Ухвала

від 06.05.2022 по справі 304/843/22

ПЕРЕЧИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 304/843/22 Провадження № 1-кс/304/123/2022

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2022 року м. Перечин

Слідчий суддя Перечинського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання прокурора Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , подане на підставі матеріалів досудового розслідування, внесених до ЄРДР за № 42022072030000044 від 27 квітня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України, про арешт майна,

В С Т А Н О В И В :

прокурор звернувся до слідчого судді з клопотанням на підставі матеріалів кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42022072030000044 від 27 квітня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України, про накладення арешту на вантажний автомобіль марки «TATRA» моделі 815, р/н НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_4 , мешканцю АДРЕСА_1 ; ключі від вказаного автомобіля; Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 ; глиняну суміш, об`ємом близько 10 м куб, яка частково навантажена на кузові вказаного автомобіля і частково вивантажена на землю; товарно-транспортну накладну б/н від 28 квітня 2022 року, а також глиняні суміші, відібрані з кузова автомобіля та з насипу біля кузовної частини, які відповідно упаковані до спецпакетів № INP 4004397 та № INP 4004393, шляхом заборони користуватися, відчужувати та розпоряджатися будь-яким чином вказаним майном. Клопотання мотивує тим, що Перечинським відділом Ужгородської окружної прокуратури відповідно до вимог КПК України здійснюється нагляд за додержанням законів під час проведення слідчим відділом відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42022072030000044 від 27 квітня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України, у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням. Так, під час досудового розслідування встановлено, що невідомі особи за відсутності спеціального дозволу на користування ділянкою надр та гірничого відводу з берега річки Уж за допомогою автомобільної техніки здійснюють незаконне видобування піщано-гравійної суміші (гравію), яку реалізують мешканцям Ужгородського (колишнього Перечинського) району, чим завдають збитки державі. Вказує, що виїздом на місце події на автомобільній дорозі та узбіччі навпроти будинку № 5 по вулиці Приміській у місті Ужгороді виявлено вантажний автомобіль марки «TATRA» моделі 815, р/н НОМЕР_1 , з піднятим для висипу та частково заповненим глиняною сумішшю кузовом, який на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить громадянину України ОСОБА_4 ; на вказаній ділянці дороги біля кузовної частини автомобіля виявлено насип глиняної суміші, загальний об`єм якої разом із сумішшю на кузові автомобіля становить близько 10 м куб. Прокурор зазначає, що на вимогу працівників поліції водій транспортного засобу ОСОБА_4 надав Свідоцтво про реєстрацію такого НОМЕР_2 та товарно-транспортну накладну б/н від 28 квітня 2022 року. Також під час огляду відібрано зразки глиняної суміші з кузову автомобіля та з насипу на дорозі, які упаковано до спецпакетів. Прокурор також вказує, що транспортний засіб разом з глиняною сумішшю на ньому, ключі до нього та Свідоцтво про реєстрацію, а також вилучені зразки глини, у відповідності до норм КПК України визнані речовими доказами та приєднані до матеріалів кримінального провадження. Також посилаючись на норми кримінального процесуального закону, які визначають питання щодо речових доказів, підстави тимчасового вилучення майна та накладення арешту, прокурор зазначає, що у органу досудового розслідування існує необхідність у накладенні арешту на вказане майно, а також транспортний засіб, які визнані речовими доказами у даному кримінальному провадженні та з метою необхідності проведення слідчого експерименту, судових експертиз та інших слідчих дій за участі вказаного транспортного засобу, який є знаряддям вчинення даного злочину, тому просить клопотання задовольнити.

Ініціатор клопотання у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд клопотання за його відсутності, що відповідно до ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду даного клопотання.

У судове засідання власник майна ОСОБА_4 також не з`явився, однак подав письмове клопотання, в якому просив у накладенні арешту на належне йому майно відмовити повністю через необґрунтованість та безпідставність клопотання, оскільки транспортний засіб під час його стоянки був без вантажу, тобто пустий.

На підставі ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів не проводиться.

Слідчий суддя, вивчивши надані ініціатором клопотання матеріали, дослідивши заяву власника майна, зваживши доводи викладені у клопотанні, приходить до такого висновку.

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 цього Кодексу під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 цього Кодексу арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Частиною 3 вказаної статті передбачено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Як видно з наданих прокурором матеріалів, слідчим відділом відділення поліції № 1 Ужгородського районного управління Головного управління Національної поліції в Закарпатській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42022072030000044 від 27 квітня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України.

З наявного у матеріалах клопотання протоколу огляду від 28 квітня 2022 року видно, що прокурором Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 за участю власника транспортного засобу ОСОБА_4 проведено огляд автомобільної дороги та узбіччя навпроти будинку № 5 по вулиці Приміській у місті Ужгороді, де знаходиться вантажний автомобіль марки «TATRA» моделі 815, р/н НОМЕР_1 , з піднятим для висипу та частково заповненим глиняною сумішшю кузовом; на землі позаду кузовної частини автомобіля знаходиться насип глиняної суміші, загальний об`єм якої разом із сумішшю на кузові автомобіля становить близько 10 м куб. Водієм ОСОБА_4 як підставу переміщення глиняної суміші надано ТТН від 28 квітня 2022 року, де зазначено місце розвантаження склад ТОВ «Р.Л.» м. Ужгород. Також під час огляду відібрано зразки глиняної суміші з кузову автомобіля та насипу на вказаній ділянці дороги.

Згідно Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 транспортний засіб марки «TATRA» моделі 815, р/н НОМЕР_1 , належить ОСОБА_4 , мешканцю АДРЕСА_1 .

Вказаний транспортний засіб, а також ключі до нього та Свідоцтво про реєстрацію такого, глиняну суміш, об`ємом близько 10 м куб, а також зразки такої суміші та товарно-транспортну накладну, постановою старшого слідчого СВ відділення поліції № 1 про визнання предметів та речей речовими доказами та приєднання їх до матеріалів кримінального провадження визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №42022072030000044 від 27 квітня 2022 року.

Зі змісту ч. 2 ст. 173 КПК України вбачається, що при вирішенні питання про арешт майна суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) достатність доказів, що вказують на вчинення особою кримінального правопорушення; 3) розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; 4) наслідки арешту майна для інших осіб; 5)розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Прокурором доведено, що вилучене майно, має значення речового доказу у кримінальному проваджені № 42022072030000044 та відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, оскільки може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

На виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України прокурор довів слідчому судді необхідність такого арешту майна з метою збереження речових доказів, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.

Враховуючи викладене, слідчий суддя приходить до висновку про наявність достатніх правових підстав для арешту майна, враховує можливість використання як доказу у даному кримінальному провадженні, оскільки за його допомогою може бути виконане завдання досудового розслідування щодо встановлення та з`ясування всіх обставин вчиненого кримінального правопорушення, а тому клопотання про арешт майна підлягає задоволенню.

Разом з цим, у своєму клопотанні прокурор, ставлячи питання про накладення арешту на вилучене майно, просить також заборонити користуватися, відчужувати та розпоряджатися ним будь яким чином, посилаючись на те, що таке майно є речовим доказом у кримінальному провадженні.

Власність є одним із найголовніших об`єктів кримінально-правової охорони. Її соціальне значення відображено у ст. 1 КК України, де зазначено найважливіші цінності, правова охорони яких становить завдання закону про кримінальну відповідальність.

Частиною 5 статті 173 КПК України передбачено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд постановляє ухвалу, в якій зазначає заборону, обмеження розпоряджатися або користуватися майном у разі їх передбачення та вказівку на таке майно.

Нормами частини 4 статті 173 КПК України передбачено, що у разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов`язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.

При цьому, заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна (ч. 11 ст. 170 КПК).

Відтак слідчий суддя вважає обґрунтованим застосувати заборону розпорядження майном транспортним засобом, а також ключами до нього та свідоцтвом про його реєстрацію, зважаючи на встановлені ризики знищення, приховування, псування майна, яке є речовим доказом, що у свою чергу не позбавляє власника можливості користуватися таким.

Слідчий суддя звертає увагу, що накладення арешту на майно в частині розпорядження таким не є припиненням або позбавленням права власності на нього. Такий захід є лише тимчасовим обмеженням права власності, тобто не забороняє користування, не припиняє права власності на нього. При цьому, такі обмеження власності на майно не перешкоджають здійсненню звичайної господарської діяльності.

Керуючись ст. 36, 131, 132, 170-173, 175, 309 КПК України, слідчий суддя

П О С Т А Н О В И В :

клопотання прокурора Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 , подане на підставі матеріалів досудового розслідування, внесених до ЄРДР за № 42022072030000044 від 27 квітня 2022 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 240 КК України, про арешт майна задовольнити частково.

Накласти арешт на вантажний автомобіль марки «TATRA» моделі 815, р/н НОМЕР_1 , що на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 належить ОСОБА_4 , мешканцю АДРЕСА_1 , ключі від вказаного автомобіля та Свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , заборонивши розпоряджатися вказаним майном.

Накласти арешт на глиняну суміш, об`ємом близько 10 м куб, яка частково навантажена на кузові вантажного автомобіль марки «TATRA» моделі 815, р/н НОМЕР_1 , та частково вивантажена на землю; товарно-транспортну накладну б/н від 28 квітня 2022 року, а також глиняну суміш, що відібрана з кузова автомобіля та з насипу біля кузовної частини, які відповідно упаковані до спецпакетів № INP 4004397 та № INP 4004393, шляхом заборони користуватися та розпоряджатися вказаним майном.

У задоволенні вимог решти клопотання відмовити.

Виконання зазначеної ухвали покласти на прокурора Перечинського відділу Ужгородської окружної прокуратури ОСОБА_3 .

Згідно ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

Роз`яснити, що відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти діб з моменту її оголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_1