пожежної сигналізації та зв`язку; здійснювати оплату за надані відповідачем протипожежні послуги згідно з діючими тарифами. Своєчасно здійснювати за власний рахунок поточний та інші види ремонтів орендованого майна. Ця умова договору не розглядається як дозвіл (згода) на здійснення поліпшень орендованого майна (створення нової речі) за власний рахунок і не тягне за собою зобов`язання Фонду щодо компенсації вартості поліпшень (необхідних витрат). Протягом п`ятнадцяти днів з моменту укладення цього договору позивач зобов`язався застрахувати орендоване майно на весь термін дії договору оренди на суму, не менше ніж на його вартість за звітом про незалежну оцінку, на користь відповідача, який несе ризик випадкової загибелі чи пошкодження об`єкта оренди, у порядку, визначеному законодавством, і надати Фонду копії страхового полісу та платіжного доручення.

Як передбачено пунктами 5.10. та 5.12. спірного правочину, у разі припинення або розірвання договору позивач зобов`язався повернути відповідачу орендовані приміщення в належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду, з врахуванням нормального фізичного зносу та відшкодувати останньому збитків у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) об`єкта оренди з вини позивача. Товариство несе відповідальність за дотримання правил експлуатації інженерних мереж, пожежної безпеки і санітарії в орендованих приміщеннях згідно із законодавством.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 11 січня 2021 року також встановлено, що 16 березня 2012 року між Товариством та Фондом було підписано акт приймання-передавання, відповідно до якого останній передав, а позивач прийняв у строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлові приміщення одноповерхової будівлі складу № 5 літ. «Е», загальною площею 401,80 кв.м, за адресою: місто Одеса, вулиця Академіка Воробйова, будинок 1, які розташовані на території комплексу № 3, дільниця № 2 (інв. №1001279) та обліковуються на балансі Судноплавної компанії. З 16 лютого 2015 року вказаний договір було продовжено на той самий строк і на тих самих умовах, оскільки жодна із його сторін не виявила бажання припинити дію цього правочину.

9 лютого 2015 року була проведена повторна оцінка орендованого майна станом на 31 грудня 2014 року оціночною фірмою «Інюг-Експертиза» та встановлено, що вартість орендованих нежитлових приміщень становить 598 700,00 грн. 24 квітня 2015 року між Фондом та Товариством було укладено договір про внесення змін до договору оренди від 16 березня 2012 року (обліковий номер договору № 209840910574) нерухомого майна, що належить до державної власності, яким встановлено нову вартість орендованого майна - 598 700,00 грн, визначено інший розмір орендної плати та продовжено термін договору оренди до 16 січня 2018 року включно. Дані зміни за домовленістю сторін вступили в дію з 17 лютого 2015 року. 20 березня 2015 року між Страховою компанією та позивачем укладено договір страхування майна № 1724466-04-16-01, який набрав чинності 3 квітня 2015 року. Відповідно до додатку № 1 до вказаного договору, об`єктом страхування є нежитлові приміщення одноповерхової будівлі складу № 5, які розташовані на території комплексу № 3, дільниці № 2 за адресою: місто Одеса, вулиця Академіка Воробйова, будинок 1, загальною площею 401,8 кв.м. Вигодонабувачем визначено Судноплавну компанію (балансоутримувача).

4 квітня 2015 року в орендованих Товариством нежитлових приміщеннях складу № 5 сталася пожежа.

7 липня 2015 року Страховою компанією було складено страховий акт № 2051-10 відповідно до умов договору страхування майна від 20 березня 2015 року № 1724466-04-16-01, в якому цю пожежу визнано нестраховим випадком та прийнято рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування.

7 липня 2015 року Страховою компанією направлено на адресу позивача та відповідача рішення № 2937/634134, в якому зазначено, що дана пожежа визнана нестраховим випадком у зв`язку з невиконанням діючих приписів органів відомчого і державного пожежного нагляду щодо утримання протипожежної сигналізації на території нежитлових приміщень за адресою: місто Одеса, вулиця Академіка Воробйова, будинок 1.

У вищезазначеному рішенні Господарський суд Одеської області дійшов висновку про те, що рішення Страхової компанії про відмову у виплаті страхового відшкодування було передчасним у зв`язку з чим стягнув на користь Судноплавної компанії суму страхового відшкодування в розмірі 568 765,00 грн.

Вказаним рішенням Господарського суду Одеської області встановлено також те, що листом від 7 квітня 2015 року № 0415-130/1, копія якого наявна у матеріалах справи № 910/21402/21, Товариство повідомило Фонд про пожежу в орендованих приміщеннях, просило дозволу на їх очищення та початок відновлювальних робіт.

9 квітня 2015 року в присутності спеціаліста Страхової компанії Велкова В.М., оцінювача Долженко І.С., Дихана М.І., директора Товариства Веретенніка О.М. було складено протокол огляду будівлі складу № 5, в якій відбулась пожежа. Листом від 10 квітня 2015 року № 1691/634134 Страховою компанією було надано позивачу згоду на проведення відновлюваних робіт пошкоджених приміщень.

Листом від 28 квітня 2015 року № 0415-171, копія якого знаходиться у матеріалах даної справи, позивач повідомив відповідача про факт зазначеної пожежі, внаслідок якої згоріло 74,61 % площі орендованих приміщень і все майно, що в них знаходилося, а також повідомив про початок робіт з відновлення цих приміщень та просив погодження на проведення капітального будівництва.

Як вбачається з листа від 6 травня 2015 року № 11-05-02421, копія якого наявна у матеріалах справи № 910/21402/21, Фонд повідомив Товариство, що йому необхідно терміново надати документи щодо виникнення пожежі, інформацію стосовно вжиття заходів з виплати страхового відшкодування та вжити заходів щодо відновлення орендованого майна, у тому числі розробити план заходів, про що проінформувати Фонд у двотижневий термін.

З листів відповідача від 7 травня 2015 року № Д 437 та від 22 серпня 2017 року № кс-772, копії яких також наявні в матеріалах даної справи, вбачається, що лист позивача про пожежу від 28 квітня 2015 року № 0415-171 отриманий Судноплавною компанією 30 квітня 2015 року.

У зв`язку з прийняттям Страховою компанією рішення про відмову у виплаті страхового відшкодування, на підставі договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, від 16 березня 2012 року, 1 липня 2015 року між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Зар Інвест» (далі - Підприємство) укладено договір № 01-07 з капітального ремонту нежитлового приміщення складу № 5 «Е» за адресою: місто Одеса, вулиця Академіка Воробйова, будинок 1 (вулиця Одеська, 43).

На виконання вказаного правочину Підприємство виконало будівельні роботи з відновлення орендованих приміщень, що підтверджується наявними у матеріалах справи копіями: дефектного акту, договірної ціни на будівництво в розмірі 956 196,32 грн, актами приймання виконаних будівельних робіт за січень 2017 року в розмірі: 61 837,56 грн, 91 253,31 грн, 301 689,11 грн, за січень 2018 року в розмірі: 150 000,03 грн, довідками про вартість виконаних робіт за січень 2017 року від 31 січня 2017 року на суму 454 779,98 грн та за січень 2018 року в розмірі 604 780,01 грн.

Вказані документи, підписані уповноваженими особами цих юридичних осіб та скріпленні їх печатками, містять найменування виконаних робіт, а також розміри понесених витрат.

На підтвердження вартості здійснених позивачем витрат на проведення відновлювальних будівельних робіт в орендованих приміщеннях, позивачем також було надано копію висновку експертів Одеського науково-дослідного Інституту судових експертиз Міністерства юстиції України від 30 березня 2020 року № 18-4609/4610/5353-5356, згідно з яким загальна вартість ремонтно-будівельних робіт склала 1 066 474,30 грн, а розмір матеріальної шкоди - 659 222,20 грн.

Вказане рішення Господарського суду Одеської області від 11 січня 2021 року фактично виконане 8 липня 2021 року, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією платіжного доручення від вказаної дати № 26098, яким Страхова компанія перерахувала на користь Судноплавної компанії 568 765,00 грн страхового відшкодування.

10 серпня 2021 року позивач звернувся до відповідача з листом № 0821-725, копія якого міститься в матеріалах справи, в якому просив останнього перерахувати на його користь отримане страхове відшкодування для розрахунку з Підприємством за виконані роботи по відновленню орендованих приміщень.

Вказаний лист Товариства залишений відповідачем без задоволення.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, Товариство зазначило, що через пошкодження орендованих приміщень внаслідок пожежі відповідачем двічі набуто матеріальні блага: у вигляді фактичного виконаних позивачем відновлювальних будівельних робіт з капітального ремонту орендованих приміщень та у вигляді 568 765,00 грн отриманого страхового відшкодування за рішенням Господарського суду Одеської області від 11 січня 2021 року № 17-1-4-5-32-24-2/136-03-5080(910/3705/18).

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини 1 статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк.

Згідно частин 1-3 статті 776 ЦК України поточний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймачем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. Капітальний ремонт речі, переданої у найм, провадиться наймодавцем за його рахунок, якщо інше не встановлено договором або законом. Капітальний ремонт провадиться у строк, встановлений договором. Якщо строк не встановлений договором або ремонт викликаний невідкладною потребою, капітальний ремонт має бути проведений у розумний строк.

Відповідно до частини 1 статті 779 ЦК України наймач зобов`язаний усунути погіршення речі, які сталися з його вини.

Особливий порядок компенсації здійсненого орендарем ремонту під час оренди державного майна врегульований спеціальним законом - Законом України "Про оренду державного та комунального майна" у редакції, яка була чинна на час виникнення спірних правовідносин (далі - Закон).

Згідно з положеннями статті 18-1 Закону капітальний ремонт майна, переданого в оренду, проводиться орендодавцем або іншим балансоутримувачем цього майна за його рахунок, якщо інше не встановлено договором. Якщо орендодавець або інший балансоутримувач майна, переданого в оренду, не здійснив капітального ремонту майна і це перешкоджає його використанню відповідно до призначення та умов договору, орендар має право: відремонтувати майно, зарахувавши вартість ремонту в рахунок орендної плати, або вимагати відшкодування вартості ремонту; вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.

Відповідно до частини 2 статті 27 Закону, якщо орендар за рахунок власних коштів здійснив за згодою орендодавця поліпшення орендованого майна, які неможливо відокремити від майна без заподіяння йому шкоди, орендодавець зобов`язаний компенсувати йому зазначені кошти в межах збільшення в результаті цих поліпшень вартості орендованого майна, визначеної в установленому законодавством порядку, яке відбулося в результаті таких поліпшень, якщо інше не визначено договором оренди.

Проте пунктом 5.6. договору оренди визначено інший порядок, ніж передбачено загальним правилом, закріпленим у статті 776 ЦК України та статті 18-1 Закону. Вказаним пунктом передбачено, що Товариство зобов`язалося проводити поточний та інші види ремонтів орендованого майна за власний рахунок, що не тягне за собою зобов`язання Фонду компенсувати вартість таких поліпшень (необхідних витрат).

Згідно з пунктом 2 заключної частини висновку з дослідження технічної причини виникнення пожежі від 22 квітня 2015 року №10/29/04.04.2015 найбільш ймовірною причиною виникнення пожежі визначено аварійний режим роботи електрообладнання, яке було розташовано в районі знаходження осередку пожежі, проте поряд з цією версією були також дві інші. Слова «найбільш ймовірна причина» не встановлюють та не доводять вини позивача у виникненні пожежі, що мало б наслідком порушення пункту 5.12. договору оренди.

Зі змісту статті 1212 ЦК України вбачається, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні та про повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні.

Повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні означає, що у разі припинення зобов`язання через неможливість його виконання, яке виникло внаслідок обставин, за які жодна із сторін не відповідає, або у зв`язку із добровільною відмовою у зобов`язанні обох сторін, сторона, що виконала своє зобов`язання повністю або частково, має право вимагати повернення виконаного. Ця вимога має самостійний характер, оскільки загальні положення про зобов`язання не містять норм, які передбачають необхідність повернення виконаного, хоча загальні принципи зобов`язального права і деякі норми побічно мають на увазі необхідність повернення виконаного при настанні об`єктивної неможливості виконання зобов`язання (стаття 625 ЦК України).

Безпідставним збагаченням обґрунтовується в цілому інститут реституції - повернення в первинне положення. Якщо підстава, на якій виникло зобов`язання, з якоїсь причини відпала (наприклад визнана недійсною, або для однієї із сторін виникла об`єктивна неможливість його виконання) і вона звільняється від зобов`язання, а інша сторона вже виконала повністю або частково зобов`язання, остання сторона має право вимагати від першої сторони все передане їй в натурі, а за неможливості повернення майна в натурі - надати грошове відшкодування.

Слід також зазначити, що частина 3 статті 1212 ЦК України наводить лише орієнтований перелік вимог, на які можуть поширюватися положення глави 83 ЦК України.

Згідно з частиною 2 статті 1213 ЦК України у разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Судом встановлено, що роботи з відновлення пошкоджених внаслідок пожежі орендованих приміщень були проведені за рахунок позивача. Разом із тим, Судноплавна компанія за рішенням Господарського суду Одеської області від 11 січня 2021 року в справі № 17-1-4-5-32-24-2/136-03-5080(910/3705/18) додатково отримала від Страхової компанії суму страхового відшкодування для покриття збитків, завданих цьому майну внаслідок вищевказаної події, що призвело до безпідставного збагачення відповідача.

Оскільки розмір страхового відшкодування не перевищує загальної вартості ремонтно-будівельних робіт та розміру матеріальної шкоди, тому вимога позивача про стягнення з відповідача 568 765,00 грн підлягає задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Судові витрати, які складаються зі сплаченої Товариством суми судового збору, відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 129, 232, 236-241, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Державної судноплавної компанії "Чорноморське морське пароплавство" (01135, місто Київ, проспект Перемоги, будинок 14; ідентифікаційний код 01125614) на користь Виробничої фірми "Судоремонт" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (65003, місто Одеса, вулиця Отамана Головатого, будинок 37; ідентифікаційний код 30545563) 568 765 (п`ятсот шістдесят вісім тисяч сімсот шістдесят п`ять) грн 00 коп. та 8 531 (вісім тисяч п`ятсот тридцять одну) грн 48 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата підписання: 10 травня 2022 року.

СуддяЄ.В. Павленко