Ухвала

від 09.05.2022 по справі 340/1895/21

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

10 травня 2022 року м. Кропивницький справа № 340/1895/21

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Жука Р.В., розглянувши у порядку спрощеного (письмового) провадження заяву про роз`яснення судового рішення в адміністративній справі

за позовомОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 )до Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області (вул. Академіка Корольова, 26, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25030, код ЄДРПОУ - 39767636)провизнання протиправним і скасування наказу та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Кіровоградського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №340/1895/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області про визнання протиправним і скасування наказу та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.07.2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 30.03.2021 р. №11-1209/14-20-СГ та зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області не пізніше 20 днів з дня набрання цим рішенням суду законної сили надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Микільської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області на підставі заяви від 14.09.2020 року.

14.04.2022 року від позивача надійшла заява від 11.04.2022 року про роз`яснення судового рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду у справі № 340/1895/21 від 05.07.2021 року в частині його виконання.

Ухвалою суду від 22.04.2022 року у задоволенні заяви про роз`яснення судового рушення відмовлено.

06.05.2022 року від позивача до суду надійшла заява про повторний розгляд заяви від 11.04.2022 року.

Враховуючи, що судове рішення у справі було ухвалено у порядку спрощеного (письмового) провадження та відсутність необхідності заслухати заявника, суд вирішує розглянути заяву без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ст.254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз`яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання. Суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження.

Досліджуючи наявність підстав для роз`яснення судового рішення, суд звертає увагу на те, що стаття 254 КАС України передбачає можливість роз`яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.

Незрозумілість судового рішення є оцінним поняттям, а доцільність роз`яснення судового рішення приймається на розсуд суду, який має відштовхуватись від раціональних критеріїв.

Роз`яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

Тобто, роз`яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для осіб, що будуть здійснювати його виконання. Це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності судового рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.

Таким чином, виходячи з системного тлумачення положень ст.254 КАС України, роз`яснено може бути рішення чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз`яснення її важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Підставою для роз`яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз`ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз`яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз`яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.

Як зазначено у п. 19 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 7 «Про судове рішення в адміністративній справі» за правовою природою роз`яснення судового рішення є продовженням його ухвалення, а ухвала про роз`яснення є його складовою, тому заява про роз`яснення судового рішення розглядається у тому ж провадженні, в якому було ухвалене судове рішення, про роз`яснення якого ставиться питання. В ухвалі про роз`яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Висновки суду щодо способу, строків, порядку виконання рішення є факультативними елементами резолютивної частини рішення. Тому вони можуть виступити предметом роз`яснення лише у тому разі, коли суд закріпив їх у рішення. Якщо ж висновки суду щодо способу виконання у постанові відсутні, то ухвала суду про їх роз`яснення фактично є додатковим рішенням і прямим порушенням ст.254 КАС України, що забороняє змінювати (в тому числі доповнювати) зміст такої постанови.

При роз`ясненні свого рішення суд в ухвалі з цього приводу викладає більш повно і ясно ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін у суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду.

Аналогічна позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 14 жовтня 2009 року у справі № к-18670/07-с.

Виходячи з системного тлумачення положень статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, роз`яснено може бути судове рішення суду у разі, якщо без такого роз`яснення її важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тому, механізм, визначений цією статтею, не може використовуватися, якщо будь-яка із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє, наприклад, мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення та в разі наявності встановленого Кодексом адміністративного судочинства України права, особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення або заперечення проти нього може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на судове рішення, прийняте за наслідками розгляду справи.

До того ж, роз`яснення інших частин судового рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов`язкового характеру.

Разом з тим, алгоритм дій позивача чи відповідача під час і після виконання судового рішення, а також наслідки такого виконання не може визначатись як «роз`яснення судового рішення» в розумінні ч.1 ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України

Вирішуючи спір у справі №340/1895/21 судом визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 30.03.2021 р. №11-1209/14-20-СГ та зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області не пізніше 20 днів з дня набрання цим рішенням суду законної сили надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2,00 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована на території Микільської сільської ради Світловодського району Кіровоградської області на підставі заяви від 14.09.2020 року.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Рішення від 05.07.2021 року у справі №340/1895/21 не оскаржено та набрало законної сили.

Отже, суд констатує, що рішення суду є цілком зрозумілим та не потребує роз`яснення. З резолютивної частини судового рішення вбачається, що його текст труднощів для розуміння не викликає, суть є зрозумілою та не двозначною, тому розширеного тлумачення, шляхом її роз`яснення та винесення процесуального документу з цього приводу не потребує.

Варто звернути увагу на те, що відповідно до ч.1 ст.45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Зловживання процесуальними правами не допускається.

За змістом п.2 ч.2 ст 45 КАС України зловживанням процесуальними правами є подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями, що має місце у даному випадку.

Частиною 3 ст.45 КАС України передбачено, що якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.

Зважаючи на винесення судом ухвали від 22.04.2022 року за наслідками розгляду заяви від 11.04.2022 року, суд доходить висновку, що подання заяви про повторний розгляд заяви від 11.04.2022 року є зловживанням процесуальними правами,

Слід зазначити, що відповідно до ч.4 ст.45 КАС України суд зобов`язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами.

Відповідно до ч. 1 ст. 144 КАС України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов`язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

У випадку зловживання учасником судового процесу його процесуальними правами, суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

За усталеною практикою правозастосування, зловживання процесуальними правами є можливим, якщо внаслідок реалізації права створюється перешкода у вирішенні завдань адміністративного судочинства.

Механізм зловживання процесуальними правами зводиться до того, що особа, яка прагне до досягнення певних правових наслідків, здійснює процесуальні дії (бездіяльність), зовні "схожі" на юридичні факти, з якими закон пов`язує настання певних наслідків.

Незважаючи на те, що такі дії мають повністю штучний характер, тобто не підкріплюються фактами об`єктивної дійсності, певні правові наслідки, які вигідні особі, все ж таки можуть існувати.

На думку Касаційного адміністративного суду у складі ВС (рішення від 13.03.2019 р. у справі № 814/218/14), під зловживанням процесуальними правами слід розуміти форму умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних з наслідками, до яких вони можуть призвести; використанні наданих прав всупереч їхньому призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження; перешкоджанні діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ; необґрунтованому перевантаженні роботи суду.

Враховуючи наведені обставини, суд доходить висновку про повернення заяви ОСОБА_1 без розгляду на підставі ч.3 ст.45 КАС України.

Керуючись положеннями ст.ст.45, 248, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, Кіровоградський окружний адміністративний суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 про повторний розгляд заяви про роз`яснення судового рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.07.2021 року по справі №340/1895/21 повернути заявнику без розгляду.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини п`ятої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалу про роз`яснення судового рішення або відмову у його роз`ясненні може бути оскаржено. Згідно частини першої статті 295 та частини першої статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя

Кіровоградського окружного

адміністративного суду Р.В. Жук