Постанова

від 09.05.2022 по справі 380/4404/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 травня 2022 рокуЛьвівСправа № 380/4404/21 пров. № А/857/1019/22

Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:

Головуючого судді Ніколіна В.В.,

суддів Гінди О.М., Пліша М.А.,

за участі секретаря судового засідання Рибачука А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2021 року (суддя Потабенко В.А., м. Львів, повний текст рішення складено 09 грудня 2021 року) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Марвел Інтернешнл Тобакко Груп до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправним та скасування рішення, визнання протиправними дій,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Марвел Інтернешнл Тобакко Груп (далі ТОВ Марвел Інтернешнл Тобакко Груп) у березні 2021 року звернулося до суду з адміністративним позовом до Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків, в якому просило: визнати протиправним та скасувати рішення Північного регіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про призначення перевірки ТОВ Марвел Інтернешнл Тобакко Груп, що оформлене наказом від 12.03.2021 №29-п Про проведення документальної планової виїзної перевірки ТОВ "Марвел Інтернешнл Тобакко Груп " (далі Наказ №29-п) ; визнати протиправними дії Північного регіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків по проведенню планової виїзної перевірки ТОВ Марвел Інтернешнл Тобакко Груп на підставі Наказу №29-п. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 12.03.2021 начальником Північного регіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків прийнято рішення про проведення планової виїзної перевірки позивача, що оформлено Наказом №29-п. Вважає протиправними прийняте рішення та дії відповідача щодо призначення і проведення документальної планової перевірки, так як відповідач не мав права приймати оскаржуваний Наказ №29-п, оскільки відповідно до абзацу 1 пункту 77.1 статті 77 Податкового кодексу України (далі ПК України) документальна планова перевірка повинна бути передбачена у плані-графіку проведення планових документальних перевірок. При цьому план-графік проведення документальних перевірок платників податків на 2021 рік був не належним чином оприлюднений.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2021 року позов задоволено.

Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржив відповідач, який із покликанням на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи, неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити повністю. В обґрунтування апеляційних вимог зазначає, що рішення про призначення перевірки позивача, що оформлене Наказом №29-п прийнято відповідачем на виконання Постанови Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 №89 Про скорочення строку дії обмеження в часі дії мораторію на проведення деяких видів перевірок.

Позивач правом подання письмового відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Також представником Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків подано клопотання про зупинення розгляду справи, обґрунтоване введенням воєнного стану на території України. Однак, суд апеляційної інстанції відхиляє таке клопотання, оскільки в справі достатньо доказів для її розгляду за наявними у ній матеріалами, крім того, участь сторін при розгляді даної справи не визнавалась судом апеляційної інстанції обов`язковою.

Від представника позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, обґрунтоване введенням воєнного стану на території України. Апеляційний суд відхиляє таке з огляду на те, що як вбачається з клопотання представник позивача знаходиться у Львівській області, однак на території Львівської області не ведуться активні бойові дії, а також він не позбавлений можливості участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції

Учасники справи, в судове засідання не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому, апеляційний суд, відповідно до частини четвертої статті 229 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності учасників справи, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, щоТОВ Марвел Інтернешнл Тобакко Груп, код ЄДРПОУ 40299515, зареєстроване, як юридична особа 25.02.2016. Перебуває на обліку у Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків з 01.01.2021.

Начальником Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків 12.03.2021 прийнято рішення про проведення планової виїзної перевірки позивача, що оформлено Наказом №29-п від 12.03.2021.

Наказ №29-п від 12.03.2021 разом з повідомленням від 12.03.2021 № 7/35-00-07-01 про проведення документальної планової перевірки вручено уповноваженому представнику ТОВ Марвел Інтернешнл Тобакко Груп 15.03.2021, що не заперечується позивачем.

В розділі Плани та звіти роботи офіційного сайту Державної податкової служби України www.tax.gov.ua розміщено план-графік проведення документальних планових перевірок платників податків на 2021 рік.

До файлу Exel з назвою Rozd_li_ включено позивача з визначенням запланованої дати документальної перевірки, місяць початку - 3.

Суд вважає за необхідне зазначити, що перевірка проведена не була в зв`язку з не допуском платника податків до її проведення посадовими особами відповідача.

Позивач, вважаючи протиправним рішення та дії відповідача щодо призначення і проведення документальної планової перевірки, звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи адміністративний позов суд першої інстанції виходив з того, що відповідач призначив документальну планову виїзну перевірку в період діючого мораторію на таку перевірку, що був запроваджений пунктом 52.2 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України і діє і на даний час.

Надаючи правову оцінку обставинам справи у взаємозв`язку з нормами законодавства, що регулюють спірні правовідносини, в межах доводів та вимог апеляційної скарги колегія суддів апеляційного суду виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі та в межах повноважень у спосіб, що передбачений, як Конституцією, так і Законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються ПК України.

Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю або митного оформлення.

За змістом статті 62 ПК України одним із способів здійснення податкового контролю є перевірки та звірки відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірки щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Пунктом 75.1 статті 75 ПК України передбачено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Статтею 81 ПК України визначено умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок.

Зокрема, згідно з пунктом 81.1 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Як видно з матеріалів справи, ТОВ Марвел Інтернешнл Тобакко Груп, звернувшись з позовом до суду, оскаржило Наказ №29-п.

Наказом, який є предметом оскарження в даній справі, вирішено провести документальну планову виїзну перевірку позивача з 30.03.2021 тривалістю 30 робочих днів, за період діяльності з 01.04.2017 по 31.12.2020 з метою здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, дотримання валютного та іншого законодавства та з метою контролю за правильністю нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Досліджуючи спірні правовідносини, колегія суддів апеляційного суду вважає за необхідне зазначити, що право на судовий захист передбачене частиною першою статті 5 КАС, відповідно до якої кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Завданням адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно у випадку звернення зацікавленої особи з позовом до суду адміністративний суд повинен надати правову оцінку діям суб`єкта владних повноважень при прийнятті того чи іншого рішення та перевірити його відповідність критеріям правомірності, які пред`являються до рішень суб`єктів владних повноважень та які закріплені у статті 2 КАС України.

Пунктом 19 частини першої статті 4 КАС України визначено, що індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

В абзаці 4 пункту 1 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 23 червня 1997 року № 2-зп у справі № 3/35-313 вказано, що …за своєю природою ненормативні правові акти, на відміну від нормативних, встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до окремого індивіда чи юридичної особи, застосовуються одноразово й після реалізації вичерпують свою дію.

У пункті 5 Рішення Конституційного Суду України від 22 квітня 2008 року № 9-рп/2008 в справі №1-10/2008 вказано, що при визначенні природи правового акту індивідуальної дії правова позиція Конституційного Суду України ґрунтується на тому, що правові акти ненормативного характеру (індивідуальної дії) стосуються окремих осіб, розраховані на персональне (індивідуальне) застосування і після реалізації вичерпують свою дію.

На підставі системного аналізу фактичних обставин справи у сукупності з приписами наведених вище нормативно-правих актів колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що оскаржуваний у цій справі наказ є актом індивідуальної дії, який реалізовуються їх застосуванням, а тому оскарження позивачем спірного наказу не є належним способом захисту права платника податків, оскільки скасування такого наказу не може призвести до відновлення порушеного права.

Таким чином, неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не можуть бути предметом окремого позову, але можуть бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.

При цьому підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Виходячи з наведеного, колегія суддів апеляційного суду вважає, що даний спір з приводу оскарження Наказу №29-п не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства. При цьому поняття спір, який не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства слід тлумачити в ширшому значенні, тобто як поняття, що стосується тих спорів, які не підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства, і тих спорів, які взагалі не підлягають судовому розгляду.

Наведена в цій справі правова позиція узгоджується з правовою позицією, що міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №816/228/17.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

На підставі пункту 3 частини першої статті 315 КАС України суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково

За правилами частини першої статті 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу..

Враховуючи викладене, судом першої інстанції неправильно застосовано норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, відтак оскаржуване рішення суду відповідно до вимог статті 319 КАС України підлягає скасуванню, а провадження у справі - закриттю з підстав наведених вище.

Керуючись ст. 308, 310, 315, 319, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Північного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків задовольнити частково.

Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 02 грудня 2021 року у справі №380/4404/21 скасувати, а провадження у справі - закрити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом другим частини п`ятої статті 328 КАС України.

Головуючий суддя В. В. Ніколін судді О. М. Гінда М. А. Пліш Повне судове рішення складено 10.05.2022